вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
24 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/798/24
Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Повідайчик Т.В., розглянувши у судовому засіданні справу в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДА ВЕСТ», код ЄДРПОУ - 44794546, місцезнаходження - 90202, Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця Богдана Хмельницького, 112,
до відповідача: VARIANTICO GROUP Sp.z o.о (Товариство з обмеженою відповідальністю «VARIANTICO GROUP»), NIP-7011184941, REGON-527493150, місцезнаходження - Республіка Польща, 00-682, місто Варшава, вулиця Хоза, 86/410,
про стягнення заборгованості за контрактом №1 від 26.02.2024,
за участі представників сторін:
від позивача - адвоката Гімонової К.Е. (згідно ордеру серії ВВ №1045865 від 03.02.2025), у режимі ВКЗ,
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Леда Вест» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до VARIANTICO GROUP Sp. z o.о (Товариства з обмеженою відповідальністю «VARIANTICO GROUP») про стягнення заборгованості за контрактом №1 від 26.02.2024 в розмірі 24443,90 євро, що еквівалентно 1130276,16 грн згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.2024 на день подачі позову.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисин С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024.
Процесуальні дії по справі
Ухвалою суду від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання у справі на 05.02.2024; сторонам встановлено строк на подачу заяв по суті справи.
Поряд з цим, як вбачається із матеріалів позовної заяви відповідач Sp.z o.о (ТОВ «VARIANTICO GROUP») є нерезидентом, який не має свого представництва на території України та його місцезнаходженням є Республіка Польща, місто Варшава, вулиця Хоза, 86/410. З урахуванням такої обставини, приписів статей 7, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), необхідності вручення відповідачу документів у справі згідно визначеного законодавством порядку на території Республіка Польща окружним судом Республіки Польща з огляду на положення Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 та Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання пункту 3 статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 10.01.2011; а тому в ухвалі від 25.09.2024 суд також зазначив, що у разі неотримання Господарським судом Закарпатської області повідомлення про виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання або нез'явлення в судове засідання 05.02.2025 представника відповідача, розгляд справи призначити на 05.03.2025.
Означеною ухвалою від 25.09.2024, суд також постановив:
- позивачу в строк до 30.10.2024 надати належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу на польську мову в трьох примірниках ухвали суду про відкриття провадження у справі № 907/798/24 від 25.09.2024 року, позовної заяву з доданими до неї документами та клопотання про надання правової допомоги;
- направити через Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції до голови окружного суду Варшави (Республіки Польща) відповідно до Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 та Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання пункту 3 статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 10.01.2011 копії нотаріально посвідчених перекладів на польську мову ухвали Господарського суду Закарпатської області про відкриття провадження у справі №907/798/24 від 25.09.2024, позовної заяви з доданими до неї документами разом з клопотанням про надання правової допомоги для вручення вказаних документів в порядку, передбаченому згаданими Договором та Угодою відповідачу в справі VARIANTICO GROUP Sp.z o.о (ТОВ «VARIANTICO GROUP»), місцезнаходження якого є Республіка Польща, 00-682, місто Варшава, вулиця Хоза, 86/410;
- зупинити провадження у справі №907/798/24 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
31.10.2024 від ТОВ «Леда Вест» згідно заяви на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2024 надійшло 3 примірники нотаріально посвідчених копій перекладу на польську мову: ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.09.2024; позовної заяви з доданими до неї документами; та клопотання про надання правової допомоги.
01.11.2024 Господарським суд Закарпатської області на ім'я начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25 вересня 2024 року у справі №907/798/24, для подальшого направлення голові окружного суду Варшави (Республіки Польща), згідно супровідного листа від 01.11.2024 №907/798/24/7377/24 направлено клопотання про надання правової допомоги у справі №907/798/24 з додатками, разом з їх нотаріально посвідченими перекладами на польську мову, для вручення у порядку, передбаченому згаданими Договором та Угодами, відповідачу в справі - VARIANTICO GROUP Sp.z o.о (Республіка Польща, 00-682, місто Варшава, вулиця Хоза, 86/410) ухвали Господарського суду Закарпатської області про відкриття провадження у справі № 907/798/24 від 25.09.2024 та позовної заяву з доданими до неї документами.
04.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Леда Вест» - адвоката Гімонової К.Е. надійшла заява про відкладення розгляду справи від 04.02.2025 у зв'язку із зайнятістю її у судовому засіданні в іншій справі .
Ураховуючи призначене згідно ухвали суду від 25.09.2024 судове засідання на 05.02.2025, суд згідно ухвали від 05.02.2025 поновив провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 05.02.2025, представники позивача та відповідача, не з'явились. Враховуючи заявлене клопотання представником позивача щодо відкладення розгляду справи, у судовому засідання 05.02.2025 суд згідно ухвали постановив: відкласти судовий розгляд справи на 14:00 05.03.2025 (з урахуванням такої дати, зазначеної в ухвалі про відкриття провадження у справі від 25.09.2024).
Згідно ухвали від 06.02.2025 зупинено провадження у справі - до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
27.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Леда Вест» - адвоката Гімонової К.Е. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/1932/25).
Згідно ухвали від 03.03.2025 суд поновив провадження у справі; задовольнив заяву позивача від 26.02.2025, подану його представником про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив провести судове засідання, призначене на 05.03.2025 на 14:00 та наступні судові засідання за участі представника позивача - адвоката Гімонової К.І. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
28.02.2025 надійшов лист Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №4712/13.4-25/327 від 21.02.2025, адресований Департаменту міжнародного права та представництва Міністерства юстиції України та Господарському суду Закарпатської області, у якому Західне міжрегіональне управління повідомляє, що листом від 26.11.2024 за №4712/13.4-24/2989 воно надіслало на адресу Міністерства юстиції України доручення Господарського суду Закарпатської області про вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю VARIANTICO GROUP.
У судове засідання, призначене на 05.03.2025, представник відповідача, не з'явився. Присутня у судовому засіданні у режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Гімонова К.І. щодо подальшого розгляду справи поклалася на розсуд суду.
Станом на 05.03.2025 на адресу суду з Республіки Польща не надходили матеріали виконаного клопотання про надання правової допомоги.
Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання; не надходження з Республіки Польща матеріалів виконаного клопотання про надання правової допомоги (судового доручення) щодо вручення документів у справі Товариству з обмеженою відповідальністю VARIANTICO GROUP, згідно ухвали від 05.03.2025 суд зупинив провадження у справі - до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
18.08.2025 надійшов лист Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.07.2025 №4712/13.4-25/1763 (зареєстрований за вх. 02.3.1-02/7290/25), згідно з яким означене управління надсилає документи (на 3 аркушах), складені в ході виконання на території Республіки Польща доручення Господарського суду Закарпатської області про вручення судових документів VARIANTICO GROUP Sp.z.o.о, отримані від Міністерства юстиції України.
Ухвалою від 22.08.2025 суд постановив:
-провадження у справі №907/798/24 поновити;
-для подальшого проведення судового розгляду у справі №907/798/24 зобов'язати позивача у строк до 03.11.2025 надати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на українську мову матеріалів виконаного (на 3 аркушах) на території Республіки Польща клопотання Господарського суду Закарпатської області про надання правової допомоги у справі №907/798/24, які надійшли на адресу суду від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
-провадження у справі №907/798/24 зупинити - до 03.11.2025 або до отримання від позивача нотаріально завірених копій перекладу на українську мову матеріалів виконаного на території Республіки Польща клопотання Господарського суду Закарпатської області про надання правової допомоги у справі №907/798/24.
На виконання вимог ухвали суду від 22.08.2025 ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» направило на адресу суду нотаріально завірені копії перекладу на українську мову матеріалів виконаного на території Республіки Польща клопотання суду про надання правової допомоги у справі №907/789/24 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/9234/25).
Так, з матеріалів нотаріально завіреного перекладу на українську мову виконаного на території Республіки Польща клопотання Господарського суду Закарпатської області про надання правової допомоги у справі №907/789/24, судом встановлено, що районний суд для Варшави-Мокотува у Варшаві ІІ Цивільний відділ в справі II Cps 7/25 за позовом Господарського суду Закарпатської області в Україні проти Товариства з обмеженою відповідальністю «Variantico Group» з офісом у Варшаві, прохання про вручення документів, інформує, що прохання українського суду про вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю «VARIANTICO GROUP» у Варшаві виконане - документи були вручені вище зазначеному товариству 11.04.2025.
Ухвалою від 31.10.2025 суд постановив провадження у справі поновити, та призначити судове засідання у справі на 24.11.2025.
У судове засідання, призначене на 24.11.2025, відповідач не уповноважив свого представника, до початку судового засідання не подав відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті спору.
Відповідно до частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, інших заяв, клопотань чи пояснень по суті спору та щодо участі представника відповідача в судовому засіданні під час розгляду судом даної справи після отримання 11.04.2025 нотаріально посвідчених перекладів на польську мову ухвали Господарського суду Закарпатської області про відкриття провадження у справі №907/798/24 від 25.09.2024, позовної заяви з доданими до неї документами - відповідно до клопотання про надання правової допомоги для вручення вказаних документів; враховуючи не прибуття представника відповідача у судове засідання, суд за участі представника позивача розглянув справу за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Так, 24.11.2025 за участі представника позивача суд розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, після повернення з якої відповідно до статті 240 ГПК України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Суть спору за позицією позивача
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на зовнішньоекономічний контракт №1 від 26.02.2024, укладений між ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ», з однієї сторони, та ТОВ «VARIANTICO GROUP», з другої сторони, та на специфікацію №1 від 01.04.2024, відповідно до умов якої ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» зобов?язалося поставити ТОВ «VARIANTICO GROUP» товар на загальну суму 24443,90 євро.
Факт поставки товару на умовах специфікації №1 від 01.04.2024 підтверджується наступними документами: інвойсом №1 від 01.04.2024, пакувальним листом №1 від 03.04.2024, CMR №030403 від 03.04.2024, митною декларацією 24UA305130007490US від 03.04.2024.
Позивач зазначає, що відвантаження товару та відповідно поставка товару відбулась 03.04.2024, а вже 23.04.2024 товар вибув за межі України та в подальшому був отриманий представником покупця. Однак, незважаючи на факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за контрактом та настання строку для здійснення оплати за поставлений товар згідно специфікації №1 від 01.04.2024, однак відповідачем не було виконано своїх зобов'язань з оплати такого товару.
Отже, відповідачем допущено заборгованість за контрактом на суму 24443.90 євро.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки щодо оплати за отриманий товар згідно контракту, позивач звернувся з позовною заявою для захисту своїх прав шляхом стягнення заборгованості за контрактом.
Позиція відповідача
Суд зазначає про наявність відомостей про вручення 11.04.2025 відповідачу, який є нерезидентом та місцезнаходженням якого є Республіка Польща, відповідно до Договору, укладеного між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 та Угоди між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання пункту 3 статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 10.01.2011 - нотаріально посвідчених перекладів на польську мову ухвали Господарського суду Закарпатської області про відкриття провадження у справі №907/798/24 від 25.09.2024, позовної заяви з доданими до неї документами. Після отримання таких процесуальних документів відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не представив.
Відповідно до приписів частини 2 статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Відтак, з врахуванням положень частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
26.02.2024 між позивачем, ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» (продавець), Україна та ТОВ «VARIANTICO GROUP» (Variantico Group Sp. Z.о.о) (покупець), місцезнаходження якого є Республіка Польща, укладений зовнішньоекономічний контракт №1 (далі - контракт).
Відповідно до пункту 1.1. контракту, продавець зобов?язався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити на умовах зазначених у Контракті металоконструкції (надалі - товар) в асортименті, кількості, комплектації та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є додатками до контракту та його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.1 контракту передбачено, що ціна на товар, що поставляється за цим контрактом, зазначається у специфікаціях, на кожну партію постачання. Ціна розуміється згідно з базисом постачання (пункт 3).
Згідно з пунктом 2.3 контракту його сума відповідає сумі всіх специфікацій, заключених напротязі дії контракту.
Згідно з пунктом 3.1 контракту, продавець постачає товар на умовах Incoterms 2010 вказаних у відповідній специфікації. Поставка відбувається наземним транспортом.
Пункт 3.2 контракту передбачає, що одночасно з товаром, що постачається, продавець зобов'язаний надати оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, СМR, митну декларацію і пакувальний лист.
Відповідно до пункту 3.3 контракту право власності переходить до покупця в момент здійснення поставки товару згідно з Інкотермс 2010.
Пунктом 4.1 контракту передбачена валюта цього договору та валюта платежу за ним - EURO (далі - євро).
Відповідно до пункту 4.2. контракту, оплата вартості партії товару здійснюється покупцем в порядку та у строки передбачені у відповідній специфікації.
Згідно з пунктом 4.3. контракту, всі комісії банка нерезидента сплачуються за рахунок покупця. Всі комісії українських банків і банків кореспондентів - за рахунок Продавця.
За змістом пункту 5.1 контракту товар вважається зданим однією та прийнятий іншою стороною: за кількістю місць та вагою, зазначеною у відвантажувальній специфікації, та у рахунку-фактурі продавця.
Пунктом 9.1. контракту передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього контракту сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 11.1 контракту, будь-яка суперечка, що виникає за цим контрактом або у зв?язку з ним, підлягає передачі до Господарського суду Закарпатської області, відповідно до діючого законодавства України.
Пунктом 11.2. контракту передбачено, що право яке застосовується до контракту є право України.
Згідно з специфікацією №1 від 01.04.2024 до контракту №1 від 26.02.2024 (далі - специфікація) передбачена поставка ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» Variantico Group Sp. z о.о. такого товару (далі - товар) на загальну суму 24443,90 євро: контейнер VUC-50 RAL5010, кількість 1 - сума 248,9 євро; контейнер VS-50 RAL5010, кількість 1 - сума 515,7 євро; контейнер VS -100 RAL5010, кількість 1 - сума 733,6 євро; контейнер VSH-30 RAL5010, кількість 2 - сума 927,8 євро; контейнер VSH-50 RAL5010, кількість 2 - сума 1167,8 євро; контейнер VSH-75 RAL5010, кількість 3 - сума 2016 євро; контейнер VSH-100 RAL5010, кількість 1 - сума 770,7 євро; робоча платформа WP-150 RAL5010, кількість 18 - сума 3702,6 євро; робоча платформа WP-300 RAL5010, кількість 6 - сума 2034,6 євро; робоча платформа WP-350 RAL5010, кількість 4 - сума 1626,4 євро; траверса VН RAL5010, кількість 4 - сума 291,6 євро; траверса VT RAL5010, кількість 8 - сума 945,6 євро; траверса LA-15 RAL5010, кількість 2 - сума 349,6 євро; траверса LA-24 RAL5010, кількість 2 - сума 403 євро; траверса LA-30 RAL5010, кількість 2 - сума 1134,6 євро; траверса PH-1 RAL5010, кількість 1 - сума 344,1 євро; траверса PH-2 RAL5010, кількість 1 - сума 365.5 євро; траверса DORN RAL5010, кількість 1 - сума 385 євро; візок для скла GPC-1 RAL5010, кількість 2 - сума 346 євро; візок для скла GPC-2 RAL5010, кількість 2 - сума 280,2 євро; візок для скла GPC-3 RAL5010, кількість 2 - сума 299,6 євро; візок для європалет без коліс PD RAL5010, кількість 8 - сума 533,6 євро; палета металева SP 1200*1200 RAL5010, кількість 2 - сума 244,4 євро; палета металева SP 1200*1200 RAL5010, кількість 2 - сума 205,6 євро; контейнер bucket CB-500F RAL5010, кількість 1 - сума 435.4 євро; піддон для бочок VRB-50 RAL5010, кількість 15 - сума 1258.5 євро; піддон для бочок VRB-EC RAL5010, кількість 1 - сума 544,1 євро; контейнер ССS-8 RAL5010, кількість 2 - сума 461,2 євро; контейнер ССS-12 RAL5010, кількість 2 - сума 557,6 євро; контейнер Bundle GCB-12 RAL5010, кількість 2 - сума 1314,6 євро.
У підписаній сторонами контракту специфікації також зазначено про таке: ціна товару включає вартість упаковки (тари) та доставки; базис постачання - FCA-Берегово, Україна: умови оплати - 100% після відвантаження напротязі 30 днів.
Факт поставки товару позивачем відповідачу згідно умов контракту на умовах специфікації № 1 від 01.04.2024 на загальну суму 24443,90 євро підтверджується такими документами: пакувальним листом № 1 від 03.04.2024, CMR (міжнародною товарно-транспортною накладною) №030403 від 03.04.2024 та митною декларацією 24UA305130007490U5 від 03.04.2024, у яких відправником зазначено ТОВ «Леда Вест», отримувачем-VARIANTICO GROUP Sp.z o.о., також у цих документах зазначений перевізник товару.
Враховуючи умови базису FCA «Free Carrier» («Франко перевізник») Берегово, Україна, вбачається, що поставка товару за специфікацією № 1 від 01.04.2024 до контракту відбулася в момент, коли продавець передав товар перевізнику, найнятому покупцем, а доказом виконання продавцем своїх обов'язків із поставки товару за специфікацією № 1 є міжнародно товаро-транспортна накладна СМR №030403 від 03.04.2024.
Зокрема, у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR №030403 від 03.04.2024 відправником товару зазначено ТОВ «Леда Вест», 90202, місто Берегово, вулиця Богдана Хмельницького 112; вказано місце і дата завантаження товару - Україна, місто Берегово, 03.04.2024; зазначено отримувач товару - VARIANTICO GROUP Sp.z o.о, ul. Hoza 86/410 00-682, Warszawa; вказано місце розвантаження товару: Lodz 90-505, Poland: наявні відомості (відтиск штампу відповідача) у графі 24 про отримання товару та вказана дата - 26.04.2024. У графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №030403 від 03.04.2024 вказано про долучення до неї рахунку-фактури №1 від 01.04.2024.
Отже, із вказаних документів судом встановлення відвантаження товару (передачу його перевізникові для відповідача) 03.04.2024, перевезення товару за межі митної території України 23.04.2024 та подальше вручення товару відповідачу згідно умов контракту та специфікації - 26.04.2024.
Згідно інвойсу (рахунку-фактури) № 1 від 01.04.2024, виставленого ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» (продавцем) для Variantico Group Sp. z о.о. (покупця) за контрактом №1 від 26.02.2024 згідно умов специфікації №1 від 01.04.2024, передбачена оплата покупцем (відповідачем) коштів за поставлений товар на загальну суму 24443,90 євро, з яких оплата наступного товару: контейнеру VUC-50 RAL5010, кількістю 1 - сума 248,9 євро; контейнеру VS-50 RAL5010, кількістю 1 - сума 515,7 євро; контейнеру VS -100 RAL5010, кількістю 1 - сума 733,6 євро; контейнеру VSH-30 RAL5010, кількістю 2 - сума 927.8 євро; контейнеру VSH-50 RAL5010, кількістю 2 - сума 1167,8 євро; контейнеру VSH-75 RAL5010, кількістю 3 - сума 2016 євро; контейнеру VSH-100 RAL5010, кількістю 1 - сума 770,7 євро; робочої платформи WP-150 RAL5010, кількістю 18 - сума 3702,6 євро; робочої платформи WP-300 RAL5010, кількістю 6 - сума 2034,6 євро; робочої платформи WP-350 RAL5010, кількістю 4 - сума 1626,4 євро; траверсу VН RAL5010, кількістю 4 - сума 291,6 євро; траверсу VT RAL5010, кількістю 8 - сума 945,6 євро; траверсу LA-15 RAL5010, кількістю 2 - сума 349,6 євро; траверсу LA-24 RAL5010, кількістю 2 - сума 403 євро; траверсу LA-30 RAL5010, кількістю 2 - сума 1134,6 євро; траверсу PH-1 RAL5010, кількістю 1 - сума 344,1 євро; траверсу PH-2 RAL5010, кількістю 1 - сума 365.5 євро; траверсу DORN RAL5010, кількістю 1 - сума 385 євро; візка для скла GPC-1 RAL5010, кількістю 2 - сума 346 євро; візка для скла GPC-2 RAL5010, кількістю 2 - сума 280,2 євро; візка для скла GPC-3 RAL5010, кількістю 2 - сума 299,6 євро; візка для європалет без коліс PD RAL5010, кількістю 8 - сума 533,6 євро; палета металевої SP 1200*1200 RAL5010, кількістю 2 - сума 244,4 євро; палети металевої SP 1200*1200 RAL5010, кількістю 2 - сума 205,6 євро; контейнеру bucket CB-500F RAL5010, кількістю 1 - сума 435.4 євро; піддона для бочка VRB-50 RAL5010, кількістю 15 - сума 1258.5 євро; піддона для бочка VRB-EC RAL5010, кількістю 1 - сума 544,1 євро; контейнеру ССS-8 RAL5010, кількістю 2 - сума 461,2 євро; контейнера ССS-12 RAL5010, кількістю 2 - сума 557,6 євро; контейнера Bundle GCB-12 RAL5010, кількістю 2 - сума 1314,6 євро.
Враховуючи такі обставини, а саме: виконання позивачем умов контракту щодо поставки товару відповідачу та невиконання останнім після отримання товару своїх зобов'язань по контракту на умовах специфікації № 1 від 01.04.2024 щодо оплати повної вартості товару впродовж 30 днів після його отримання, то наведене є підставою звернення в суд позивачем з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу за контрактом в сумі 24443,90 євро, що еквівалентно 1130276,16 грн - згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.2024 (на день подачі позову).
Правове обгрунтування і оцінка суду
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - також ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України (далі - також ГК України (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правових відносин)), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Згідно з статтею 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відтак, між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 ЦК України.
Відповідно до статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України «Про міжнародне приватне право».
Згідно пунктами 1 та 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Оскільки відповідачем у справі є юридична особа, зареєстрована у Республіці Польща, то з матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами виникли приватноправові відносини з іноземним елементом.
Статтею 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом (частини 1, 2 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до статті 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Згідно статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності можуть розглядатися судами України.
Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Пунктом 9.1. контракту передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього контракту сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 11.1 контракту, будь-яка суперечка, що виникає за цим контрактом або у зв?язку з ним, підлягає передачі до Господарського суду Закарпатської області, відповідно до діючого законодавства України.
Пунктом 11.2 контракту передбачено, що право яке застосовується до контракту є право України.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Суд враховує, що договори, укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 ЦК України).
Доказів визнання договору нечинним чи недійсним, суду не подано.
З урахуванням приписів статей 365, 366 ГПК України, статей 1, 4, 43, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», умов пунктів 9.1, 11.1 та 11.2 контракту суд зазначає, що Господарський суд Закарпатської області є компетентним у розгляді даної справи, а спір підлягає вирішенню відповідно до вимог чинного законодавства України.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір (контракт) за своєю правовою природою є договором поставки.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Статтями 662, 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як було вказано вище, у відповідності до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що продавець (позивач) виконав свої зобов'язання за контрактом згідно умов специфікації № 1 від 01.04.2024, поставивши покупцю (відповідачу) товар на суму 24443,90 євро, що підтверджено долученими до позовної заяви документами: пакувальним листом № 1 від 03.04.2024, CMR (міжнародною товарно-транспортною накладною) № 030403 від 03.04.2024 та митною декларацією 24UA305130007490U5 від 03.04.2024, інвойсом (рахунком-фактурою) № 1 від 01.04.2024, з яких встановлено отримання товару на вказану суму відповідачем 26.04.2024.
У відповідності до вимог статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; осади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна) № 030403 від 03.04.2024 та митна декларація 24UA305130007490U5 від 03.04.2024, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідають вимогам, зокрема, статті названого Закону і приписам документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, та є підтвердженням виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, належне виконання зобов'язання є одним із фундаментальних принципів цивільного права. Зміст цього принципу полягає в тому, що виконання має бути проведене: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) у належний спосіб; 4) у належний строк (термін); 5) у належному місці.
З урахуванням таких приписів цивільного законодавства та погодженого сторонами порядку розрахунків за контрактом (проведення оплати 100% - після відвантаження напротязі 30 днів), покупець (відповідач) мав здійснити оплату за поставлений (отриманий) товар у строк до 27.05.2024 (включно).
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем згідно умов специфікації №1 від 01.04.2024 по контракту №1 від 26.02.2024 коштів на суму 24443,90 євро, після отримання 26.04.2024 товару на вказану суму згідно митної декларації 24UA305130007490U5 від 03.04.2024 та CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної) № 030403 від 03.04.2024, додатком до якої є інвойс (рахунок-фактура) № 1 від 01.04.2024 на суму 24443,90 євро.
Із матеріалів нотаріально завіреного перекладу на українську мову виконаного на території Республіки Польща клопотання Господарського суду Закарпатської області про надання правової допомоги у справі №907/789/24, судом встановлено вручення 11.04.2025 (по спливу більше ніж 6 місяців до дня судового засідання) районним судом для Варшави ТОВ «VARIANTICO GROUP» матеріалів позовної заяви у даній справі та ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій зазначено про право відповідача подати відзив на позовну заяву.
Після отримання 11.04.2025 позовної заяви ТОВ «Леда Вест» до ТОВ VARIANTICO GROUP про стягнення заборгованості за контрактом №1 від 26.02.2024 та ухвали про відкриття провадження у справі від 25.09.2024, відповідач не подав відзиву на позовну заяву та не надав суду доказів виконання своїх зобов'язань щодо сплати коштів згідно умов специфікації № 1 від 01.04.2024 по контракту №1 від 26.02.2024, після отримання 26.04.2024 товару на суму 24443,90 євро згідно митної декларації 24UA305130007490U5 від 03.04.2024 та CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної) № 030403 від 03.04.2024, додатком до якої є інвойс (рахунок-фактура) № 1 від 01.04.2024.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача 24443,90 євро - основного боргу по контракту №1 від 26.02.2024 згідно умов специфікації № 1 від 01.04.2024, що підтверджено належними, допустимими і достовірними доказами, які є у матеріалах справи.
Щодо позовних вимог про стягнення боргу в сумі 24443,90 євро, що еквівалентно 1130276,16 грн згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.2024 (на день подачі позову).
Судом враховано, що відповідно пункту 4.1 контракту №1 від 26.02.2024 передбачено валюту контракту та валюту платежу - EURO.
З долучених до позовної заяви документів (контракту №1 від 26.02.2024, специфікації №1 від 01.04.2024), які підписані позивачем та відповідачем, судом встановлено, що ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» і ТОВ «VARIANTICO GROUP» (Variantico Group Sp. Z.о.о) визначили поставку та оплату товару у євро, а отже і виконання зобов'язання покупцем (відповідачем) щодо оплати товару згідно умов договору визначено в іноземній грошовій одиниці - євро.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Як було вказано вище, згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.
Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов'язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17).
Підсумовуючи викладене, суд виснує про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з VARIANTICO GROUP Sp.z o.о (ТОВ «VARIANTICO GROUP» на користь ТОВ «ЛЕДА ВЕСТ» 24443,90 євро, що еквівалентно 1130276,16 грн згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.2024 (на день подачі позову) - заборгованості за контрактом №1 від 26.02.2024.
Щодо обгрунтованості рішення
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13 - 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статті 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно платіжної інструкції №1282 від 20.09.2024 при подачі позову про стягнення 24443,90 євро що становить 1130276,16 грн за офіційним курсом української гривні до євро, встановленим НБУ на день подання позову, позивачем сплачено судовий збір у сумі 16954,15 грн.
Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 статті 129 ГПК України).
Відтак, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору повністю.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з VARIANTICO GROUP Sp.z o.о (Товариства з обмеженою відповідальністю «VARIANTICO GROUP»), NIP - 7011184941, REGON - 527493150, місцезнаходження: Республіка Польща, 00-682, місто Варшава, вулиця Хоза, 86/410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДА ВЕСТ» (код ЄДРПОУ - 44794546, місцезнаходження: 90202, Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця Богдана Хмельницького, 112) 24443,90 євро (двадцять чотири тисячі чотириста сорок три євро 90 євроцентів), що еквівалентно 1130276,16 грн (один мільйон сто тридцять тисяч двісті сімдесят шість гривень 16 копійок) згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.2024 (на день подачі позову) - заборгованості за контрактом №1 від 26.02.2024, а також стягнути 16954,15 грн (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривень 15 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене і підписане 28.11.2025
Суддя С.В.Сисин