Справа № 344/14466/25
Провадження № 33/4808/771/25
Категорія ч. 2 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Андрусів Л. М.
Суддя-доповідач Повзло
27 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Паньківа В.Я.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Паньківа Віталія Ярославовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір.
Суддя суду першої інстанції встановив, що 13 серпня 2025 року о 22 год. 54 хв. по вул. Слобідська, 2 в с. Крихівці, громадянин ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим.
Вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані сп'яніння, а тому в його діях немає складу правопорушення.
Наголошує, що відеозаписи не фіксують руху транспортного засобу, а лише факт стоянки, а ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля, а тому відеозаписи є неналежними і недопустимими доказами.
Звертає увагу, що в даному випадку не були залучені свідки, як того вимагає закон.
Адвокат Паньків В.Я. з'явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2025 року серії ЕПР1 № 422336 (а.с. 1) 13 серпня 2025 року о 22 год. 54 хв. по вул. Слобідська, 2 в с. Крихівці, громадянин ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порольними рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським В2Р2Б1 УПП в Івано-Франківській області капралом поліції Зваричем В.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці не пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вимірювального приладу у зв'язку з відмовою. ОСОБА_1 акт не підписав.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ПОК ЦПЗ ІФ ОР (а.с. 3) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, але не пройшов огляд в медичному закладі у зв'язку з відмовою.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як екіпаж поліції, рухаючись на службовому автомобілі, зупинився перед червоним сигналом світлофора і у цей час повз них на заборонений сигнал світлофора проїхав транспортний засіб. Після чого працівники поліції увімкнули проблискові маячками червоного та синього кольору та рухаються за транспортним засобом для зупинки даного транспортного засобу. Далі зафіксовано, як працівники поліції підішли до зупиненого транспортного засобу, в якого горіли задні фари та був заведений двигун і на місці водія сидів чоловік. Працівники поліції повідомили причину зупинки та попросили водія пред'явити документи. Дану вимогу водій довго не виконував і повідомив, що не керував транспортним засобом. Працівники поліції встановили особу водія за допомогою бази ІПНП. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, але ОСОБА_1 не давав відповіді. Далі працівники поліції повідомили процедуру і повторно запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, але ОСОБА_1 від такого відмовився, аргументуючи що не керував транспортним засобом. Далі працівники поліції повідомили про складання протоколу про адміністративне правопорушення та розпочали складання процесуальних документів. Після складання документів, вони були оголошені ОСОБА_1 , який відмовився підписувати їх і надавати пояснення. Також працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що відеозаписи не фіксують руху транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовується матеріалами справи в своїй сукупності. Відеозаписами зафіксовано, як працівники поліції підішли до зупиненого транспортного засобу, в якого горіли задні фари та був заведений двигун і на місці водія сидів чоловік, повідомили причину зупинки та попросили водія пред'явити документи у зв'язку з наявністю достатніх відомостей, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 .
Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є факт відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі, а саме це, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 .
Також факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується рапортом поліцейського (а.с. 5) відповідно до якого під час патрулювання по вул. Набережна-Слобідська, перехрестя було помічено транспортний засіб марки «Audi» номерний знак НОМЕР_1 , який здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофора, під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, останній відмовився називати свої дані та повідомив що транспортним засобом він не керував, як пізніше встановлено ним виявився громадянин ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із виявленням у нього ознак: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, на що останній відмовився. Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 позбавлений права керування Івано-Франківським міським судом. На громадянина ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП та складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Транспортний засіб марки «Audi» номерний знак НОМЕР_1 було евакуйовано на арешт майданчик ЄО. Подія зафіксовано на нагрудні камери 471532, 471526 у зв'язку із технічною несправністю службового відеореєстрованого відео руху транспортного засобу відсутнє, присутні камери відеоспостереження в ЖК «Калинова Слобода»;
Враховую, що рапорти поліцейських за своїм правовим змістом є документами, якими поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Також під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою адміністративну відповідальність у виді визначеному санкцією статті.
Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. В даному випадку працівники поліції здійснювали відеозйомку, а тому твердження апелянта про те, що працівниками поліції не були залучені свідки, не впливає на висновки суду першої інстанції стосовно доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте останній ігнорував працівників поліції, не давав відповіді на запитання. Далі працівники поліції повідомили процедуру і повторно запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, але ОСОБА_1 від такого відмовився. Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.
Відносно ОСОБА_1 27 липня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було винесено постанову (провадження №3//344/4317/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний факт підтверджує повторне вчинення ОСОБА_1 правопорушення 13 серпня 2025 року.
Відомості про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином досліджена сукупність доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Паньківа Віталія Ярославовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло