справа № 704/1331/25
27 листопада 2025 р. м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого - судді Дьяченка Д.О.
при секретарі Табачківській М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості. На підставу своїх вимог посилається на те, що КП «Ритуал» Тальнівської міської ради є правонаступником усіх майнових прав і немайнових прав і обов'язків КП «Наш дім» Тальнівської міської ради, яке було балансоутримувачем багатоповерхових будинків, в тому числі і будинку АДРЕСА_1 в якому знаходиться квартира АДРЕСА_2 , що належить відповідачам. В подальшому КП «Ритуал» Тальнівської міської ради було перейменовано в КП «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради. Між позивачем та відповідачами було встановлено правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, оскільки відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 61,3 кв.м. Згідно обліків по особовому рахунку відповідачі мають заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з вересня 2020 року по серпень 2024 року включно і становить 21764,72 грн. Оскільки відповідачі відмовляються добровільно сплати борг, то позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду. Також позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 20.10.2025 року постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів з дня вручення відповіді позивача на відзив подати заперечення на відповідь.
06.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачі зазначають, що відповідно до наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території борг на 01.09.2020 року становить 5552,24 грн., а всього за 2020 рік - 6903,28 коп.; за 2021 рік - 4053,12 грн.; 2022 рік - 4053,12 грн.; 2023 рік - 4053,12 грн.; 2024 рік - 2702,08 грн. Загальна сума заборгованості становить 21764,72 грн. Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.За приписами статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому відповідно до частин першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Разом із тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Частиною п'ятою статті 267 ЦК України визначено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. В своїй позовній заяві позивач не зазначив про те, коли він дізнався про своє порушене право, а оскільки заборгованість, яка є предметом спору у даній справі виникла починаючи з 2020 року, тобто понад три роки тому, сам факт звернення до суду не відповідає висновку ВП ВС про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, та оскільки позивач не наводить фактів, через які він не знав та не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, то вони просять суд застосувати до даних позовних вимог строк позовної давності.
Також відповідачі надали суду докази надіслання відзиву позивачу, однак відповіді на відзив у встановлений строк від позивача не надійшло.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких доказів:
Судом встановлено, що позивач є балансоутримувачем багатоповерхових будинків, в тому числі і будинку АДРЕСА_1 .
Також в судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 61,3 кв.м.
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому Кодексі України ( ст. ст. 64, 67, 68).
За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Частиною 1 статті 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього ж Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), а також у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №522/2625/16-ц.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк відповідно до вказівок закону, договору.
За змістом ст. ст. 67-68, 162 Житлового Кодексу України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальній послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.
За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що мають зобов'язання перед позивачем по сплаті комунальних послуг.
Разом зтим, оскільки відповдачами заявлено вимоги про застосування до даних позовних вимог строків позовної давності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території борг відповідачів станом на 01.09.2020 року становить 5552,24 грн., а всього за 2020 рік - 6903,28 коп.; за 2021 рік - 4053,12 грн.; 2022 рік - 4053,12 грн.; 2023 рік - 4053,12 грн.; 2024 рік - 2702,08 грн. Загальна сума заборгованості становить 21764,72 грн.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому відповідно до частин першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом із тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Частиною п'ятою статті 267 ЦК України визначено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
В поданій до суду позовній заяві позивач не зазначив про те, коли він дізнався про своє порушене право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18) вказано, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з правовим висновком, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17 (провадження № 12-119гс19) вказано, що «для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».
Оскільки заборгованість, яка є предметом спору у даній справі виникла починаючи з 2020 року, тобто понад три роки тому, сам факт звернення до суду не відповідає висновку ВП ВС про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, позивач не наводить фактів, через які він не знав та не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, та враховуючи, що відповідачі заявили клопотання про застосування строків позовної давності, то суд вважає за необхідне застосувати до даних позовних вимог строк позовної давності, та приходить до висновку, що оскільки позов подано до суду 03.10.2025, то відповідачів необхідно стягнути заборгованість за період з 03.10.2022 року по серпень 2024 року, що становить 7430 грн. 72 коп., а тому позов підлягає до задоволення частково.
Також суд приходить до висновку, що, оскільки позовні вимоги задоволені на 34,14%, то з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі пропорційно задоволених вимог в розмірі 1033 грн.75 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530, 625,633,634, 1048 ЦК України, ст.ст. 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради, ЄДРПОУ 31525663 борг в сумі 7430 грн. 72 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради, судові витрати по справі в розмірі 1033 грн. 75 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.О. Дьяченко