27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №520/23199/24
адміністративне провадження № К/990/13404/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 (суддя Кухар М.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 (колегія суддів: Калиновський В.А., Мінаєва О.М., Спаскін О.А.) у справі № 520/23199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії ГУПФУ в Харківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області здійснити позивачці з 08.05.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки;
- стягнути з ГУПФУ в Харківській області на користь позивачки суму сплаченого судового збору в розмірі 969 грн.
Позовні вимоги обґрунтувала протиправністю дій відповідача щодо нарахування їй пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014- 2016 роки, оскільки до цього призначення пенсії за віком вона отримувала пенсію за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), тому в цьому випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, у зв'язку з чим при призначенні їй пенсії за віком з 05.01.2022 на підставі Закону № 1058-IV має враховуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019- 2021 роки.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2024 в задоволенні позову відмовив.
3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 залишив без змін.
4. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
5. Верховний Cуд ухвалою від 02.04.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що позивачка з 08.10.2014 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти згідно з пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-XII, перебуває на обліку в ГУПФУ в Харківській області.
10. 05.01.2022 позивачка звернула до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
11. За результатами розгляду заяви позивачки відповідач 05.01.2022 перевів з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, передбачену Законом № 1058-IV. При обрахунку розміру пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати за 2014- 2016 роки, а саме 7405,03 грн.
Пенсію обчислено при загальному стажі роботи 43 роки 11 місяців 5 днів (стаж зараховано по 30.09.2021) з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.09.2021 з урахуванням оптимізації (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить - 1,33422; середньомісячний заробіток для обчислення - 7240,28; показник середньої заробітної плати по Україні - 5426,60).
На підставі заяви № 38 від 05.01.2024 з 01.01.2024 позивачці проведено перерахунок залежно від стажу та заробітку при загальному стажі роботи 46 років 2 місяці 5 днів (стаж зараховано по 31.12.2023) з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.12.2023 з урахуванням оптимізації (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав - 1,34631; середньомісячний заробіток для обчислення - 9969,47; показник середньої заробітної плати по Україні - 7405,06).
12. У травні 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила розрахувати розмір пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019- 2021 роки), оскільки вважала, що переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не можна вважати переведенням з одного виду на інший вид пенсії у межах Закону № 1058-IV.
13. ГУ ПФУ в Харківській області, посилаючись на частину третю статті 45 Закону № 1058-IV і на те, що позивачці у 2014 році призначалась пенсія за вислугу років, відмовило у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019- 2021 роки.
14. Позивачка, вважаючи протиправною відмову у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки при обрахунку розміру пенсії за віком, звернулася з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при переведенні позивачки з іншого виду пенсії в межах Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за вислугу років.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV. А тому суди не врахували, що вона має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2019-2021 роки.
Посилається на застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Основного Закону).
21. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
22. За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
23. Згідно з пунктом 2-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норми статті 28 Закону 1058-IV. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
24. Відповідно до пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
25. Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
26. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
27. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
28. Статтею 55 Закону № 1788-XII визначено працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які мають право на пенсію за вислугу років.
29. Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
30. Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
31. Як встановили суди у 2014 році, позивачка, набувши права на пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-ХІІ, звернулась до органу Пенсійного фонду за її призначенням. А у січні 2022 року позивачка вперше звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
32. Отже, у випадку звернення із заявою позивачки мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про переведення позивачки з одного виду пенсії (за вислугу років) на інший (за віком) в межах Закону № 1058-IV, оскільки право позивачки на призначення пенсії за вислугу років у 2014 році виникло саме на підставі Закону № 1788-ХІІ (стаття 55 Закону № 1788-XII), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-IV. До того ж Законом № 1058-ІV не передбачений такий вид пенсії як пенсія за вислугу років.
33. Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
34. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22 та від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, яка не врахована судами попередніх інстанцій, що стало підставою для відкриття касаційного провадження.
35. Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивачки права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2019-2021 роки.
32. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
33. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга позивачки підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
39. Врахувавши вказані обставини, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову.
40. За правилами статті 139 КАС України у разі скасування постанови суду апеляційної інстанції судовий збір, сплачений стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, за подання касаційної скарги підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
41. За подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги позивачка сплатила судовий збір у сумі 4360,92 грн.
42. Враховуючи результат розгляду справи на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума 4360,92 грн.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком - за 2019, 2020, 2021 роки з 08.05.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 4360,92 грн (чотири тисячі триста шістдесят грн 92 коп.)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук