вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа №910/2982/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від позивача: Карпенко В.К.
від відповідача-1: Руденко К.М.
від відповідача-2: Заруцька І.В.
від третьої особи: Жуков Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"
про відвід колегії суддів, подану при розгляді апеляційних скарг Державного підприємства "Рихальське" та Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 (повний текст складено 03.07.2025)
у справі №910/2982/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"
до 1) Фонду державного майна України
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Рихальське"
про визнання незаконними та скасування наказів в частині включення до переліку об'єктів приватизації
В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльова С.І., Шапрана В.В., перебуває справа №910/2982/25, розгляд якої призначено на 24.11.2025.
23.11.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від розгляду справи №910/2982/25.
Подана заява про відвід мотивована тим, що колегія суддів у складі Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В., яка визначена для розгляду справи №910/2982/25, систематично та переважно ухвалює судові рішення на користь Фонду державного майна України та його регіональних відділень, які у свою чергу є відповідачами у цій справі. Постійне ухвалення зазначеною колегією суддів рішень на користь Фонду державного майна України та його регіональних відділень у спорах аналогічного характеру, об'єктивно породжує у заявника обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та безсторонності колегії суддів. На переконання заявника, зазначені обставини унеможливлюють справедливий розгляд апеляційних скарг, оскільки свідчать про упередженість колегії суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. щодо позиції Фонду державного майна України.
У судовому засіданні 24.11.2025 представник позивача підтримав доводи та вимоги заяви про відвід колегії суддів та просив її задовольнити.
Представники відповідачів та третьої особи, у свою чергу, заперечили проти задоволення заяви про відвід колегії суддів та просили суд відмовити у її задоволенні.
Розглянувши подану заяву про відвід колегія суддів зазначає наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) (далі - Конвенція), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).
Європейський суд з прав людини розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Правовою підставою подання заяви про відвід колегії суддів заявники визначили пункти 3, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина 2 статті 35 ГПК України).
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
На переконання суду, у заяві про відвід позивачем не наведено жодних доводів, у розумінні статей 35, 36 ГПК України, для існування підстав для відводу колегії суддів.
При цьому, сама лише наявність сумнівів стосовно неупередженості та об'єктивності судді, під час розгляду справи, дійсно надає право учаснику справи заявити відвід такому судді. Однак, на переконання апеляційного суду, такий відвід повинен бути достатньо вмотивованим та містити підстави його заявлення. Однак, заявником таких підстав у поданій заяві не зазначено, а лише вказано про наявність у суддів вже сформованої правової позиції під час розгляду спорів за участю Фонду державного майна України та його регіональних відділень в інших справах.
Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З урахуванням наведеного, розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. у справі №910/2982/25, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки наведені заявником доводи, у розумінні статей 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу судді.
Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Зважаючи на те, що заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. від розгляду справи №910/2982/25 подана до суду лише 23.11.2025, в той час як засідання у справі призначено на 24.11.2025, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді та вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на викладене, колегія суддів, з урахуванням наведених обставин та вимог процесуального законодавства, дійшла до висновку про відмову в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від розгляду даної справи.
Керуючись стятими 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. від участі у справі №910/2982/25.
Повний текст складено та підписано - 28.11.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран