Справа №443/969/25
Провадження №2/443/658/25
іменем України
28 листопада 2025 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю: секретарів судових засідань Кушнір М.І., Шальвіри І.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Пащука А.І.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Колтоновського О.О.,
представника третьої особи Ольшанської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог на стороні позивача служба у справах дітей Ходорівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей,
Адвокат Пащук Артем Ігорович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить: зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визначити порядок спілкування та побачення ОСОБА_1 з його дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та встановити такий порядок побачень: два рази на місяць з п'ятниці до неділі з 10:00 год. до 18:00 год. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері; два тижні кожного липня року з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька або для спільного відпочинку без присутності матері; стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що за час перебування у шлюбі в сторін народилося двоє дітей, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 01.04.2025 року по справі №443/277/25 шлюб між сторонами розірвано. На даний час діти проживають із матір'ю, однак через наявні неприязні стосунки між позивачкою та відповідачем, останній не може якісно проводити час зі своїми дітьми. Тому, єдиним виходом з цієї ситуації с звернення до суду з даним позовом для визначення графіку побачень з дітьми.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Також зобов'язано Службу у справах дітей Ходорівської міської ради до 21.07.2025 року надати на адресу Жидачівського районного суду Львівської області письмовий висновок щодо визначення участі ОСОБА_1 у вихованні дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом визначення часу їх зустрічей, як батька із дітьми.
10.07.2025 відповідачем в інтересах якої діє представник - адвокат Колтоновський О.О. подано відзив на позовну заяву, згідно якого остання просить позов задоволити частково, визначивши наступні способи участі позивача із малолітніми дітьми: щотижневі систематичні побачення у вихідні дні з 15:00 до 17:00 год. кожного першого та третього тижня місяця виключно в присутності матері та без права забирати дитину на прогулянку і до себе додому; перші п'ять зустрічей дітей з батьком провести у присутності матері та за участі психолога служби у справах дітей Ходорівської міської ради.
Поданий відзив обґрунтовує тим, що у своїй позовній заяві позивач коротко зазначає, що через неприязні стосунки зі нею, він не може якісно проводити час із дітьми, а тому єдиним виходом із цієї ситуації є звернення до суду.
Однак вона хоче зазначити. що із позивачем почали спільно проживати у місті Львів з 23 січня 2020 року. На той момент у неї був син віком 5 років від попереднього шлюбу. На початку їхнього сімейного життя все було добре, але згодом у позивача різко змінилося ставлення до її сина від першого шлюбу. Останній почав кричати на сина, звинувачувати його у всіх проблемах, карати, ставлячи в кут на коліна. За деякий час вони переїхали в м. Ходорів і почали винаймати будинок. На той момент вона була вагітна. Ставлення позивача до її сина ставало щоразу гіршим. Він вчиняв домашнє насильство над дитиною, зокрема, бив його ременем, палицею та іншими побутовими предметами, що попадались під руку, змушував сина віджиматись від землі, ставивши під нього кропиву, яку потім запихав йому під білизну, виправдовуючи все тим, що так він загартовує дитину. Коли вона намагалась захистити сина, позивач чинив стосовно неї моральне та фізичне насильство. За деякий час вони змушені були переїхати жити в інший будинок. На той час у них народилось двоє спільних дітей. Спочатку ніби все налагодилось, однак згодом позивач почав бити сина від попереднього шлюбу. Забороняв йому брати їжу з холодильника, бо з його слів син її туди не поклав. Останній казав, що синові на їжу потрібно спершу заслужити. Солодощі та іграшки її синові позивач забороняв. Змушував сина з чайником над головою присідати, що бачили сусіди.
В кінці літа 2023 року, коли її батько дізнався, що чоловік вчиняє щодо неї та її сина домашнє насильство, про що повідомили йому сусіди, одразу приїхав та вдарив чоловіка. Останній подав заяву до поліції, яку згодом забрав.
На початку листопада 2023 року в орендованому будинку у позивача була спроба суїциду. Він на очах у дітей підвісив себе на мотузці на горищі, оскільки горище було відкрите. Вона зняла позивача, привела до тями та викликала швидку медичну допомогу та поліцію. Поки працівники поліції та швидкої допомоги були в дорозі позивач втік з дому і тільки вночі його було знайдено. Після цієї ночі вона вирішила з дітьми покинути будинок та переїхати до своїх батьків. Протягом деякого часу вона не спілкувалась із позивачем, але згодом вони примирились, оскільки позивач покаявся та казав, що такого більше не буде. Вона йому вчергове повірила, що зміниться на краще.
Після цього вони почали знову разом проживати. За деякий час позивач знову став агресивним. Він бив і ставив на коліна як її сина від попереднього шлюбу, так і спільного сина ОСОБА_4 . На той час їхньому спільному сину було тільки 2 роки. В кінці весни 2024 року позивач поїхав у Чехію на роботу, в цей період він їй телефонував та писав, ображаючи її та вчиняючи психологічний тиск. Вона проживала із трьома дітьми на найманій квартирі. Позивач коштів не надсилав, вона повністю утримувала дітей та підробляла. Із продуктами та фінансово допомагав їй тільки її батько. У кінці жовтня 2024 року позивач повернувся з-за кордону. Останній конфліктував, коштів на продукти не надавав, та вимагав, щоб її батько фінансово утримував, оскільки це нібито його обов'язок.
Остаточно вона вирішила піти від позивача в листопаді 2024 року та проживала у батьків. Під час відвідин дітей він конфліктує, ображає її та її батьків, які є хворими на даний час та потребують спокою.
Після спроби позивача у скоєнні суїциду діти почали погано спати та боялись позивача.
Через рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 30 січня 2025 року за № 23 "Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей" вона була змушена його допускати до дітей, однак він є неадекватним, погрожував її і батькам, та під час одного з візитів постраждала її мати. Через такі дії з боку позивача вона має страх залишати дітей разом із ним без її присутності, адже не зможе бачити, який вплив він як батько матиме на дітей.
21.07.2025 представником Ходорівської міської ради надіслано рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради №179 від 17.07.2025 «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей».
Ухвалою від 11.08.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та представник позивача в судовому засідання позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задоволити.
Відповідач та представник відповідача позов частково заперечили, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили позовні вимоги задоволити частково. Крім того представник відповідача заявив про подання ним доказів витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що батьки мають рівні права щодо дітей та вважає за доцільне визначити відповідачу спосіб участі у вихованні його малолітніх дітей поетапно, тобто деякий період часу визначити спосіб у часті у вихованні дітей батька у присутності та в подальшому без присутності матері.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено такі обставини.
07.07.2020 у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №34, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.16).
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 01.04.2025 у справі №443/277/25 розірвано шлюб,зареєстрований у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області 07.07.2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №34 (а.с.14-15).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.17-18).
Також ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_7 , 2014 року народження, що визнається сторонами.
ОСОБА_1 звертався із заявою до органу опіки та піклування Ходорівської міської ради Львівської області для встановлення його способу у часті у вихованні малолітніх дітей та порядку побачень з дітьми.
Рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей» №23 від 30.01.2025 вирішено:
1.Затвердити висновок про встановлення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей та порядку побачень з дітьми (додається).
2. Визначений порядок побачень встановити терміном на 3 місяці. Після закінчення вказаного строку переглянути рішення за заявою одного з батьків.
3. У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, проведення зустрічей батька з дітьми, а також невиконання даного рішення, один з батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань (а.с.25).
Як вбачається із висновку про визначення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей та порядку побачень з дітьми, який є Додатком до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради №23 від 30.01.2025, до органу опіки та піклування Ходорівської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення його способу участі у вихованні малолітніх дітей та порядку побачень з дітьми.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ходорівської міської ради встановлено наступне. Від шлюбу, який був укладений 07.07.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_4 народилися ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За час подружнього життя родина проживала у м.Львів, згодом переїхали до м.Ходорова та проживали за адресою пул. АДРЕСА_1 .
Однак, подружнє життя не склалось через різні погляди на виховання дітей, спосіб самореалізації кожного з подружжя та інші обставини, що на даний час унеможливлюють їх спільне проживання. ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми переїхала проживати до своїх батьків, та, зі слів заявника, перешкоджає його участі у вихованні дітей, створюючи перешкоди у їх побаченнях, спілкуванні.
На засіданні комісії ОСОБА_2 повідомила, шо вона жодним чином не перешкоджає батьку бачитися з сином, але з запропонованим батьком дитини графіком спілкування не може повністю погодитися, також не заперечує проти спілкування батька з дітьми, але тільки у її присутності за місцем теперішнього її проживання або ж на нейтральній території, в місцях культурно - розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей. Запропонувала наступний графік побачень батька і дітьми : кожна субота та неділя місяця з 15:00 год. до 17:00 год.
ОСОБА_1 повідомив, що бажає брати участь у вихованні дітей та спілкуватися з ними. Так як він працює водієм на мебельній фабриці у м.Львів, то має змогу лише два рази у тиждень (на вихідні) бачитись з дітьми, також він не заперечує, щоб зустрічі були в присутності матері дітей, погоджується на графік побачень запропонований ОСОБА_2 ..
Враховуючи вище викладене. беручи до уваги протокол №2 комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ходорівської міської рили від 23 січня 2025 року, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, орган опіки та піклування Ходорівської міської ради визначає наступний спосіб участі громадянина ОСОБА_1 у виконанні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуванні з ними, а саме:
- кожна субота та неділя місяця з 15:00 год. до 17:00 год. в присутності матері за місцем її проживання або ж у місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей;
- матері дітей забезпечити можливість безперешкодного спілкування батька з дітьми засобами телефонного зв'язку.
Зустрічі батька з дітьми проводити з обов'язковим урахуванням стану здоров'я та потреб дітей.
Рекомендувано громадянину ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов'язки, приділити увагу і турботу дітям, виховувати їх.
Рекомендувано громадянці ОСОБА_2 не перешкоджати громадянину ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином та дочкою (а.с.23-24).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та 31.03.2025 звертався із заявами до служби у справах дітей Ходорівської міської ради Львівської області з приводу чинення йому перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та побачень із дітьми (а.с.20-21, 22).
Згідно листів відповідей служби у справах дітей Ходорівської міської ради №98/01-16 від 28.03.2025 та №99/01-16 від 31.03.2025, які адресовані ОСОБА_9 , то останнього повідомляють, що рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради №23 від 30.01.2025 року затверджено висновок щодо визначення способу участі батька ( ОСОБА_1 ) у вихованні його малолітніх дітей.
У пункті 2 рішення зазначено, що визначений порядок побачень встановлено терміном на три місяці. Після закінчення вказаного с і року переглянути рішення за заявою одного з батьків.
Пункт 3 цього ж рішення передбачає, що у разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, проведенні зустрічей батька з дітьми, а також невиконання даного рішення, один з батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань.
Рекомендують звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей (а.с.26-27).
Крім того, рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей» №179 від 17.07.2025 вирішено:
1.Затвердити висновок про встановлення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей та порядку побачень з дітьми (додається).
2. Визначений порядок побачень встановити терміном на 2 місяці. Після закінчення вказаного строку переглянути рішення за заявою одного з батьків.
3. У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, проведення зустрічей батька з дітьми, а також невиконання даного рішення, один з батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань (а.с.61).
Як вбачається із висновку про визначення способу участі батька у вихованні його малолітніх дітей та порядку побачень з дітьми, який є Додатком до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради №179 від 17.07.2025, до служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради надійшла ухвала Жидачівського районного суду Львівської області у справі №443/969/25 від 24.06.2025 року щодо падання висновку щодо визначення участі ОСОБА_1 у вихованні дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
На засіданні комісії ОСОБА_2 повідомила, що вона жодним чином не перешкоджає батьку бачитися з дітьми, але з запропонованим батьком дитини графіком спілкування не може повнійю погодитися, також не заперечує проти спілкування батька з дітьми, але тільки у її присутності за місцем теперішнього її проживання або ж па нейтральній території, в місцях культурно - розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей. Запропонувала наступний графік побачень батька з дітьми : щотижневі систематичні побачення у вихідні дні з 15:00 до 17:00 год. кожного першого та третього тижня місяця виключно у присутності матері та без права забирати дитину на прогулянку і до себе додому: перші п'ять зустрічей дітей з батьком провести у присутності матері та за участі психолога служби у справах ді тей Ходорівської міської ради.
В обгрунтування своєї позиції ОСОБА_2 зазначила, що у неї є власні заперечення та побоювання з приводу проведення часу батьком з дітьми без її присутності. Наголосила, що за час спільного проживання ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство над її старшим сином, а також над їх спільною дитиною ОСОБА_4 . Також ОСОБА_2 повідомила. що у колишнього чоловіка була спроба суїниду на очах у дітей. З листопада 2024 року нона з ОСОБА_1 разом не проживали, однак він телефонує, пише образливі слова, погрожує.
ОСОБА_1 повідомив, що бажає брати участь у вихованні дітей та спілкуватися з ними. Просить встановити такий графік побачень: два рази на місяць з п'ятниці до неділі з 10:00 год. до 18:00 гол. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька без присутності матері: два тижні кожного липня року з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька або для спільного відпочинку без присутності матері.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги протокол №10 комісії з питань захист) прав дитини при виконавчому комітеті Ходорівеької міської ради від 14 липня 2025 року, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, орган опіки та піклування Ходорівеької міської ради визначає наступний спосіб участі громадянина ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сипа ОСОБА_1 . 07.10.2020 р.и. та малолітньої дочки ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуванні з ними, а саме:
три години (за домовленістю між батьками) у суботу та неділю першого та третьою тижня місяця без присутності матері у місцях культурію-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей на території м. Ходорова.
Даний графік встановити терміном на два місяці з наступним переглядом за заявою заінтересованих сторін.
Рекомендувано громадянину ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов'язки, приділити увагу і турботу дітям, виховувати їх.
Рекомендувано громадянці ОСОБА_2 не перешкоджати громадянину ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином та дочкою (а.с.62-63).
Також, як видно із психолого-педагогічної характеристики учня 4 класу ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 м.Ходорів ОСОБА_7 , 2014 р.н., останній навчається у 4 класі ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 м.Ходорова. Зарекомендував себе як працелюбний, уважний, скромний веселий, товариський та врівноважений учень, підтримує дружні стосунки з учнями класу та школи.
На прохання матері ОСОБА_2 з ОСОБА_10 було проведено психологічне дослідження його поведінки за проективною методикою «Неіснуюча тваринка».
Згідно проективної методики «Неіснуюча тваринка» в учня виявлено середню тривожність та було помічено прояви агресії, ненависть до вітчима.
Опрацювавши методику «Незакінчені речення»
-Завжди мрію… (про щасливу сім'ю);
-Я весь трясуся, коли… (бачу вітчима).
Під час бесіди з підлітком було помічено напружені емоційні стосунки вдома, дитячий страх, коли вітчим приходить до них. Зі слів ОСОБА_10 , коли вітчим проживав у сім'ї, то він був пригнічений і відчував ненависть до себе.
Учень комунікабельний, любить розповідати про природу, про те, як проводить вільний час, про події, які з ним сталися та має багатий словниковий запас. Учня можна охарактеризувати як енергійного, але в міру емоційного.
Хлопчик завжди охайний. Мама приділяє належну увагу вихованню дитини (а.с.51).
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.04.2025 у справі №443/531/25, ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. (а.с.52-53).
Вказаною постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 16.03.2025 близько 17 год 00 хв на подвір'ї біля житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: обзивав її нецензурними словами, принижував, чинив моральний і психологічний тиск, що завдало шкода психічному здоров'ю потерпілої,вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Згідно посвідчення Серії НОМЕР_4 від 05.08.2015, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.10).
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав покази про те, що відповідачка по справі є його дочкою та разом із онуками проживає із ним та його дружиною у їхньому будинку. ОСОБА_1 ніхто не перешкоджає бачитись із дітьми та його завжди пускали до будинку бачитись із дітьми, навіть після того як він будучи в будинку нахамив йому. ОСОБА_1 могли не пускати до дітей, тільки тоді коли діти хворіли. Останній раз ОСОБА_1 був у них 07.10.2025, коли у онука ОСОБА_4 було день народження. ОСОБА_1 погано ставився до дітей, зокрема бив свого рідного сина ОСОБА_4 , за те, що той не хотів сідати на горшок, заставляв дітей стояти на колінах, віджиматися. Також застосовував насильство до його онука ОСОБА_10 , який є сином дочки від першого шлюбу. Під час відвідування ОСОБА_1 дітей, він не помічав негативних емоцій дітей щодо нього.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала покази про те, що являється заступником міського голови міста Ходорова та є заступником комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ходоівської міської ради. Вона особисто голосувала за рішення комісії щодо визначення позивачу способу участі у вихованні малолітніх дітей, оскільки батько і матір мають рівні права і обов'язки щодо своїх дітей. Жодних звернень з приводу вчинення насильства не було.
Малолітній ОСОБА_7 в судовому засіданні дав покази про те, що його вітчим ОСОБА_1 погано ставився до нього та його молодшого брата, застосував до них фізичну силу, бив ременем, літом не випускав із будинку, заставляв брата ставати на коліна на гречку, за те, що брат не хотів сідати на горщик. Також забороняв йому брати з холодильника їжу. Мама захищала їх, але їй також діставалося. До брата та сестри ОСОБА_1 проявляв любов, давав цукерки, брав на руки, але водночас і бив. Коли ОСОБА_1 приходить до них, то влаштовує скандали.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Частинами 1 та 3 статті 51 Конституції України встановлено, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів (ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (ст. 141 Сімейного кодексу України).
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (ст.150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Згідно ст.153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч. ч. 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.2 ст.159 Сімейного кодексу України).
Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько (мати), який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати (батько) не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.
Право батька на спілкування з дітьми є його незаперечним правом, а спілкування дітей з батьком відповідає їхнім інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати інтересам дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року , визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції про права дитини).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Крім цього, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року).
Таким чином, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) де зокрема вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Надаючи оцінку аргументам сторін, суд зазначає, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.
Безпосередньо досліджені судом докази вказують на наявність звернень позивача до органу опіки та піклування Ходорівської міської ради щодо дій відповідачки, які у сукупності із показаннями свідків, свідчать про наявність конфлікту між сторонами та перешкод у відповідача для належної участі у вихованні та спілкуванні з його малолітніми дітьми.
Відтак, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні та вихованні їх малолітніх дітей.
Водночас, суд зазначає, що забезпечення цього права повинно узгоджуватися з інтересами малолітніх дітей та враховувати якнайкращі їхні інтереси.
Заперечуючи частково проти позову ОСОБА_2 посилалась на те, що графік, запропонований позивачем, не є можливим для виконання через те, що двоє дітей не досягли шестирічного віку, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, неналежне ставлення до дітей за час спільного проживання.
Надаючи оцінку таким доводам відповідача, суд зважає на те, що жодного доказу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення насильства щодо дітей або невиконання ним своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей суду не надано.
Разом з тим, суд враховує те, що між сторонами наявний тривалий особистий конфлікт та неприязнь, позивач вчиняв домашнє насильство по відношенню до відповідача, що в свою чергу негативно впливає на емоційний стан їх малолітніх дітей та формує спотворене уявлення про відносини між батьками, правила співжиття.
Також суд зважає і на покази малолітнього ОСОБА_13 , які знайшли своє відображення у психолого-педагогічній характеристиці та які в сукупності з іншими доказами свідчать про таку поведінку ОСОБА_1 по відношенню як до ОСОБА_14 , так і до її малолітніх дітей, що не відповідає загальноприйнятим уявленням про любов до своєї сім'ї, повагу до прав та свобод інших людей.
Окрім того, батько проживає окремо від дітей в іншому населеному пункті (м.Львів) на значній відстані, а тому відвідування ними місця проживання позивача вимагатиме переїзду з м.Ходорова до м.Львова, що зумовить перебування дітей значний період часу в дорозі, втому від переїзду, недостатність часу для розвитку дитини шляхом відвідування дитячих розважальних закладів, інших пізнавальних програм, що в силу їхнього віку буде надмірним фізичним та психологічним тягарем, а тому суд вважає, що такі зустрічі батька з дітьми не є виправдними, не відповідають легітимній меті та найкращим інтересам малолітніх дітей.
Одночасно, беручи до уваги інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, поведінку батька дітей, його активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, з метою дотримання розумного балансу щодо участі як матері, так і батька у спілкуванні з дітьми та їхнього вихованні, для збереження зв'язків дітей із сім'єю, беручи до уваги вік малолітніх дітей (п'ять і три роки), тривалий період проживання дітей разом з матір'ю у іншому житлі (з листопада 2024 року), суд вважає за необхідне визначити адаптивний період зустрічей батька із малолітніми дітьми у присутності матері для встановлення психоемоційного зв'язку батька з дітьми.
Отож, суд дійшов переконання встановити спосіб і порядок участі у вихованні та спілкуванні між батьком та його малолітніми дітьми, шляхом систематичних побачень у вихідні дні кожного першого та третього тижня місяця в період з 10:00 год до 18:00 год. протягом трьох годин з урахуванням стану здоров'я дітей, режиму дня дітей (годин сну), за умов попереднього погодження з матір'ю дітей часу побачень (до або після денного сну), а також того, що батько забирає та повертає дітей за адресою місця їх проживання, в наступному порядку: протягом перших десяти зустрічей виключно у присутності матері в місцях культурно-розважального характеру в межах населеного пункту за місцем проживання матері та дітей або ж безпосередньо за місцем їх проживання; в подальшому без присутності матері та без можливості відвідування дітьми місця проживання батька.
Такий спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми відповідатиме найкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому розвитку та вихованню, збереженню їх зв'язків з батьком та не є перешкодою для підтримки зв'язків між батьком і дітьми в інших формах за погодженням батьків.
При цьому, батьки повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дітей з обома батьками, оскільки діти повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що з урахуванням вікових змін дітей, їхнього розвитку та потреб, сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дітей, що насамперед буде відповідати їхнім інтересам.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У п.36 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір. Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Оскільки позов містив позовні вимоги (основну та похідну), які задоволено часткового, та точно визначити пропостійність судового збору задовленій частині позовних вимог неможливо, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом систематичних побачень у вихідні дні кожного першого та третього тижня місяця в період з 10:00 год до 18:00 год. протягом трьох годин з урахуванням стану здоров'я дітей, режиму дня дітей (годин сну), за умов попереднього погодження з матір'ю дітей часу побачень (до або після денного сну), а також того, що батько забирає та повертає дітей за адресою місця їх проживання, в наступному порядку:
протягом перших десяти зустрічей виключно у присутності матері в місцях культурно-розважального характеру в межах населеного пункту за місцем проживання матері та дітей або ж безпосередньо за місцем їх проживання;
в подальшому без присутності матері та без можливості відвідування дітьми місця проживання батька.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) витрати на сплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І. Сливка