Справа № 640/19556/22 Суддя (судді) першої інстанції: Зеленов А.С.
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Кобаль М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 0858370902 (форма «ПС») з розрахунком фінансових санкцій до даного податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 000 000,00 грн.
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 0858380902 (форма «ПС») з розрахунком фінансових санкцій до даного податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 020,00 грн.
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" (вул. Деміївська, 43, Київ, 03040, код ЄДРПОУ 36958491) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 15015,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, Київ 116, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій апелянт просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, крім того в порушення чинного законодавства не з'ясовані всі обставини справи, що призвело до необ'єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року та 10 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньта призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження, продовживши строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника апелянта у судовому засіданні.
Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин.
Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, відтак клопотання скаржника задоволенню не підлягає.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній посилаючись на необґрунтованість та помилковість доводів скаржника, просить відмовити Відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК» зареєстроване 03.03.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 068 102 000 025690.
Позивач є платником податку на додану вартість з 15.03.2010 року, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер Товариства - 369584926501.
Основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41). Видами діяльності Товариства (з кодами КВЕД) є також:
45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів
46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами
49.20 Вантажний залізничний транспорт
49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду)
52.10 Складське господарство
52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту
52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту
За період з 30.09.2021 по 04.10.2021 ГУ ДПС у м. Києві було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК» з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального.
За наслідками відповідної перевірки відповідачем було складено акт фактичної перевірки від 11.10.2021 № 76425/Ж5/26-15-09-02/36958491.
Перевіркою ТОВ «ПАН ЛОГІСТИК» було встановлено наступні порушення: - п. 85.2 ст. 85 ПК України; - пункту б абзацу 6 п.п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 ПК України, а саме: не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад; - встановлено здійснення операції з списання пального у загальному обсязі 496 426,03 л., у т.ч. за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 - 477 172,02 л.; за кодом УКТ ЗЕД 2710124194 - 3 706,81 л., за кодом УКТ ЗЕД 2710124512 - 1 780,41 л.; за кодом УКТ ЗЕД 2710194710 - 10 756,60 л., за кодом УКТ ЗЕД 2711129700 - 1 881,82 л., та за кодом УКТ ЗЕД 2711139700 - 1 128,37 л., без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, чим порушено вимоги п.231.1., п.231.3 та абзацу 1 п. 231.6 ст. 231 ПК України зі змінами та доповненнями.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками акту, позивач звернувся до відповідача із запереченням на акт від 01.11.2021 №4070.
Відповідач надіслав позивачу відповідь, в якій висновки акту фактичної перевірки залишив без змін, а заперечення - без задоволення.
Відповідачем на підставі акту було прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:
- Податкове повідомлення - рішення від 26.11.2021 №0858360902 (форма «Р») відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання на суму 1 060 667,91 грн. (один мільйон шістдесят тисяч шістсот шістдесят сім гривень 91 копійка);
- Податкове повідомлення - рішення від 26.11.2021 №0858370902 (форма «ПС») відповідно до якого Позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок);
- Податкове повідомлення - рішення від 26.11.2021 №0858380902 (форма «ПС») відповідно до якого Позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).
Позивач, не погоджуючись з прийнятими вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, використовуючи процедуру адміністративного оскарження, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 26.01.2022 №4173, за результатами розгляду скарги позивачеві надійшло рішення Державної податкової служби України № 12201/6/99-00-06-03.02-06, яким ДПС України частково задовольнило скаргу і скасувало податкове повідомлення - рішення від 26.11.2021 № 0858360902 (форма «Р»), а податкове повідомлення - рішення з розрахунком фінансових санкцій - рішення від 26.11.2021 № 0858370902 (форма «ПС») та податкове повідомлення - рішення від 26.11.2021№ 0858380902 (форма «ПС») залишило без змін.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення вимог позивачем податкового законодавство, оскільки з урахуванням підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 ПК України у позивача був відсутній обов'язок щодо реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки апелянтом оскаржується рішення суду в частині задоволеної частини позовних вимог, колегія суддів надає оцінку спірним правовідносинам в рамках доводів і вимог апеляційної скарги.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Встановлене статями 75-81 Податкового кодексу України правове регулювання податкових перевірок визначає певні обов'язкові умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки контролюючим органом регламентовано правовими нормами встановленими статтею 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до акту фактичної перевірки, складеного за результатами перевірки ТОВ «ПАН ЛОГІСТИК» з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального , від 11.10.2021 №76425/Ж5/26-15-09-02/36958491 - встановлено порушення: - п. 85.2 ст. 85 ПК України; - пункту б абзацу 6 п.п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 ПК України, а саме: не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад; - встановлено здійснення операції з списання пального у загальному обсязі 496 426,03 л., у т.ч. за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 - 477 172,02 л.; за кодом УКТ ЗЕД 2710124194 - 3 706,81 л., за кодом УКТ ЗЕД 2710124512 - 1 780,41 л.; за кодом УКТ ЗЕД 2710194710 - 10 756,60 л., за кодом УКТ ЗЕД 2711129700 - 1 881,82 л., та за кодом УКТ ЗЕД 2711139700 - 1 128,37 л., без реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, чим порушено вимоги п.231.1., п.231.3 та абзацу 1 п. 231.6 ст. 231 ПК України зі змінами та доповненнями.
Зазначений висновок зроблено податковим органом у зв'язку з тим, що на адресу ТОВ «ПАН ЛОГІСТИК» за період з 01.01.2020 року по дату завершення перевірки, контрагентами - постачальниками зареєстровані акцизні накладні з кодом операції « 3»: реалізація пального суб'єкту господарювання - неплатнику на фізичне відвантаження (відпуск) пального з акцизного складу з акцизних складів пересувних, напрям використання « 0», а саме: дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) у загальній кількості 2 601 450,39 л., а саме: у 2020 - 1 866 522,50 л., у 2021 році - 734 927,89 л. Також, відповідно до даних бухгалтерського обліку по рахунку 203 у 2020 році у місце зберігання пального за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20 було оприбутковано дизельне пальне (код УКТ ЗЕД 2710194300) в загальній кількості 1 317 588,26 літрів, що, підтверджується даними ЄРАН та наданими до перевірки видатковими накладними та товарно-супровідними документами.
Відповідно до обліку позивача та відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 203 (склад палива склад Новосілки склад АВТО) за 2020 рік, де відображається поставки пального в розрізі контрагентів за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, позивачем отримано дизельне в тому числі й від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокол Ойл» в кількості 490 128,26 літрів.
Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 ПК України акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закону № 481/95-ВР), під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Відповідно до пункту «б» абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачена відповідальність за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у виді накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, наголошував на тому, що на момент виникнення спірних правовідносин був звільнений від обов'язку реєстрації акцизного складу, оскільки не був розпорядником акцизного складу у розумінні норм податкового законодавства , оскільки безпосередньо до резервуару (ємності), що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20, за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року було поставлено 827 460,00 літрів, що не перевищує 1 000 кубічних метрів пального. Решта дизельного пального у кількості 490 128,26 літрів було розвантажено безпосередньо у паливні баки транспортних засобів позивача.
Як було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення, до матеріалів позовної заяви позивач додав оборотно - сальдову відомість по рахунку 105 за 2020 рік, які свідчать про наявність у позивача вантажних автомобільних транспортних засобів (тягачів та напівпричепів - рефрижераторів). І тягачі, і напівпричепи - рефрижератори обладнані паливними баками, в яких зберігається пальне, що використовується під час експлуатації цих транспортних засобів.
Станом на 2020 рік на балансі позивача відповідно до Оборотно - сальдової відомості по рахунку 105 за 2020 рік, налічувалося 51 (п'ятдесят одна) одиниця автомобільної техніки, серед яких 27 (двадцять сім) тягачів, 21 (двадцять один) напівпричіп - рефрижератор), 3 (три) одиниці легкової автомобільної техніки. Свідоцтва про реєстрації даних транспортних засобів наявні у матеріалах справи. Крім того, станом на 2020 рік в користуванні позивача на умовах договорів оренди перебували й інші транспортні засоби. Відповідні договори оренди та копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів наявні у матеріалах справи.
Автомобільна техніка обліковулась на балансі позивача, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по 105 рахунку станом на 01.01.2020 року і по 31.12.2020 року.
Для забезпечення потреб в дизельному паливі для заправлення власного парку вантажних транспортних засобів позивач укладав договори на поставку дизельного палива, копії яких наявні в матеріалах справи.
Крім того, в позовній заяві позивач навів розрахунки витрат палива, перевезень (в кілометрах) та годин робіт рефрижераторів за 2020 рік і довів яким чином та скільки пального витрачалося за 2020 рік. Дизельне пальне, яке було придбане у ТОВ "СОКОЛ ОЙЛ" і яке поставлялося за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20, відвантажувалося безпосередньо в баки транспортних засобів ТОВ «ПАН ЛОГІСТИК» за адресою постачання: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20.
Протягом 2020 року у ТОВ "СОКОЛ ОЙЛ" було придбано 490 128,26 літрів дизельного пального, яке отримувалось позивачем на умовах відвантаження безпосередньо у паливні баки транспортних засобів позивача у пункті с. Новосілки, вул. Озерна, 20.
В акті фактичної перевірки відповідачем помилково зазначено, що перевіркою встановлено отримання пального на територію за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20, яка на момент перевірки використовувалася ТОВ «ПАН ЛОГІСТИК» для зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) в загальній кількості, що перевищує 1 000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) на не зареєстрований акцизний склад, оскільки 490 128,26 літрів було отримано безпосередньо у паливні баки транспортних засобів позивача, а вже залишок, що становив 827 460,00 літрів - зберігався у ємності для зберігання.
При цьому, зазначені висновки та наведені розрахунки не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і в суді апеляційної інстанції.
При цьому, суд враховує, що ч. 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального № 10130414202000817 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20, копія якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено колегією суддів, аналіз змісту підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України свідчить про те, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
Отже, обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні вказаної норми.
Такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №420/14724/20.
Тож за вирахуванням дизельного пального, безпосередньо заправленого у паливні баки, обсяг зберігання дизельного пального позивача, придбаного ним у 2020 році не перевищує 1000 кубічних метрів (1 000 000 л).
З урахуванням зазначеного, резервуар позивача для зберігання пального не підпадає під поняття "акцизного складу" у розумінні пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, а відтак у товариства був відсутній обов'язок щодо реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та щодо обладнання резервуару витратоміром-лічильником та рівнеміром лічильником рівня пального в резервуарі.
Оскільки відповідач не довів наявність у діях позивача порушень правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах, тому суд визнає безпідставним накладення на нього штрафів, передбачених пунктами 128-1.2, 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком, викладеним у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року щодо протиправності спірних податкових повідомленнь-рішеннь та наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ЛОГІСТИК».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-245, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
М.І. Кобаль
(повний текст постанови суду виготовлено 26 листопада 2025 року)