ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
25 листопада 2025 року Справа № 902/332/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025
(ухвалене о 13:01 год. у м. Вінниці, повний текст складено 22.09.2025)
у справі № 902/332/25 (суддя Міліціанов Р.В.)
за позовом заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради
до фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені в сумі 188 315 грн 69 коп.
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
прокурор - Казнодій С.Ю.
Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом до фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича про: зобов'язання виконати умови договору №103 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11", шляхом коригування проектно-кошторисної документації з метою приведення її у відповідність до Державних будівельних норм В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту"; стягнення з Фізичної особи-підприємця Відінєя Романа Олександровича на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади пені в сумі 188 315 грн 69 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору № 208 від 12.10.2023, укладеного із Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради щодо виготовлення проектно-кошторисної документації, котра відповідала б вимогам чинного законодавства.
Господарський суд Вінницької області рішенням від 10.09.2025 у справі № 902/332/25 в позові відмовив.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено вимоги Договору підряду та норми законодавства, чинні на момент передачі робіт Менському опорному закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради, протиправно відмовлено в усуненні виявлених недоліків на безоплатній основі.
В той же час, з огляду на те, що проектно-кошторисна документація по об'єкту: "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11, з урахуванням положень ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" розроблена іншим виконавцем, суд дійшов висновку що задоволення позову в частині вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, не забезпечить ефективного захисту порушених прав, оскільки лише встановить обов'язок з повторного коригування наявної у третьої особи документації, тобто призведе до непотрібного результату.
Крім того, суд вказав, що замовник не позбавлений можливості забезпечити ефективний захист своїх прав шляхом звернення до суду з іншими вимогами, визначеними ст. 858 ЦК України.
Також, суд зазначив, що звертатися до суду із позовними вимогами, котрі заявлені прокурором в цій справі, може виключно сторона договору - Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради, а не його засновник.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 3, 6, 203, 549, 610, 611, 612, 626, 627, 628, 629, 638, 837, 846, 847, 857, 887, 890 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 174, 179, 180 Господарського кодексу України.
Також суд надав оцінку дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернувся перший заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі № 902/332/25 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не надав правову оцінку саме умовам договору підряду, що міститься в матеріалах справи, а застосував висновки інших судів у спорах з іншими правовідносинами та вимогами законодавства, що не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.
Порушення ФОП Відінєй Р.О. законодавства при виконанні робіт з розробки проектно-кошторисної документації на нове будівництво протирадіаційного укриття на території Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка та незастосування штрафних санкцій до нього, як сторони договору за неналежне виконання унеможливило подальшу реалізацію такого проекту та створило загрозу стороння безпечних умов навчання дітей на прифронтовій території, фактично звільнило неналежного підрядника від відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів, створило загрозу інтересам держави.
Менська міська рада є органом місцевого самоврядування та розпорядником бюджетних коштів, що реалізує свої повноваження в межах, визначених законодавством.
Менський опорний заклад загальної середньої освіти заснований на комунальній власності, що належить до сфери управління Менської міської ради, наділений повноваженнями розпорядника нижчого рівня з питань забезпечення цільового та ефективного використання коштів місцевого бюджету Менської міської територіальної громади за укладеним Договором №208 від 12.10.2023.
Оскільки засновником закладу є Менська міська рада, яка фінансує його діяльність, а також затверджує місцевий бюджет, з якого заклад фінансується, наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, тому саме Менська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем у цій справі, що також підтверджено судом у оскаржуваному рішенні.
Менською міською радою не вживались жодні заходи, спрямовані на усунення виявлених прокурором порушень, що вказує на її бездіяльність із захисту інтересів територіальної громади та держави, а тому стягнення з відповідача неустойки на користь територіальної громади безумовно слугуватиме захистом інтересів держави та територіальної громади, що безперечно є ефективним способом захисту порушених інтересів держави.
Судом не враховано, що вказана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується питання будівництва протирадіаційного укриття в умовах воєнного стану для учнів закладу загальної середньої освіти, раціонального та цільового використання бюджетних коштів на такі цілі, створення належних та безпечних умов для здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, виконання гарантій держави з цих питань, а також представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування - Менської міської ради, що реалізує державну політику у сфері освіти на відповідній території та в межах наданих законодавцем повноважень.
З врахуванням викладеного, прокурор вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Фізична особа-підприємець Відінєй Роман Олександрович подав суду апеляційної інстанції відзив, в якому вказує, що не відповідають дійсності та положенням законодавства висновки суду про порушення відповідачем вимог договору підряду та норм законодавства, чинних на момент передачі робіт замовнику, протиправної відмови в усуненні виявлених недоліків на безоплатній основі.
З підстав, викладених в рішенні суду першої інстанції в цій справі зазначає, що в апеляційній скарзі містяться неправдиві відомості, оскільки проєкт вже зроблений іншим підрядником та суспільного інтересу справа не містить, та не заслуговують на увагу твердження щодо захисту населення, в тому числі дітей, оскільки задоволення позову жодним чином не вплине на будівництво або не на будівництво об'єкту.
Продовжує, що Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради не є позивачем у справі та залучений судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Самостійних вимог щодо предмету спору Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради заявлено не було.
У свою чергу, позивач у справі - Менська міська рада у спірних правовідносинах не є стороною договору та відповідно не є належним кредитором на користь якого відповідач має виконати зобов'язання як з усунення недоліків у виконаній роботі, так і зі сплати пені, передбаченої договором за порушення строку виконання зобов'язання.
Фінансування оплати виконаних за договором робіт за рахунок бюджетних коштів, не є підставою для зміни умов господарського договору та не може бути підставою для стягнення пені з відповідача на користь місцевого бюджету Менської міської територіальної громади у заявленому прокурором розмірі.
Вважає, що з огляду на предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин та склад його учасників, враховуючи, що метою подання позову є фактично захист прав та інтересів третьої особи - Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради як окремої юридичної особи у зобов'язальних правовідносинах, а не позивача у справі (Менської міської ради), який не є учасником спірних правовідносин та не є особою на користь якої має бути виконане зобов'язання за договором та сплачені штрафні санкції, суд правомірно дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Менської міської ради слід відмовити.
Просить апеляційну скаргу першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 по справі № 902/332/25 - без змін.
Також відповідач просить розглядати справу без його участі.
Позивач та третя особа не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу прокурора, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 25.11.2025 прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 по справі № 902/332/25 слід скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В судове засідання 25.11.2025 представники інших учасників справи не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 3, а. с. 172-15), а також те, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 12.10.2023 між Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради (далі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем Відінєй Романом Олександровичем (далі - Виконавець) укладено Договір № 208 на виконання робіт (далі - Договір; т. 1, а. с. 29-35).
Відповідно п. 1.1 Договору Виконавець у порядку та на умовах, визначених ким Договором, зобов'язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів Виконавця, в установлені Договором строки виконати виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менськото опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, II" за кодом ДК 021:2015:71320000-7 "Послуги з інженерного проектування" (роботи), а Замовник зобов'язується надати передбачені умовами Договору вихідні такі (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від Виконавця закінчені роботи належної якості та оплатити їх.
Згідно із п. п. 1.2.-1.6. Договору обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що є предметом договору, визначаються в акті приймання виконаних робіт, а ціна робіт визначається кошторисом Виконавця (Додаток №1).
Протокол погодження договірної піни (Додаток № 2) та Графік виконання робіт (Додаток № 3) є невід'ємною частиною нього Договору за підписуються обома Сторонами одночасно з укладанням цього Договору.
Вимоги до проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються Роботи, визначаються у Додатку №4 до даного договору та є його невід'ємною частиною.
Якість проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються Роботи повинна відповідати вимогам законодавства будівельним нормам, державним стандартам та правилам, нормативним, технічним та іншим вимогам в т.ч. Завданню на проектування.
Виконавець гарантує відповідність проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи вимогам вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів у будівництві.
Відповідно п. п. 2.1, 2.2. Договору загальна вартість робіт за Договором визначена відповідно до Кошторису, яка є твердою і складає 691 045 грн, без ПДВ та підлягає зміні виключно за погодженням Сторін. Вартість робіт за Договором включає всі витрати Виконавця, пов'язані із виконанням робіт.
Оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування платежу на поточний рахунок Виконавця після підписання акту приймання виконаних робіт уповноваженими представниками обох Сторін протягом 15-ти банківських днів. Не підписані Замовником акти приймання виконаних робіт до оплати це приймаються крім випадку передбачених даним договором (п. 3.3 Договору).
В п. п. 4.3.-4.5. Договору його сторони узгодили, що Договір діє з дати його укладення до 31.12.2023 у частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором. Місце виконання робіт: вул. Чернігівський шлях, 11. м. Мена, Чернігівська область. Виконавець зобов'язується виконати Роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 3).
Пунктом 5.4.6 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний за власний кошт виправити недоліки, що виникли внаслідок допущених порушень, виявлених під час виконання робіт, проведення експертизи проектно-кошторисної документації та отримання погоджень.
За умовами п. 7.1.-7.3. Договору факт виконання та вартість виконаних роби підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.
Разом з актом Виконавець надає результати роботи у вигляді комплекту проектно-кошторисної документації відповідно до вимог, визначених у Завданні на проектування, на паперових носіях - 4 комплекти (ураховані копії) та в електронному вигляді - 1 екземпляр (проектна у форматі PDF, кошторисна у форматі ІМS), та позитивний експертний висновок за результатами експертизи проектно-кошторисної документації (п. 7.2 Договору).
Приймання-передача робіт за цим Договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт. Після завершення виконання робіт Виконавець передає Замовнику два примірники Акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує Акт приймання-передачі. після чого повертає один екземпляр Акту Виконавцю або надає Виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання Акту з вказівкою на недоліки (дефекти), виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки (дефекти) підлягають усуненню Виконавцем за його рахунок протягом 3-ох календарних днів з моменту отримання письмової відмови Замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків (дефектів) Виконавцем.
Також, до укладеного договору між сторонами підписано кошторис (Додаток № 1 до Договору); протокол погодження договірної піни (Додаток № 2 до Договору); графік виконання робіт (Додаток № 3 до Договору); завдання на проектування (Додаток № 4 до Договору) (т. 1, а. с. 36-46).
В подальшому, 07.11.2023 між Менським ЗЗСО та ФОП Відінєй Р.О. підписано акт № 1 приймання-здачі робіт за Договором виконання робіт №208 від 12.10.2023 (далі - Акт). Відповідно до вищенаведеного Акту, виконані роботи відповідають умовам Договору, виконанні належним чином, оформлені та прийняті Замовником, Сторони претензій одна до одної не мають (т. 1, а. с. 82-83).
Відповідно до платіжних інструкцій №394 та №395 від 07.11.2023, третьою особою сплачено відповідачу грошові кошти у сумі 518 284 грн та 172 761 грн (т. 1, а. с. 84-85).
Крім того, 31.10.2023 ТОВ "Центр комплексних експертиз проектів" було виконано комплексну експертизу проектної документації "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11" про що складено експертний звіт №974/КЕ/2023 від 31.10.2023 (т. 2 а. с. 118-132).
Відповідно до цього звіту документацію розроблено відповідно до вихідних даних на проектування, може бути затверджено в установленому законом порядку з техніко-економічними (технічними) показниками.
Згідно Листа Головного управління ДСНС України в Чернігівській області №24-939ВИХ-24 від 16.08.2024 при перегляді розробленої проектної документації в Електронному кабінеті Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва впродовж 2024 року виявлено факти порушення законодавства та державних будівельних норм при проектуванні об'єктів, а саме: при перегляді розробленої проектної документації "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11", встановлені наступні порушення: для укриття учасників освітнього процесу передбачено швидкоспоруджувану захисну споруду цивільного захисту, однак відповідно до вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України з урахуванням норм ДБН В.2.2-3-2018, ДБН В. 1.2- 4-2019 та ДБН В.2.2-5-97 (з 01.11.2023 року вступив в дію ДБН В.2.2-5-2023) укриття учасників освітнього процесу у м. Мена, Корюківського району, має передбачатися у протирадіаційному укритті або споруді подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ з такими захисними властивостями: ступень послаблення проникаючої радіації зовнішнього випромінювання (Кз), що дорівнює 100, надмірний тиск повітряної ударної хвилі - 100 мПа, група укриття - Г16 (т. 2, а. с. 70-73).
11.11.2024 відповідно до листа №70 2-6611/70 04 Головного управління ДСНС України у Чернігівській області встановлено факти порушення законодавства та державних будівельних норм (т. 2, а. с. 74- 76), а саме:
1. Проектною організацією розроблений проект "Нове будівництво швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту (споруди подвійного призначення - типу ПРУ)", однак відповідно до вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України з урахуванням норм ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти", ДБН В.1.2-4:2019 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" та ДБН В.2.2-5-97 "Захисні споруди цивільної оборони" укриття учасників освітнього процесу у м. Мена, Корюківського району має передбачатися у протирадіаційному укритті (далі - ПРУ) або споруді подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ, а саме: коефіцієнтом послаблення радіаційного впливу (коефіцієнтом захисту) - 100, групою укриття П6;
2. Відсутній розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (далі - ІТЗ ЦЗ) відповідно до вимог статті 34 Кодексу цивільного захисту України, статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 102 Переліку об'єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ ІТЗ ЦЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 6, пункту 9 додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", пунктів
4.1 та 10.9 ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти", пункту 5.2 ДБН В. 1.2-4:2019 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту";
3. Проектна документація розроблена відповідно до вимог ДБН В.2.2-5-97 "Захисні споруди цивільної оборони", але в даному нормативному документі відсутнє поняття споруди подвійного призначення - типу ПРУ, тому проектна документація не відповідає вимогам законодавства, державних будівельних норм і правил;
4. Відсутній розділ розрахунку часу евакуації осіб, які укриваються, враховуючи маломобільні групи населення, чим порушено вимоги ДБН А.2.2- 3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво";
5. В розділі 19 "Заходи по пожежній безпеці" Пояснювальної записки вказано, що заходи по пожежній безпеці вказані окремим розділом, однак такий розділ в проектній документації відсутній, чим порушено пункт 7.6, пункт 16 додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво";
6. Не проведена обов'язкова експертиза проектної документації щодо додержання нормативів з питань техногенної безпеки, чим порушено пункт 1 частини четвертої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
7. В експертному звіті (позитивному) від 31.10.2023 зазначається, що проектна документація відповідає вимогам ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" (вступив в дію 01 листопада 2023 року), однак проект розроблений відповідно до вимог ДБН В.2.2-5-97 "Захисні споруди цивільної оборони", чим порушено абзац перший частини другої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
8. Не проведені розрахунки ступеню захисту людей від іонізуючого випромінювання при радіаційному зараженні місцевості, чим порушено пункт 2.52 ДБН В.2.2-5;
9. На вході до споруди відсутній піддон з водою для дезактивації взуття, чим порушено пункт ДБН В.2.2.5;
10. Не проведені розрахунки системи вентиляції відповідно пунктів 7.36, 7.39 ДБН В.2.2.5;
11. Довжина повітропроводів системи вентиляції перевищує 30 метрів, чим порушено пункт 7.41 ДБН В.2.2.5;
12. Відсутні сигнально-гучномовні пристрої та електронні інформаційні табло, які підключені до відомчих телемереж та телекомунікаційної мережі загального користування, чим порушено пункт 8.26 ДБН В.2.2.5;
13. Кількість вогнегасників не відповідає вимогам пункту 10.12 ДБН В.2.2.5,. пунктам 3.6, 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25;
14. Невірно визначено тип системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання), чим порушено пункт 10.14 ДБН В.2.2-5; пункт 5 таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56;
15. Вентиляційні камери не відокремлені від приміщень іншого призначення протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено пункти 6.2, 6.4, 6.31 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги";
16. Відсутня інформація про ширину (у просвіті) коридорів, що використовуються для евакуації в середині споруди, чим порушено пункт 7.3.6 ДБН В.1.1-7;
17. Невірно розрахована площа на одного перерахованого, чим порушено пункт 2.46 ДБН В.2.2.5.
Пізніше, 09.01.2024 Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради звернувся з листом № 7 до ФОП Відінєй Р.О. з пропозицією розробити коригування проектно-кошторисної документації за Об'єктом з метою приведення його у відповідність до нових ДБН, про що поінформувати у строк до 11.01.2024 року (т. 1, а. с. 47).
11.01.2024 листом №2 ФОП Відінєй Р.О. повідомив, що у зв'язку з суттєвими змінами вимог до будівництва захисних споруд цивільного захисту, коригуванню будуть підлягати усі розділи проекту, тобто по суті це буде розробка нового проекту. Виходячи з викладеного, вартість робіт складатиме 1 562 160 грн (т. 1, а .с. 48).
Крім того, 11.02.2025 між Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Чепелем Леонідом Анатолійовичем (Виконавець) укладено Договір № 38 на виконання робіт (т. 3, а. с. 30-33).
Відповідно п. 1.1 Договору №38 Виконавець у порядку та на умовах, визначених ким Договором, зобов'язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів Виконавця, в установлені Договором строки виконати виготовлення (коригування) проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менськото опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, II" за кодом ДК 021:2015:71320000-7 "Послуги з інженерного проектування" (роботи), а Замовник зобов'язується надати передбачені умовами Договору вихідні такі (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від Виконавця закінчені роботи належної якості та оплатити їх.
За умовами п. п. 1.2.-1.6. Договору № 38 обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що є предметом договору, визначаються в акті приймання виконаних робіт, а ціна робіт визначається кошторисом Виконавця (Додаток №1).
Протокол погодження договірної піни (Додаток № 2) та Графік виконання робіт (Додаток № 3) є невід'ємною частиною нього Договору за підписуються обома Сторонами одночасно з укладанням цього Договору.
Вимоги до проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються Роботи, визначаються у Додатку №4 до даного договору та є його невід'ємною частиною.
Якість проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються Роботи повинна відповідати вимогам законодавства будівельним нормам, державним стандартам та правилам, нормативним, технічним та іншим вимогам в т.ч. Завданню на проектування.
Виконавець гарантує відповідність проектно-кошторисної документації, щодо якої виконуються роботи вимогам вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів у будівництві.
Відповідно п. 2.1 Договору № 38 загальна вартість робіт за Договором визначена відповідно до Кошторису, яка є твердою і складає 949 630 грн, без ПДВ та підлягає зміні виключно за погодженням Сторін.
Вартість робіт за Договором включає всі витрати Виконавця, пов'язані із виконанням робіт (п. 2.2 Договору № 38).
Оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування платежу на поточний рахунок Виконавця після підписання акту приймання виконаних робіт уповноваженими представниками обох Сторін протягом 30-ти банківських днів. Не підписані Замовником акти приймання виконаних робіт до оплати це приймаються крім випадку передбачених даним договором (п. 3.3 Договору № 38).
В п. п. 4.1.-4.5. Договору № 38 передбачено, що:
- початок виконання робіт: 11.02.2025 року (п. 4.1 Договору). Закінчення виконання робіт: 30.06.2025.
- договір діє з дати його укладення до 31.12.2025 року у частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором;
- місце виконання робіт: вул. Чернігівський шлях, 11. м. Мена, Чернігівська область;
- виконавець зобов'язується виконати Роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 3).
Факт виконання та вартість виконаних роби підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (п. 7.1 Договору № 38).
Разом з актом Виконавець надає результати роботи у вигляді комплекту проектно-кошторисної документації відповідно до вимог, визначених у Завданні на проектування, на паперових носіях - 4 комплекти (ураховані копії) та в електронному вигляді - 1 екземпляр (проектна у форматі PDF, кошторисна у форматі ІМS), та позитивний експертний висновок за результатами експертизи проектно-кошторисної документації (п. 7.2 Договору №38).
Відповідно п. 7.3 Договору № 38 приймання-передача робіт за цим Договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт. Після завершення виконання робіт Виконавець передає Замовнику два примірники Акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує Акт приймання-передачі. після чого повертає один екземпляр Акту Виконавцю або надає Виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання Акту з вказівкою на недоліки (дефекти), виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки (дефекти) підлягають усуненню Виконавцем за його рахунок протягом 3-ох календарних днів з моменту отримання письмової відмови Замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків (дефектів) Виконавцем.
Також, до укладеного договору між сторонами підписано протокол погодження договірної піни (Додаток № 2 до Договору); графік виконання робіт (Додаток № 3 до Договору); завдання на проектування (Додаток № 4 до Договору) (т. 3, а. с. 27-29).
30.06.2025 між Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Чепелем Леонідом Анатолійовичем підписано Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт з виготовлення (коригування) проектно-кошторисної документації за договором № 38 від 11.02.2025, за змістом якого зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником (накладна № 1 від 27.06.2025).
Вартість робіт становить 949 630 грн. Сторони претензій одна до одної не мають (т. 3, а. с. 25-26).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний господарський відмічає, що звертаючись із апеляційною скаргою, прокурор не погоджується із висновками суду про відмову в позові, з підстав обрання неефективного способу захисту (щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови Договору), а також з тієї підстави, що із позовними вимогами має звертатися Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради, а не Менська міська рада.
При цьому, учасниками справи, в установленому процесуальним законодавством способом та порядку, не заперечуються обставини справи та висновки суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимоги Договору підряду та норм законодавства, чинних на момент передачі робіт Замовнику, протиправної відмови в усуненні виявлених недоліків на безоплатній основі.
Покликання відзиву відповідача щодо помилковості таких висновків суду першої інстанції не беруться судом до уваги, оскільки відповідач не звертався із апеляційною скаргою щодо зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині.
Окрім того, учасниками справи не оскаржується рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі № 902/332/25, з підстав недотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Також при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не встановив порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, що в силу ч. 4 ст. 269 ГПК України є підставою для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги.
З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі № 902/332/25 в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 ЦК України.
Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20).
Під час вирішення спору, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним.
Судовий захист також повинен бути повним і відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
Із вище встановлених обставин справи вбачається, що 12.10.2023 між Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради (та фізичною особою-підприємцем Відінєй Романом Олександровичем укладено Договір № 208 на виконання робіт за умовами якого відповідач у порядку та на умовах, визначених ким Договором, зобов'язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів відповідача, в установлені Договором строки виконати виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менськото опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, II" за кодом ДК 021:2015:71320000-7 "Послуги з інженерного проектування" (роботи), а третя особа зобов'язується надати передбачені умовами Договору вихідні такі (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від відповідача закінчені роботи належної якості та оплатити їх.
За результатом виконання такого Договору відповідач виготовив проектно-кошторисну документацію, а третя особа перерахувала відповідачу кошти в розмірі 691 045 грн.
В той же час, розроблена відповідачем проектно-кошторисна документація, не відповідала вимогам ДБН, які не були чинними станом на 07.11.2023 (момент передачі результатів робіт замовнику), а також не містила аналізу дотримання вимог ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту», що діяли до 01.11.2023.
При цьому, вже після прийняття документації від відповідача, виявлення в ній недоліків, 11.02.2025 між Менським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради та фізичною особою-підприємцем Чепелем Леонідом Анатолійовичем укладено Договір № 38 на виконання робіт, яким передбачено, що виконавець у порядку та на умовах, визначених ким Договором, зобов'язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами, із використанням матеріалів Виконавця, в установлені Договором строки виконати виготовлення (коригування) проектно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менськото опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, II" за кодом ДК 021:2015:71320000-7 "Послуги з інженерного проектування" (роботи), а Замовник зобов'язується надати передбачені умовами Договору вихідні такі (інформацію, матеріали, документи тощо) для виконання робіт, прийняти від Виконавця закінчені роботи належної якості та оплатити їх.
На виконання вказаного правочину, ФОП Чечелем Л.А. 30.06.2025 виконано розробку (коригування) проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11", а також підписано Акт №1 здачі-приймання виконаних робіт з виготовлення (коригування) проектно-кошторисної документації (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-02-11-002161-a).
Найменування робіт, місцезнаходження протирадіаційного укриття. Предмет закупівлі (коригування проектно-кошторисної документації) повністю відповідають предмету позовних вимог в цій справі.
Таким чином, проектно-кошторисна документація по об'єкту: "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11, з урахуванням положень ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту», розроблена іншим виконавцем та прийнята третьою особою. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Отже, суд приходить до висновку, що задоволення позову в частині вимог про зобов'язання ФОП Відінєя Романа Олександровича виконати роботи з розроблення проєктно-кошторисної документації щодо об'єкта "Нове будівництво протирадіаційного укриття (ПРУ) на території Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка по вул. Чернігівський шлях, 11" шляхом її коригування, не приведе до ефективного відновлення порушених прав. Це лише покладе на відповідача обов'язок повторно коригувати документацію, яка вже знаходиться у третьої особи, що фактично не матиме практичної користі.
Крім того, відповідно ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Таким чином, третя особа не позбавлена можливості забезпечити ефективний захист своїх прав шляхом звернення до суду з іншими вимогами, визначеними ст. 858 ЦК України.
Тому, у зв'язку з обранням прокурора неефективного способу захисту порушеного права, який не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та спричиненим цим діянням наслідкам, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, в частині вимог про зобов'язання відповідача здійснити виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації.
До того ж, як вірно було вказано судом першої інстанції, засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету (Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).
Однак, норми Закону України “Про місцеве самоврядування в України», Статут Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської рад (т. 1 а.с. 49-81), Договір підряду №208 від 12.10.2023 (т. 1 а. с. 29-35) не містять положень про можливість Засновника вимагати виконання в натурі зобов'язань за договором підряду, замінюючи повноваження комунального закладу, як Замовника та сторони договору.
Відтак, заявити вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 103, може виключно сторона цього договору - Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради, а не його Засновник (Менська міська рада).
Щодо позову в частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції бере до уваги таке.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та нарахування неустойки) виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У постанові від 09.08.2024 у справі №917/1957/23 Верховний Суд дійшов висновку, що згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 549, 551 та 611 ЦК України встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони в межах, встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при його укладенні. Зазначене стосується і зобов'язань, у яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Судом встановлено, що згідно п. 6.1. Договору, за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Апеляційний господарський суд бере до уваги, що згідно із положеннями ст.626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.01.2024 у справі №916/1247/23, цивільний договір виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Договір - це універсальний регулятор, який покликаний забезпечити регулювання приватноправових відносин та є підставою для встановлення, зміни чи припинення суб'єктивних прав і обов'язків, створення інших наслідків саме для його сторін.
Із аналізу змісту укладеного Договору № 208 вбачається, що належним боржником є відповідач - фізична особа-підприємець Відінєй Роман Олександрович, а належним кредитором, на користь якого боржник повинен виконати взяте на себе зобов'язання є Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської рад, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ст.1 Закону України "Про повну загальну середню освіту" заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.
Положеннями ч.1 ст.31 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначено, що юридична особа має статус закладу загальної середньої освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність, що здійснюється на одному чи декількох рівнях повної загальної середньої освіти.
Заклад загальної середньої освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства.
Заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.
Відповідно до п. п. 1.1. Статуту Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради (далі - Статут; т. 1, а. с. 49-81) Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради (далі - заклад освіти, заклад) є опорним комунальним закладом загальної середньої освіти, який надає освітні послуги у сфері повної загальної середньої освіти (початкова освіта, базова середня, профільна освіта), забезпечує допрофільну, профільну підготовку.
Пунктом 1.7. Статуту визначено, що засновником закладу освіти є Менська міська рада (далі - засновник). Уповноваженим органом засновника є відділ освіти Менської міської ряди (далі - орган управління).
Відповідно до пункту 1.13. Статуту заклад освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, самостійно здійснює господарчу діяльність та бухгалтерський облік на умовах договору про надання послуг із планування, фінансування, ведення бухгалтерського обліку з Комунальною установою "Центр з обслуговування освітніх установ та закладів освіти" Менської міської ради. Має право відкривати реєстраційний, спеціальний реєстраційний та інші рахунки в органах Державного казначейства України.
Пунктом 2.11. статуту визначено, що взаємовідносини закладу освіти з юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними у порядку встановленому законодавством України.
Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти фінансуються за рахунок коштів Засновника (п. 7.5. Статуту).
Суд бере до уваги, що джерелами фінансування закладу є не лише кошти місцевого та державного бюджету, а також інші джерела, не заборонені законодавством.
Доходи (прибутки) закладу освіти використовуються виключно на фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених цим Статутом (п. 7.8. Статуту).
Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини поміж засновника закладу, працівників, членів органів управління та інших, пов'язаних з ними осіб (п. 7.9. Статуту).
Положеннями статті 80 ЦК України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно приписів ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Положеннями ч.2 ст.4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу позивача у справі.
У пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 викладено висновок щодо застосування ст.21 ГПК України (у редакції, чинній до 14.12.2017), яка за змістом є подібною до норми ст.45 чинного ГПК України: "За змістом наведеної норми сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача".
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17.
Таким чином, в спірних правовідносинах кожна зі сторін договору є самостійною юридичною особою, наділеною власною цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, а також самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
Відтак, Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради може самостійно заявляти позовну вимогу про стягнення пені, передбаченої укладеним договором, за яким тертя особа наділена правами та обов'язками.
В той же час, Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради залучений до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та будь-яких доказів наявності у Менської міської ради повноважень на представництво інтересів комунального закладу ні прокурор, ні позивач суду не надали.
Відповідно до положень ст.170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи заклади, які не мають статусу суб'єкта владних повноважень.
На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.83)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 зазначила, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов'язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов'язки цих третіх осіб.
У постановах від 31.10.2019 у справі №923/675/18, від 25.09.2024 у справі №905/1263/23 Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор наділений правом на звернення до суду з вимогами саме на користь позивачів, а не третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а позовні вимоги про зобов'язання виконати будь-які дії чи стягнути кошти на користь третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, чинним ГПК не передбачено.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання прокурором в інтересах держави в особі Менської міської ради позову не призведе до відновлення інтересів держави в особі визначеного прокурором позивача, оскільки у разі встановлення порушення виконавцем договірних зобов'язань вимоги про коригування проектно-кошторисної документації та сплату пені мають бути виконані на користь належного кредитора - Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради, а не на користь Менської міської ради, адже це є прерогативою сторін договору.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що фінансування позивачем як головним розпорядником бюджетних коштів виконаних відповідачем робіт за договором не є підставою для заміни кредитора та особи, чиї порушені права мають бути захищені та відновлені у спосіб визначений прокурором у спірних правовідносинах.
При цьому, походження саме з місцевого бюджету грошових коштів, за рахунок яких оплачено закупівлю товару/робіт/послуг, не є підставою для зміни умов господарського договору та не може визнаватися підставою для стягнення пені до місцевого бюджету, попри умови договору.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2025 у справі №911/1578/24, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23 та від 09.09.2024 у справі №902/1372/23, від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі №917/1957/23, від 09.09.2024 у справі №902/1372/23.
Пред'явлення позову неналежним позивачем є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі № 904/5558/20).
Беручи до уваги те, що метою подання позову є фактично захист прав та інтересів третьої особи - Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка Менської міської ради, як окремої юридичної особи у зобов'язальних правовідносинах, а не позивача у справі (Менської міської ради), який не є учасником спірних правовідносин і не є особою, на користь якої мають бути виконані договірні зобов'язання чи сплачені штрафні санкції у разі їх порушення виконавцем, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутий і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.
З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі № 902/332/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2025 у справі № 902/332/25 - без змін.
2. Справу № 902/332/25 надіслати Господарському суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "27" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.