24 листопада 2025 рокуСправа №160/20478/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/20478/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-1), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини в/ч НОМЕР_2 щодо відсутності відповіді на рапорт від « 06» червня 2025 року щодо необхідності направлення на ВЛК - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/Ч № НОМЕР_2 у військовому званні солдат;
- зобов'язати військову частину частини в/ч № НОМЕР_2 розглянути по суті рапорт від « 06» червня 2025 року та надати відповідь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовцю В/Ч № НОМЕР_2 у військовому званні солдат інформації (відповіді) щодо прийнятого рішення про направлення на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров'я і рівня придатності до в/с.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо нерозгляду рапорту позивача. Позивач стверджує, що звернувся до відповідача з рапортом, який відповідач протиправно не розглядає, чим порушує права позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/20478/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20478/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року залучено до участі у справі №160/20478/25 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_4 . Розгляд адміністративної справи №160/20478/25 розпочато спочатку. Призначено справу до розгляду з 08 жовтня 2025 року.
24 вересня 2025 року до Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення, які надійшли від позивача.
10 листопада 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що рапорт позивача йому не надходив, в зв'язку з чим бездіяльність щодо його розгляду відсутня.
21 листопада 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли пояснення на відзив, в яких він зазначає, що вимушено звертався з рапортом поштою, оскільки нарочно рапорти не приймаються.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року продовжено строк розгляду справи.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно військового квитка позивача від 12.12.2024 року серії НОМЕР_6 позивач з 12.12.2024 року призваний на військову службу по мобілізації. З 08.02.2025 року позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу відповідача-1 від 30.03.2025 року №90 відповідача-1 наказано вважати розформованою військовою частиною, правонаступник - відповідач-2.
Позивач, як стверджується, звернувся 09.06.2025 року до відповідача з рапортом від 06.06.2025 року про його направлення на ВЛК та з пов'язаних питань.
В матеріалах справи наявний фіскальний чек №4900000512376 про направлення рекомендованого листа Військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно відомостей з веб-порталу АТ «Укрпошта» для відстеження поштових відправлень (трекінг) «https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html» встановлено, що поштове відправлення №4900000512376 вручено отримувачу 13.06.2025 року
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду такого рапорту, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позов позов по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Згідно ч. 4 ст. 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 року №40 (далі - Інструкція №40), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затверджено Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року №531 (далі - Порядок №531).
Згідно п. 2 розділу І Порядку №531 з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).
Пунктами 1-3 розділу ІІ Порядку №531 встановлено, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
Відповідь на усний рапорт надається усно.
За п. 1-9 розділу ІІІ Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує:
найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
заголовок «Рапорт»;
суть порушеного питання;
перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
найменування займаної посади;
військове звання, власне ім'я та прізвище;
дату;
особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Забороняється:
1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:
подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;
недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;
наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;
2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо;
3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;
4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
За обставин даної справи наявний спір про факт, оскільки відповідач-2 в цілому заперечував, що спірний рапорт було подано.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
Обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.
Суд зазначає, що наданий позивачем фіскальний чек підтверджує виключно факт направлення рекомендованого відправлення та не підтверджує його вміст.
Правила надання послуг поштового зв'язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. (п. 59).
Пунктом 61 Правил, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Позивачем опис вкладень до суду не надано, в зв'язку з чим судом не встановлено обставини звернення позивача саме з рапортом. Зазначене є підставою для відмови у позові, оскільки не встановлено бездіяльності щодо розгляду рапорту, подання якого в ході судового розгляду не підтверджено.
Водночас, доводи відповідача-2 щодо адреси і адресата відповідного листа судом відхиляються, оскільки встановлено, що лист все ж було вручено. Однак за відсутності підтвердження вмісту листа не можливо констатувати бездіяльність щодо розгляду саме рапорту (тим більше встановлюючи конкретний предмет рапорту), а не, наприклад, щодо будь-яких інших правовідносин.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2025 року у справі №120/7857/23.
Доводи позивача після подання відповідачем відзиву зводились до акцентування уваги на тому, що військова частина не приймає рапорти нарочно. Водночас, це не було предметом спору, позивач такі дії не оскаржував, а право на звернення з рапортом поштою не перебуває в залежності від можливості звернення з рапортом через канцелярію або іншим нарочним способом.
В решті доводи позивача зводились лише до декларування того, що він звернувся з рапортом, однак всупереч прямій нормі права ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивач цю обставину навіть не намагався доводити. Доказ направлення листа не є доказом щодо вмісту цього листа, про що судом вже зроблено висновки раніше. Розумних пояснень такій своїй поведінці позивач не надав.
В свою чергу справедливість вирішення спору навпаки прямо залежить від узгодженості висновків суду з обставинами, які встановлені в ході судового розгляду. Не може бути справедливим рішення суду, яке ухвалене всупереч обставинам справи.
Разом з цим, хоча й відсутня значуща помилка щодо адресата листа, в наявності значуща помилка іншого змісту - адресата рапорту, адже позивач фактично звертався до неіснуючого суб'єкта (відповідача-1 було реорганізовано). Зазначене є окремою підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 , до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко