18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 921/555/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1 ,
представник боржника - Півторак В.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
кредитор - Акціонерне товариство "Кредобанк",
представник кредитора - Павленко С.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області
від 05.03.2025
у складі судді: Хоми С.О.
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 12.08.2025
у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.,
у справі за заявою
ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
Короткий зміст руху справи
1. До Господарського суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка обґрунтована тим, що у зв'язку з погіршенням фінансового стану, спричиненим тривалими економічними чинниками, включаючи глобальну фінансову кризу 2008 року, карантинними обмеженнями, пов'язаними з пандемією COVID-19, а також військовою агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_1 виникла стійка неплатоспроможність.
2. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2022 відкрито провадження у справі № 921/555/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Микитів Олега Ігоровича.
3. Ухвалою від 08.02.2023 (з урахуванням ухвали від 16.07.2023 про виправлення описки) суд визнав грошові вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 8 350,26 грн., з яких 4 962,00 грн. судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); 8 350,26 грн. (заборгованість по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості) - вимоги другої черги.
4. Ухвалою від 10.04.2023 господарський суд визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк", кредитор) до боржника в розмірі 183 058,60 доларів США, що по курсу НБУ станом на 21.12.2022 становить 6 694 196,72 грн. які забезпечені іпотекою майна боржника, з яких 150 308,00 дол. США, що еквівалентно 5 496 553,13 грн. - сума неповернутого кредиту; 32 750,60 дол. США, що еквівалентно 1 197 643,59 грн. - прострочені відсотки - грошові вимоги, які забезпечені іпотекою майна боржника (окремо включити до реєстру вимог кредиторів).
5. Розгляд справи, в тому числі щодо затвердження погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, неодноразово відкладався.
6. Ухвалою суду від 05.02.2025 відмовлено у задоволенні Клопотання № 92 від 03.06.2024 (вх.№4463 від 05.06.2024) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 в редакції від 22.03.2024 та відкладено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 05.03.2025.
7. 09.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника кредитора АТ "Кредобанк" надійшла заява, в якій просив суд закрити провадження у цій справі, з наступних підстав:
7.1. У деклараціях про майновий стан боржника за 2019-2021 роки вказана недостовірна/неповна інформація, а матеріали справи не містять доказів щодо вжиття боржником будь-яких заходів, спрямованих на отримання з офіційних джерел відомостей щодо інформації стосовно якої у деклараціях боржника зазначено, що «член сім'ї інформацію не надав». Така інформація мала б суттєве значення для встановлення обставин даної справи, зокрема і щодо встановлення ознак платоспроможності/неплатоспроможності боржника.
7.2. Боржник та члени його сім'ї за період з 23.11.2019 року по 23.11.2022 року 68 разів перетинали державний кордон України, неодноразово прямуючи в такі міста, як Ларнака (Кіпр), Шарм-ель-Шейх (Єгипет), Стамбул (Туреччина), Дортмунд (Німеччина), Варшава, Краків, Перемишль (Польща). Боржник не висвітлював фактів перетину державного кордону, мету таких поїздок, а також джерел їх фінансування.
7.3. Матеріали справи не містять жодних доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану, та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредиторами, позаяк боржник працездатного віку, не позбавлений права на зайняття господарською/підприємницькою діяльністю, не позбавлений права на працевлаштування. У той час як, боржник та члени його сім'ї неодноразово звертались до адміністративного суду у цілях оскарження бездіяльності органів місцевого самоврядування у процедурі відведення у власність земельних ділянок. Також з моменту звернення боржника до суду у цій справі, його дружина набула у власність додатково ще дві земельні ділянки.
7.4. Запропонований арбітражним керуючим план реструктуризації не відповідає вимогам пунктів 1, 3, 4, 5, 7 частини 2 статті 124, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, відтак був відхилений забезпеченим кредитором - АТ "Кредобанк", оскільки ним необґрунтовано передбачається прощення/списання боргу перед АТ "Кредобанк" в розмірі 5 435 867,99 грн.
Короткий зміст ухали суду першої інстанції
8. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 05.03.2025 припинив процедуру реструктуризації боргів боржника, припинив повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Микитіва О.І., припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника і закрив провадження у справі № 921/555/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
9. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали, дійшов висновку, що ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, зокрема:
- як підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 з лютого 2023 по вересень 2024 (включно) отримує заробітну плату у ТОВ "ВІРЛІВ АГРО" яка станом на вересень 2024 становить 13 500,00 грн., проте доказів погашення кредитної заборгованості у цей період боржником не надано, що свідчить про незацікавленість боржника у погашенні заборгованість перед кредиторами;
- незважаючи на наявність боргів, необхідність повернення отриманих у кредит коштів, боржник будучи цілком здоровою, і працездатною особою не докладав достатніх, розумних зусиль для пошуку як основних у період - 01.01.2029 по 31.12.2021 так і додаткових заробітків по даний час, так згідно наданої Головним управлінням ДПС у Тернопільської області боржник з лютого 2023 по вересень 2024 (включно) отримує заробітну плату у ТОВ "ВІРЛІВ АГРО" яка станом на вересень 2024 становить 13 500,00 грн,. тоді як у запропонованому проекті плані реструктуризації зазначено що боржник планує отримувати доходи у розмірі 17 000,00 грн .
- ще одним свідченням незацікавленості боржника у погашенні заборгованості перед кредиторами є запропонований ним проект плану реструктуризації, у якому боржник пропонує до погашення лише 1 750 000,00 грн. заборгованості із 6 731 867,00 грн. визнаних судом грошових вимог перед АТ "КРЕДОБАНК" із щомісячною сумою платежу 14 573,33 грн., тоді як отримує 13 500,00 грн., а планує отримувати 17 000,00 грн., тобто має місце наявність розбіжностей у сумах доходів боржника. Також, боржник очікує, що 4 981 876,99 грн. будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
10. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник не проявив достатнього рівня добросовісності у процедурі реструктуризації, а також не виконав належним чином вимоги закону щодо підтвердження своєї неплатоспроможності.
11. Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено:
11.1. У Звіті № 25 від 16.01.2023 (вх.№ 360 від 16.01.2023) про результати перевірки декларації боржника, арбітражний керуючий зазначив, що за результатами проведеної перевірки декларації, ним встановлено відповідність наданих фізичною особою ОСОБА_1 даних внесених до декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки.
11.2. Разом, з тим, із відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 33-19-0.63-76/2-23 ввід 09.01.2023, долученої до звіту арбітражного керуючого про виконану роботу слідує, що для отримання відомостей про зареєстровані права на земельні ділянки з 01.01.2013 потрібно звертатися до держателя Державного реєстру прав.
11.3. Арбітражним керуючим після отримання відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, не вчинено жодних інших дій, спрямованих на отримання інформації про зареєстровані права на земельні ділянки.
11.4. Із відповіді ГУ ДПС у Тернопільській області від 06.01.2023 року № 17616/19-00-12-02-03 «Про розгляд запиту», зазначено, що станом на 06.01.2023, згідно інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків РНОКПП НОМЕР_1 належить особі з іншим прізвищем, відповідно запитувану інформацію немає можливості надати.
11.5. Арбітражним керуючим після отримання відповіді контролюючого органу, яка не містить жодної інформації стосовно предмету запиту, не вчинено жодних інших дій, спрямованих на отримання інформації про джерела доходів, відкриті рахунки боржника та членів його сім'ї.
11.6. Матеріали справи не містять доказів щодо вжиття боржником будь-яких заходів, спрямованих на отримання з офіційних джерел відомостей щодо інформації стосовно якої у деклараціях боржника зазначено, що «член сім'ї інформацію не надав», зокрема, щодо доходів членів сім'ї боржника, залишку на рахунках та вартості належного їм майна.
11.7. Ухвалою від 13.11.2024 зобов'язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України: Головне управління ДПС у Тернопільській області надати суду в строк до 27.11.2024 інформацію про доходи боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , Свідоцтво про зміну імені Серія НОМЕР_2 видане 05.11.2019), ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_3 від 11.11.2019 року, орган № 6110 (громадянин України) та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону, за період з 01.01.2019 по даний час
11.8. 28.11.2024 Головне управління ДПС у Тернопільській області листом №23989/6/19-00-12-02-03 від 20.11.2024 (вх..№9075 від 27.11.2024) надало інформацію про доходи боржника ОСОБА_1 та членів його сім'ї і про майно за період з 01.01.2029 по 30.09.2024, згідно якої ОСОБА_1 у період з 01.01.20219 по 31.12.2022 не отримував доходів, а з лютого 2023 по вересень 2024 (включно) отримує заробітну плату у ТОВ "ВІРЛІВ АГРО" яка станом на вересень 2024 становить 13 500,00 грн.
11.9. Члени сім'ї боржника отримували та отримують доходи, а саме:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_4 - мати - в 3 та 4 кварталі 2019 та в 4 кварталі 2020 отримала доходи за кодом 127 - інші види доходів які включаються до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу та у 3 кварталі 2019 і 4 кварталі 2020 отримала доходи за кодом №169 - благодійна, у тому числі гуманітарна допомога.
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_5 - дружина - з 01.01.2019 по 30.09.2024 отримує доходи у вигляді заробітної плати у ТОВ "ВІРЛІВ АГРО" та ТОВ "ВІРЛІВ АГРО ПЛЮС" та страхові виплати від АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ-КООП", ПРАТ "СК" АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" ПАТ "СК "УСІ";
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , код НОМЕР_6 - дочка - з лютого 2023 отримує доходи за кодом 126 - Додаткове благо у АТ "УНІВЕСАЛ БАНК";
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , код НОМЕР_7 - син - з жовтня 2022 отримує доходи за кодом 126 - Додаткове благо у АТ "УНІВЕСАЛ БАНК".
Також у поданих боржником деклараціях за 2019-2021 рік міститься недостовірна інформація, зокрема:
11.10. У дружини - ОСОБА_4 встановлена наявність корпоративних прав, а саме 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРЛІВ АГРО ПЛЮС" (ідентифікаційний код 44609354), тоді як відповідна юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань була зареєстрована 18.01.2022, номер запису: 1006511020000004121, що підтверджується інформаційною довідкою.
11.11. Боржником не вказано про наявність у доньки - ОСОБА_5 корпоративних прав, а саме 80% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРЛІВ АГРО" (ідентифікаційний код 38364679), власником частки у статутному капіталі якої ОСОБА_5 є із 11.12.2017, що підтверджується інформаційними довідками.
11.12. У декларації за 2020 рік зазначено про наявність у дружини боржника ОСОБА_4 на праві власності:
- Земельної ділянки з кадастровим номером 6122681100:01:002:0008, однак згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на таку виникло та було зареєстроване лише 26.11.2021 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2465, виданого 26.11.2021 року.
- Земельної ділянки з кадастровим номером 6122688700:01:001:0396, однак згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (право власності на таку виникло та було зареєстроване лише 09.08.2021 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 341, виданого 09.08.2021 року.
11.13. Ухвалою від 02.12.2024 запропоновано боржнику упродовж семи днів після отримання боржником або представником боржника ухвали суду від 02.12.2024 у даній справі надати суду виправлені декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї за 2019, 2020, 2021, із зазначенням слів "Виправлена декларація".
11.14. Боржник виправлені декларації із зазначенням повної та достовірної інформації щодо майнового стану не подав
11.15. У поданих боржником деклараціях за 2019-2021 роки у Розділі XIV Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України", боржником у графі 67 "Інші грошові зобов'язання" поставлено прочерк, тоді як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником зазначено, що загальна сума заборгованості становить 6 597 952,93 грн., тобто у декларації зазначена не достовірна інформація щодо фінансових зобов'язань боржника. Також боржником у декларації не зазначено інформації щодо витрат боржника, зокрема щодо коштів отриманих від кредиторів.
11.16. З поданого арбітражним керуючий Микитівим О.І. Звіту про оцінку майна - квартири загальною площею 236,8кв.м, місце розташування АДРЕСА_2 , виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІЄНТИР-РЕФОРМА" ринкова вартість об'єкту оцінки становить 4 161 460,00 грн.
11.17. З наданого Звіту про оцінку майна слідує, що у зазначеній квартирі боржник та члени його сім'ї не проживають.
11.18. Боржником не надано до суду доказів що квартира яка знаходиться за адресою розташування АДРЕСА_2 , та є предметом іпотеки за Іпотечним договором укладеним між боржником та ВАТ "КРЕДОБАНК" 24.04.2008 р, є єдиним житлом боржника.
11.19. Незважаючи на зовсім скрутне становище (як зазначено самим боржником), ОСОБА_1 при поданні заяви про неплатоспроможність сплачено 39 000,00грн авансування винагороди арбітражному керуючому (квитанція № 01-1598035/1/С від 01.11.2022), однак походження таких коштів, боржник не пояснив, що також викликає у суду сумніви щодо неплатоспроможні боржника. Також, інтереси боржника тривалий час представляє адвокат, оплата праці якого не є безкоштовною.
11.20. Матеріали справи свідчать, що боржник взагалі не брав поштової кореспонденції направленої судом на адресу боржника зазначену ним у поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та повністю проігнорував вимоги ухвал суду.
11.21. Арбітражний керуючий Микитівим О.І. у клопотанні про відкладення розгляду справи № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 05.02.2025 (вх. №913 від 05.02.2025), повідомив, що участь в зборах кредиторів 02.01.2025 прийняв лише АТ "Кредобанк", який голосував заочно в письмовій формі, а саме надав "письмове заперечення забезпеченого кредитора щодо проекту плану реструктуризації", а інший кредитор Головне управління ДПС у Тернопільській області участі у зборах не прийняв та не повідомив про причини відсутності позицій кредитора по питаннях порядку денного, а тому рішення про схвалення плану реструктуризації конкурсними кредитором та забезпеченим кредиторам окремо не прийнято.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 у справі № 921/555/22 - без змін.
13. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вказав, що ігнорування боржником вимог суду, ненадання обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності свідчить про недобросовісну поведінку боржника та в сукупності з іншими обставинами, свідчить про наявність достатніх підстав для ухвалення рішення про закриття провадження у цій справі замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 у справі № 921/555/22, з вимогою направити справу № 921/555/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду; надати можливість боржнику ОСОБА_1 - відновити свою платоспроможність шляхом реструктуризації боргів боржника за допомогою норм Кодексу України з процедур банкрутства.
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/555/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.09.2025.
16. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
17. 06.10.2025 заявником касаційної скарги засобами електронного зв'язку подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору в сумі 1 211,00 грн. та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.
18. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 921/555/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025. Датою проведення судового засідання визначено 18.11.2025.
19. 10.11.2025 до Верховного Суду від АТ "Кредобанк" надійшов Відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
20. 11.11.2025 та 14.11.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Півторака Володимира Михайловича та представника Акціонерного товариства "Кредобанк" адвоката Павленка Серія Валерійовича надійшла заява про проведення судових засідань у справі №921/555/22 в режимі відеоконференції.
21. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2025 заяви представника ОСОБА_1 адвоката Півторака Володимира Михайловича та представника Акціонерного товариства "Кредобанк" адвоката Павленка Серія Валерійовича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
22. Представник представника ОСОБА_1 , в засіданні суду 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 у справі № 921/555/22 скасувати, направити справу № 921/555/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду; надати можливість боржнику ОСОБА_1 - відновити свою платоспроможність шляхом реструктуризації боргів боржника за допомогою норм КУЗПБ.
23. Представник АТ "Кредобанк" в судовому засіданні 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві, просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.
24. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
25. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 18.11.2025 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 18.11.2025. Були відсутні і інші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 18.11.2025 .
26. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 №4643-IX), Верховний Суд розглядає справу № 917/503/24(917/159/25) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
27. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм статей 1, 45, 47, 115, 123, частини 11 статті 126, статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та неврахування правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 21.06.2022 у справі № 903/264/21, постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та постанові від 11.03.2025 у справі № 921/150/24.
Доводи кредитора
(АТ "Кредобанк")
28. АТ "Кредобанк" вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області про закриття провадження у справі № 921/555/22 та скасування Постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2025, адже доводи касаційної скарги є необґрунтованими, спростовуються викладеним у цьому відзиві та встановленим судами обставинами, зокрема щодо того, що:
28.1. У деклараціях про майновий стан боржника за 2019-2021 роки вказана недостовірна/неповна інформація. Боржник не надав суду виправлених декларацій у цілях виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 року.
28.2. Боржник та члени його сім'ї за період з 23.11.2019 року по 23.11.2022 року
68 разів перетинали державний кордон України, неодноразово прямуючи в такі міста, як Ларнака (Кіпр), Шарм-ель-Шейх (Єгипет), Стамбул (Туреччина), Дортмунд (Німеччина), Варшава, Краків, Перемишль (Польща). Боржник не висвітлював фактів перетину державного кордону, мету таких поїздок, а також джерел їх фінансування.
28.3. Матеріали справи не містять жодних доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану, та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредиторами. У той час як, боржник та члени його сім'ї неодноразово звертались до адміністративного суду у цілях оскарження бездіяльності органів місцевого самоврядування у процедурі відведення у власність земельних ділянок. Також з моменту звернення боржника до суду у цій справі, його дружина набула у власність додатково ще дві земельні ділянки. Також дружина боржника щомісячно отримує заробітну плату, яка є кричущою вищою за розмір мінімальної заробітної плати в Україні. На такі доходи поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
28.4. Запропоновані арбітражним керуючим плани реструктуризації не відповідають вимогам пунктів 1, 3, 4, 5, 7 частини 2 статті 124, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, відтак були відхилені забезпеченим кредитором - АТ "Кредобанк".
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
29.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
30. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
31. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
32. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
33. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
34. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
35. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п'ятої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
36. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
37. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
38. Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
39. Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
40. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою п'ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
41. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
42. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
43. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).
44. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).
45. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
46. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
47. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:
1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).
48. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).
49. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
50. Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).
51. Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
52. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
53. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що, з огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
54. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
55. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
56. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
57. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
58. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
59. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
60. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
61. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
62. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
63. Слід зауважити, що встановлення обов'язку із затвердження плану реструктуризації боргів боржника, навіть схваленого кредиторами та боржником, не звільняє господарський суд від необхідності зайняття активної процесуальної позиції при його затвердженні та дотримання принципу судового контролю як невід'ємної складової провадження у справах про банкрутство та неплатоспроможність, зумовленої необхідністю досягнення специфічної мети такого провадження, яка відрізняється від мети позовного провадження.
64. Наявність принаймні однієї з передбачених частиною 8 статті 126 КУзПБ підстав виключає затвердження господарським судом плану реструктуризації, не залежно від факту схвалення її відповідними особами, а зумовлює необхідність вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом або закриття провадження у справі про неплатоспроможність (за наявності обставин, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ).
Близька за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі № 918/1054/23.
65. Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
66. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
67. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
68. Верховний Суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
69. За змістом положень пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: - боржник подає суду декларації; - керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; - отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
77. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, подані заявником декларації не містять відомостей про те, що:
- ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - мати - в 3 та 4 кварталі 2019 та в 4 кварталі 2020 отримала доходи за кодом 127 - інші види доходів які включаються до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу та у 3 кварталі 2019 і 4 кварталі 2020 отримала доходи за кодом №169 - благодійна, у тому числі гуманітарна допомога.
- ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - дружина - з 01.01.2019 по 30.09.2024 отримує доходи у вигляді заробітної плати у ТОВ "Вірлів Агро" та ТОВ "Вірлів Агро Плюс" та страхові виплати від АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ-КООП", ПрАТ "СК" АРрсенал Страхування " ПАТ "СК "УСІ";
- ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - дочка - з лютого 2023 отримує доходи за кодом 126 - додаткове благо у АТ "Універсал Банк";
- ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 - син - з жовтня 2022 отримує доходи за кодом 126 - додаткове благо у АТ "Універсал Банк".
78. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у поданих боржником деклараціях за 2019-2021 роки міститься недостовірна інформація, зокрема:
78.1. Боржником зазначено про наявність у дружини - ОСОБА_4 корпоративних прав - 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Вірлів Агро Плюс» (ідентифікаційний код 44609354), тоді як відповідна юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань була зареєстрована 18.01.2022, номер запису: 1006511020000004121, що підтверджується інформаційною довідкою.
78.2. Боржником не вказано про наявність у доньки - ОСОБА_5 корпоративних прав - 80% частки у статутному капіталі ТОВ «Вірлів Агро» (ідентифікаційний код 38364679), власником частки у статутному капіталі якої ОСОБА_5 є із 11.12.2017, що підтверджується інформаційними довідками.
78.3. У декларації за 2020 рік зазначено про наявність у дружини боржника ОСОБА_4 на праві власності:
- земельної ділянки з кадастровим номером 6122681100:01:002:0008, однак згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на таку виникло та було зареєстроване лише 26.11.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2465, виданого 26.11.2021;
- земельної ділянки з кадастровим номером 6122688700:01:001:0396, однак згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (право власності на таку виникло та було зареєстроване лише 09.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 341, виданого 09.08.2021.
79. Ухвалою від 02.12.2024 суд першої інстанції запропонував боржнику упродовж семи днів після отримання боржником або представником боржника ухвали суду від 02.12.2024 у даній справі надати суду виправлені декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї за 2019, 2020, 2021, із зазначенням слів "Виправлена декларація".
Однак боржник виправлені декларації із зазначенням повної та достовірної інформації щодо майнового стану не подав.
80. Крім того, у поданих боржником деклараціях за 2019-2021 роки у Розділі XIV Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України", боржником у графі 67 "Інші грошові зобов'язання" поставлено прочерк, тоді як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником зазначено, що загальна сума заборгованості становить 6 597 952,93грн, тобто у декларації зазначена не достовірна інформація щодо фінансових зобов'язань боржника. Також боржником у декларації не зазначено інформації щодо витрат боржника, зокрема щодо коштів отриманих від кредиторів.
81. Слід зауважити, що невідображення активів членів сім'ї та своїх фінансових зобов'язань не є неточностями декларації, а є невідображенням повної та достовірної інформації про все наявне майно боржника та членів його сім'ї, що є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи. При цьому саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.
82. Встановлені судами обставини (пункт 11 цієї Постанови) свідчать про систематичне та навмисне приховування інформації від суду та кредиторів.
Оскільки боржник впродовж розгляду справи №921/555/22 приховувала інформацію щодо свого реального майнового стану та членів сім'ї, не надавав чіткої і узгодженої інформації про своє майно та членів сім'ї та намагався ввести суд та кредиторів в оману - це є свідченням недобросовісності боржника і що має наслідком закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
83. Поряд з цим, Верховний Суд зауважує, що метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому, такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
84. У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися згідно з вимогами статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
85. Під час подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
86. Відтак, невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ фактично свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів боржника, передбачена Кодексом, не виконується.
87. Місцевий господарський суд, з яким в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що умови плану реструктуризації боргів боржниці не відповідають положенням статті 124 КУзПБ.
88. Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.
89. Встановлені судами обставини свідчать про те, що поведінка боржника є недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
90. В цій частині суд акцентує увагу, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
91. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
92. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
93. Колегія суддів, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини дійшла висновку, що в цій справі судами правильно застосовано положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ і прийнято у межах дискреційних повноважень суду обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Щодо доводів касаційної скарги
94. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
95. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
96. Враховуючи обрану скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
97. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
98. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
99. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
100. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
101. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
102. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 у справі № 921/555/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік