Справа № 309/1385/24
Іменем України
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Кожух О. А., Собослой Г. Г.
з участю секретаря Плешинець З. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Поковба Тетяна Василівна, на рішення Хустського районного суду від 10 квітня 2024 року, ухвалене суддею Піцур Я. Я., по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, -
В березні 2024 року ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.
Свої вимоги мотивувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя у сторін не склалося, згідно рішення Хустського районного суду від 07 березня 2013 року шлюб було розірвано. Даним рішенням також вирішено питання про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача.
Надалі, рішенням Хустського районного суду від 05 жовтня 2017 року сума аліментів збільшена до 900 грн., а рішенням Хустського районного суду від 15 травня 2019 року - до 1500 грн. на кожну дитину.
Однак, дана сума аліментів є недостатньою для забезпечення потреб дітей, їх утримання. Відповідач має неофіційні доходи, володіє автомобілями, які зареєстровані на інших осіб. Позивачка не спроможна самостійно забезпечувати усі потреби дітей в харчуванні, лікуванні, придбанні одягу та гаджетів для онлайн навчання.
З огляду на це позивачка просить збільшити розмір присуджених аліментів до суми в 3000 грн. на кожну дитину, а також стягнути з відповідача затрати на придбання одягу на суму 1300 грн., планшету на суму 6647 грн., а також витрати на лікування сина в розмірі 3403 грн. (а.с.1-3).
Рішенням Хустського районного суду від 10 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Хустського районного суду від 15 травня 2019 року, та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2400 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 додаткові витрати на лікування сина в розмірі 3403 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь держави 1211,20 грн. судового збору. (а.с.58-63).
На це рішення відповідач ОСОБА_1 та його захисник Поковба Т. В. подали апеляційну скаргу. Зазначають, що здоров'я відповідача значно погіршилося, він має ряд захворювань, через які потребує постійного лікування. Крім того, у відповідача відсутній слух, йому було встановлено слуховий апарат, який потребує постійного обслуговування та налаштування. Відповідач є інвалідом ІІІ групи «загальне захворювання», яке пов'язане з втратою слуху. Після перенесеної черепно-мозкової травми, має постійні проблеми із здоровям, що не дозволяю йому знайти постійну роботу. Крім того, у відповідача на утриманні є ще одна дитина від іншого шлюбу. Ці обставини, на переконання апелянта, місцевий суд не врахував, в результаті чого ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення щодо стягнення аліментів в збільшеному розмірі та щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката (а.с.66-68).
У судовому засіданні в апеляційній інстанції відповідач ОСОБА_1 та його захисник Поковба Т. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Решта учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Про причини неявки не повідомили.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з таких підстав.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).
У відповідності до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя у сторін не склалося, згідно рішення Хустського районного суду від 07 березня 2013 року шлюб було розірвано. Даним рішенням також вирішено питання про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача.
Надалі, рішенням Хустського районного суду від 05 жовтня 2017 року сума аліментів збільшена до 900 грн., а рішенням Хустського районного суду від 15 травня 2019 року - до 1500 грн. на кожну дитину.
Судом також встановлено, що діти проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні. Визначених судом аліментів в розмірі 1500 грн. на кожну дитину на даний час є недостатньо, враховуючи вік дітей, їх потреби в харчуванні, навчанні, знеціненні грошової одиниці України та коливанні цін на базові потреби.
Визначаючи необхідність збільшення розміру аліментів суд першої інстанції обґрунтовано врахував як обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття, так і те, що платник аліментів не може бути звільнений від обов'язку утримувати дитину, навіть якщо він втратив роботу або з певних причин не може її знайти. Так само відсутність офіційних доходів у батьків не звільняє їх від обов'язку утримувати неповнолітніх дітей.
Разом з тим, не можна погодитися з визначеним розміром аліментів у сумі 2400 грн. на кожну дитину, оскільки судом першої інстанції не враховано, що відповідач має ряд захворювань, через які потребує постійного лікування. Крім того, у відповідача відсутній слух, йому було встановлено слуховий апарат, який потребує постійного обслуговування та налаштування. Відповідач є інвалідом ІІІ групи «загальне захворювання», яке пов'язане з втратою слуху. Після перенесеної черепно-мозкової травми, має постійні проблеми із здоров'ям, що не дозволяю йому знайти постійну роботу. Крім того, у відповідача на утриманні є ще одна дитина від іншого шлюбу.
Отже, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, апеляційний суд прийшов до переконання, що розмір аліментів слід збільшити до суми в 2000 грн. на кожну дитину, що відповідатиме як інтересам дітей, так і відповідатиме фінансовій можливості платника аліментів.
Щодо витрат на лікування сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3403 грн., які належним чином підтверджені чеками про придбання ліків (а.с.12, 16-18), то такі є додатковими витратами на дітей, а відтак у відповідності до статті 185 СК України підлягають стягненню з відповідача в розмірі половини вартості таких витрат, що становить 1702 грн.
Витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 грн. визначені відповідно до статті 137 ЦПК України з урахуванням складності справи, а також часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та надання послуг (а.с.19).
Враховуючи наведене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Поковба Тетяна Василівна, - задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду від 10 квітня 2024 року - змінити, виклавши резолютивну частину у такій редакції:
«Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Хустського районного суду від 15 травня 2019 року, та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 додаткові витрати на лікування сина в розмірі 1702 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави 1211,20 грн. судового збору».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Головуючий
Судді