Справа № 481/905/25
Провадж.№ 2/481/468/2025
іменем України
24.11.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.
за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М.
представника позивача Страх В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новий Буг в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про відшкодування матеріальної шкоди,
18.06.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Страх В.О. з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 118461,27 гривень та стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 гривень.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 01 серпня 2024 року о 22 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "Hyundai Elantra", державний номерний знак НОМЕР_1 , у місті Новий Буг по вул. Грушевського, 104, на автодорозі державного значення Н-11 "Дніпро - Миколаїв" (на 182 км + 050 м), порушив вимоги пунктів 2.3, 11.3, 12.1, 14.4 Правил дорожнього руху України. У результаті порушення водієм вимог ПДР відбулося зіткнення з двома транспортними засобами: автомобілем марки "DAF", державний номерний знак НОМЕР_2 , у складі з напівпричепом "FLIEGL", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , а також з автомобілем "DAF", державний номерний знак НОМЕР_4 , у складі з напівпричепом "MEGA", державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Особи, які перебували в автомобілях, тілесних ушкоджень не отримали. Відповідач, постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2024 року, справа №481/1315/24, був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF460FT, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; спеціалізований напівпричеп н/пр-самоскид Fliegl SDS01, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , які були пошкоджені внаслідок ДТП, належать позивачу на праві власності. Відповідальність відповідача - водія транспортного засобу "Hyundai Elantra", реєстраційний номер НОМЕР_9 , була застрахована у ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА". ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" виконало взяті на себе зобов'язання за договором страхування в рамках страхового ліміту відповідальності. Але, сума матеріальної шкоди значно вище встановленого страхового ліміту відповідальності, а тому різницю повинен відшкодувати відповідач, як винна особа. Відповідач відшкодовує різницю між розміром матеріального збитку, визначеного судовим експертом та страховим лімітом відповідальності страховика, а також розмір франшизи. Тобто: 272061,27 грн. (матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП) + 3200 грн. (франшиза) - 156800,00 грн. (ліміт відповідальності страховика, з урахуванням франшизи) = 118461,27 грн.
В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду від 18.06.2025 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.
Ухвалою судді від 20.06.2025 року відкрито провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 08.07.2025 року о 10:00 годині, яке відкладене до 28.08.2025 09:15, а потім до 16.09.2025 11.00 за клопотанням відповідача.
Ухвалою суду від 16.09.2025 закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду на 07.10.2025 о 11:30.
Ухвалою суду від 07.10.25 на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України розгляд справи відкладено на 22.10.2025 о 10.15.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України розгляд справи відкладено до 21.11.2025 року о 10:00 год.
Представник позивача Страх В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позові. Не заперечував проти заочного розгляду справи, у зв'язку з неявкою відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 08.07.2025, 28.08.2025, 16.09.2025, 07.10.2025, 22.10.2025 та 21.11.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).
Судом встановлено що 01 серпня 2024 року о 22 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "Hyundai Elantra", державний номерний знак НОМЕР_1 , у місті Новий Буг по вул. Грушевського, 104, на автодорозі державного значення Н-11 "Дніпро - Миколаїв" (на 182 км + 050 м), порушив вимоги пунктів 2.3, 11.3, 12.1, 14.4 Правил дорожнього руху України. Зокрема, водій проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої ситуації, не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху. У результаті порушення водієм вимог ПДР відбулося зіткнення з двома транспортними засобами: автомобілем марки "DAF", державний номерний знак НОМЕР_2 , у складі з напівпричепом "FLIEGL", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , а також з автомобілем "DAF", державний номерний знак НОМЕР_4 , у складі з напівпричепом "MEGA", державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_4 , відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 26.11.2024 у справі № 481/1315/24, що набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, в силу положень ч. 6 ст.82 ЦПК України, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортним засобам завдано механічних пошкоджень, є встановленою та доказуванню не підлягає.
Як вбачається з повідомлення ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" від 11.04.2025 р. відповідальність відповідача - водія транспортного засобу "Hyundai Elantra", реєстраційний номер НОМЕР_9 , була застрахована у ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА".
Позивач надав до страхової компанії заяви про страхове відшкодування відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з проханням здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).
Страховий ліміт за полісом складав 156800,00 грн., за мінусом франшизи - 3200,00 грн. ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" прийняло рішення про здійснення страхового відшкодування страхової суми у розмірі 156800,00 грн., в рамках страхового ліміту.
Згідно з ч. 1 ст.16 ЦК України, ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст.1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, чинний на час виникнення правовідносин між сторонами, регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Так, відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з висновку експерта Д4/08/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 16.08.2024 р., вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_10 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_6 , в цінах на дату 02.08.2024 р., складає: 214045,97 грн.
З висновку експерта Д12/08/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 16.08.2024 р., вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого напівпричепа Fliegl SDS 01, реєстраційний номер НОМЕР_11 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_12 , в цінах на дату 02.08.2024 р., складає: 58015,30 грн.
Вказані висновки складено особою, яка має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, такий містить посилання на довідково-нормативну літературу, калькуляцію вартості відновлювального ремонту, протокол огляду транспортного засобу, фототаблицю його пошкоджень.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач в силу ст.ст. 12, 81 ЦПК України не позбавлений права доведення реального розміру матеріального збитку, завданого йому внаслідок ДТП, поданий ним висновок складено з дотриманням вимог чинного законодавства, а відповідачем такий жодними доказами не спростовано, заяв про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи з метою спростування її доводів до суду не надходило, відтак суд приймає такий звіт як належний та допустимий доказ розміру завданої матеріальної шкоди.
Окрім цього, частиною 1 ст.1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Верховний Суд в постановах від 13 травня 2019 року (справа №522/538/17) та від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20) прийшов до аналогічних висновків.
Таким чином, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Також, у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року № 61-9547св18 зазначено, що системний аналіз ст. ст. 1992, 1994 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.
Враховуючи те, що страхова виплата є недостатньою для повного відшкодування шкоди, завданої позивачеві внаслідок пошкодження його автомобілів в ДТП, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_2 то з нього, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром страхового відшкодування (156800,00 грн.) і фактичним розміром завданої шкоди (загальна оцінена шкода заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 272061,27 грн.), що становить 118461,27 грн.
За змістом ч.1, п. п.1, 3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 118461 (сто вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят одної) гривні 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, код ЄДРПОУ 22868348.
Повний текст рішення складено 01.12.2025 року.
Суддя С.І. Вжещ