24 листопада 2025 рокуСправа №160/26968/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/26968/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення його з військового обліку та внести їх.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про його виключення з військового обліку. Позивач стверджує, що його було знято з військового обліку через визнання його непридатним до військової служби.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26968/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26968/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), залучено до участі у справі другого відповідача.
01 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про долучення доказів, яка надійшла від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Водночас, до заяви не долучено документів, вказаних як додатки до неї.
18 листопада 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про долучення доказів, яка надійшла від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До заяви долучено відповідь на заяву позивача про виключення з військового обліку.
24 листопада 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення, які надійшли від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що відповідач не розглянув по суті заяву позивача та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/ виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби). Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно роздруківки військово-облікового документа позивача в електронній формі («Резерв+») від 08.09.2025 року наявні відомості про перебування позивача на військовому обліку у відповідача, відомості про стан здоров'я не зазначені.
Згідно військового квитка позивача від 01.10.1987 року НОМЕР_3 позивача виключено з військового обліку 29.01.2015 року за результатом ВЛК визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 12 серпня 2025 року, в якій зазначав, що його виключено з військового обліку, однак в «Резерв+» ці відомості відсутні і позивач обліковується як військовозобов'язаний. Просив внести відомості про його виключення з військового обліку.
Листом від 19.08.2025 року №3360 відповідач повідомив, що заява позивача розглянута, однак позивачем не надано документів щодо проходження ВЛК. Запропоновано позивачу прибути до ТЦК та СП для визначення статусу придатності до військової служби.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Частиною 1 ст. 3 Закону №1951-VIII встановлено, що основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Частиною 1 ст. 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №1951-VIII що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з абз. 2 п. 3 Порядку №1487 для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
За п. 20, 23 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
Згідно з п. 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Передусім суд зауважує, що хоча позивач й оскаржував бездіяльність щодо розгляду його заяви, фактично підстави позову та предмет позову (спонукальна позовна вимога) вказують на його бажання вирішити питання про невірний, на його думку, облік позивача у відповідача. Так, позивач в підсумку має намір досягти правового результату у вигляді виключення з військового обліку, в зв'язку з чим вирішення питання про наявність для цього правових підстав входить в предмет судового розгляду в даній справі. Такий предмет не обмежено лише поведінкою відповідача щодо розгляду скарги позивача.
Військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.08.2025 року у справі №640/21967/22.
Законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.05.2025 року у справі №280/2880/24.
У випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов'язаною в майбутньому, водночас зняття з військового обліку може передбачати поновлення в певних випадках.
Суд звертає увагу, що стаття 37 Закону №2232-ХІІ, на момент записів у військово-обліковому документі позивача мала редакцію, відповідно до якої визнані непридатними до військової служби підлягали саме виключенню з військового обліку.
Тотожне правозастосування здійснене Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20.10.2025 року у справі №520/5179/25.
За обставин даної справи відповідач в листі від 19.08.2025 року №3360 фактично ігнорує зміст заяви позивача (внесення відомостей в державний реєстр про наявний у позивача статус виключеного з військового обліку ще з 2015 року) та відповідає на по суті неіснуюче питання (нібито про прохання вперше прийняти рішення про виключення позивача з військового обліку). Такі дії є протиправними, оскільки не узгоджуються з наявним нормативно-правовим регулюванням незалежно від того наскільки в належному аспекті відповідач розглядав заяву позивача.
Як вже вказав суд, після виключення з військового обліку позивач вже не вважається і не може вважатися військовозобов'язаною в майбутньому. Отже, відповідач міг на власний розсуд оцінювати факт відсутності відповідних документів, однак за жодних обставин не міг вчиняти дії, які законодавством не лише не передбачені, а й прямо суперечать відповідним положенням законодавства.
Більш того, жодних доказів на підтвердження стверджуваних обставин відповідач не надав (акти, в т.ч. службового розслідування, довідки тощо). Фактично, без будь-якої правової та фактичної підстави відповідач поновив позивача на військовому обліку та не намагався виправдати правомірність таких дій.
Суд констатує протиправність таких дій.
Щодо способу захисту права позивача суд зазначає наступне.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.
Тотожне правозастосування здійснене і Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 05.06.2024 року у справі №160/24198/23, від 18.02.2025 року у справі №160/24426/24.
За обставин даної справи суд особливо звертає увагу на наступне:
1) спір стосується поновлення на військовому обліку особи, яка раніше була визнана непридатною до військової служби за станом здоров'я і саме через це була виключена з військового обліку (а не за, наприклад, засудження за вчинення тяжкого злочину і тд);
2) позивач звернувся до відповідача з заявою про виправлення відповідних відомостей в державному реєстрі і відповідач таку заяву розглянув.
Більш того, первинно право позивача порушено саме безпідставним його поновленням на військовому обліку, що підтверджується відомостями з «Резерв+» позивача. Незалежно від наступних дій позивача, такі дії в будь-якому випадку є протиправними, оскільки не ґрунтуються на положеннях законодавства та їм суперечать. Як наслідок, суд констатує, що форма поведінки відповідача в даній справі є не протиправною бездіяльністю щодо його невиключення з військового обліку (адже раніше виключена з такого обліку особа не може вважатися військовозобов'язаною в майбутньому, про що вже вказав суд) або нерозгляду заяви позивача, а протиправними діями щодо його поновлення на військовому обліку. З цих підстав суд здійснює вихід за межі позовних вимог.
За таких обставин для ефективного захисту прав позивача та остаточного вирішення спору, зважаючи на те, що відповідач вже реалізував наявні у нього повноваження і фактично відмовив у задоволенні заяви позивача, враховуючи що вимоги позивача є обґрунтованими, суд констатує наявність правових підстав для зобов'язання відповідача вчини певні дії.
Подібне правозастосування містяться у постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2025 року у справі №200/1084/25, Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 20.10.2025 року у справі №520/5179/25, П'ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 09.09.2025 року у справі №420/11686/25, Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 року у справі № 120/10002/24.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку та забезпечити відображення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно положень п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко