Справа № 342/572/25
Провадження № 33/4808/659/25
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Федів Л. М.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
24 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 , -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, 05.06.2025 16:46:00, в с. Поточище дорога Р-24, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF XF 430 д.н.з. НОМЕР_1 буксируючи причіп Langendorf SKA 27.39 д.н.з НОМЕР_2 не перевірив та не забезпечив технічний стан вантажного автомобіля, внаслідок чого під час руху шина загорілася та вибухнула, пошкодивши автомобіль Skoda Rapid д.н.з НОМЕР_3 , а саме внаслідок вибуху тріснуло лобове скло, та пошкоджено лакове покриття, чим порушив вимоги п.2.3.а ПДР України - порушення забезпечення технічної справності, стану і комплектності транспортного засобу та вантажу, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Курко В.М. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції обмежився формальним покладанням в основу рішення протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП, не перевіривши достовірність викладених у них даних, не встановивши реальних обставин події, причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та пошкодженням автомобіля Skoda Rapid, не зібравши та не оцінивши будь-яких інших доказів, окрім самого протоколу, що суперечить ст.251 КУпАП та конституційному принципу презумпції невинуватості. Вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП та Інструкції МВС №1395, складений з порушеннями, оскільки в ньому відсутні обов'язкові реквізити, не зазначено посадову особу, яка її склала, немає підписів уповноважених поліцейських, не вказано номер та серію протоколу, до якого схема додається, відсутні пояснення очевидців, акт пожежної служби, що міг би підтвердити причини загоряння і вибуху шини причепа, а також будь-які технічні висновки щодо стану транспортного засобу. Судом проігноровано доводи захисту про те, що ОСОБА_1 , виконав усі розумні дії для перевірки справності транспортного засобу перед виїздом, а відповідальність за технічний стан відповідно до ст.10 Закону України «Про дорожній рух» покладається на власника транспортного засобу, яким є інша особа, що підтверджується реєстраційними документами. Вибух шини та пошкодження автомобіля, що рухався поряд, відбулися поза волею водія та не могли бути передбачені чи попереджені ним. Крім того, при складанні протоколу інспектор поліції грубо порушив права ОСОБА_1 , не роз'яснивши передбачені ст.268 КУпАП права, зокрема право на захисника, що позбавило його можливості належним чином організувати свій захист, а таке порушення згідно з принципом «плодів зіпсованого дерева» зумовлює недопустимість усіх доказів, отриманих з порушенням права на захист. Єдиним доказом, який суд прийняв за підставу для притягнення до відповідальності, залишився протокол, який є лише формою викладення обвинувачення, а не беззаперечним підтвердженням вини. Такий підхід суперечить вимогам закону та міжнародним стандартам справедливого судового розгляду.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Курко В.М. неодноразово були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, в клопотаннях до апеляційного суду повідомляли про розгляд справи без їхньої участі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються доказами безпосередньо дослідженими судом, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352536 від 05.06.2025 року (а.с.1); план-схемою ДТП (а.с.7); письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої VAN der ОСОБА_3 (а.с.11, 12).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до пункту 2.3а ПДР України, водій зобов'язаний перед початком руху перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу. Той факт, що вантажний автомобіль і причіп належать іншій особі (власнику ОСОБА_4 ), не звільняє водія від обов'язку особисто переконатися у відсутності очевидних технічних несправностей перед виїздом, оскільки зміст п.2.3а ПДР України покладає відповідні обов'язки саме на водія.
Посилання захисту на те, що причиною події став раптовий технічний дефект, який неможливо було передбачити, спростовується характером ушкоджень. З письмових пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що він визнав сам факт загоряння та вибуху колеса під час руху, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що підтверджують існування зовнішнього чинника або невідворотних обставин. Наявні докази підтверджують, що транспортний засіб рухався із технічною несправністю, відповідальність за виявлення якої покладена на водія.
Твердження захисника про недотримання поліцією вимог ст. 268 КУпАП також не знайшли підтвердження. У протоколі міститься відмітка про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, що підтверджено його власним підписом. Будь-яких зауважень чи зазначень про порушення з боку працівників поліції водієм не зроблено, що свідчить про дотримання процедури складання протоколу.
Доводи захисту щодо неналежності та недопустимості схеми ДТП також спростовуються тим, що зазначений документ підтверджений підписом ОСОБА_1 про ознайомлення, містить зображення розташування транспортних засобів у момент події та кореспондується з іншими доказами. Ненадання додаткових документів, на які посилається захист, не впливає на допустимість наявних доказів, оскільки сукупність поданих матеріалів є достатньою для встановлення фактичних обставин.
Показання потерпілої VAN der ОСОБА_5 та письмові пояснення ОСОБА_1 є узгодженими щодо основних обставин події. Раптовий вибух колеса причепа під час руху та пошкодження автомобіля потерпілої підтверджуються незалежними джерелами, а їхній зміст логічно співвідноситься зі змістом протоколу та схемою ДТП. Таким чином, доказова база є послідовною, взаємно узгодженою та достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_1 .
Посилання захисту на відсутність складу правопорушення та неможливість передбачення технічної несправності не підтверджені жодним об'єктивним доказом, та суперечать змісту зібраних матеріалів. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів і не спростовують належність та допустимість доказів, покладених в основу постанови суду першої інстанції.
Належні та допустимі докази у своїй сукупності переконливо свідчать, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.3а ПДР України, що спричинило наслідки у вигляді пошкодження іншого транспортного засобу. Отже, у його діях правильно встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та практиці ЄСПЛ щодо оцінки доказів.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції або задоволення апеляційної скарги захисника Курко В.М. не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Курко В.М. залишити без задоволення.
Постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт