Апеляційне провадження
№33/824/3216/2025
17 листопада 2025 року місто Київ
справа №760/2584/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарях: Олешко Л.Ю., Балковій А.С.
за участю:
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Нечипоренка Андрія Анатолійовича,
представника Департаменту патрульної поліції Кубрака Олега Івановича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП,-
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу ЗАЗ А07, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , що сталася 26 січня 2025 року о 11.20 год. на просп. Берестейському, 35 у м. Києві транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вказував, що власником автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19 червня 2021 року є Департамент патрульної поліції, тому Департамент патрульної поліції має право на оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року.
Зазначав, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята судом без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню.
Посилався на те, що основним доказом, який покладений в основу оскаржуваної постанови є відеозапис долучений до матеріалів справи адвокатом Нечипоренком А.А., якому суд надаючи оцінку прийшов до помилкових висновків.
Вказував, що з відеозапису вбачається, що водієм транспортного засобу ЗАЗ А07 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 2.3.б та 12.1 ПДР не було обрано безпечної швидкості руху, яка б дозволила йому реагувати на зміну дорожньої обстановки та у результаті чого ОСОБА_1 своєчасно не відреагував на зміну швидкості руху транспортного засобу СКС RDS-02РП д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду по тій же смузі.
Зазначав, що перестроювання у смугу для маршрутних транспортних засобів транспортного засобу СКС RDS-02PП д.н.з. НОМЕР_2 немає причинно-наслідкового зв'язку з ДТП, оскільки обидва транспортних засобів здійснювали рух однією смугою.
Посилався на те, що прив'язка точки зіткнення до електроопори, як сталого орієнтира, не суперечить вимогам розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395.
Також Департамент патрульної поліції просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року.
В обґрунтування вимог, посилався на те, що Департамент патрульної поліції не був учасником справи №760/2584/25, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень загальний доступ до постанови надано 30 квітня 2025 року.
Вказував, що копію оскаржуваної постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року представник Департаменту патрульної поліції отримав 09 травня 2025 року.
Зазначав, що 14 травня 2025 року Департамент патрульної поліції звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року.
Посилався на те, що постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції було повернуто.
Вказував, що про наявність вищевказаної постанови стало відомо після надання загального доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень від 03 червня 2025 року (копія постанови на адресу апелента не надходила).
В судовому засіданні апеляційного суду представник Департаменту патрульної поліції Кубрак О.І. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Нечипоренко А.А. в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 та за адресою, яка міститься в матеріалах справи: м. Київ, вул. Валерія Лобановського, буд.152-А. Поштові відправлення повернулись до апеляційного суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Жодних інших адрес ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглядати справу за відсутності іншого учасника ДТП ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення представника Департаменту патрульної поліції Кубрака О.І. та захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Нечипоренка А.А., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 24 квітня 2025 року.
Копію повного тексту оскаржуваної постанови представник Департаменту патрульної поліції Бобошко О.П. отримав в приміщенні суду 09 травня 2025 року (а.с.51).
Апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції була подана до суду 16 травня 2025 року.
Постановою судді Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції повернуто особі, яка її подала.
Доказів отримання Департаментом патрульної поліції вказаної постанови Київського апеляційного суду матеріали справи не містять.
Апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції повторно була подана 12 червня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Закриваючи провадження у справі суд першої дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.2.3.б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230766, 26 січня 2025 року о 11.20.08 год. в м. Київ, по проспекту Берестейському, 35, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ТЗ ЗАЗ А07 д.н.з НОМЕР_5 в установлених межах безпечного руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій мав змогу об'єктивно виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху, при цьому був неуважним, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом СКС RDS 02РП, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який по інерції здійснив наїзд на транспортний засіб СКС RMN=84РП, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.2.3.б, 12.1ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Як вбачається з пояснень від 26 січня 2025 року ОСОБА_1 , 26 січня 2025 року о 12.00 год. він керуючи автобусом IVAVIд.н.з НОМЕР_5 їхав м. Києві по проспекту Берестейському в сторону Шулявської тримаючи праву сторону. Перед метро КПІ патрульний автомобіль перелаштувався попереду його транспортного засобу і різко загальмував. Він натиснув на гальма, але автобус поїхав швидше, тому що дорога була мокра.
Згідно з поясненнями від 26 січня 2025 року ОСОБА_2 , 26 січня 2025 року о 11.20 год., він керуючи автомобілем Renault Duster д.н.з 7978 в м. Києві по проспекту Берестейському в сторону проспекту Берестейського, 35 заїжджаючи на парковку з громадської полоси з проблисковими маячками,з увімкнутим покажчиком повороту на право, відчув удар в задню частину автомобіля, після цього був удар в загорожу та патрульний автомобіль поліції, який було припарковано на узбіччі.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Доводи апеляційної скарги про те, що водієм транспортного засобу ЗАЗ А07 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 2.3.б та 12.1 ПДР не було обрано безпечної швидкості руху, яка б дозволила йому реагувати на зміну дорожньої обстановки та у результаті чого ОСОБА_1 своєчасно не відреагував на зміну швидкості руху транспортного засобу СКС RDS-02РП д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду по тій же смузі, суд апеляційної скарги відхиляє та вважає зазначити наступне.
Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, автомобіль патрульної поліції рухається в третій смузі руху (11:18:05) та саме в цей момент здійснює перелаштування в другу смугу руху. Автомобіль патрульної поліції перебуває на середині роздільної смуги між третьою та другою смугою руху (11:18:05). Видно, що патрульний автомобіль, розташований під кутом відносно дорожньої розмітки, що є типовою ознакою виконання маневру зміни смуги руху. Зокрема, передня частина автомобіля вже частково знаходиться в межах другої смуги, тоді як задня ще в третій, що свідчить про процес перелаштування. Такий нахил не є характерним для прямолінійного руху в межах однієї смуги. Позаду патрульного автомобіля в попутному напрямку в другій смузі руху рухається автобус(11:18:07). При цьому у крайній правій смузі руху біля зупинки припаркований транспортний засіб, що блокує першу смугу руху, крім того, велосипедист, що рухається праворуч, об'їжджає припаркований автомобіль ближче до роздільної лінії між першою і другою смугами руху (11:18:08). Автомобіль патрульної поліції починаючи здійснювати маневр повороту праворуч на парковку з другої смуги руху пригальмував, оскільки по правій крайні полосі рухався велосипедист, в момент чого сталося зіткнення (11:18:11). На відеозаписі вбачається, що зіткнення автобуса ЗАЗ А07, д.н.з. НОМЕР_5 та патрульного автомобіля Т3 СКС RDS 02РП, д.н.з. НОМЕР_2 , відбулося на роздільній лінії між першою та другою смугою руху (11:18:10).
В своїх пояснення від 24 квітня 2025 року захисник-адвокат Нечипоренко А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 вказував, що автобус не міг перелаштуватись на іншу смугу, оскільки на них знаходилися інші транспортні засоби, а тому водій застосував екстрене гальмування з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Необхідно врахувати чинники які значно подовжують гальмівний шлях, а саме: ??покриття автодороги, яке було відповідно до показів та план схеми ДТП «мокре», що значно подовжує гальмівний шлях, ??масу автобуса ЗАЗ А07, окремо необхідно врахувати кількість та вагу пасажирів, які перебували в середині.
Зважаючи на вказане, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Департамент патрульної поліції доказів на спростування вказаних обставин суду не надав.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити Департаменту патрульної поліції строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.