18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3921/21 (922/1371/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Торгівельно-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Харків-Москва",
арбітражна керуюча Венська О.О. - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
представник боржника - Третьякова Н.Ю., адвокат (в залі суду),
уповноважена особа засновників Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Харків-Москва" Дукер Л.О. - особисто (в залі суду),
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт"
представник кредитора - Лебідь О.П., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінком",
представник кредитора - Камінська А.А., адвокат (не приєдналась до судового засідання),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни,
та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком"
про приєднання до касаційної скарги
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 05.06.2024
у складі колегії суддів: Білоусової Я.О. (головуюча), Крестьянінова О.О., Тарасової І.В.
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт"
до Торгівельно-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Харків-Москва"
про банкрутство
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022, залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (далі - Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва", боржник);
визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (далі - ТОВ "Олівіт", кредитор) у загальному розмірі 844 682,24 грн. (з яких 761 372,24 грн. - основний борг, 24 810,00 грн. - витрати зі сплати судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі та 58 500,00 грн. - витрати зі сплати авансування грошової винагороди арбітражному керуючому);
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Венську О.О., призначено попереднє засідання суду тощо.
2. На офіційному веб-сайті сайту Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення № 69258 про порушення справи про банкрутство Боржника, встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
3. Ухвалою суду від 30.09.2024 завершено попереднє засідання суду у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва". До реєстру вимог кредиторів Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" включені визнані судом вимоги, а саме:
- вимоги заявлені ТОВ "Олівіт" в розмірі 761 372,24 грн. основного боргу, 24 810,00 грн. судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі та 58 500,00 грн. витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства);
- вимоги заявлені ТОВ "Метінком" в розмірі 8 000 000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн. основного боргу, та судовий збір в сумі 4 962,00 грн.;
- вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682 654,88 грн. заборгованості, та судовий збір в сумі 4 962,00 грн.
Грошові вимоги ОСОБА_1 , заявлені в заяві вх. №11614 від 11.10.2022, в розмірі 9 153 363,14 грн. - відхилені судом в повному обсязі.
4. 21.10.2024 розпорядником майна боржника арбітражною керуючою Венською О.О. подано до суду:
- клопотання вх. № 26384 про затвердження та виплату грошової винагороди,
- фінансову звітність боржника (заява вх. №26412),
- клопотання про введення процедури ліквідації боржника (вх. №26382).
- документи на підтвердження виконання розпорядником майна Венською О.О. вимог ухвали суду від 30.09.2024 р.
5. 17.01.2025 розпорядником майна арбітражною керуючою Венською О.О. було долучено до справи:
- повторно документи, які були надані 21.10.2024 щодо переходу до наступної процедури банкрутства Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" - ліквідації.
- рішення зборів кредиторів боржника щодо внесення змін до складу комітету кредиторів від 06.01.2025.
Короткий зміст постанови господарського суду першої інстанції
6. Постановою Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) припинено процедуру розпорядження майном Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва".
Припинено повноваження розпорядника майна Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" - Венської Оксани Олександрівни (свідоцтво № 174 від 24.04.13).
Визнано Торгівельно-комерційне ТОВ ІІФ "Харків-Москва" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Призначено ліквідатором Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво № 174 від 24.04.13, адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162), що виконує з дня свого призначення функції з управління та розпорядження майном банкрута та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
7. Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що за підсумками результатів проведення процедури розпорядження майном Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" та на основі результатів, отриманих від проведення аналізу фінансово-господарської діяльності товариства за останні три роки, аналізу наявних активів боржника, розміру затверджених кредиторських вимог до боржника, відсутність пропозицій щодо проведення санації, наявні підстави для висновку про стан критичної неплатоспроможності та неможливості відновлення платоспроможності боржника. Таким чином єдиним шляхом для задоволення вимог кредиторів є введення процедури ліквідації, передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства.
8. Судом першої інстанції встановлено:
8.1. За результатами попереднього засідання суду, яке відбулось 30.09.2024, та постанов Східного апеляційного господарського суду кредиторами боржника є:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт".
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінком".
8.2. З матеріалів, які були долучені розпорядником майна Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" арбітражним керуючим Венською О.О. вбачається, що рішенням зборів кредиторів від 16.10.2024 було створено комітет кредиторів у складі 3 (трьох) осіб, обрано членами комітету кредиторів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва":
- ТОВ "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969) - 761 голосів;
- ТОВ "Метінком" (код ЄДРПОУ 35608224) - 292 480 голосів;
- Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 0291010823) - 682 голосів.
8.3. Визначено інше місце проведення зборів кредиторів та прийнято Звіт розпорядника майна Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" за підсумками процедури розпорядженням майном, станом на 16.10.2024 року до відома, а проведену нею роботу визнати задовільною.
8.4. Засіданням комітету кредиторів було прийнято рішення про обрання голови комітету кредиторів - ТОВ "Метінком", визначено інше місце проведення комітету кредиторів, затверджено звіт розпорядника майна за підсумками процедури розпорядження майном станом на 16.10.2024, затверджено основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна арбітражним керуючим Венською О.О. та рішення запропонувати Господарському суду Харківської області призначити ліквідатором Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" арбітражного керуючого Венську О.О. Доручено розпоряднику майна звернутися до суду з клопотанням про введення процедури ліквідації та призначення ліквідатором Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" Венську О.О.
8.5. В матеріалах справи також наявні результати проведення інвентаризації майна та майнових активів боржника від 21.09.2023, протокол інвентаризації активів складений розпорядником майна станом на 16.10.2024 та баланс боржника на останню звітну дату - 31.12.2023.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного ТОВ з ІІФ "Харків - Москва" задоволено.
Апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного ТОВ з ІІФ "Харків - Москва" - ОСОБА_4 задоволено.
Постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) скасовано.
Справу № 922/3921/21 (922/1371/22) передано до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.
10. Постанова мотивована тим, що ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, господарський суд першої інстанції належним чином не з'ясував наявність ознак неплатоспроможності боржника, оскільки безпосередньо не дослідив відповідно до вимог господарського процесуального законодавства докази, які підтверджують розмір та співвідношення активу і пасиву боржника, зокрема, згідно з відомостями бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з наданням оцінки обставинам повноти відображення зобов'язань, їх документального підтвердження тощо.
Постанова місцевого господарського суду не містить мотивованої оцінки дій розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов'язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, висновки суду щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Арбітражна керуюча Венська Оксана Олександрівна звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22), з вимогою оскаржене судове рішення скасувати, постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) залишити в силі.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2025.
13. 17.07.2025 від ТОВ "Метінком", засобами електронного зв'язку, надійшла заява про приєднання до касаційної скарги арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 по справі № 922/3921/21(922/1371/22) скасувати, рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 залишити в силі.
14. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
15. 04.08.2025 від арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
16. У зв'язку з відставкою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3921/21(922/1371/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025.
17. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2025 відкрито касаційне провадження у справі № № 922/3921/21 (922/1371/22) за касаційною скаргою арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025.
Приєднано вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" до касаційної скарги арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025.Датою судового засідання визначено 21.10.2025, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.
18. 30.09.2025 до Верховного Суду від Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника. Відзив, зокрема, містить вимогу про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини1 статті 296 ГПК України.
19. У зв'язку з запланованою відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/3921/21 (922/1371/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025.
20. 13.10.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" адвоката Камінської Анни Анатоліївни та 16.10.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" адвоката Лебідь Олексія Павловича надійшли заяви про проведення судових засідань у справі №922/3921/21(922/1371/22) в режимі відеоконференції.
21. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2025 заяви арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни, представника ТОВ "Метінком" адвоката Камінської Анни Анатоліївни та представника ТОВ "Олівіт" адвоката Лебідь Олексія Павловича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволені.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.22. 20.10.2025 до Верховного Суду від Дукер Л.О. надійшли пояснення у справі № 922/3921/21 (922/1371/22).
23. 21.10.2025 від представника ТОВ "Олівіт" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22).
24. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025, враховуючи клопотання ТОВ "Олівіт", з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, всебічного, повного, об'єктивного розгляду зазначеної касаційної скарги, відкладено розгляд касаційної скарги арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі №922/3921/21(922/1371/22). Датою наступного судового засідання визначено 18.11.2025, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.
25. 17.11.2025 до Суду від ТОВ з ІІФ "Харків - Москва" надійшли додаткові пояснення до справи № 922/3921/21 (922/1371/22).
26. 18.11.2025 від ТОВ "Олівіт" надійшли заперечення на пояснення уповноваженої особи ТОВ з ІІФ "Харків - Москва".
27. 17.11.2025 ТОВ "Метінком" звернулося з клопотанням про відкладення розгляду справи, з підстав участі Камінської А.А. на засіданні Дисциплінарної комісії, призначеного на 18.11.2015 о 10.00, в якості члена Комісії.
28. Арбітражна керуюча Венська О.О. у судовому засіданні 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) підтримала клопотання представниці ТОВ "Метінком" та заявила власне усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній та за доводами ТОВ "Метінком", наведені у заяві про приєднання до касаційної скарги.
Просила Суд постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) скасувати, постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) залишити в силі.
29. Представник ТОВ "Олівіт" в засіданні суду 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) підтримав вимоги касаційної скарги та погодився з доводами скаржника та ТОВ "Метінком", просив суд постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) залишити в силі.
30. Представниця боржника та уповноважена особа засновників Торгівельно-комерційного ТОВ з ІІФ "Харків - Москва" ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.11.2025 (в залі суду) проти вимог та доводів скаржника та ТОВ "Метінком" заперечили з підстав наведених у Відзиві та додаткових поясненнях у справі, просили Суд постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 922/3921/21(922/1371/22) залишити без змін.
31. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 №4643-IX), Верховний Суд розглядає справу №922/3921/21(922/1371/22) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Розгляд клопотань
32. Щодо клопотань представниці ТОВ "Метінком" Камінської А.А. та арбітражної керуючої Венської О.О про відкладення розгляду касаційної скарги:
32.1. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
32.2. Водночас, принцип змагальності (стаття 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (стаття 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
32.3. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
32.4. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
32.5. Розглянувши у судовому засіданні клопотання представниці ТОВ "Метінком" Камінської А.А. та скаржника про відкладення розгляду справи, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цих клопотань з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 ГПК України.
32.6. Верховний Суд зазначає про те, що представниця ТОВ "Метінком" Камінська А.А. була належним чином заздалегідь повідомлена про дату, час і місце призначеного на 18.11.2025 засідання суду касаційної інстанції у цій справі, письмово та усними поясненнями (у попередньому засіданні 21.10.2025) наводила свої доводи, міркування та заперечення щодо оскаржуваного судового рішення, процесуальний закон не містить положень щодо обов'язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та / або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов'язковою не визнавалася, у суду наявні усі матеріали справи, необхідні для перевірки правильності застосування та дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
32.7. За змістом статті 56 ГПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.
32.8. Отже, у разі неможливості представника учасника справи взяти участь у судовому засіданні, такий учасник не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні особисто чи призначити іншого представника.
32.9. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
33. Щодо клопотання ТОВ з ІІФ "Харків - Москва" про закриття касаційного провадження:
33.1. Боржником у Відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про закриття касаційного провадження у справі з підстав необґрунтованості та відсутності підстав для оскарження, які визначені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
33.2. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
33.3. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
33.4. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
33.5. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
33.6. Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшли висновку про відхилення клопотання ТОВ з ІІФ "Харків - Москва" та необхідність, в цьому випадку, надання оцінки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуально права, в розрізі встановлених обставин.
Доводи скаржника
(Арбітражна керуюча Венська О.О.)
34. Заявниця посилаючись на положення пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України зазначає, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги висновки Верховного Суду щодо застосування статей 44, 49 КУзПБ викладені у постанові від 29.03.2023 у справі № 904/242/22, постанові від 16.04.2025 у справі № 904/4937/22, постанові від 14.11.2023 у справі № 910/15200/21, постанові від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20, постанові від 25.03.2025 у справі №917/110/22, постанові від 11.03.2025 у справі №908/70/22, постанові від 22.04.2021 у справі № 918/420/16, постанові від 03.02.2022 у справі № 904/5292/19;
35. Зазначає про необхідність у прийняті відповідного висновку в частині підтвердження та/або спростування доводів скаржника в частині відсутності повноважень у суду апеляційної інстанції на прийняття рішення, за результатами апеляційного розгляду постанови суду першої інстанції, щодо подальшого провадження у справі про банкрутство, а саме переходу на стадію ліквідації, в розрізі норм статей 44, 49 КУзПБ, які передбачають собою прийняття одного з трьох відповідних рішень, а саме: переходу у стадію ліквідації, переходу на стадію санації, закриття провадження у справі про банкрутство.
Доводи кредитора
(ТОВ "Метінком")
36. ТОВ "Метінком" погоджується та підтримує доводи, викладені у касаційній скарзі арбітражного керуючого Венської О.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22).
37. При цьому, зазначає, що ТОВ "Метінком" та арбітражна керуюча у справі про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" Венська О.О. мали однакову правову позицію у суді апеляційної інстанції про розгляді апеляційної скарги ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" на постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 та мають однакову правову позицію стосовно незаконності та необґрунтованості постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025.
Доводи боржника
(Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва")
38. Боржник доводить:
38.1. Суд апеляційної інстанції співставив актив та пасив боржника та вказав, що пасиви боржника складають виключно визнані кредиторські вимоги в розмірі 844 тис. гривень, натомість активи перевищують 80 мільйонів гривень, тому дійшов обґрунтованого висновку про передчасність переходу до ліквідаційної процедури.
38.2. Сума боргу ТОВ "Олівіт" перед ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" має рахуватись як пасив при співставлення загальних сум пасиву та активу, тому дії апеляційного суду із врахування такої заборгованості при визначенні загального фінансового стану Боржника є правомірними.
38.3. Боржник стверджує про неможливість висновків про будь-яку надкритичність підприємства боржника враховуючи значні активи боржника навіть за визначеною балансовою вартістю, та відсутність фактичної визнаною кредиторської заборгованості по справі як такою.
38.4. Вартість пасивів боржника, зазначена арбітражним керуючим в розмірі понад 293 млн. грн не має документального та взагалі будь-якого обґрунтування, адже включає в себе не визнану кредиторську заборгованість перед ТОВ "Метінком", що є недопустимим та свідчить про недобросовісну поведінку арбітражного керуючого в частині включення до пасивів боржника заборгованість невизнаного кредитора.
38.5. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів.
38.6. На зборах кредиторів був присутній єдиний кредитор ТОВ "Метінком", єдиний засновник та керівник якого ОСОБА_3 в 2019 році в результаті рейдерського захоплення шляхом здійснення злочинних реєстраційний дій став єдиним засновником та керівником ТК ТОВ фірма "Харків-Москва".
38.7. Єдиною метою ліквідаційної процедури є щонайшвидший продаж майна Боржника з метою задоволення неіснуючої заборгованості ТОВ "Метінком", який ніколи не був та не може бути кредитором боржника.
38.8. Боржник звертає увагу суду на недобросовісність розпорядника майна Венської О.О.
38.9. Інвентаризація підприємства боржника є не завершеною з вини розпорядника майна.
Після проведення інвентаризації на адресу розпорядника майна у відповідності до вимог чинного законодавства було направлено протоколи інвентаризації, які вона не отримала. Лист, який було повернуто засобами поштового зв'язку на адресу боржника, було в подальшому подано до суду з метою недопущення маніпулювання розпорядником майна обставинами нібито не направлення на її адресу протоколів боржником.
Доводи уповноваженої особи боржника
( ОСОБА_2 )
39. Уповноважена особа боржника доводить, що перехід до ліквідаційної процедури до моменту повного розгляду судами кредиторських вимог ТОВ "МЕТІНКОМ", яке фактично є єдиним кредитором по справі, буквально позбавить ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» та її засновників права на захист, оскільки уповноважені особи, в тому числі уповноважена особа засновників, втратять можливість заперечувати проти кредиторських вимог та оскаржувати судові рішення у разі протиправного та незаконного визнання таких вимог, які ґрунтуються на підроблених документах.
40. Вважає, що вирішення питання про перехід до ліквідаційної процедури до моменту завершення розгляду заяв конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до Боржника є передчасним.
41. На думку уповноваженої особи боржника, ТОВ "Олівіт" своєю недобросовісною поведінкою підтверджує, що метою порушення провадження у справі про банкрутство ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" є не прагнення врегулювати фінансові питання та домогтись погашення заборгованості за судовим рішенням, а є створення умов для протиправної ліквідації підприємства та заволодіння його численними активами.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
42. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
42.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
42.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
43. Предметом касаційного судового перегляду у цій справі є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
44. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
45. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
46. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
47. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
48. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.
49. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
50. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
51. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
52. За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
53. Боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
54. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
55. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
56. Таким чином на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.
57. Положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов'язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.
58. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.
59. Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
60. Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.
61. Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №910/1800/22).
62. Як встановлено апеляційним господарським судом, приймаючи рішення про перехід до наступної процедури банкрутства - ліквідації (постанова від 24.02.2025), суд першої інстанції дійшов висновку про стан критичної неплатоспроможності та неможливості відновлення платоспроможності боржника, обмежившись формальним посиланням на звіт розпорядника майна боржника про проведену роботу від 17.01.2025.
63. Зокрема, місцевий господарський суд зазначив, що з останнього звіту розпорядника майна боржника (заява вх. №1339 від 17.01.2025) вбачаються такі обставини:
- інвентаризацію наявного майна боржника було проведено 21.09.2023 розпорядником майна разом з представниками боржника, за результатами якої складено та надано суду відповідні інвентаризаційні відомості. На виконання вимог суду розпорядником майна також було проведено самостійну інвентаризацію активів товариства станом на 16.10.2024, результати якої також надано суду. З наданих відомостей вбачається про наявність у боржника активів за рахунок яких можуть бути задоволені наявні в нього пасиви - визнані судом вимоги кредиторів в процедурі ліквідації;
- розпорядником майна було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута ТК ТОВ фірма "Харків - Москва". Ознак фіктивного банкрутства не виявлено, однак чітко визначені ознаки доведення до банкрутства ТК ТОВ фірма "Харків - Москва", які полягають у наявності дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі. Аналіз змін у діяльності досліджуваного підприємства, а також наявність критичного збитку та вибуття активів свідчать про бездіяльність керівних органів. Первісна фінансова документація, надана для аналізу, не співпадає з фінансовою звітністю, поданою до контролюючих органів, та не відображає реальної суми зобов'язань;
- товариство незаконно здійснювало свою діяльність, зберігало своє майно та бухгалтерську документацію за адресою: м. Зміїв, вул. Залізнична, 117. Відповідно до відкритих даних з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 2016 року право власності на нерухоме майно за цією адресою не належить ТК ТОВ фірма "Харків - Москва". Саме через це не було забезпечено належне зберігання майна, що призвело до втрати значних активів товариства.
64. Зокрема, у фінансовій звітності мікропідприємства, де дані подано у тис. грн. з одним десятковим знаком, за балансом на 31.12.2022 (форма № 1-мс) у рядку "Інші необоротні активи" (рядок 1090) на кінець звітного року зазначено 20457,9. Водночас, за даними інвентаризаційного опису необоротних активів від 21.09.2023, первісна (переоцінена) вартість необоротних активів за даними бухгалтерського обліку склала 3820631,18 грн. Таким чином, менш ніж за рік балансова вартість знизилась на 16637268,8 грн. Навіть якщо врахувати можливу амортизацію матеріальних необоротних активів, залишається невідомим, на яких підставах це відбулося, оскільки відповідна інформація у матеріалах справи відсутня.
65. Втім, судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведення інвентаризації майна ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" складені наступні документи:
- Інвентаризаційний опис запасів №1 від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунку 10 та зберігаються м. Харків, Харківська область (щодо нежитлових будівель, житлового будинку, земельних ділянок), загальна кількість одиниць 6 штук, вартість фактична та за даними бухгалтерського обліку не зазначено (т.11 а.с.52-54, т.21 а.с.15-16);
- Інвентаризаційний опис запасів №2 від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунку 10 та зберігаються Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична 117 (щодо обладнання), загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку 15, проте зазначено, що не вбачається можливим перевірити фактичну кількість у зв'язку з відсутністю реального фізичного доступу до приміщення, вартість не зазначено (т.11 а.с.55-57, т.21 а.с.16-17);
- Інвентаризаційний опис запасів №3 від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунку 10 та зберігаються Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична 117 (щодо обладнання), загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку 11, проте зазначено, що не вбачається можливим перевірити фактичну кількість у зв'язку з відсутністю реального фізичного доступу до приміщення, вартість не зазначено (т.11 а.с.58-60, т.21 а.с. 18-19);
- Інвентаризаційний опис необоротних активів від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунках 101, 103 та зберігаються м. Харків, Харківська область, відповідно до якого загальна кількість одиниць 7, вартість за даними бухгалтерського обліку 2591184,36 грн. В цьому описі зазначено відомості стосовно нерухомого майна, а саме:
1. частка 1373/2000 нежитлової будівлі літ. Б-3 від загальної площі 1766,5 кв.м, що знаходиться за адресою. Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд. 5, первісна (переоцінена) вартість 3129138,33 грн, балансова вартість 853573,23 грн;
2. частка 1373/2000 нежитлової будівлі літ. Ж-1 від загальної площі 101,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд 5, первісна (переоцінена) вартість 17320,00 грн, балансова вартість 4735,18 грн;
3. частка 1782/2000 нежитлової будівлі літ. А-3 лід загальної площі 1482,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Різдвяна (Енгельса), буд. 10, первісна (переоцінена) вартість 2970000,00грн, балансова вартість 792875,00грн;
4. дитячий оздоровчий табір «Берізка» за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Культури (Ульянівська), буд.№ 71-80, первісна (переоцінена) вартість 1666666,67грн, балансова вартість 650000,83грн;
5. житловий будинок загальною площею 585,3 кв.м, шо знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Бабаї, вул. Молодіжна, буд.7, первісна (переоцінена) вартість 640000,00 грн, балансова вартість 200000,02грн;
6. земельна ділянка, кадастровий номер 6325155300:00:011:0158, площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: Харківська обл.. Харківський район, смт. Бабаї. вул. Молодіжна, земельна ділянка 5, первісна (переоцінена) вартість 60000,00 грн, балансова вартість 45000,00грн;
7. земельна ділянка, кадастровий номер 6325155300:00:011:0160 площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Бабаї, вул. Молодіжна, земельна ділянка 7, первісна (переоцінена) вартість 60000,00 грн, балансова вартість 45000,00грн (т.11 а.с.75-77,т.21 а.с.35-36).
- Інвентаризаційний опис необоротних активів від 21.09.2023, які обліковуються на субрахунках 101, 103 та зберігаються Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична, 117, відповідно до якого загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку 34, вартість за даними бухгалтерського обліку 1 538 911,74 грн. В цьому описі відомості стосовно обладнання тощо за даними бухгалтерського обліку за вищевказаною адресою, зазначено про неможливість перевірити фактичну кількість у зв'язку з відсутністю реального фізичного доступу до приміщення за адресою знаходження обладнання (т.11 а.с.83-86, т.21 а.с.37-38);
- Акт № 1 про результати інвентаризації грошових коштів від 21.09.2023, відповідно до якого під час інвентаризації встановлено такий обсяг грошових коштів 9144,81 грн в ПАТ "Ідея Банк" (т.11 а.с.61, т.21 а.с.21);
- Акт № 1 про результати інвентаризації грошових документів і бланків документів суворої звітності від 21.09.2023, відповідно до якого під час інвентаризації встановлено цінні папери - акції ПАТ "ХПАС", код ЄДРПОУ 03115293 (акції іменні прості) кількість - 581815, номінальна вартість - 145453,75 грн (т.11 а.с.62-64, т.21 а.с.19-20);
- Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 21.09.2023, відповідно до якого під час інвентаризації встановлено: дебіторську заборгованість на загальну суму 4840139,64 грн (а саме: ОСОБА_1 - 3376250,22 грн, ОСОБА_1 - 828149,10 грн, ОСОБА_4 - 557501,12 грн, Бокаріуса інститут судової експертизи - 2059,20 грн, Ворк Україна ТОВ - 1180 грн, Мазепа та партнери АО - 75000грн); кредиторську заборгованість на загальну суму 60226817,09 грн (а саме: ОСОБА_7 - 2140935,49 грн, ОСОБА_5 - 8271636,32 грн, ОСОБА_2 - 77015,60 грн, ОСОБА_4 - 532040,75 грн, ОСОБА_2 - 296715,62 грн, ОСОБА_6 - 500000,00 грн, ОСОБА_2 - 48408473,31 грн) (т.11 а.с.65-66, т.21, а.с.32);
- Протокол інвентаризаційної комісії від 26.09.2023, відповідно до якого за даними інвентаризації встановлено в наявності: балансова вартість необоротних активів загальною кількістю одиниць 41 на суму 4130096,10 грн; грошові кошти у національній валюті на суму 9144,81 грн; грошові документи бланків документів суворої звітності загальною кількістю одиниць 581815 на суму 145453,75 грн; дебіторська заборгованість на суму 4840139,64 грн, кредиторська заборгованість на суму 60226817,09 грн (т.11 а.с.91-92, т.21 а.с.39-40).
65. Також, апеляційним судом встановлено, що у звіті від 17.01.2025 зазначено, що розпорядник майна провела інвентаризацію активів товариства самостійно на підставі даних, отриманих від керівних органів боржника під час проведення інвентаризації 21.09.2023, на підтвердження чого додано протокол інвентаризації активів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" від 16.10.2024 (т.21 а.с.40-41).
66. З цього протоколу вбачається, що останній підготовлено на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 у справі №922/3921/21 (№922/1371/22). Усі дані, щодо активів боржника, а саме: запасів, необоротних активів, грошових коштів, дебіторської заборгованості та балансової вартості фінансових інвестицій відповідають даним, вказаним у інвентаризаційних відомостях за результатами проведення інвентаризації майна боржника від 21.09.2023, які були отримані розпорядником майна безпосередньо від керівних органів боржника. Всі відомості внесені на підставі даних боржника. Дебіторська заборгованість вказана без строків стягнення, що не дозволяє встановити її наявність, що є підставою для її визначенні як безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пукну 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999.
67. Зокрема, за даними інвентаризації встановлено в наявності:
- запаси: (відповідно до Інвентаризаційного опису запасів №1, №2 та №3 від 21.09.2023) загальною кількістю одиниць 29, на суму (грн) фактично втрачені;
- необоротні активи: (відповідно до Інвентаризаційних описів необоротних активів від 21.09.2023) загальною кількістю одиниць 41, на суму (грн) 4130096,10 грн;
- грошові кошти (відповідно до Акту №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 21.09.2023) у національній валют на суму 9144,81 грн, іноземній на суму 0,00 грн;
- дебіторська заборгованості (відповідно до Акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 21.09.2023) на загальну суму (грн) 4840139,64 грн;
- фінансові інвестиції (відповідно до Акту №1 інвентаризації наявності грошових коштів документів, бланків документів суворої звітності від 21.09.2023) на загальну суму 145453,75 грн.
68. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Інвентаризаційний опис запасів №1 від 21.09.2023 стосується нерухомого майна у м. Харків та Харківській області, Інвентаризаційний опис запасів №2 та №3 від 21.09.2023 - обладнання по вул. Залізнична, 117 у м. Зміїв Харківська обл., проте розпорядником майна в протоколі від 16.10.2024 зазначено про фактичну втрату запасів, зазначених в усіх описах №1-3. Крім того, зазначивши про фактичну втрату майна, визначеного в Інвентаризаційному описі запасів №2 та №3 від 21.09.2023 (щодо обладнання по вул. Залізнична, 117 у м. Зміїв Харківська обл.) розпорядник майна в подальшому вказує про наявність необоротних активів відповідно до Інвентаризаційних описів необоротних активів від 21.09.2023 загальною кількістю одиниць 41 на суму 4130096,10 грн, тоді як такі інвентаризаційні описи відображають, крім нерухомого майна у м. Харків та Харківській області (вартість за даними бухгалтерського обліку 2591184,36 грн), в тому числі вартість обладнання по вул. Залізнична, 117 у м. Зміїв Харківська обл. (вартість за даними бухгалтерського обліку 1538911,74 грн), яке визначено розпорядником майна як втрачене.
69. Крім того, у звіті розпорядника майна від 17.01.2025 зазначено про те, що з метою виявлення майна боржника були направлені запити від 28.09.2022 до відповідних державних установ, за результатами аналізу отриманих на запити відповідей, розпорядник майна прийшла до висновку що у державних установ відсутня будь-яка інформація стосовно майна, яке на праві власності належить товариству.
70. Водночас, у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарського діяльності ТК ТОВ фірма "Харків - Москва" (2024), виконаного розпорядником майна боржника арбітражною керуючою Венською О.О., зазначено про те, що Товариству на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1049397063251, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 6325155300:00:011:0158, площа (га): 0.12, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Молодіжна, земельна ділянка №5;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1049395563101, тип об'єкта: житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 585.3, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Молодіжна, будинок 7;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515978563101, тип об'єкта: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1482,3 кв.м, загальна площа (кв.м): 1482.3, адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Різдвяна, будинок 10, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1782/2000;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 513944263101, тип об'єкта: нежитлова будівля літ. Ж-1, загальною площею 101,6 кв.м, адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Коцарська, будинок 5, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1373/2000;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 513844963101, тип об'єкта: нежитлова будівля літ. Б-3, загальною площею 1766,5 кв.м, адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Коцарська, будинок 5, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1373/2000;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 115175063251, тип об'єкта: Дитячий оздоровчий табір "БЕРІЗКА", що складається з 6 об'єктів, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Покотилівка, вулиця Ульянівська, 71-80;
- тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 6325155300:00:011:0160, площа (га): 0.12, адреса: Харківська обл., Харківський р., смт. Бабаї, вулиця Молодіжна.
Наведене також підтверджується доданою до матеріалів справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно щодо боржника від 09.10.2023 №349585971. Відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 6325155300:00:011:0160 в Реєстрі відсутні (т.21, а.с. 54-59).
Також зазначено, що Товариству на праві власності належить рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки ЗАЗ 968 (1987), білий, № двиг 77739, 1987 року випуску, дата реєстрації 15.06.2013.
71. До матеріалів справи долучено запит розпорядника майна до Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Харківській області від 28.09.2022 вих. № 02-16-02/469 про надання інформації про наявність транспортних засобів, що належать ТОВ фірма "Харків - Москва", проте відповіді на даний запит матеріали справи не містять та розпорядником майна в звіті не зазначено про надходження такої відповіді.
72. За висновками апеляційного господарського суду, Постанова суду першої інстанції не містить жодної оцінки стосовно майна боржника, що обліковується за даними бухгалтерського обліку станом на дату проведення інвентаризації за адресою: м. Зміїв, вул. Залізнична, 117, проте визначено розпорядником майна фактично втраченим та вжиття розпорядником майна заходів, спрямованих на встановлення фактичної наявності таких активів за вказаною адресою;
73. Доказів вжиття заходів на з'ясування розпорядником майна під час складання звіту про виконану роботу в процедурі розпорядження майном боржника щодо характеру виявленої дебіторської заборгованості (сумнівна, безнадійна, термін її виконання, фінансовий стан дебіторів) матеріали справи не містять;
74. Ні звіт розпорядника майна боржника станом на 16.10.2024, що був предметом розгляду комітетом кредиторів 16.10.2024, ні звіт розпорядника майна станом на 17.01.2025, врахований судом першої інстанції під час вирішення питання щодо припинення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури, ні звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності не містить відомості про сукупний, фактичний актив боржника, який в свою чергу слід порівняти з розміром пасиву боржника;
75. Місцевим господарським судом не досліджено та не надано оцінку наявним в матеріалах справи відомостям щодо встановлення розпорядником майна вартості активів, зокрема, шляхом інвентаризації, а також проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника;
76. За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції виснував, що при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд належним чином не перевірив майновий та фінансовий стан боржника, не з'ясував співвідношення активів і пасивів боржника, не дослідив у контексті цього повноту здійснення розпорядником майна відповідних дій щодо визначення вартості виявленого майна боржника чи обставин, що унеможливлювали їх вчинення.
77. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).
78. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ.
79. Обов'язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ
80. Слід також зазначити, що відповідно до частини 3 статті 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
81. Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21).
82. При цьому, суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.
83. Так, стосовно розміру пасиву місцевий господарський суд обмежився лише посиланням на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання включено до реєстру вимог кредиторів Торгівельно-комерційного ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" визнані судом вимоги, а саме: ТОВ "Олівіт" в розмірі 761372,24 грн основного боргу, 24810,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ)); ТОВ "Метінком" в розмірі 8000000,00 дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292 480 000,00 грн основного боргу, та судовий збір в сумі 4962,00 грн; вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682654,88 грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4962,00 грн.
84. Враховуючи результати попереднього засідання суду, яке відбулось 30.09.2024, та постанов апеляційного господарського суду, суд першої інстанції виснував, що кредиторами боржника є: ТОВ "Олівіт" та ТОВ "Метінком".
85. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, боржником заявлені до нього грошові вимоги ТОВ "Метінком" заперечуються, в тому числі шляхом оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих вимог до судів апеляційної та касаційної інстанції.
86. Так, заперечуючи заявлені ТОВ "Метінком" грошові вимоги боржник ставить під сумнів укладення правочинів, на підставі яких виникли грошові зобов'язання Торгівельно-комерційного ТОВ ІІФ "Харків-Москва" перед заявником, а також заперечує набуття ТОВ "Метінком" права вимоги за основним договором позики. Такі заперечення, зокрема, втілені у окремі позови, що розглядаються в межах справи про банкрутство в окремому позовному провадженні (№922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24), №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4632/23), №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23), №922/3921/21 (922/4727/21).
87. Відтак, на час ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області; постановою Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23) судові рішення судів попередніх інстанції скасовано, а справу №922/3921/21(922/1371/22)(922/4023/23) передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
88. Касаційний господарський суд в постанові від 14.01.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) зазначив, що розгляд вказаного спору у цій справі може мати наслідком зміну розміру активу та пасиву боржника у справі про банкрутство. З огляду на викладене, приходить до висновку про те, що в контексті цієї справи наявний спір про захист права, яке позивач вважає порушеним, а тому в цьому випадку, з огляду на заперечення позивачем самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.
89. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що перегляд судових рішень щодо грошових вимог ТОВ "Метінком" в касаційному порядку мав суттєве значення на час вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки висновки щодо наявності/відсутності таких вимог суттєво вплинуть на вирішення питання щодо розміру пасиву та активу боржника
90. Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що після винесення оскаржуваної постанови місцевим господарським судом Касаційним господарським судом (постанова від 24.04.2024) скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ "Метінком", ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Метінком" та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22), справу № 922/3921/21 (922/1371/22) у скасованій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
91. Тобто, питання щодо статусу кредитора - ТОВ "Метінком", залишається невирішеним, що об'єктивно перешкоджає встановленню дійсного фінансового стану боржника, а відтак визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.
92. В цій частині суд акцентує увагу, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
93. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
94. Враховуючи викладене вище та встановлені під час апеляційного провадження обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про передчасність висновків суду першої інстанції про введення процедури ліквідації боржника за відсутності аналізу всіх встановлених обставин та наявних доказів у справі, зокрема, тих які підтверджують розмір та співвідношення активу і пасиву боржника.
95. В частині рішення суду апеляційної інстанції про передачу справи №922/3921/21 (922/1371/22) до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду викладені у справі №904/4790/21.
96. У вказаній постанові Верховного Суду 11.07.2023 у справі №904/4790/21 викладено наступний висновок:
"Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції та повноваження суду апеляційної інстанції визначені приписами статей 269 та 275 ГПК України. Втім, специфічність процедур банкрутства, порядок та форма вирішення процедурних питань, притаманних лише провадженню у справі про банкрутство, не дозволяють в повній мірі застосовувати судом апеляційної інстанції повноваження визначені приписами статті 275 ГПК України. Так, приписи частини 3 статті 271 ГПК України чітко визначають дії та повноваження суду апеляційної інстанції у разі скасування судом певних ухвал у справі про банкрутство. Проте, повноважень апеляційної інстанції у разі скасування постанови про визнання боржника банкрутом судом процесуальний кодекс не містить. В цій частині колегія суддів звертається про висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 07.07.2019 у справі №5011-93/12756-2012 та від 17.09.2019 у справі №910/8428/18, які хоча й зроблені в аспекті застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", але не втратили своєї актуальності під час дії КУзПБ (у відповідній редакції). Так, за висновками Верховного Суду, кожна з процедур банкрутства завершується прийняттям відповідного судового рішення в якому має бути надано оцінку та відображено всю повноту вчинених дій та процедур притаманних відповідній стадії банкрутства. Відтак, у разі скасування судового акту, який визначає або завершує певну процедуру банкрутства має наслідком повернення справи про банкрутство на попередню стадію провадження з якої починається новий розгляд справи."
97. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, тобто на стадію розпорядження майном, відповідає наведеним вище висновкам, цілям та завданням процедури банкрутства, адже без здійснення всіх належних заходів у цій процедурі, висновок про перехід до наступної судової процедури порушує права як боржника, так і кредиторів.
98. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Щодо доводів касаційної скарги
99. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
100. Доводи касаційної скарги та заяви про приєднання до касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.
101. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
102. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
103. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
104. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги арбітражної керуючої Венської О.О. та заяви ТОВ "МЕТІНКОМ" про приєднання до касаційної скарги, необхідність залишити постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 922/3921/21(922/1371/22) без змін.
Судові витрати
105. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржені судові рішення у справі № 922/3921/21(922/1371/22), витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни (до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінком") - залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік