Справа № 607/21435/25Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.
Провадження № 33/817/620/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ст.124 КУпАП
27 листопада 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю:
- захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Карого В.В..;
- особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Шеремети М.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Виходячи із змісту судового рішення, 03 вересня 2025 року о 18.00 год. водій ОСОБА_1 керував велосипедом X-Faсt у парковій зоні Національного відродження у м. Тернополі та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .. Внаслідок ДТП велосипед отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність вини у вчиненні правопорушення, просить змінити постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року в частині накладеного адміністративно стягнення.
Вважає, що суд необґрунтовано застосував до ОСОБА_1 найбільш суворий вид адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки таке стягнення не відповідає тяжкості вчиненого ним адмінправопорушення та характеризуючим його особу даним.
Звертає увагу, що судом першої інстанції належним чином не враховано, що ОСОБА_1 не вчинила грубого порушення правил керування транспортними засобами, що не давало правових підстав суду застосовувати такий вид адміністративного стягнення.
Зазначає, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не заперечує своєї причетності до вчинення ДТП, повідомив про подію поліцію, надав відповідні пояснення, визнав вину та щиро розкаявся.
Окрім того, у справі немає доказів, що ОСОБА_1 діяв із наміром завдати шкоди, або що його дії мали важкі наслідки.
Вважає, що призначене покарання не відповідає принципу справедливості, адже суд не врахував у достатній мірі пом'якшуючі обставини.
Просить змінити адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосоване до ОСОБА_1 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року, на адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши особу, яку притягнено до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Карого В.В., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з викладених у ній мотивів, просять змінити постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2025 р., в частині застосованого адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 адмінстягнення у виді штрафу; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, у повній мірі не дотримався.
Надавши належну правову оцінку обставинам справи та правильно кваліфікувавши дії особи, що притягується до адмінвідповідальності, місцевий суд не дотримався положень КУпАП, обираючи правопорушнику адміністративне стягнення.
Санкція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини.
При цьому, з урахуванням наведених вище обставин, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, суд в постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією статті, за якою ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності.
Такий висновок суду першої інстанції щодо обраного до правопорушника адміністративного стягнення вважаю безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Зокрема, місцевим судом, в порушення вимог ст.33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, яке вчинено з необережності; особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався; є особою молодого віку; навчається на 2 курсі факультету іноземних мов Тернопільського Національного педагогічного університету; обставини, що пом'якшують відповідальність, до яких суд відносить повне визнання вини та щире каяття; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Також апеляційний суд вважає за необхідне врахувати, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності матеріальних претензій зі сторони потерплої ОСОБА_2 .
З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, що постанову суду першої інстанції, в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, необхідно змінити та обрати йому стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст.124 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, внаслідок суворості.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Шеремети М.М. - задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, в частині застосованого адміністративного стягнення, - змінити і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя