27 листопада 2025 рокусправа № 380/16096/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету в розмірі 414 636,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 20.07.2025 відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 414 636,44 грн, а саме: по орендній платі з фізичних осіб - 250 495,13 грн; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 164 141,31 грн.
Оскільки відповідач не сплатила суму податкового боргу, просить суд задовольнити позов.
Ухвалою від 19.08.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Ухвала від 19.08.2025 про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу, внесену до Єдиного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ). Вказане поштове відправлення отримане відповідачем 05.11.2025 особисто.
Відтак, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не скористався правом подання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Згідно Довідки про суму податкового боргу платника податків від 29.07.2025 №8189/5/13-01-13-05-09 фізична особа ОСОБА_1 станом на 20.07.2025 має заборгованість перед бюджетом у сумі 414 636,44 грн:
1) по орендній платі з фізичних осіб - 250 495,13 грн;
2) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 164 141,31 грн.
Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла унаслідок нараховування контролюючим органом відповідно до;
- податкового повідомлення-рішення № 2444660-2412-1329-UA46120010000054878 від 30.12.2024 на суму 250 495,13 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виникла унаслідок нараховування контролюючим органом відповідно до:
- податкового повідомлення-рішення № 0003873-2408-1313/2019 від 11.02.2022 на суму 4675,43 грн;
- податкового повідомлення-рішення № 0003874-2408-1313/2020 від 11.02.2022 на суму 4850,68 грн;
- податкового повідомлення-рішення № 2244406-2412-1313 від 06.09.2022 на суму 6722,40 грн;
- податкового повідомлення-рішення № 0566992-2412-1313 від 27.04.2023 на суму 72826,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення № 1511607-2412-1329-UA46120010000054878 від 01.03.2024 на суму 75 066,80 грн.
Зазначена сума грошового зобов'язання не сплачена відповідачем у встановленому законом строк, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
За правилами п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).
Оскільки вказані грошові зобов'язання не були сплачені у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Так, суд встановив, що фізична особа ОСОБА_1 станом на 20.07.2025 має заборгованість перед бюджетом у сумі 414 636,44 грн, а саме: по орендній платі з фізичних осіб - 250 495,13 грн; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 164 141,31 грн.
Доказів оскарження ППР, якими ОСОБА_1 визначене грошове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 250 495,13 грн та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 164 141,31 грн, у судовому порядку та скасування цих ППР, відповідач суду не надала.
Із урахуванням наведеного, суд вважає, що вказане грошове зобов'язання є узгодженим.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що 20.04.2023 контролюючим органом виставлена вимога форми "Ф" № 005971-1305-1301 та надіслана відповідачу поштою. Поштове відправлення не вручено ОСОБА_1 та повернуте до податкового органу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 42.5. ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).
Статтею 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд зауважує, що податковий борг, заявлений до стягнення, є узгодженим.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.
Натомість відповідачем не надано жодних доказів сплати суми податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Суд не здійснює розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг до бюджету у розмірі 414 636 (чотириста чотирнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн 44 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна