справа № 358/488/23
провадження № 22-ц/824/11230/2025
14 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 19 березня 2025 року в складі судді Тітова М. Б.,
встановив:
20.04.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зобов'язання певні дій.
Посилались на ті підстави, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Позивачі постійно проживають у своїх будинках разом зі своїми сім'ями, господарюють біля них.
По сусідству від них по АДРЕСА_2 розташована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220681401:01:005:0148, та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3220681401:01:005:0147, які належать ОСОБА_3 .
На цих земельних ділянках ОСОБА_4 , без укладання договору оренди, облаштував автосервіс по ремонту важкої сільськогосподарської техніки без будь-якої згоди на це сусідів та органів місцевої влади, використовує їх не за цільовим призначенням.
Внаслідок неправомірної діяльності ОСОБА_4 пил та чадний газ від постійно працюючої техніки відповідача постійно потрапляє на подвір'я та в будинки позивачів, чим створює для них та інших жителів значні незручності. Крім того, достатньо сильно відчутно шум від роботи електро- та інших приладів, які відповідач та його працівники використовують під час роботи. Роботи проводяться вдень, пізно ввечері, іноді вночі (що є порушенням комендантської години, у зв'язку з чим позивачі викликали патрульну поліцію), у вихідні та святкові дні, чим дуже заважають сусідам, порушують їхній спокій та забруднюють навколишнє середовище. Проведення робіт під час повітряної тривоги лягає сусідів та дітей, які перебувають у постійному стресі. Позивачі неодноразово звертались до ОСОБА_4 з проханням припинити роботи та усунути порушення правил добросусідства, пропонували йому перенести свою майстерню в інше місце, де відсутні житлові будинки та його діяльність не приноситиме нікому шкоди, але всі прохання залишились проігнорованими. Також сусідами подавались звернення до органів місцевого самоврядування та заяви до правоохоронних органів на незаконну діяльність відповідача та порушення ним правил добросусідства. Після кожного такого звернення ОСОБА_4 лише збільшує рівень незручностей для позивачів не лише постійно працюючою поруч самовільно облаштованою тракторною бригадою, яка є джерелом щоденного шуму, який перевищує встановлені норми, а й тим, що він влаштовує сварки, під час яких демонструє своє зверхнє ставлення до сусідів.
Внаслідок вказаних дій чоловік ОСОБА_1 після перенесення ішемічного інсульту, переніс ще інфаркт, операційне втручання аортокоронарного шунтування та інші лікарські втручання, що підтверджується копією виписки із медичної картки. Позивачі змушені жити в непридатних для цього умовах та переживати щоденні головні болі, підвищений артеріальний тиск та втому від постійних сварок та принижень від відповідача.
Підставою позову у цій справі є порушення прав позивачів та їх членів сім'ї на належні умови проживання внаслідок незаконного створення тракторної бригади ОСОБА_4 , здійснення ним робіт з ремонту автотранспорту, зокрема важкого сільськогосподарського.
Посилаючись на вказані обставини позивачі просили суд:
- зобов'язати ОСОБА_3 використовувати належну їй земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0147, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за її цільовим призначенням;
- зобов'язати ОСОБА_3 використовувати належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером: 220681401:01:005:0148, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за її цільовим призначенням;
- зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свого права власності шляхом припинення відповідачем незаконної діяльності тракторної бригади, облаштованої ним на земельних ділянках для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0147 та для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0148, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_3 , а також на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0138, площею 0,3030 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн;
- стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 19 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачами прав позивачів як власників належних їм земельних ділянок, а саме, що останні перевищують рівень шумового забруднення, задимлення, створюють неприємні запахи, порушують екологічні вимоги, а також доказів заподіяння ним діями відповідачів моральної шкоди. В позовній заяві не конкретизовано, який саме вид підприємницької діяльності позивач просить заборонити здійснювати відповідачам. Покладення на особу заборони здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність за місцем свого мешкання буде непропорційним втручанням в право такої особи на здійснення підприємницької діяльності. Обраний позивачами спосіб захисту є неефективним.
30.04.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Богуславського районного суду Київської області від 19 березня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідачів.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми ст. 281, 282, 293, 391, 1163 та 1164 ЦК України та не враховано правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2020 року у справі №915/47/17 та п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», який визначає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав на те, що стороною позивачів суду не надано належних та допустимих доказів про те, що саме відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушують права позивачів, як власників належних їм земельних ділянок, а саме перевищують рівень шумового забруднення, задимлення, створюють неприємні запахи, чи порушують екологічні вимоги. Однак, на підтвердження вказаних фактів до суду було подано ряд доказів, які суд відхилив та не взяв до уваги при ухваленні рішення.
Крім того, судом не взято до уваги того факту, що в зв'язку з введенням в Україні воєнного стану всі перевірки державних органів було скасовано. Тому позивачі не можуть надати результати таких перевірок. Також, судом необґрунтовано не було взято до уваги показання свідків, в тому числі і позивачів, які були допитані під час судового засідання у якості свідків.
Відповідачами не представлено суду жодного належного доказу на спростування позиції позивачів, підтвердженої сукупністю доказів, а тому вважають, що лише доводи ОСОБА_4 не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Зазначили, що обраний позивачами спосіб захисту порушеного права в частині заборони діяльності ОСОБА_4 є вірним. Не має впливати на вирішення даного спору і той факт, що відповідач не притягувався до відповідальності державними органами, оскільки позивачі мають право захистити своє порушене право у передбачений законом спосіб, який визначений ст. 16 ЦК України.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , достеменно знають про відсутність у них відповідних спеціальних погоджень на здійснення в зоні житлової забудови господарської діяльності по обслуговуванню і ремонту важкої сільськогосподарської техніки (електрозварювання, рихтування, фарбування техніки).
Крім того, відповідач ОСОБА_4 проводить таку господарську діяльність, що спричиняє шкідливий вплив на довкілля шляхом викиду в атмосферне повітря хімічних складників, мастил та пилу, створює підвищений шум, що негативно впливає на здоров'я мешканців даної вулиці, продовжує і надалі здійснювати таку діяльність, незважаючи на рекомендації компетентних державних органів.
Така діяльність відповідачів підпадає під ознаки джерела підвищеної небезпеки, яка створює негативний вплив на здоров'я позивачів, порушує їхній спокій, спричиняє незручності позивачам у користуванні їхніми будинками, а тому до спірних правовідносин може відноситися презумпція вини власника такого джерела.
Позивачі протягом тривалого часу намагаються відновити порушене право внаслідок незаконного функціонування станції технічного обслуговування важкої сільськогосподарської техніки, яка створює шумове навантаження з перевищенням допустимих норм для мешканців сусідніх будинків, що підтверджується відповідними доказами.
Правом надання відзиву інші учасники справи не скористались.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване від 17.07.2008 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19522759 від 14.07.2008.
Позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване від 03.08.2008 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19760477 від 04.08.2008.
Судом також встановлено, що по АДРЕСА_2 розташована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0148, та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0147, які належать ОСОБА_3
16.11.2021 робочою групою в складі першого заступника міського голови (голова робочої групи), начальника відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету, головного спеціаліста відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету, старости села, дільничного інспектора поліції відділення №2 Обухівського РУП ГУ МП України в Київській області, представника Держпродспоживслужби України - завідувача сектором державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Богуславського відділу ГУ ДПСС в Київській області, провідного інспектора відділу організації профілактичної роботи Обухівського РУ ГУ ДСНС України в Київській області, начальника відділу ДАБК та благоустрою виконавчого комітету, начальника відділу земельних відносин виконавчого комітету у присутності власника земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , відповідно до розпорядження Богуславського міського голови від 09.11.2021 №181 та у зв'язку з зверненням жительки с. Дибинці ОСОБА_1 , було проведено візуальне обстеження земельних ділянок, будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
За наслідками обстеження було складено Акт обстеження, згідно якого робочою групою виявлено наступне: на час обстеження на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3220681401:01:005:0138, загальною площею 0,3030 га, за адресою: АДРЕСА_3 , що є суміжною з земельними ділянками для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (кадастровий номер:3220681401:01:005:0147) та для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер: 3220681401:01:005:0148), яка належить ОСОБА_3 на правах приватної власності, громадянин ОСОБА_4 без будь-яких підстав та дозвільних документів, договору оренди на згадану земельну ділянку, розробленої та затвердженої проектної документації - розмістив сільськогосподарську техніку (трактор), обладнання до сільгосптехніки, резервуар (цистерну) з невідомою речовиною, каністри з паливомастильними матеріалами, які складовані на ґрунті, шини та інше обладнання та займається господарською діяльністю по ремонту сільськогосподарської техніки.
Також на земельній ділянці, що зареєстрована в державному земельному кадастрі з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_3 (кадастровий номер: 3220681401:01:005:0148) за адресою: АДРЕСА_2 , що межує із вказаною земельною ділянкою, побудовано будівлі та споруди для зберігання та ремонту техніки, документи на вказані будівлі також не були надані.
На час роботи тимчасової робочої групи на вказаних територіях знаходилися працівники, які займалися ремонтом сільськогосподарської техніки, проводилися зварювальні роботи, ремонтні та інші роботи.
На запитання до присутніх громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо наявності правовстановлюючих документів, дозвільної та проектно-кошторисної документації на існуючі будівлі і споруди на земельних ділянках, які їй належать за адресою: АДРЕСА_2 та про діяльність і розміщення рухомого майна на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером: 3220681401:01:005:0138 площею 0,3030 га, жодних документів не було надано.
Висновок робочої групи:
Вирішено:
1) Доручити відділу ДАБК та благоустрою виконавчого комітету Богуславської міської ради провести позапланову перевірку чинного містобудівного законодавства гр. ОСОБА_3 щодо забудови земельних ділянок на АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 3220681401:01:005:0147 та 3220681401:01:005:0148;
2) Доручити відділу земельних відносин виконавчого комітету Богуславської міської ради звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з проханням провести перевірку законності використання вказаних земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення;
3) Звернутись із листом до відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУ МП України в Київській області з проханням провести перевірку щодо законності господарської діяльності громадянина ОСОБА_4 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
3)Звернутись до Богуславського відділу Держпродспоживслужби ГУ ДПСС в Київській області з проханням провести перевірку щодо використання та зберігання паливомастильних матеріалів на обстеженій території та відповідності вимогам санітарного законодавства здійснення господарської діяльності гр. ОСОБА_4 в зоні житлової забудови (а.с. 26, 27).
12.04.2022 жителі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та інші, всього 12 осіб, звернулись до голови Богуславської міської ради Хоменка В. М. з проханням вжити заходи на призупинення незаконної господарської діяльності ОСОБА_4 щодо ремонту сільгосптехніки та відновлення тиші і спокою в їх оселях, а також повідомити про результати перевірок та вжиті заходи згідно акту від 16.11.2021.
Зазначали, що з моменту створення робочої групи та виїзду комісії пройшло більше 5 місяців, але ніяких заходів вжито не було, а стало ще гірше. Так, з 24.02.2022 в Україні розпочалась війна, яка триває по сьогоднішній день. Люди були вимушені тікати з своїх домівок від бойових дій на території,де трохи спокійніше. Так і в с. Дибинці по вул. Надросся приїздили мешканці із різних куточків України як з малими дітьми так і старими людьми. Однак, незаконна діяльність ОСОБА_4 , пов'язана з постійним гуркотом, стуком молотків, гуркотом техніки, звуком "болгарки" не дає можливості людям заспокоїтися хоч на деякий час, діти не можуть заснути, оскільки думають, що лунають постріли і летять гвинтокрили та літаки (а.с. 30-31).
Листом від 29.03.2023 №14-20/37 Дибинський старостинський округ №7 повідомляє, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до адміністрації старостинського округу щодо неналежного поводження ОСОБА_4 , який на подвір'ї господарства своєї тещі ОСОБА_3 створив тракторну бригаду, без будь яких н а те дозвільних документів (земельна ділянка призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ОСГ), що заважає сусідам спокійно жити. Адміністрація округу неодноразово проводила бесіди з ОСОБА_4 , а також на місце виїздила робоча група Богуславської міської ради, але він на них не реагує. ОСОБА_7 веде себе грубо і виправлятися не має ніякого бажання (а.с.32).
Відеозаписами подій від 11.06.2022, 16.10.2021, 13.11.2021, 08.06.2022, 21.03.2023, 23.03.2023, 24.03.2023, 25.03.2023, 05.04.2023 підтверджується факт наявності шумового забруднення, яке було зафіксоване позивачкою ОСОБА_1 та з її слів цей значний шум створювався на земельних ділянках, які належать ОСОБА_3 (а.с.33).
В судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_8 - старосту села Дибинці, який підтвердив існування протягом тривалого часу між сторонами конфлікту, який вирішити поки не вдалося, що ОСОБА_4 на подвір'ї ремонтує важку сільськогосподарську техніку, ремонт здійснюється інтенсивно і доволі шумно. Підтвердив наявність ємностей та резервуарів на території ОСОБА_4 , яка не огороджена. ОСОБА_4 здійснював свою діяльність і в нічний час (після 22 години). Окрім позивачів, інші сусіди теж незадоволені діяльністю ОСОБА_4 , який порушує їхній спокій.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні засвідчила, що проживає в АДРЕСА_4 . ОСОБА_4 розмістив в неї по сусідству тракторну бригаду, куди притягнув токарний станок та інше обладнання і займається ремонтом великої сільськогосподарської техніки. Його діяльність є неофіційною і заважає нормально проживати сусідам. В ОСОБА_4 працює близько п'яти людей. Сам ОСОБА_4 не проживає за цією адресою, де створив тракторну бригаду. В пізній час ОСОБА_4 теж здійснює свою діяльність з ремонту сільськогосподарської техніки, заводить великі трактори і комбайни. Шум основний створює болгарка, стукають борони, гуде техніка.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду засвідчила, що проживає в АДРЕСА_5 . Неподалік неї на земельних ділянках ОСОБА_3 її зять ОСОБА_4 влаштував тракторну бригаду, де дуже шумно з найманими працівниками ремонтують трактори, комбайни і іншу сільськогосподарську техніку, особливо у вечірній час.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі посилались на використання ОСОБА_4 належних ОСОБА_3 на праві власності земельних ділянок з кадастровими номерами 3220681401:01:005:0147 та 3220681401:01:005:0148 не за їх цільовим призначенням, зокрема використання земельних ділянок з метою ремонту важкої сільськогосподарської техніки, розміщення на ній сільськогосподарської техніки, резервуару з невідомою речовиною, каністр за паливомастильними матеріалами, які складовані на ґрунті, шин та іншого обладнання, створення внаслідок такої діяльності шуму та забруднення навколишнього середовища.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначено у статті 16 ЦК України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (частина друга статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 41 Конституції України та частини п'ятої статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (частина перша статті 104 ЗК України).
Частиною першою статті 91 ЗК України, зокрема, передбачено, що власники земельних ділянок зобов'язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використання майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму (частина перша статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство»).
Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок (стаття 33 ЗК України).
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку (частина перша статті 143 ЗК України).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом(частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Принцип змагальності (пункт 4 частини третьої статті 2, стаття 12 ЦПК України) забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)).
У справі, яка переглядається, позивачами надано належні докази, які також є достатніми для висновку про порушення власником земельної ділянки ОСОБА_3 правил добросусідства у зв'язку зі здійсненням на її земельній ділянці, цільовим призначення якої є ведення особистого селянського господарства, діяльності з ремонту сільськогосподарської техніки.
Суд першої інстанції, не надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_3 використовувати належну їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером: 220681401:01:005:0148, за її цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а також неефективність обраного позивачами способу захисту в цій частині.
Вказаний спосіб захисту є ефективним з урахуванням установлених у цій справі конкретних обставин та призведе до відновлення порушеного права позивачів.
Разом з тим, надані суду докази не дають підстави для висновку про використання ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 220681401:01:005:0147, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, не за її цільовим призначенням.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 не є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 220681401:01:005:0147, 220681401:01:005:0148, 220681401:01:005:0138, позовні вимоги про зобов'язання його припинити здійснення на цих земельних ділянках незаконної діяльності тракторної бригади, а також про відшкодування завданої внаслідок такої діяльності моральної шкоди, заявлені до неналежного відповідача.
Позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок використання вказаних земельних ділянок не за цільовим призначенням до відповідача ОСОБА_3 , а також до власника земельної ділянки з кадастровим номером 220681401:01:005:0138 заявлено не було, а тому в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє саме з цих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, тому вказане судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що апеляційна скарга позивачів задоволена частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 684 грн (1 073,60 грн +1 610,40 грн).
З відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 610, 40 грн.
Керуючись ст. 353, 367, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 19 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 використовувати належну їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером: 220681401:01:005:0148, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за її цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 610, 40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.11.2025.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук