Рішення від 26.11.2025 по справі 210/5756/24

Справа №:210/5756/24

Провадження №: 2/755/4858/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 12 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реестрі за № 75108, яким пропонується стягнути із ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 106 258,34 грн за кредитним договором №014/3466/35461/082 від 03 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги № 114/49 від листопада 2017p. стало ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги КП-28112017 від 28 листопада 2017р. стало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення Вимоги №ВФ/02 від 08 квітня 2021р. стало ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником усіх прав якого на підставі Договору відступлення прав вимоги № 08-02/23 стало ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», правонаступником усіх прав якого згідно виконавчого напису на підставі Договору відступлення прав вимоги №09-05/23 є ТОВ «ДЕБТ ФОРС».

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під №75108, про звернення стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 105 608,34 грн. 20 липня 2021 року вказаний виконавчий напис було пред'явлено ТОВ «Вердикт Капітал» до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., якою було відкрито виконавче провадження №66514588 з примусового виконання цього виконавчого напису. 10 січня 2024 року Дзержинський районний суд Дніпропетровської області виніс ухвалу, якою було вирішено замінити вибулого стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 75108, вчиненого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом про стягнення боргу з боржника, яким є ОСОБА_2 , на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Позивач не отримувала жодних повідомлень щодо відкритого виконавчого провадження та лише 20 вересня 2024 року дізналась про вчинений виконавчий напис із застосунку «Дія». За доводами позовної заяви, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором позивач не отримувала, умовами кредитного договору задоволення вимог кредитора, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, не передбачено, виконавчий напис було вчинено на договорі, який не був нотаріально посвідчений, при вчиненні виконавчого напису не перевірено безспірність заборгованості, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року справу за цим позовом направлено до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

Також ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову направлено до Дніпровського районного суду міста Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва (суддя Арапіна Н.Є.) від 25 листопада 2024 року заяву представника позивача Гладун О.І. про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва (суддя Арапіна Н.Є.) від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва №50 від 18 березня 2025 року, відповідно до п.п. 2.3.50 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

Справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2025 року.

Ухвалою Дніпровським районним судом міста Києва від 25 березня 2025 року справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В., постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Треті особи також не скористались своїм правом та не направили до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані стороною позивача докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (Закон №3425-XII).

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Судом установлено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 75108, яким звернуто стягнення з ОСОБА_3 яка є боржником за кредитним договором 014/3466/35461/082 від 03 грудня 2007 року, укладеним з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №114/49 від 28 листопада 2017 року є ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами КП-28112017 від 28 листопада 2017 року є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами ВФ/02 від 08 квітня 2021 року є ТОВ «Вердикт Капітал» - стягувач, заборгованість за кредитним договором №014/3466/35461/082 від 03 грудня 2007 року. Строк платежу за кредитним договором №014/3466/35461/082 від 03 грудня 2007 року настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 08 квітня 2021 року по 25 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 105 608,34 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 418,65 грн, прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13 505,60 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 85 684,09 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 650,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 106 258,34 грн (а.с. 17-зворот).

Оскаржуваний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., виконавче провадження №66514588 (а.с. 18, 19, 20, 23).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року замінено вибулого стягувача: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 75108 вчиненого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом, про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_3 , на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». (а.с. 21-22)

На підставі цієї ухвали приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. 07 травня 2024 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №66514588, якою замінено стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС». (а.с.23)

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище ОСОБА_4 . (а.с.16)

Звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач ОСОБА_1 визначила відповідачем ТОВ «ДЕБТ ФОРС».

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову не до всіх належних відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб'єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов'язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв'язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Відповідачами за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мають бути особи, на користь яких звернуто стягнення за оспорюваним виконавчим написом, а не його правонаступники на підставі договору відступлення права вимоги.

При цьому заміна стягувача у виконавчому провадженні не змінює реального складу учасників спірних правовідносинах, адже предметом спору є саме виконавчий напис, вчинений на користь певної особи.

За матеріалами справи вбачається, що предметом судового спору в цій справі є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, яким звернуто стягнення з ОСОБА_3 яка є боржником за кредитним договором 014/3466/35461/082 від 03 грудня 2007 року, укладеним з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал».

Отже, у справі, що розглядається в даному провадженні, належними відповідачами за вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є ТОВ «Вердикт Капітал».

Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Тобто, пред'явлення позову до неналежного складу відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові, вирішення позову з неналежним складом відповідачів не може мати наслідки встановлення судом обставин справи та викладення у рішенні відповідних висновків щодо відмови в позові з інших підстав.

Зважаючи на викладене, оскільки позивачем до участі у цій справі не залучено відповідачем або співвідповідачем особу, на користь якої було звернуто стягнення за оспорюваним виконавчим написом, якою є ТОВ «Вердикт Капітал», суд убачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, через їх пред'явлення до неналежного відповідача.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, компенсація судових витрат не здійснюється.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 536, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерством юстиції України 22.02.2012р.№296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р.№ 1172, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, літера 2-А, офіс 602), треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, офіс. 400) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя:

Попередній документ
132138213
Наступний документ
132138215
Інформація про рішення:
№ рішення: 132138214
№ справи: 210/5756/24
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.11.2024)
Дата надходження: 21.11.2024
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню