Апеляційне провадження
№33/824/4720/2025
17 листопада 2025 року місто Київ
справа №753/17393/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі судового засідання Балковій А.С.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича,
потерпілої ОСОБА_2 ,
захисника-адвоката Гедьо Андрія Степановича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та апеляційну скаргу захисника-адвоката Рябка Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП, -
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Бортнічук Л.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП змінити, пом'якшити вид стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців на накладення штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає зміні, оскільки накладене адміністративне стягнення є надмірно суворим, несправедливим та неспівмірним із мінімальними наслідками скоєної ДТП.
Вказував, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у порушенні п.10.9 ПДР при русі заднім ходом.
Зазначав, що право керування транспортним засобом прямо вливає на джерело доходів ОСОБА_1 , і за відсутності права керування автомобілем він втратить свою роботу, заробітну плату і кошти для забезпечення достатнього життєвого рівня.
Посилався на те, що в даному випадку ні грубого, ні повторного порушення права керування транспортними засобами з боку ОСОБА_1 вчинено не було.
Вказував, що будь-які обтяжуючі обставини скоєння даного ДТП відсутні.
Зазначав, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи, зокрема тих, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , і застосував до останнього надмірно суворе покарання, яке неспівмірне із наслідками ДТП.
Також не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Рябко С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 рокузмінити шляхом встановлення і викладення дійсних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, які будуть встановлені судом під час розгляду справи, а саме про те, що 09 серпня 2025 року, о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Jaguar, д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась по вул. Драгоманова біля будинку 1Н у напрямку вперед, а не заднім ходом.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і встановив його вину, проте неправильно встановив і зазначив у постанові обставину, що обидва автомобілі рухались заднім ходом, в той час як матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується рух заднім ходом лише автомобіля ОСОБА_1 .
Вказував, що за схемою ДТП підписаною потерпілою і ОСОБА_1 без зауважень, та за поясненнями водіїв підтверджується рух автомобіля «Jaguar», яким керувала потерпіла, д.н.з. НОМЕР_1 прямо, а не заднім ходом.
Також захисник-адвокат Рябко С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року.
В обґрунтування вимог, посилався на те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 не отримувала.
Вказував, що оскаржувану постанову було отримано лише 24 вересня 2025 року представником - адвокатом Рябко С.О. у приміщення Київського апеляційного суду про що свідчить розписка від 24 вересня 2025 року про отримання постанови.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Бортнічук Л.В. доводи своєї апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, а щодо апеляційної скарги захисника-адвоката Рябка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 поклалися на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_2 та її захисник Рябко С.О. доводи своєї апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, а апеляційну скаргу захисника-адвоката Бортнічука Л.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання захисника-адвоката Рябка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Бортнічука Л.В. та потерпілої ОСОБА_2 , її захисника Рябка С.О., проаналізувавши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 28 серпня 2025 року.
Копію повного тексту оскаржуваної постанови було отримано захисником-адвокатом Рябком С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 24 вересня 2025 року в приміщенні Київського апеляційного суду, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (а.с.60).
Апеляційна скарга захисника-адвоката Рябка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 була подана до суду 24 вересня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417836, 09 серпня 2025 року о 20.30 год. в м. Києві, по вулиці Драгоманова, 1Н, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Jaguar д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Як вбачається з пояснень від 09 серпня 2025 року особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 09 серпня 2025 року о 20.30 год., він керуючи автомобілем BMW 116І д.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві за адресою Драгоманова, 1Н, виїжджаючи з свого паркомісця рухався на виїзд заднім ходом та зіткнувся з автомобілем Jaguar д.н.з. НОМЕР_1 .
З пояснень від 09 серпня 2025 року потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 09 серпня 2025 року о 20.22 год., остання рухалася на JaguarF-PACE д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вулиці Драгоманова під час свого руху побачила, як автомобіль BMW 116І д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись заднім ходом в'їхав в її автомобіль. В її автомобілі було пошкоджено праві задні двері. Вказувала, що в скоєному ДТП пряма вина водія BMW 116І д.н.з. НОМЕР_2 , який порушив ПДР.
Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст.124 КУпАП.
А відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивуванням суду першої інстанції, яке викладено у постанові про те, що із матеріалів справи (схеми місця ДТП, пояснень учасників, протоколу про адміністративне правопорушення) вбачається, що обидва транспортні засоби рухалися заднім ходом із місць для паркування. За таких умов від водіїв вимагалась підвищена уважність та обережність, особливо під час виконання маневру руху заднім ходом.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417836 від 09 серпня 2025 року, схеми місця ДТП та пояснень наданих учасниками справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 17 листопада 2025 року, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_2 рухався заднім ходом, а ОСОБА_2 керуючи автомобілем Jaguar д.н.з. НОМЕР_1 рухалася в напрямку вперед.
А від так посилання суду першої інстанції в постанові на те що обидва транспортні засоби рухалися заднім ходом із місць для паркування не відповідає матеріалам справи.
Отже доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Рябка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 про те, що обидва автомобілі рухались заднім ходом, в той час як матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується рух заднім ходом лише автомобіля ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців суд першої інстанції виходив з того, що таке стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого правопорушення та заходом державного примусу.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при обранні виду і розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог закону, що потягло за собою необґрунтоване призначення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Положеннями статті 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, за наявності в санкції статті 124 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції не перевірив та не врахував належним чином даних про особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. А тому обрання одного з найсуворіших заходів за санкцією ст.124 КУпАП не можна визнати обґрунтованим.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 по справі не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відсутність тяжких наслідків від дорожньо-транспортної пригоди та те, що останній визнав свою вину у порушенні п.10.9 ПДР, вважає можливим накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців змінити на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, що відповідатиме меті адміністративного стягнення та запобіганню вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності нових правопорушень.
Відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині її мотивування та в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити захиснику-адвокату Рябку Сергію Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Рябка Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року змінити в частиніїї мотивування та в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.