19 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 619/3341/23
провадження № 61-12843св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1
на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року, а також на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року
у справі за заявою ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду,
ухвалив постанову про таке:
І. Короткий зміст вимог заяви
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
2. Заява мотивована так:
- 04 жовтня 2002 року ОСОБА_1 був затриманий і доставлений до прокуратури Золочевського району Харківської області, де його звинуватили у кримінальних діях за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частинами першою, другою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- з 04 жовтня 2002 року відносно ОСОБА_1 здійснювалося кримінальне провадження, він був обвинувачений у кримінальних діях за вказаними статтями;
- 10 березня 2009 року слідчим прокуратури Золочевського району Харківської області Прокопенко А. С. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частинами першою, другою статті 368 КК, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину;
- ОСОБА_1 знаходився під слідством з 04 жовтня 2002 року до 10 березня 2009 року;
- у зв'язку з незаконними діями працівників прокуратури ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, пов'язаної з незаконним обвинуваченням в кримінальних діях, обмеженням у правах та іншими негативними наслідками, обумовленими проведенням незаконного слідства відносно нього протягом більше ніж 6 років.
3. Керуючись статтею 13 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР), ОСОБА_1 просив відшкодувати йому моральну шкоду за незаконне перебування під слідством у період з 04 жовтня 2002 року до 10 березня 2009 року у розмірі, визначеному законом, із розрахунку однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.
IІ.Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення наявних у ній недоліків. ОСОБА_1 мав звернутися до суду в порядку позовного провадження з дотриманням вимог, передбачених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
5. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року, заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
6. Повертаючи заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліки та не надав до суду виправлену позовну заяву.
7. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про часткове відновлення втраченого судового провадження.
8. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
9. Ухвалами Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року та від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК.
10. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року визнано неподаною та повернуто.
11. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув наявні у ній недоліки.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи особи, яка їх подала
12. У касаційній скарзі на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 рокуОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
13. Цю касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтував таким:
- залишаючи без руху заяву, суд першої інстанції порушив приписи частини першої статті 19 Конституції України, статей 12, 13 Закону від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР та не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20, згідно з якими, якщо особа звертається з вимогами про відшкодування моральної шкоди на підставі Закону від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР і вказує суму відшкодування на мінімальному рівні, у випадку відсутності спору не передбачено розглядати це питання через позовне провадження;
- суд першої інстанції, визнавши заяву ОСОБА_1 позовною заявою, порушив порядок її розгляду, встановлений статтею 12 Закону від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР, та знехтував висновками Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких позовна заява не подається, оскільки відсутній спір про суму стягнення коштів, бо ця сума визначена на мінімальному рівні;
- повертаючи заяву суд першої інстанції порушив, зокрема, приписи частини шостої статті 185 ЦПК, яка забороняє суду повторно повертати заяву, оскільки це питання вже було предметом розгляду в суді апеляційної інстанції;
- суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 без наявності у матеріалах справи № 619/3341/23 документів, які б відображали розгляд справи за період з 12 липня 2023 року по 24 червня 2024 року, та без урахування постанови Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року.
14. У касаційній скарзі на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 просить цю ухвалу скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтував тим, що апеляційний суд не мав права вимагати від нього усунути якісь недоліки апеляційної скарги, оскільки суд сам вирішив, що у розгляді справи повинна брати участь третя особа на стороні неіснуючого відповідача.
ІV. Рух справи в суді касаційної інстанції
16. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
18. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
20. 03 лютого 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
21. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
V. Позиція Верховного Суду
22. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК) Верховний Суд зазначає таке.
Щодо касаційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року
23. У цій справі підлягає перевірці обґрунтованість визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 і застосування положень частини третьої статті 185 ЦПК.
24. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
25. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано йому строк для усунення наявних у ній недоліків.
26. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, через неусунення наявних у ній недоліків.
27. Не погодившись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
28. Постановою Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
29. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції безпідставно повернув заяву ОСОБА_1 через неусунення недоліків, оскільки обставини, вказані в ухвалі суду від 17 липня 2023 року, не можуть бути перешкодою в доступі до правосуддя. Суд першої інстанції помилково виснував щодо необхідності застосування до заяви ОСОБА_1 положень статей 175, 177 ЦПК, оскільки останній просив про відшкодування моральної шкоди, виходячи із гарантованого державою мінімального розміру, встановленого Законом від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР.
30. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 07 грудня 2023 року.
31. 24 червня 2024 року суддею Болибоком Є. А. задоволено самовідвід у справі № 619/3341/23 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2024 року цю справу розподілено судді Нечипоренко І. М.
32. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення наявних у ній недоліків. ОСОБА_1 мав звернутися до суду в порядку позовного провадження з дотриманням вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК.
33. 04 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він відмовляється виконувати вимоги ухвали про залишення заяви без руху і повідомляє, що йому з цього приводу не потрібен строк у десять днів.
34. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто у зв'язку з тим, що останній не усунув у встановлений строк недоліки та не подав до суду виправлену позовну заяву.
35. Суд апеляційної інстанції згідно з постановою від 16 серпня 2024 року ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції.
36. Верховний Суд звертає увагу на те, що позовна заява може бути залишена без руху як до відкриття провадження у справі, так і після.
37. Так частиною першою статті 185 ЦПК передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
38. В такому випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК).
39. В свою чергу вдповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
40. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина тринадцята статті 187, пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК).
41. Верховний Суд звертав увагу на те, що частина перша статті 185 ЦПК застосовується до відкриття провадження у справі, в той час як частина одинадцята статті 187 ЦПК застосовується вже після відкриття провадження у справі. За таких обставин після відкриття провадження у справі застосування правил частини першої статті 185 ЦПК, а, відповідно, і частини третьої цієї ж статті, є процесуально неможливим (див. постанову Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі № 466/9352/15-ц).
42. Важливо, що згідно з абзацом другим частини шостої статті 185 ЦПК у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
43. Суд першої інстанції, повторно залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху, не звернув увагу на те, що ухвалою від 07 листопада 2023 року було вже відкрите провадження у цій справі (див. пункт 30).
44. Встановивши, що ОСОБА_1 не усунув у встановлений строк недоліки позовної заяви, суд першої інстанції не врахував приписи частини тринадцятої статті 187 ЦПК та помилково постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви, чим порушив норми процесуального права.
45. Апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень вказаних обставин не перевірив та не надав їм належної оцінки.
46. З огляду на викладене та на наявність ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі (див. пункт 30), ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року
47. З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про часткове відновлення втраченого судового провадження у справі № 619/3341/23 за період з 12 липня 2023 року.
48. Дергачівський районний суд Харківської області згідно з ухвалою від 17 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про часткове відновлення втраченого судового провадження відмовив, встановивши, що жодного документа цивільної справи № 619/3341/23 не втрачено.
49. Не погодившись із вказаною ухвалою, 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
50. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення наявних у ній недоліків. ОСОБА_1 роз'яснено, що в порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК до апеляційної скарги ним не були додані копії цієї скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
51. 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 надав заяву, з якої апеляційний суд дійшов висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не зрозуміла, що потрібно зробити, щоб усунути недоліки.
52. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для надання копій апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів для Харківської обласної прокуратури.
53. В ухвалах суд апеляційної інстанції роз'яснив ОСОБА_1 , що у разі неусунення вказаних недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
54. 11 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він не погодився із встановленими недоліками та просив не покладати на нього обов'язки, не передбачені нормативною базою України.
55. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року визнано неподаною та повернуто.
56. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга була подана з порушенням приписів пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК та у встановлений судом строк ОСОБА_1 вимоги ухвал суду апеляційної інстанції від 17 та 31 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконав і наявні у ній недоліки не усунув.
57. Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій зазначив, що відповідача у справі не існує, тому апеляційний суд не мав права вимагати від нього усунути недоліки апеляційної скарги, самостійно вирішивши, що у розгляді справи повинна брати участь третя особа на стороні неіснуючого відповідача.
58. Так, за змістом пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
59. У відповідності до вимог статті 361 ЦПК разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет.
60. Тлумачення частини другої статті 121, статей 185, 357 ЦПК свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається.
61. Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, виходив з того, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15 грудня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Харківську обласну прокуратуру, тому у відповідності до вимог статті 361 ЦПК разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд повинен надіслати цій особі копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, яких ОСОБА_1 не надав. З урахуванням цих обставин, твердження ОСОБА_1 щодо відсутності у Харківської обласної прокуратури статусу учасника справи суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими.
62. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи статей 185, 357 ЦПК та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
63. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди ОСОБА_1 з таким висновком апеляційного суду, проте вони не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
VI. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
64. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року підлягає задоволенню, а ці судові рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що відповідатиме статті 411 ЦПК.
65. Разом з тим, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін, що відповідатиме статті 410 ЦПК.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409-411, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року задовольнити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без задоволення.
3. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без змін.
5. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанова Харківського апеляційного суду від 16 серпня 2024 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко