Рівненський апеляційний суд
26 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 570/2623/25
Провадження № 33/4815/719/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Теперика О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2025 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
З постанови суду слідує, що 27 травня 2025 року о 01 год. 28 хв. на автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне 151 км, що в межах Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не заперечуючи факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, доводить, що електросамокат, яким він керував, не є механічним транспортним засобом в розумінні п. 1.10 ПДР, що виключає інкримінований йому склад адміністративного правопорушення.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та адвоката Теперика О.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №342810 від 27 травня 2025 року (а.с. 1), акту огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), чеку-роздруківки з результатом огляду газоаналізатором Drager Alcotest № 7510 від 27 травня 2025 року, тест №1003 (а.с. 3), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КП «РОЦПЗН» (а.с. 5), зобов'язання не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с. 6), відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Відеозаписом від 27 травня 2025 року зафіксовано факт керування ОСОБА_1 електросамокатом. В ході спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння і він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest № 7510. Результат огляду становить 1,26 ‰ проміле. На пропозиції поліцейських пройти вказаний огляд у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (відеофайл Clip 0, Clip 2, Clip 3).
Як в апеляційній скарзі, так і в ході її розгляду ОСОБА_1 не наводить доказів на заперечення факту керування ним електросамокатом та факту перебування у стані алкогольного сп'яніння під час зупинки транспортного засобу, а лише доводить, що електросамокат, яким він керував, не є механічним транспортним засобом в розумінні п. 1.10 ПДР.
Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 ПДР.
Так, згідно п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер (електросамокат), і у вузькому - механічний транспортний засіб.
Слід зазначити, що 23 березня 2023 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким внесено зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, визначено, що:
-електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;
легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи, як учасника дорожнього руху, є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу, з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував, як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного, наркотичного сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, відтак, підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська