КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
18 листопада 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гривачевської Лариси Миколаївни на постанову судді Сквирського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 11.06.2025 року об 11 год. 34 хв. в м. Сквира по вул. Київській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом навантажувач JCB531-70, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 відмовився та в медичному закладі також відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Моторола 861599, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Сквирського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гривачевської Л.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року - скасувати та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що в порушення вимог ст. 277-2 КУпАП, ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи 06.08.2025 року та 30.09.2025 року, а наявні в матеріалах справи довідки підписані не вказаною особою про направлення та доставляння СМС повідомлення ОСОБА_1 з сповіщенням дати, часу, місця розгляду справи не носять правового та законного характеру, оскільки ОСОБА_1 не подавав до Сквирського районного суду Київської області заяви про направлення йому СМС повідомлення, окрім того, вказаною нормою не передбачено зазначена форма повідомлення.
Зазначає, що 30.09.2025 року ОСОБА_2 через адвоката Гривачевську Л.М. до суду було подано клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання. При подачі клопотання в канцелярії Сквирського районного суду Київської області адвокатом повторно пред'явлено підтверджуючі документи щодо його повноважень. Будь яких зауважень та заяв з боку працівника суду не було, відповідно, документ був прийнятий. Про результати розгляду клопотання про повернення протоколу адміністративне правопорушення на доопрацювання, ОСОБА_1 суд не повідомив, відповідно 02.10.2025 року представником ОСОБА_1 до суду було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказує, що 09.10.2025 року при ознайомлені з матеріалами справи було встановлено, що 30.09.2025 року суддя ухвалила постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи знаходяться доповідні старшого секретаря суду Н. Кочур, проте, що подана до суду заява від 29.09.2025 року та клопотання від 30.09.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника, який не була на то уповноважена. Такі обставини на думку захисника не відповідають дійсності, оскільки при подачі документів, повноваження представника ОСОБА_1 в канцелярії суду були перевірені без будь яких на те зауважень.
Також вказує, що після ознайомлення з матеріалами справи, старший секретар суду Н. Кочур повідомила заявнику, що зазначені доповідні вона склала за вказівкою та під наглядом і диктуванням судді Ловінської С.С. Тому, по даному факту, будуть подані заяви про проведення службових перевірок та понесення відповідальності.
Таким чином, ухвалення оскаржуваної постанови відбулося з порушенням прав ОСОБА_2 визначених ст. 55, 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Звертає увагу суду й на те, що відповідно до п. 6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. В той же час, протокол про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 року серія ААД № 277044 складений нерозбірливим почерком, що також, позбавляє його можливості скористатися правами визначеними ст. 268 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, частково передослідивши письмові матеріали справи та відеозапис який стосувався обставин вчинення адміністративного правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Насамперед суж вважає за необхідне зазначити, що апеляційним судом було належним чином повідомлено захисника ОСОБА_1 - адвоката Гривачевську Л.М., шляхом направлення їй повідомлення на електронну адресу (а.с.58). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлявся в телефонному режимі, однак встановити зв'язок не вдалось за можливе, оскільки абонент не відповідає на дзвінок, про що складено відповідну довідку (а.с.57). Так, учасники судового провадження до судового засідання не з'явилися, а надали заяву за вх. № 146733 від 17.11.2025 року, у якій просили проводити судове засідання у їх відсутність (а.с.60-62).
Таким чином відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, суд вважає за можливим розглянути дану апеляційну скаргу у відсутність учасників судового провадження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що на виконання низки рішень Європейського суду з прав людини, таких як: «Гайдашевський проти України» від 06 лютого 2025 року», «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, «Бантиш та інші проти України» від 06 жовтня 2022 року, «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та інших, в яких зазначено, що незалучення до судового розгляду справи про адміністративне правопорушення прокурора, є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судом апеляційної інстанції, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, виконання вимог Рішень ЄСПЛ та уникнення порушення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод було вжито вичерпних заходів для забезпечення явки прокурора в судове засідання, шляхом направлення мотивованих, з посиланням на джерела права, листів на їх офіційну електронну адресу (а.с. 48 - 51; 50-51).
Однак, до суду апеляційної інстанції прокурор не з'явився, хоча відповідно до вимог ч.1 ст. 250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: …, брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення. У суду апеляційної інстанції відсутні будь-які можливі заходи впливу у разі неявки прокурора в справах про адміністративні правопорушення і таким чином, приймаючи до уваги всі вжиті заходи щодо виклику прокурора, а також той факт, що суд апеляційної інстанції не збирав нових доказів, а розглядав апеляційну справу на підставі наявних матеріалів, не можна стверджувати, що під час апеляційного перегляду, суд перебирав на себе не притаманні функції, а саме сторони обвинувачення.
Незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих, належних доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 277044 від 11.06.2025 (а.с.2), підтверджуються також наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, а саме: відеозаписом, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями, в яких ОСОБА_1 також підтвердив факт вживання алкогольного напою - пива, ємністю 0,5 л, перед початком руху на транспортного засобу, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 600965 від 11.06.2025, розпискою громадянина ОСОБА_3 , про те, що він отримав транспортний засіб JCB531-70, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , так як водій ОСОБА_1 відсторонений від права керування та зобов'язується доставити цей транспортний засіб до ТОВ "Шамраївський цукор".
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками судді, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відмова від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозаписи відображають зміст даних, що містяться в протоколі про адміністративні правопорушення, на якому зафіксовано, що працівником поліції було виявлено порушення ПДР, після чого він підійшов до транспортного засобу навантажувач JCB531-70, та під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , встановлено ознаки алкогольного сп'яніння. Тоді поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення, що також зафіксовано на даному відеозаписі.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №277044 від 11.06.2025 року підписаний ОСОБА_1 без будь яких заперечень, а в доданих до протоколу поясненнях зазначив: «перед початком руху він вживав алкогольний напій, а саме пиво об'ємом 0,5 л».
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що ухвалення оскаржуваної постанови відбулося з порушенням прав ОСОБА_2 визначених ст. 55, 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Зазначене ним порушення спростовується матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження
Перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об'єктивно з'ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR від 29 червня 2007 року, встановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, постанова Сквирського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гривачевської Лариси Миколаївни - залишити без задоволення.
Постанову Сквирського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 376/1858/25
Апеляційне провадження № 33/824/5337/2025
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Ловінська С.С.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.