Справа № 345/2146/25
Провадження № 33/4808/498/25
Категорія ч.1 ст.155-1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Сирко Й. Й.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
24 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фостяка О.Я. на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою за ч.1 ст.155-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , будучи продавцем ТзОВ «Вейпорс» за адресою: м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 19А, допустила порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункової операції на повну вартість покупки без застосування, невидача розрахункового документа встановленого зразка, чим порушено п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
В апеляційній скарзі захисник Фостяк О.Я. вважає постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що постанова суду ОСОБА_1 не надсилалась, про неї вона довідалась із Єдиного державного реєстру судових рішень лише 09 червня 2025 року (дата забезпечення надання загального доступу 02 червня 2025 року). Про дату і час судового засідання не була належним чином повідомлена. Лише 12 червня 2025 року, у відповідь на заяву адвоката Фостяка О.Я. йому було надано доступ до матеріалів справи, вже після її розгляду. Тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду є пропущеним з поважних причин і підлягає поновленню. Вважає, що суд всупереч ч.1 ст.268 КУпАП безпідставно розглянув справу без участі ОСОБА_1 , чим порушив її право на захист.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та останню скасувати.
ОСОБА_1 та її захисник Фостяк О.Я. неодноразово були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, даних про причини неявки не повідомили, що не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
З метою відновлення доступу особи до правосуддя, а також встановлення військового стану на території України, строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що позбавило її вчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до п.п. 1, 2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 952 від 29.04.2025 із фіксуванням відмови особи в наданні пояснень щодо суті виявленого правопорушення (а.с.1), актом (довідкою) фактичної перевірки від 02.05.2025 та актом про відмову від підпису та отримання примірника акта проведеної перевірки від 02.05.2025 (а.с. 2-5), які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Зі справи убачається, що ОСОБА_1 будучи продавцем ТзОВ «Вейпорс», здійснюючи розрахункову операцію з продажу товару не провела її через РРО та не видала розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, чим порушила п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, акт перевірки засвідчує відсутність обліку товарів у місці здійснення господарської діяльності, що також підтверджує невиконання обов'язків, передбачених законодавством.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини, недопустимість доказів або неправильну оцінку доказів, спростовуються наявними матеріалами провадження. Посилання на нібито оскарження результатів податкової перевірки не можуть бути враховані, оскільки жодних даних про складання протоколу не уповноваженими працівниками ДПС справа не містить. Доводи про порушення права на захист у суді першої інстанції спростовуються тим, що в апеляційному провадженні особі це право було повністю відновлено, однак вона ним не скористалася. Підстав для висновку про те, що права ОСОБА_1 були обмежені, або що це вплинуло на правильність вирішення справи, не встановлено.
За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити захиснику Фостяку О.Я. строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу захисника Фостяка О.Я. залишити без задоволення.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Шигірт Ф.С.