Справа № 308/6947/24
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник Андрій Миколайович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2024 року у складі судді Бедьо В.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Позов мотивує тим, що 14 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, що зареєстрований Судом по сімейних справах уряду Дубаї згідно свідоцтва № 241/М/2012. Згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року у справі № 758/4625/22 шлюб між подружжям розірвано. Від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 , яка після розлучення проживає з матір?ю та перебуває на її повному утриманні, коштів на утримання дитини батько дитини не надає. Позивач стверджує, що відповідач в Україні офіційно не працевлаштований, але має стабільний і достойний дохід в діяльності приватної компанії за межами України і має фінансову можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 24 000 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2024 року заявлений позов задоволено.
Стягнуто із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 24 000 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць. Вирішено питання по судовим витратам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник Андрій Миколайович, просить cкасувати рішення суду першої в частині задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 24 000 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач ОСОБА_1 регулярно переказує грошові кошти ОСОБА_2 на утримання дитини, виходячи зі своїх фінансових можливостей, протягом тривалого часу не має постійного місця роботи та, відповідно має нерегулярний мінливий дохід. Відповідач вказує, що 27.09.2023 року уклав шлюб з ОСОБА_5 , з якою мають двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебувають на його повному утриманні. Відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного підтвердження ненадання ним фінансової допомогу на утримання дитини, а відтак таке твердження вважає голослівним; позивачем не надано жодного документа про розмір її доходів, а також не зазначено та не підтверджено розмір витрат, які вона несе на утримання дитини, тому неможливо встановити, який дійсний щомісячний розмір необхідних витрат здійснюється на утримання дитини; вказані позивачем витрати на лікування дитини ОСОБА_8 не є витратами які підпадають під категорію аліментних витрат, а є додатковими витратами на дитину, які сплачуються в окремому порядку. Звертає увагу суду, що до позовної заяви подано лише медичні довідки за результатами звернення до лікарів і немає жодного рахунку на оплату медичних послуг та жодного платіжного документу на підтвердження витрат, понесених ОСОБА_2 на лікування ОСОБА_9 . Окрім того відповідач вказує, що інформація щодо наявності у нього стабільного і достойного доходу в діяльності приватної компанії за межами України в розмірі не менше 40 000 Євро на місяць не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Позивач вказує, що доводи відповідача стосовно важкого матеріального становища не відповідають дійсності. Зазначає, що у період роботи (з 2011 року, а офіційно у 2012 році) позивача у компанії «Mehraban Zamro» познайомилася із ОСОБА_10 , з яким у подальшому одружилися. На момент її працевлаштування вищевказана компанія вже тривалий час здійснювала діяльність у сфері закупівлі, транспортування та реалізації нафтопродуктів. Компанія володіла значними активами, зокрема, власним автопарком із приблизно 20-30 вантажних транспортних засобів у кожного партнера, які використовувалися для перевезення нафтопродуктів; нафтосховищами з цистернами у декількох містах Афганістану; офісами компанії у Туркменістані, Баку (Азербайджан), Афганістані та Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). Відповідач ОСОБА_10 має нерухомість у таких країнах, як Туркменістан, Афганістан (Кабул), ОАЕ, Україна, Велика Британія та інші. Також зауважує, що апелянт має декілька громадянств, зокрема є резидентом Об'єднаних Арабських Еміратів, громадянином Афганістану, Великої Британії. На підтвердження цього, додала копії паспортів та посвідчень особи вищевказаних країн. Відомості про місце проживання апелянта доступні у відкритих джерелах, зокрема: Велика Британія: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання; та інше: АДРЕСА_2 - місце фактичного проживання. Відповідно до актуальної ринкової інформації (дані з відкритих джерел та публічних реєстрів станом на 2025 рік), вартість вищевказаного нерухомого майна становить: У Великій Британії: Об'єкт нерухомості за однією з адрес - орієнтовна вартість: 770 000 фунтів стерлінгів; інший об'єкт - орієнтовна вартість: 250 000 фунтів стерлінгів. В Україні (м. Київ, вул. Драгоманова):Орієнтовна ринкова вартість нерухомості за даною адресою складає: 2 000 000 - 3 000 000 гривень (за інформацією з відкритих джерел з продажу нерухомості в місті Києві). Зауважує, що у їх спільної доньки є ряд захворювань, які потребують постійного контролю та фінансових вкладень.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник апелянта (відповідача) ОСОБА_1 - адвокат Вареник А.М., підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 , її представник - адвокат Коваленко О.М., заперечили апеляційну скаргу просять її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ст.51 Конституції Українитаст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Матеріалами справи встановлено, що 14 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, що зареєстрований Судом по сімейних справах уряду Дубаї згідно свідоцтва № 241/М/2012.
Від шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року у справі №758/4625/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Згідно довідки про склад сім'ї №211 від 05.06.2023, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ» дитина сторін зареєстрована та проживає разом із позивачем ОСОБА_2 за адресою позивача: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дітей (ст.155 СК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 24 000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції врахував інтереси дитини та вищезазначені вимоги закону.
Дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини.
Визначений розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дитини.
Апелянт є молодою працездатною особою, достатньо матеріально забезпечений і має обов'язок щодо належного матеріального забезпечення своєї дитини.
Матеріальна забезпеченість позивача та його майновий стан дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо визначеного судом першої інстанції розмір аліментів вищенаведених висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.
Водночас, доводи апеляційної скарги щодо помилкового посилання в рішенні суду першої інстанції на визнання відповідачем позову заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що відповідач не був присутній в судовому засіданні при ухваленні рішенні і позов не визнавав, а тому такі посилання суду слід виключити в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст. 376 ЦПК України).
Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні, із викладенням резолютивної частини рішення у редакції даної постанови.
У зв'язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Резолютивну частину судового рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник Андрій Миколайович, задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2024 року змінити в редакції даної постанови.
Резолютивну частину рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: