Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3127/25
27.11.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів заяву судді Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні за № 22025070000000039 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України,
25.11.2025 суддею Виноградівського районного суду ОСОБА_3 заявлено самовідвід у кримінальному провадженні № 22025070000000039, з тих підстав, що обвинуваченим у вказаній справі є ОСОБА_4 , який є присяжним Виноградівського районного суду Закарпатської області, за участі якого здійснювався судовий розгляд ряду цивільних справ, що підтверджується довідкою про виконання присяжним обов'язків та копією розпорядження №424/22 від 29.11.2022 року.
Відповідно до ст. 35 КПК України, протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.11.2025 заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід було передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Суддя, який заявив самовідвід, при розгляді самовідводу не був присутнім, пояснення не надавав.
Учасники процесу у судове засідання не з'явилися.
Дослідивши викладені у заяві про відвід доводи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п.4 ч.1. ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до положень статті 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IY, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права " ... якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності, якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра (Пьєрсак проти Бельгії. "Лангбергер проти Швеції). Критерії правової впевненості у справедливому розгляді судових справ підтверджені також у справі "Барановський проти Польщі №12718/87 та рішення у справі "Стіл проти Сполученого королівства" від 23.09.1998 року.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб'єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об'єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.
Доводи заяви про самовідвід про те, що обвинуваченим у вказаній справі є ОСОБА_4 , який є присяжним Виноградівського районного суду Закарпатської області, за участі якого здійснювався судовий розгляд у ряді цивільних справ, стверджуються довідкою про виконання присяжним обов'язків та розпорядженням №424/22 від 29.11.2022 року.
За вказаних обставин доводи заяви про самовідвід є підставними, а заява задоволенню.
Керуючись п.4 ч.1 ст.75, 80-82 КПК України, суд, -
Заяву судді Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні за № 22025070000000039 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України - задоволити.
Кримінальне провадження № 22025070000000039 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України передати до канцелярії Виноградівського районного судуЗакарпатської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1