Справа № 303/4127/25
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2025 року у складі судді Гутій О.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення,
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення - визнано неподаною та повернуто заявнику.
Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявником при поданні заяви було конкретизовано мету звернення до суду, а саме - необхідність внесення змін до актового запису про народження дитини, а також вказано заінтересовану особу - відповідний орган реєстрації актів цивільного стану, відтак викладені в ухвалі суду першої інстанції від 09.06.2025 відомості про те, що заявником не конкретизована мета звернення до суду і не визначено суб'єктний склад заінтересованих осіб - не відповідають дійсності.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій визначила заінтересованою особою Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з тим, що заявником не конкретизована зазначена мета звернення до суду із заявою про встановлення батьківства та не визначено суб'єктний склад заінтересованих осіб у справі.
Повідомлено заявника про необхідність усунення вказаних недоліків до п'яти днів з дня отримання заявником ухвали та одночасно роз'яснено заявнику, що у випадку, якщо у встановлений судом строк не буде усунено ці недоліки, заява буде вважатися не поданою і повернута заявнику.
На виконання вимог ухвали, 17 червня 2025 року представником заявника Розманом Сергієм Юрійовичем подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій ним викладено заперечення щодо зазначених в ухвалі суду від 09 червня 2025 року вимог, з посиланням на їх дотримання у вже поданій 01 червня 2025 року заяві. Вказував, що з метою забезпечення права заявниці на доступ до суду, пред'явлена у даній справі заява підлягає прийняттю до розгляду.
Визнаючи неподаною та повертаючи заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що заявник не усунув недоліки, що стосувались вимог змісту і форми заяви, які викладені в ухвалі суду від 09.06.2025.
Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18.
Колегією суддів встановлено, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту батьківства, відносно того, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 зазначала, що метою такого звернення є необхідність внесення змін до актового запису про народження дитини, що надасть право на захист її спадкових прав.
Враховуючи наведене, суддею суду першої інстанції помилково залишено подану ОСОБА_1 заяву без руху з підстав не зазначення нею конкретної мети звернення до суду із вказаною заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, користуючись наданими їй процесуальними правами, визначила заінтересованою особою Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Разом з тим, залишаючи дану заяву без руху, суддя суду першої інстанції, також посилався на те, що заявником не визначено суб'єктний склад заінтересованих осіб у справі.
З приводу наведеного колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 13 червня 2024 року у справі №333/8899/21, провадження №61-6732св24; від 13 листопада 2024 року у справі №308/14160/21, провадження №61-5293св24.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, не врахувавши норми ЦПК України, зокрема частину третю статті 294 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про необхідність залишення заяви без руху з підстав не визначення заявником суб'єктного складу заінтересованих осіб, оскільки такі можуть були залучені у випадку такої потреби з ініціативи суду.
Окрім того, колегія суддів, звертає увагу, що заявником у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку було визначено у даній справі заінтересованою особою Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тобто висновки суду першої інстанції про не зазначення заявником суб'єктного складу заінтересованих осіб не відповідають встановленим обставинам справи.
Таким чином, у даному випадку повернення заяви про встановлення факту батьківства з підстав, наведених в оскаржуваному судовому рішенні, є формальним з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, встановленого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом та положень статті 15 ЦК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та інтересів, у тому числі в спірних правовідносинах.
Отже, у суду першої інстанції не було достатніх і обґрунтованих підстав для повернення заяви ОСОБА_1 , останній належним чином не було забезпечено реалізацію права на доступ до правосуддя, а тому за наведених вище підстав оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду першої інстанції щодо повернення заяви є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, - задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: