майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"19" листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/541/25
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Лозинської І.В.,
секретар судового засідання Шовтюк І.В.
за участю представників учасників справи:
- від прокуратури: Цеміна Н.Ю., службове посвідчення №071195 від 01.03.2023
- від позивача 1): Кулинич О.С., згідно з даними з ЄДР
- від позивача 2): не прибув
- від відповідача: Карандюк О.В., керівник О.В., керівник згідно з даними з ЄДР
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
1) Державної екологічної інспекції Поліського округу
2) Народицької селищної ради
до Комунального підприємства "Комунальник" Народицької селищної ради
про стягнення 233786,16 грн
У засіданні суду оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення 233786,16 грн збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Ухвалою від 06.05.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 02.06.2025 о 14:30, витребував в учасників справи відповідні процесуальні документи (а. с. 121 у т. 1).
26.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову з підстав, у ньому викладених (а. с. 125 - 142).
30.05.2025 до суду від позивача 1) надійшли додаткові пояснення із підтриманням позову (а. с. 143 - 15 у т. 1).
02.06.2025 до суду від прокуратури надійшла відповідь від 02.06.2025 на відзив відповідача щодо підтримання позову (а. с. 155 - 167 у т. 1).
01.07.2025 до суду від Народицької селищної ради надійшла відповідь від 01.07.2025 на відзив відповідача із підтриманням позову з підстав, у ній викладених (а. с. 172 - 178 у т. 1).
Ухвалою від 01.07.2025 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 01.08.2025, відклав підготовче засідання суду (а. с. 185 у т. 1).
17.07.2025 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив з додатками із запереченнями проти позову (а. с. 1 - 130 у т. 2).
08.07.2025 до суду від позивача 2) надійшла заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника Народицької селищної ради (а. с. 131 - 133 у т. 2).
31.07.2025 до суду від Коростенської окружної прокуратури надійшли пояснення на заперечення відповідача (а. с. 138 - 152 у т. 2).
Ухвалою від 31.07.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.09.2025 о 10:30 (а. с. 157).
Ухвалами від 02.09.2025 та 08.09.2025 господарський суд розгляд справи по суті відкладав у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Житомирі, зокрема, на 02.10.2025 о 14:30 (а. с. 162, 169).
Ухвалою від 02.10.2025 господарський суд відклав розгляд справи по суті, витребував у відповідача власний розрахунок заявленої до стягнення суми збитків, а позивача - детальне письмове пояснення щодо розрахунку заявленої суми боргу із розшифровкою параметрів у відповідній формулі згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 (із змінами) (а. с. 175 у т. 2).
29.10.2025 до суду надійшли такі документи:
- від позивача 1) додаткові пояснення у справі (а. с. 178 - 186 у т. 2).
- від відповідача додаткові пояснення у справі (а. с. 187 - 199 у т. 2).
09.10.2025 до суду від позивача 1) надійшли додаткові пояснення у справі (а. с. 200- 209).
Ухвалою від 30.10.2025 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 19.11.2025 о 12:00 (а. с. 211 - 212 у т. 2).
У засіданні суду прокурор та представник позивача 1) позовні вимоги підтримали в повному обсязі, натомість представник відповідача повідомив суд про непогодження із заявленою до стягнення сумою збитків.
Представник позивача 2) в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників позивача 1) та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Коростенською окружною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 42024062350000037 від 13.05.2024 за ч. 3 ст. 240 КК України встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру.
Вироком Овруцького районного суду від 14.02.2025 у справі №284/1062/24 затверджено угоду про визнання винуватості від 14.02.2025 в кримінальному провадженні №42024062350000037, укладену між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до КП "Комунальник" Народицької селищної ради про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишено без розгляду.
Зі змісту вироку суду у справі №284/1062/24 та матеріалів кримінального провадження вбачається, що інтересам держави заподіяно матеріальну шкоду в сумі 233786,16 грн, яка під час досудового розслідування та судового розгляду в добровільному порядку не відшкодована, а також встановлено таке:
- розпорядженням селищного голови Народицької селищної ради №24-к від 10.02.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального підприємства "Комунальник" Народицької селищної ради, з яким укладено контракт, дія якого щорічно продовжувалась розпорядженнями Народицького селищного голови;
- в порушення вимог ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра" та ст. 44, 48, 49 ВК України, з 11.02.2021 по 31.12.2023 ОСОБА_1 , будучи директором КП "Комунальник», діючи умисно, без наявності дозволу на спеціальне водокористування та користування надрами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у підприємства такого спеціального дозволу, організував та систематично здійснював, за допомогою насосного обладнання, з наявних на балансі КП "Комунальник" 12 артезіанських свердловин, розташованих в межах населених пунктів Залісся, Радча, Славенщина, Старий Дорогинь, Латаші, Клочки, Норинці, Ласки, Болотниця та Закусили Народицької територіальної громади Коростенського району Житомирської області, незаконний видобуток підземних вод, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного значення та місцевого значення" є корисною копалиною загальнодержавного значення;
- всього, у період часу з 11.02.2021 по 31.12.2023 незаконно видобуто підземних вод об'ємом 146700 куб. м, що підтверджується листом КП "Комунальник" Народицької селищної ради від 23.07.2024 №74, а також прогнозованим розрахунком розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, наданим Державною екологічною інспекцією Поліського округу від 04.10.2024;
- незаконно видобуту корисну копалину загальнодержавного значення - підземну воду об'ємом 146700 куб. м, яка використовується для централізованого водопостачання, за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води, поставлено споживачам на території Народицької територіальної громади, а також використано для власних технологічних потреб КП "Комунальник" Народицької селищної ради
Внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, протиправними діями КП "Комунальник" Народицької селищної ради спричинено шкоду державі, відповідно до прогнозованого розрахунку Державної екологічної інспекції Поліського округу, на загальну суму 233786,16 грн., що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, серед іншого, що підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади Народицької селищної ради, відповідно статуту перебуває в її управлінні, здійснює свою діяльність на земельних ділянках, власником яких є селищна рада (територіальна громада) (позивач), яка одночасно є органом управління майном відповідача; тобто, підземний водозабір здійснюється відповідачем на земельних ділянках, якими володіє орган управління майном - власник артезіанських свердловин, насосного та іншого обладнання, яке необхідне для підйому та передавання води споживачам; відповідач є балансоутримувачем майна територіальної громади, тому самовільний видобуток корисних копалин (підземної води) відповідачем відсутній; відповідач, подаючи податкові декларації з рентної плати за 2021-2023 роки, самостійно вказував понадлімітне споживання води і сплачував п'ятикратний розмір ставки рентної плати на рахунок Державного бюджету України.
Позивач 1) у додаткових поясненнях зазначає, що законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користуванні надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Разом із тим, ст. 23 Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу, а саме, землевласники і землекористувачі у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів мають право видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної водні господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб. м на добу. Втім, відповідач не є власником чи землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини. При цьому сама по собі приналежність до комунальної власності у розумінні ч. 1 ст. 83 ЗК України земель, на яких розташовані свердловини, не усувають необхідності формування відповідних земельних ділянок для експлуатації таких свердловин у порядку ст. 79-1 цього Кодексу для можливості подальшого виникнення у відповідача в силу його статусу, як комунального підприємства права постійного користування відповідними земельними ділянками. Чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами, при відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку, й дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Жоден нормативно - правовий акт України не дозволяє безконтрольно видобувати підземні води без дозволу на спецводокористування, навіть сплачуючи рентну плату в п'ятикратному розмірі та враховуючи положення Кодексу України про надра. З урахуванням викладеного, просить задоволити позов у повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив від 16.07.2025 відповідач не заперечує, що спеціальний дозвіл на користування водою у спірному періоді ним не отримувався. Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, визначено на підставі наданих відповідачем звітів за формою № 2-ТП (водгосп) Податкових декларацій з рентної плати, які підтверджують факт видобування та подальшого використання підземної води у визначеному обсязі та містить розмежування обсягу видобутої підземної води за потребами. Разом з тим, відповідач заперечує наявність не відшкодованих збитків, завданих внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Вказує, що оплата підземної води, що була піднята на поверхню та передана споживачам була задекларована та здійснена у 5-кратному розмірі ставки рентної плати відповідно до пп. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПК України, заборгованість відсутня; на підтвердження чого надав довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 28.03.2025 за №2465/6/06-30-13-06-11 видана ГУ ДПС у Житомирській області.
2. Висновки господарського суду щодо заявленої позовної вимоги та норми права, ним застосовані.
За приписами ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди ст. 1166 ЦК України є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/ збитки, яку завдано саме у зв'язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.
Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
За ч. 1 ст. 149, ст. 151 ГК України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі ст. 1, 6 Кодексу України про надра, вони є частиною надр.
Отже, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
За ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України.
За ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра - надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб. м на добу.
Чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби", проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби" (постанова Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №922/2610/14).
Отже, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 куб. м на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб.
У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
У той же час, вказані вище положення ст. 23 Кодексу України про надра надають право землевласникам і землекористувачам видобувати підземні води саме без спеціального дозволу на користування надрами, порядок отримання якого регулюється ст. 16 Кодексу України про надра.
Натомість ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України встановлює, що не належить до спеціального водокористування забір та/або використання води в об'ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування згідно ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України.
Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (далі - Методика № 389).
Судом встановлено, що розрахунок збитків за період з 11.02.2021 до 31.12.2023 у сумі 233786,16 грн здійснено Державною екологічною інспекцією Поліського округу відповідно до п/ 9.1. Методики №389, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою:
Зсам = 5 х W х Тар (грн),
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 ПR України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об'єкти, встановленої ст. 255 ПR України, на дату виявлення порушення.
Для житлово-комунальних підприємств та теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання показник Тар застосовується без понижуючих коефіцієнтів.
Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, паспорта водного об'єкта або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, Тар збільшується в 2 рази.
Згідно із пп. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПК України (в редакції чинній на час проведення слідчих дій) за спеціальне використання підземних вод у Житомирській області ставка рентної плати за спеціальне використання води встановлена у розмірі 106,46грн за 100куб.м.
Так, за п. 255.7 ст. 255 ПК України, житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
Отже, загальний розмір збитків з 11.02.2021 до 31.12.2023, виходячи із встановленої позивачем кількості використаної води (146700 куб. м) становить 233786,16 грн.
Щодо сплати відповідачем рентної плати за спеціальне водокористування суд зазначає, що підп. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Відповідно до п. 251.1 ст. 251 ПК України рентна плата складається, зокрема, з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за спеціальне використання води.
Сплата відповідачем рентної плати за спеціальне водокористування, у період відсутності дозволу на спеціальне водокористування, не спростовує обов'язок відшкодувати завдану шкоду за спеціальне водокористування без дозволу.
Факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Такого ж висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 03.09.2013 в справі №13/333-38/463-2012 та у постанові від 25.06.2018 в справі №910/8682/16.
Також згідно з пп. 255.11.13 п. 255.5 ст. 255 ПК України ставки рентної плати за спеціальне використання води встановлюються у таких розмірах: у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється та сплачується у п'ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті, як за понадлімітне використання (пп. 255.11.15 п. 255.5 ст. 255).
Таким чином, в даному випадку наявні всі елементи складу правопорушення: протиправна поведінка; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; сама шкода; вина, яка полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства, зокрема, ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України.
Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до детальної інформації про юридичну особу станом на 19.02.2025 встановлено, що КП "Комунальник" є комунальним підприємством засновником якого є Народицька селищна рада Житомирської області (а. с. 136 - 138 у т. 1).
Судом також враховано, що вказане комунальне підприємство здійснює централізоване холодне водопостачання у таких сільських населених пунктах Народицької селищної ради: Бабиничі, Жерев, Закусили, Ласки, Норинці, Клочки, Латаші, Старий Дорогинь, Новий Дорогинь, Яжберень, Снитище, Нова Радча, Радча, Залісся, які відносяться до зони гарантованого добровільного відселення; Болотниця - до зони посиленого радіологічного контролю. У відповідності до ст. 17, 19 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" з метою зниження ризику захворюваності населення та зменшення доз радіоактивного опромінення у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю державою гарантується, серед іншого, забезпечення населення в необхідній кількості питною водою. Тобто підприємство не може зупинити свою діяльність у зв'язку із невчасним отриманням дозволу на спеціальне водокористування.
З огляду на те, що відповідач не мав можливості припинити водопостачання населенню у зв'язку з відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, оскільки зупинка водопостачання могла призвести до порушення забезпечення громадян водою для питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, що несе загрозу життю та здоров'ю відповідно до ст. ст. 6, 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", господарський суд прийшов до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, господарський суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 даного Закону здійснюючи правосуддя, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Конституційний Суд України у пп. 4.1. п. 4 Рішення у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 КК України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) у справі № 1-33/2004 від 02.11.2004, відмітив, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Зазвичай, справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.
3. Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Водночас відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд, вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, так як ним не дотримано обов'язку отримання дозволу на спеціальне водокористування та користування надрами в установленому законом порядку.
Отже, в силу приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3506,80 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник" (11400, Житомирська область, селище Народичі, вул. 1 Травня, буд. 6, код ЄДРПОУ 40216439) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.11, код ЄДРПОУ 02909950) 3506,80 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.11.25
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - Коростенській окружній прокуратурі через Електронний суд
3 - Житомирській обласній прокуратурі через Електронний суд
4 - Державній екологічній інспекції Поліського округу через Електронний суд
5 - Народицькій селищній раді через Електронний суд
6 - відповідачу через Електронний суд