Справа №:755/16450/25
Провадження №: 2-о/755/596/25
"19" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
за участі:
заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Старосілецька сільська рада Житомирського району Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнавши, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заяви зазначив, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Торчин Коростишівського (нині - Житомирського) району Житомирської області. Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Матір заявника народилася також у селі Торчин Коростишівського (нині - Житомирського) району Житомирської області.
Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Матір ОСОБА_2 також народилася у селі Торчин Коростишівського (нині - Житомирського) району Житомирської області.
ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є рідними сестрами, отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є двоюрідними братами.
Станом на дату звернення до суду із цією заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вже померли. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її син ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Торчин Коростишівського (нині - Житомирського) району Житомирської області. Після смерті ОСОБА_2 заявник звернувся до Коростишівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину заявникові відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Водночас, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
Встановлення факту родинних відносин необхідно для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
З огляду на викладене заяву просив задовольнити та встановити факт наявності родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку окремого провадження, призначено судове засідання на 21 жовтня 2025 року на 11-30 год.
02 жовтня 2025 року (вхід. № ЕП-11131) на електронну пошту суду від представника Старосілецької сільської ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі заінтересованої особи.
06 жовтня 2025 року (вхід. № 60174) до суду від представника Старосілецької сільської ради до суду повторно надійшла заява про розгляд справи без участі заінтересованої особи.
21 жовтня 2025 року, судове засідання, призначене на 11 год. 30 хв., знято з розгляду, у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 19 листопада 2025 року на
15 год. 30 хв.
30 жовтня 2025 року (вхід. № 65943) до суду від представника Старосілецької сільської ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі заінтересованої особи.
19 листопада 2025 року у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав та просив задовольнити, надав пояснення аналогічні до викладених у заяві.
Заінтересована особа - Старосілецька сільська рада, у судове засідання свого представника не направила, у заявах від 02 жовтня 2025 року, від 06 жовтня 2025 року та від 30 жовтня 2025 року розгляд справи просили здійснювати без участі представника заінтересованої особи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення заявника, суд приходить до таких висновків.
До матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області.
З копії свідоцтва про народження від 01 листопада 1970 року серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Торчинської сільської ради депутатів трудящих Коростишівського району Житомирської області, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 01 листопада 1970 року зроблено відповідний запис № 21. Батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про народження від 21 серпня 1952 року серії НОМЕР_3 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Торчин Поліського району Житомирської області, про що 21 серпня 1952 року в Книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис, номер запису не зазначено.
Згідно з копією свідоцтва про одруження від 31 січня 1960 року серії НОМЕР_4 , виданого Виконкомом Торчинської сільської ради депутатів трудящих Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_3 , 1936 року народження, та ОСОБА_9 , 1932 року народження, одружились 31 січня 1960 року, про що в Книзі записів актів громадянського стану про одруження
31 січня 1960 року зроблено відповідний запис № 5. Після реєстрації одруження присвоєно прізвище: чоловікові - ОСОБА_3 , дружині - ОСОБА_1 .
В матеріалах справи також міститься копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Коростишівським РВ УМВС України в Житомирській області 27 травня 1996 року, що належить ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області.
Водночас, зі свідоцтва про смерть від 02 лютого 2024 року серії НОМЕР_6 , виданого виконавчим комітетом Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, встановлено, що ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Торчин Житомирського району Житомирської області, про що 02 лютого 2024 року складено відповідний актовий запис № 7.
Поряд з цим, у листі Державного архіву Житомирської області від 15 липня 2025 року, вих. № Д-3010/04, зазначено, що книга реєстрації актових записів про народження по Торчинській сільраді Потіївського району за 1932 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату народження ОСОБА_7 неможливо.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області, є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі свідоцтва про народження від 06 лютого 1973 року серії НОМЕР_7 , виданого Виконкомом Коростишівської районної ради депутатів трудящих Житомирської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Торчин Коростишівського району Житомирської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 03 травня 1972 року зроблено відповідний запис № 7. Батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У матеріалах справи також міститься лист Державного архіву Житомирської області від 26 червня 2025 року, вих. № Д-3009/04, про надання архівної довідки і ксерокопії актового запису про народження « ОСОБА_11 » (так у документі).
Відповідно до архівної довідки від 26 червня 2025 року № Д-3009/04-1, виданої Державним архівом Житомирської області, у книзі реєстрації актових записів про народження по Торчинській сільраді Потіївського району за 1928 рік зазначено, що « ОСОБА_11 » (так у документі) народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 . Запис реєстрації від 15 червня 1928 року № 44. Батько: ОСОБА_12 (так у документі, по батькові не зазначено, 26 років); Мати - ОСОБА_13 (так у документі, по батькові не зазначено,
19 років).
До матеріалів справи також долучено завірену Державним архівом Житомирської області копію запису про народження від 15 червня 1928 року № 44 щодо особи « ОСОБА_11 », яка народилася
ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 листопада 2016 року, виданого Приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковською З.І., встановлено, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас, відповідно до свідоцтва про смерть від 27 травня 2024 року серії НОМЕР_8 , виданого Виконавчим комітетом Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Торчин Житомирського району Житомирської області, про що 27 травня 2024 року складено відповідний актовий запис № 22.
З постанови державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Ломакової М.І. від 05 грудня 2024 року, вих. № 02-31/826, встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв'язку з неподанням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Зокрема, нотаріусом зазначено, що ОСОБА_1 на підтвердження своїх родинних стосунків доказів не надав.
Суд також враховує, що до матеріалів справи долучено Виписки з погосподарських книг, вих. від 26 червня 2025 року, № 64, надані Старосілецькою сільською радою Житомирського району Житомирської області на адвокатський запит адвоката Міхненка С.Д.
Судом встановлено, що у погосподарських книгах за 1944-1946 рік, згадується господарство № 239, голова сім'ї - ОСОБА_13 , 1909 року народження, члени сім'ї: ОСОБА_6 , дочка, 1928 року народження, ОСОБА_14 , дочка, 1932 року народження, ОСОБА_15 , син, 1935 року народження, ОСОБА_16 , дочка, 1937 року народження, ОСОБА_12 , чоловік, 1902 року народження.
У погосподарських книгах за 1947-1949 роки зазначено про господарство № 250, голова сім'ї - ОСОБА_13 , 1909 року народження, члени сім'ї: ОСОБА_6 , дочка, 1928 року народження, ОСОБА_14 , дочка, 1932 року народження, ОСОБА_15 , син, 1935 року народження, ОСОБА_16 , дочка, 1937 року народження.
У погосподарській книзі № 3 на 1950-1952 рік, зазначено про господарство № 261, голова сім'ї - ОСОБА_13 , 1909 року народження, члени сім'ї: ОСОБА_6 , дочка, 1928 року народження, ОСОБА_7 , дочка, 1932 року народження, ОСОБА_15 , син, 1935 року народження, ОСОБА_17 , дочка, 1937 року народження.
У погосподарській книзі № 3 на 1953, 1954, 1955 роки зазначено про господарство № 258, голова сім'ї - ОСОБА_13 , 1909 року народження, члени сім'ї: ОСОБА_6 , дочка, 1928 року народження, ОСОБА_7 , дочка, 1932 року народження, ОСОБА_15 , син, 1935 року народження, ОСОБА_17 , дочка, 1937 року народження.
В матеріалах справи також міститься копія посвідки про народження № 9, виданої на ім'я ОСОБА_18 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 у селищі Торчин Житомирської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження за 1937 рік
12 березня зроблений відповідний запис. Батьками зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Поряд з цим, зі свідоцтва про одруження від 10 лютого 1957 року серії НОМЕР_9 , встановлено, що ОСОБА_19 , 1931 року народження, та ОСОБА_17 , 1937 року народження, одружились 10 лютого 1957 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 10 лютого 1957 року зроблено відповідний запис № (номер не зазначено). Після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловіку - ОСОБА_20 , дружині - ОСОБА_20 .
В матеріалах справи також міститься копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 , виданого Коростишівським РВ УМВС України в Житомирській області 22 лютого 1999 року, що належить ОСОБА_21 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області.
У заяві ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , від 19 серпня 2025 року, посвідченої старостою Торчинського старостинського округу Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, зазначено, що ОСОБА_21 цією заявою підтверджує, що ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_11 (її дівоче прізвище - ОСОБА_22 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (її дівоче прізвище - ОСОБА_22 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , є її рідними сестрами, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідними братами. У зв'язку із похилим віком (88 років) та за станом здоров'я, не зможе з'явитися в судове засідання на розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між ним та померлим ОСОБА_2 .
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв'язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, що підлягають розгляду у судовому порядку.
Водночас, відповідно до положень частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 320/948/18 зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
-факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
-встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
-заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
-чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такими ж критеріями керувалась Велика Палата Верховного Суду в постановах від 18 січня
2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23), від 11 вересня 2024 року у справі
№ 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_23 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області.
Однак, свідоцтво про народження ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Торчин Поліського району Житомирської області, не містить відомостей про її батьків, отримати архівну довідку про її народження заявникові не вдалося, оскільки книга реєстрації актових записів про народження по Торчинській сільраді Потіївського району за 1932 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила.
Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 на території Торчинської сільради Потіївського району. Її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після його смерті відкрилася спадщина. ОСОБА_1 звернувся до Коростишівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після його смерті, водночас, постановою Державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Ломакової М.І. від
05 грудня 2024 року, вих. № 02-31/826, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують наявність родинного зв'язку між ними.
Метою встановлення факту наявності родинного зв'язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є реалізація спадкових прав заявника.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до
1 січня 2004 року тощо.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного пращура (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і ї правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.
Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року
№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Згідно вимог діючого законодавства, родинні відносини можуть підтверджуватися будь-якими документами, які містять необхідні відомості.
До заяви про встановлення факту родинних відносин, у якій зазначається мета, для якої заявник просить встановити цей факт, повинні додаватися докази, які підтверджують наявність даного юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів РАЦСу про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; покази свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого з заявником (сусіди, куми, друзі, інші родичі і т.д.).
Згідно із частиною першою статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтями 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про наявність прямого родинного зв'язку між ОСОБА_24 , яка народилася
ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Торчин Коростишівського району Житомирської області, та ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 на території Торчинськкої сільради Потіївського району Житомирської області, як рідними сестрами.
Таким чином, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідними братами по лінії матері.
З матеріалів справи вбачається, що встановлення відповідного факту дозволить заявникові вступити у спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , водночас, суд також враховує, що інші спадкоємці щодо майна померлого відсутні, що підтверджується постановою Державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Ломакової М.І. від 05 грудня 2024 року, вих. № 02-31/826, про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», статтями 2-7, 12, 13, 81, 265-268, 293, 294, 315-319, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Старосілецька сільська рада Житомирського району Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Старосілецька сільська рада Житомирського району Житомирської області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04348705, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 20-А, с. Старосільці, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12515.
Повний текст рішення виготовлено 24 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Хромова