18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1634/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - Франків Л. П. (самопредставництво),
відповідача - Гаврилова Д. О. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Інститут з питань іхтіології"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 (колегія суддів: Корсак В. А. - головуючий, Алданова С. О., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2025 (суддя Гладун А. І.) у справі
за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
до Приватного підприємства "Інститут з питань іхтіології"
про стягнення 1 695 000,00 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 30.12.2024 Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі - Держрибагентство) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Інститут з питань іхтіології" (далі - ПП "Інститут з питань іхтіології") про стягнення 1 695 000,00 грн.
1.2. Позовні вимоги Держрибагентства обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 № КР2max у частині зобов'язання сплатити ціну договору. Позивач зазначав, що станом на момент подання позову заборгованість за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 № КР2max становить 1 695 000,00 грн.
1.3. 28.02.2025 та 03.03.2025 позивач подав до суду заяву, в якій уточнив позовні вимоги шляхом викладення пункту 3 прохальної частини позовної заяви у такій редакції: "3. Стягнути з ПП "Інститут з питань іхтіології" (код ЄДРПОУ: 36701986) на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (код ЄДРПОУ: 37472282) сплату за право спеціального використання водних біоресурсів у сумі 1 695 000,00 грн".
1.4. Ця заява прийнята судом, про що постановлено протокольну ухвалу в судовому засіданні 11.03.2025. Місцевий господарський суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.04.2025, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 у справі № 925/1634/24, позов Держрибагентства задоволено повністю; стягнуто з ПП "Інститут з питань іхтіології" на користь Держрибагентства 1 695 000,00 грн боргу, 20 340,00 грн витрат зі сплати судового збору.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Держрибагентства, виходив із того, що на підставі укладеного сторонами договору відповідач набув право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті - Кременчуцькому водосховищі на період дії договору до 31.12.2023; ціна права спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (ціна договору) становить 2 260 000,00 грн; відповідач зобов'язання зі сплати за право спеціального використання водних біоресурсів виконав частково та сплатив позивачу 550 000,00 грн; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 1 695 000,00 грн. При цьому суд зазначив, що відповідач із початку року виловив 145 399 кг водних біоресурсів, тому дійшов висновку про реалізацію відповідачем права на спеціальне використання водних біоресурсів. Крім того, суд першої інстанції встановив, що 28.07.2023 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання обов'язкового платежу за договором № KP2max від 28.02.2023 у передбачений строк, гарантував виконання як простроченого, так і наступних платежів за договором у повному обсязі, та додав сертифікат про настання форс-мажорних обставин.
Суд першої інстанції встановив, що період дії форс-мажорних обставин складав - 19 днів. Як зазначив суд першої інстанції, за своїм змістом зобов'язання зі сплати ціни лота, яке не виконав відповідач, є грошовим; відповідач не довів, що обставини непереборної сили, настання яких засвідчила Львівська Торгово-промислова палата, об'єктивно унеможливили виконання відповідачем зобов'язання зі сплати ціни лота (за договором від 28.02.2023 №max) у порядку та строки, що передбачені умовами укладеного сторонами договору від 28.02.2023 №max. Тому вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 695 000,00 грн боргу суд визнав обґрунтованою.
2.3. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що висновок суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 695 000,00 грн є обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі правильного дослідження наявних у справі доказів. Крім того, суд апеляційної інстанції виснував, що наведені відповідачем обставини непереборної сили не можуть вважатися такими, що унеможливили виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Інститут з питань іхтіології" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 та рішення господарського суду Черкаської області від 15.04.2025 у справі № 925/1634/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові Держрибагентства повністю.
3.2. ПП "Інститут з питань іхтіології", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає про неправильне застосування судами положень статті 30 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1479 (далі - Порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів від 30.12.2022 № 1479), а також про порушення судами норм процесуального права. При цьому скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 30 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" в частині укладення та виконання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та Порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів від 30.12.2022 № 1479 (який втратив чинність 23.12.2023).
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не забезпечив участь у судовому засіданні представника відповідача, що, на думку скаржника, є порушенням його права на захист. Крім того, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки листу Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.04.2025 № 9740/6/23-0-13-03-13 про відсутність заборгованості за кодом бюджетної класифікації 13070200 (плата за спеціальне використання водних біоресурсів).
ПП "Інститут з питань іхтіології" також зазначає, що суд першої інстанції не дотримався принципів, визначених у статтях 13- 15 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, порушив норми процесуального права щодо неупередженого розгляду справи, змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності, а також рівності учасників справи. За твердженням скаржника, суд першої інстанції з порушенням вимог процесуального законодавства перейшов до загального провадження та надав можливість позивачу змінити предмет позову, право на зміну якого позивач втратив, оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Тому, на думку ПП "Інститут з питань іхтіології", суд першої інстанції надав перевагу позивачу для того, щоб він мав можливість змінити предмет позову.
Крім того, як зазначає скаржник, суд першої інстанції перейшов зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження без постановлення окремої ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
За твердженням скаржника, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх права, оскільки, позовна вимога про зобов'язання ПП "Інститут з питань іхтіології" здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів у сумі 1 695 000,00 грн є неналежною.
3.3. Державне агентство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ПП "Інститут з питань іхтіології" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника щодо відсутності в нього заборгованості за придбане на аукціоні право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 10.02.2023 позивач оголосив про проведення аукціону з продажу лота "Промисел - Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище KР2max".
За результатами проведення аукціону відповідача визнано переможцем.
28.02.2023 Держрибагентство та ПП "Інститут з питань іхтіології" (користувач) уклали договір №max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (далі - договір від 28.02.2023 № KP2max).
4.2. Відповідно до пункту 1 цього договору Держрибагентство надає, а користувач отримує право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) - Кременчуцькому водосховищі.
4.3. Згідно з пунктом 8 договору від 28.02.2023 №max користувач зобов'язаний:
- виконувати умови цього договору та вимоги законодавства в галузі рибного господарства;
- вносити щоквартальну плату за спеціальне використання водних біоресурсів та цей договір за кодом бюджетної класифікації 13070200 - плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів (у разі здійснення промислу).
4.4. Пунктом 12 договору від 28.02.2023 №max передбачено, що цей договір укладено до 31 грудня 2023 року. Згідно з пунктом 13 цього договору договір набирає чинності з дня отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
4.5. Згідно з пунктом 15 договору від 28.02.2023 №max сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна тощо).
4.6. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншій стороні у письмовій формі (пункт 16 договору від 28.02.2023 №max).
4.7. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами, уповноваженими видавати такі документи (пункт 17 договору від 28.02.2023 №max).
4.8. Згідно з пунктом 18 договору від 28.02.2023 №max у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж на 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
4.9. Відповідно до пункту 21 договору від 28.02.2023 №max ціна цього договору становить 2 260 000,00 грн на рахунок ГУК у Черк. обл. / тг м. Черкаси / 13070200 37930566 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA07899980334159898000023759.
4.10. 28.07.2023 відповідач надіслав позивачу лист № 16, у якому повідомив про неможливість виконання обов'язкового платежу за договором від 28.02.2023 №max у передбачений строк, гарантував виконання як простроченого, так і наступних платежів за договором у повному обсязі.
4.11. 06.11.2023 позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу № 10, у якій вимагав у строк до 20.11.2023 надати копії платіжних документів, що підтверджують сплату 1 695 000,00 грн на рахунок UA07899980334159898000023759 за кодом бюджетної класифікації 13070200. Суди установили, що цю претензію-вимогу № 10 відповідач отримав 09.11.2023.
4.12. 13.11.2023 відповідач надіслав позивачу відповіді на претензію-вимогу щодо сплати 1 650 000,00 грн за право на спеціальне використання водних біоресурсів, у яких повідомив, що 24.07.2023 Львівською Торгово-промисловою палатою видано ПП "Інститут з питань іхтіології" сертифікат № 4600-23-3375 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо унеможливлення виконання в установлений термін зобов'язання за договором; станом на час отримання претензії-вимоги форс-мажорні обставини є триваючими та їх дія не завершилась; строк виконання зобов'язань за договором №max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) - Кременчуцькому водосховищі від 28.02.2023 не настав.
4.13. 19.12.2023 позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу № 16, у якій вимагав у строк до 29.12.2023 надати копії платіжних документів, що підтверджували би сплату 1 695 000,00 грн на рахунок UA07899980334159898000023759 за кодом бюджетної класифікації 13070200, яку 15.01.2024 отримав відповідач.
4.14. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до звіту про обсяги добутих (виловлених) водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства за договором №max від 28.02.2023 відповідач з початку року (промислу) виловив 145 399 кг водних біоресурсів.
4.15. За період із 01.01.2023 до 01.01.2024 відповідач до бюджету Леськівської територіальної громади сплатив 1 115 000,00 грн плати за спеціальне використання водних біоресурсів; до бюджету Черкаської територіальної громади - сплатив 512 263,00 грн плати за спеціальне використання водних біоресурсів, що підтверджується витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску.
4.16. За період із 01.01.2024 до 01.01.2025 відповідач до бюджету Леськівської територіальної громади сплатив 1 115 000,00 грн плати за спеціальне використання водних біоресурсів; відповідачу повернуто з бюджету Леськівської територіальної громади 1 115 000,00 грн; до бюджету Черкаської територіальної громади - сплатив 19 593,35 грн плати за спеціальне використання водних біоресурсів, що підтверджується витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску.
4.17. 24.07.2023 Львівська Торгово-промислова палата видала відповідачу сертифікат, у якому засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, військові дії в Україні, акти органів державної влади про закриття навігації, обмеження в цивільному обороті риби внаслідок акту тероризму, вчиненого російською федерацією - підриву Каховської ГЕС, щодо обов'язку (зобов'язання) здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів в межах лімітів спеціального використання водних біоресурсів, прогнозу допустимого вилову та/або видів водних біоресурсів, які визначені нелімітованими водними біоресурсами та включені до цього договору, тими знаряддями лову і суднами флоту рибної промисловості, які включені до цього договору та дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) з використанням власних або орендованих суден флоту рибної промисловості, яким надано право плавання під Державним прапором України і які відповідають вимогам законодавства, - у разі використання таких суден флоту рибної промисловості під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів, за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №max від 28.02.2023, укладеним із Держрибагентством. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 05.07.2023, дата закінчення - тривають на 24.07.2023.
4.18. Як зазначили суди попередніх інстанцій, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилався на те, що в нього відсутня заборгованість, про стягнення якої просить позивач. На обґрунтування відсутності цієї заборгованості відповідач надав витяг з кабінету платника податків, згідно з яким відповідач за кодом бюджетної класифікації 13070200 у 2023 році сплатив такі суми: 1 115 000,00 грн; 512 263,58 грн; у 2024 році - 1 115 000,00 грн; 19 593,35 грн. Як зазначили суди попередніх інстанцій, загалом відповідач за кодом бюджетної класифікації 13070200 сплатив 2 761 856,93 грн, що, за твердженням відповідача, є більшою сумою, ніж сума договору від 28.02.2023 №max - 2 260 000,00 грн.
4.19. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що в провадженні Господарського суду Черкаської області перебували на розгляді дві справи за позовом Держрибагентства до ПП "Інститут з питань іхтіології" про стягнення плати за право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) у сумі 1 650 000,00 грн за договором від 28.02.2023 №Р1max (справа № 925/1633/24) та про стягнення заборгованості за договором від 28.02.2023 №Р2max у сумі 1 695 000,00 грн (справа № 925/1634/24).
4.20. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідача було визнано переможцем за двома аукціонами з придбання лотів, що стало підставою для укладення 28.02.2023 двох договорів №Р2max та №Р1max, за умовами яких відповідач здійснював сплату коштів за кодом бюджетної класифікації 13070200.
4.21. Як зазначили суди попередніх інстанцій, на підставі укладеного сторонами договору від 28.02.2023 №Р2max відповідач набув право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті Кременчуцькому водосховищі на період дії договору до 31.12.2023.
Ціна права спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (ціна договору) становить 2 260 000,00 грн.
Відповідач зобов'язання зі сплати за право спеціального використання водних біоресурсів виконав частково та сплатив позивачу 550 000,00 грн. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 1 695 000,00 грн. Відповідач з початку року виловив 145 399 кг водних біоресурсів.
28.07.2023 відповідач повідомив позивачу про неможливість виконання обов'язкового платежу за договором від 28.02.2023 №max у передбачений строк, гарантував виконання як простроченого, так і наступних платежів за договором у повному обсязі.
4.22. Спір виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 1 695 000,00 грн за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 № KP2max.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 у справі № 925/1634/24 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Розпорядженням в. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.09.2025 № 32.2-01/2285 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 925/1634/24 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 у справі № 925/1634/24 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Берднік І. С., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2025 у справі № 925/1634/24 касаційну скаргу ПП "Інститут з питань іхтіології" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2025 у справі № 925/1634/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2025 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючої, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Інститут з питань іхтіології" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2025 у справі № 925/1634/24.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.10.2025 № 32.2-01/2457 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 925/1634/24 у зв'язку з відпусткою судді Берднік І. С. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 визначено склад колегії суддів Верховного Суду для розгляду справи № 925/1634/24: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Державного агентства про стягнення з ПП "Інститут з питань іхтіології" коштів у розмірі 1 695 000,00 грн за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 №max.
Позовні вимоги Держрибагентства обґрунтовані невиконанням ПП "Інститут з питань іхтіології" зобов'язання в частині сплати ціни лота за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 №max.
5.5. Спірні правовідносини у цій справі виникли на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 №Р2max.
5.6. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.7. Згідно із частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
5.8. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
5.9. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.10. Згідно із частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
5.11. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.12. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
5.13. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив вимоги Держрибагентства про стягнення з ПП "Інститут з питань іхтіології" заборгованості у розмірі 1 695 000,00 грн за договором на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 28.02.2023 №max.
5.14. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, ПП "Інститут з питань іхтіології" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі.
ПП "Інститут з питань іхтіології", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.15. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає за необхідне розглянути насамперед доводи скаржника, які стосуються порушення норм процесуального права та охоплюються підставами касаційного оскарження судових рішень, передбаченими пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.16. Касаційна скарга з посиланням на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції не забезпечив участь у судовому засіданні 06.08.2025 представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що, на думку скаржника, є порушенням його права на захист.
За доводами скаржника, 04.08.2025 від представника ПрАТ "Інститут з питань іхтіології" - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича (далі - адвокат Гаврилов Д. О.) до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання 06.08.2025 о 14:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. За твердженням скаржника, адвокат Гаврилов Д. О. з 13.50 год до 16.00 год перебував у системі Електронний суд та очікував на участь у судовому засіданні. Проте апеляційний господарський суд не забезпечив участі представника ПрАТ "Інститут з питань іхтіології" адвоката Гаврилова Д. О. в судовому засіданні 06.08.2025 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
5.17. Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи (частина 13 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу в судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 07.01.2025 у справі № 910/1/21).
5.18. Водночас згідно із частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Верховний Суд звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
5.19. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та в пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України (№ 2)" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
5.20. Суд наголошує, що право бути почутим є одним із ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та забезпечує прийняття обґрунтованого і справедливого рішення.
5.21. Відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.
5.22. За змістом статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав і обов'язків, до яких, у тому числі, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
5.23. Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
5.24. Частинами 1, 3, 8 статті 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
5.25. Колегія суддів установила, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 у справі № 925/1634/24 задоволено клопотання ПрАТ "Інститут з питань іхтіології" про участь його адвоката Гаврилова Д. О. в судовому засіданні у справі № 925/1634/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; вирішено забезпечити участь адвоката Гаврилова Д. О. в судовому засіданні у справі № 925/1634/24, призначеному на 06.08.2025 о 14:00 год, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та вирішено здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
5.26. Суд апеляційної інстанції, з'ясовуючи явку учасників справи, зазначив, що згідно з протоколом судового засідання відбулось нестабільне з'єднання з медіа-файлом. Посилаючись на частину 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду справи за наявними матеріалами.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції, враховуючи, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, можливим є розгляд справи за наявними матеріалами.
5.27. При цьому в протоколі судового засідання № 4943074 від 06.08.2025 зазначено, що у зв'язку з нестабільним з'єднанням з медіа-сервером запис засідання в поточний файл завершено.
5.28. Водночас колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що апеляційний господарський суд під час проведення судового засідання 06.08.2025 здійснив запрошення / виклик представника ПрАТ "Інститут з питань іхтіології" на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; в матеріалах справи також відсутні докази того, що під час запрошення / виклику представника ПрАТ "Інститут з питань іхтіології" на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість такої участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв'язку, що призвели до неможливості з'єднання суду з представником ПрАТ "Інститут з питань іхтіології".
5.29. За таких обставин Верховний Суд вважає, що незабезпечення апеляційним господарським судом участі представника ПрАТ "Інститут з питань іхтіології" у судовому засіданні 06.08.2025 в режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до ненадання можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21.
5.30. Згідно з гарантіями, які надає стаття 6 Конвенції, сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні в суді, який розглядає її справу.
5.31. Конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним. Тому висновки апеляційного господарського суду про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції є передчасними.
5.32. Колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, в тому числі й доводи скаржника про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, можуть бути предметом касаційного перегляду тільки після розгляду справи судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права.
5.33. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, частково підтвердилися під час касаційного провадження, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права тільки цим судом.
6.3. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалену у справі постанову - скасувати з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
6.4. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції належить урахувати висновки, викладені в цій постанові, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
7. Розподіл судових витрат
Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інститут з питань іхтіології" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 у справі № 925/1634/24 скасувати, справу № 925/1634/24 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак