вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р. Справа № 911/2308/23 (369/7045/23)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 , с. Софіївська Борщагівка
до ОСОБА_2 , с. Софіївська Борщагівка
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_2 арбітражного
керуючого Приходька Дмитра Володимировича
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2308/23 за заявою боржника ОСОБА_2 про неплатоспроможність.
Ухвалою господарського суду від 14.02.2024 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 , призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Д.В.
11.05.2023 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 в особі представника адвоката Андрєєва Микити Андрійовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем 23.02.2021 р. попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, зареєстрованого нотаріусом за № 406, нотаріальний бланк НМС 155936, в якій просить суд: розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника; стягнути з ОСОБА_2 710 073 грн боргу за попереднім договором на користь ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 3% річних за боргом, які обчилюються з дня його виникнення до дня прийняття рішення у справі, які станом на день подання позову складають 28 402,92 грн на користь ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 інфляційні витрати за боргом, які обчислюються з дня його виникнення до дня прийняття рішення у справі, які станом на день подання позову складають 211 601,75 грн на користь ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн користь ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 19 137,58 грн в тому числі 9 000 грн на правничу допомогу та 10 137,58 грн судових зборів, що є розрахунком суми судових витрат, які позивачі понесли чи планують понести, на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2023 р. відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
15.05.2023 р. позивачем подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. заяву представника позивача про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0.0.1079 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 703823632224, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2
17.07.2023 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника позивача надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) від 17.07.2023 р., в якій він просить суд прийняти цю заяву про відмову від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, закрити провадження у цій частині та продовжити розгляд справи.
13.02.2024 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника відповідача адвоката Слівенка Вадима Роландовича надійшло "Клопотання про скасування заходів забезпечення позову та винесення окремої ухвали суду" від 12.02.2024 р., в якому він просить суд: у відповідності до статті 158 ЦПК України скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у судовій справі № 369/7045/23, якою були вжиті заходи забезпечення шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 703823632224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначений об'єкт незавершеного будівництва нерухомості не зареєстрований, а сама ухвала була постановлена на підставі подання до суду представником позивача адвокатом Андрєєвим Микитою Андрійовичем, завідомо неправдивих відомостей; у відповідності до статті 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу про наявність у діях представника позивача, адвоката Андреева Микити Андрійовича, ознак службового підроблення, введення в оману суду, зловживання повноваження особами, які надають публічні послуги та посягання на заволодіння майном фізичних осіб (покупців квартир); постановити та надіслати зазначену у п. 2 ухвалу до офісу Генерального прокурора для визначення підслідності стосовно особи, до якої відповідно п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.10.2024 р. цивільну справу № 369/10287/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу передано на розгляд до Господарського суду Київської області, де перебуває справа № 911/2308/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність.
31.01.2025 р. до господарського суду Київської області надійшла наведена справа, яку, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано для розгляду судді Лопатіну А.В., присвоївши справі № 911/2308/23 (369/7045/23).
Ухвалою господарського суду від 04.02.2025 р. прийнято до провадження справу № 911/2308/23 (369/7045/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в межах провадження у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.05.2025 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; зобов'язано позивача направити копії позовної заяви та доданих до неї документів, залученій ухвалою суду від 04.02.2025 р. третій особі, докази чого подати до суду у строк до 19.05.2025 р.
Ухвалою господарського суду від 22.05.2025 р. розгляд справи по суті відкладено на 18.06.2025 р.
Ухвалою господарського суду від 18.06.2025 р. розгляд справи по суті відкладено на 17.09.2025 р.
16.09.2025 р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову № 15-4/25 від 15.09.2025 р.
Ухвалою господарського суду від 16.09.2025 р. розгляд заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову призначено на 17.09.2025 р.
Ухвалою господарського суду від 17.09.2025 р. розгляд справи по суті, розгляд заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову відкладено на 05.11.2025 р.
25.09.2025 р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Тарасова С.О. надійшла заява про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23 (369/7045/23).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2025 р. (суддя Лопатін А.В.) визнано необґрунтованим, заявлений у заяві представника ОСОБА_2 від 25.09.2025 р. відвід судді господарського суду Київської області Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23 (369/7045/23); передано заяву представника ОСОБА_2 про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи №911/2308/23 (369/7045/23) до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2025 р. (суддя Бацуца В.М.) у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Тарасова С.О. про відвід судді Лопатіна А.В. від розгляду справи № 911/2308/23 (369/7045/23) відмовлено.
Ухвала господарського суду від 17.09.2025 р. була надіслана сторонам у справі у встановленому порядку.
Таким чином, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
В судове засідання з'явився представник відповідача - адвокат Тарасов С.О., надав пояснення у справі, заявлені відповідачем вимоги про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову підтримав; клопотання представника відповідача адвоката Слівенка В.О. "Клопотання про скасування заходів забезпечення позову та винесення окремої ухвали суду" від 12.02.2024 р. підтримав в повному обсязі, надав пояснення. Позивач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача керуючий реструктуризацією Саченко І. В. арбітражний керуючий Приходько Д.В. в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень та скористатися можливостями, наданими внутрішнім законодавством для пришвидшення розгляду (пар. 35 Рішення ЄСПЛ у справі Union Alimentaria Sanders SA v. Spain, заява № 11681/85 від 07.07.1989 р.).
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка учасників у справі, належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання не перешкоджає розгляду справи, крім цього, матеріалів справи достатньо для повного та всебічного розгляду цієї справи, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності позивача або його представника, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, суд
встановив:
Судом встановлено, що 23.02.2021 р. між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на підставі довіреності, посвідченої Дудкіною Н.В. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 19.02.2021 р. за реєстровим № 109 (продавець) та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (покупець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (надалі за текстом "попередній договір").
Відповідно до пункту 1 вказаного договору, за цим договором у строк до 25.12.2021 р. продавець зобов'язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу (далі - основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_2 , збудованому на земельній ділянці площею 0,1079 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0019, що знаходиться в АДРЕСА_3 , та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, газопостачання, водовідведення та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачений відповідно цим та основним договором.
Вказана земельна ділянка, на якій попереднім договором обумовлено розташування квартири в житловому будинку, яку продавець зобов'язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу на узгоджених умовах, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. 08.04.2017 р. за реєстровим № 1839, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 08.04.2017 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 703823632224 (відповідно до пункту 2 попереднього договору).
Згідно з пунктом 3 вказаного попереднього договору, сторони домовилися про такі умови основного договору, в тому числі: продавець зобов'язується збудувати на вищевказаній земельній ділянці житловий будинок до 25.12.2021 р., в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира, яка згідно плану забудови земельної ділянки знаходиться на 7 поверсі; договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 25.12.2021 р.; ціна продажу 710 173,00 грн, що еквівалентно 25 500 доларів США.
Згідно з пунктом четвертим попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 710 073,00 грн, що еквівалентно 25 496 доларів США. Залишок суми у розмірі 100,00 грн, покупець зобов'язується сплатити в день підписання основного договору.
У пункті 5 попереднього договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього всю суму авансового платежу протягом одного місяця.
Згідно з пунктами 7, 14 попереднього договору, проект цього договору, складений нотаріусом з урахуванням умов, які є обов'язковими для такого роду договорів, а також умов, визначених та узгоджених сторонами, прочитаний ними та схвалений. Зі змістом ст. ст. 526 та 635 ЦК України сторони ознайомлені, проект цього договору відповідає волевиявленню сторін і ними схвалений, нез'ясованих питань у них немає.
Попередній договір від 23.02.2021 р., підписаний ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 за довіреністю, та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Михальченко М.М. Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 406, номер спеціального бланку нотаріального документа НМС 155936 (Т. 1, а.с. 8). Відповідно до попереднього договору, при посвідченні договору нотаріусом Михальченко М.М. особи громадян, які підписали у її присутності договір встановлено, їх дієздатність та повноваження перевірено.
Позивач вказує, що всупереч умовам попереднього договору відповідач не передав у власність покупця (позивача) з укладання договору купівлі-продажу обумовлену попереднім договором квартиру як до 25.12.2021 р., так і станом на дату звернення до суду з цим позовом, будинок, в якому має знаходитись квартира, не побудований та не введений в експлуатацію, фото недобудови додано; крім того, в супереч умовам попереднього договору продавець не повернув покупцю одержану суму авансу станом на день подання цієї заяви. В зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 710 073 боргу за попереднім договором, та на підставі частини другої статті 625 ЦК України стянути з відповідача 3% річних за боргом, які обчилюються з дня його виникнення до дня прийняття рішення у справі, які станом на день подання позову складають 28 402,92 грн та інфляційні витрати за боргом, які обчислюються з дня його виникнення до дня прийняття рішення у справі, які станом на день подання позову складають 211 601,75 грн.
В свою чергу судом встановлено, що від представника відповідача адвоката Тарасова С.О. надійшла заява від 15.09.2025 р. "Про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову" № 15-4/25, у пункті третьому прохальної частини якої він просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишити без розгляду. Наведена вимога обґрунтована нормою частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та тим, що позивачем у даній справі подана в межах справи № 911/2308/23 заява про визнання кредиторських вимог, яка була розглянута Господарським судом Київської області.
Згідно з положеннями частини другої ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
У той же час, згідно частини четвертої ст. 7 Кодексу України про банкрутство (зі змінами згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 р.) у разі, якщо господарський суд розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/2308/23 від 21.05.2025 р. - 14.03.2024 р. до господарського суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 в особі представника адвоката Андрєєва Микити Андрійовича надійшла Заява про грошові вимоги кредитора до боржника від 13.03.2024 р., в якій просить суд визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 до боржника у загальному розмірі 1 012 041,74 грн, що складаються з боргу за невиконаним попереднім договором - 725 501,43 грн, 3% річних - 44 357,58 грн, інфляційних втрат - 231 126,73 грн, витрат на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн, а також судового збору - 6056,00 грн; грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 включити до реєстру вимог кредиторів.
Також судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2308/23 від 21.05.2025 р. (пункт 1.14. резолютивної частини) Заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника в особі представника ОСОБА_5 від 13.03.2024 р. задоволено частково; визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 у загальному розмірі 1 005 830,54 грн, які складаються з: 1 000 985, 74, грн, - вимоги другої черги; витрати на оплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн покладено на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. В іншій частині вимоги заяви відхилено. Крім того згідно зазначеної ухвали від 21.05.2025 р. розглядаючи кредиторські вимоги ОСОБА_1 у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність судом було реалізовано принцип jura novit curia ("суд знає закони") на надано правову кваліфікацію вимогам заявника відповідно до їх змісту, внаслідок чого заявлені вимоги в частині інфляційних втрат відхилено як помилково сформульовані, натомість судом застосовано правильну кваліфікацію, та визначаючи суму основного боргу визнано курсову різницю відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони").
Судом встановлено, що стосовно вимог позову з основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат, заявлених на підставі попереднього договору, - ОСОБА_6 у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_7 № 911/2308/23 було подано заяву з грошовими вимогами до боржника та вимоги цієї заяви вже були предметом судового розгляду у справі № 911/2308/23 за результатом розгляду якого (з яких 3% річних за період з з 01.02.2022 р. по 14.02.2024 р.) ухвалено судове рішення, що підтверджено документально, в зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства позов ОСОБА_1 в частині перерахованих вже розглянутих судом вимог підлягає залишенню без розгляду.
В зв'язку з наведеним, оскільки в межах провадження у справі про неплатоспроможність № 911/2308/23 позивачем подано заяву з грошовими вимогами кредитора до боржника ОСОБА_2 лише щодо частини вимог, заявлених у цьому позові, - клопотання представника відповідача адвоката Тарасова С.О. від 15.09.2025 р. № 15-4/25, викладене у пункті третьому прохальної частини заяви про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 без розгляду, - останнє підлягає задоволенню частково, - в частині позовних вимог, щодо яких позивачем подано заяву з грошовими вимогами до боржника і які були предметом судового розгляду в межах справи № 911/2308/23 (в частині вимог позову з основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат); в іншій частині вимоги відхиляються судом, як безпідставні, оскільки вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, 3% річних та інфляційних втрат за період з 15.02.2024 р. по дату прийняття рішення, які не були предметом заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника, підлягають розгляду судом.
В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних за боргом, які обчилюються з дня його виникнення до дня прийняття рішення у справі, які станом на день подання позову складають 28 402,92 грн, та інфляційні втрати, нараховані з дня виникнення боргу до дня прийняття рішення у справі. Судом у справі про неплатоспроможність визнано вимоги з 3% річних за період з з 01.02.2022 р. по 14.02.2024 р.; вимоги з інфляційних втрат відхилено як помилково сформульовані, натомість судом застосувано правильну кваліфікацію, та визначаючи суму основного боргу, визнано курсову різницю відповідно до принципу jura novit curia. Таким чином, не були предметом розгляду суду у справі № 911/2308/23 вимоги позову по 3% річних, інфляційним втратам за період з 15.02.2024 р. по день ухвалення рішення.
Розглядаючи дану вимогу судом встановлено наступне.
Пунктом другим резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117910527) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частин 2-3, 5 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника. Мораторій не поширюється на: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) виплату та стягнення аліментів; 3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; 4) задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Виходячи з правової природи попереднього договору, специфіки правового регулювання правовідносин за договорами, в яких застосовано еквівалент іноземної валюти, особливостей визначення таких вимог відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, розглянувши кредиторські вимоги ОСОБА_1 по інфляційним втратам, ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. вимоги відхилено як помилково сформульовані, натомість судом застосовано правильну кваліфікацію, та визначаючи суму основного боргу визнано курсову різницю відповідно до принципу jura novit curia, та інфляційні втрати не підлягають подальшому нарахуванню, в зв'язку з чим у цій частині суд відмовляє у задоволенні вимог з інфляційних втрат.
Оскільки у справі про неплатоспроможність ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2308/23 14.02.2024 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого зупиняється виконання боржником грошових зобов'янь, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника, тощо, - підстави для нарахування 3 річних на суму основного боргу відсутні, в зв'язку з чим, у задоволенні цієї частини позовної вимоги слід відмовити.
Однією з позовних вимог позову ОСОБА_1 була вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди у в розмірі 10 000,00 грн, яка не була заявлена у заяві ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в межах провадження у справі про неплатоспроможність № 911/2308/23, а тому у цій частині позову вимога підлягає розгляду судом.
Судом встановлено, що 17.07.2023 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника позивача надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) від 17.07.2023 р., в якій він просить суд прийняти цю заяву про відмову від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, закрити провадження у цій частині та продовжити розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 231 ГПК України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позивач вправі відмовитись від заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди, така відмова на підставі частини другої статті 46 ГПК України підлягає прийняттю судом, в зв'язку з чим, на підставі пункту четвертого частини першої статті 231 ГПК України позовна заява ОСОБА_1 у частині вимог про стягнення моральної шкоди підлягає закриттю.
На підставі викладеного, заява позивача ОСОБА_1 про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) від 17.07.2023 р. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 19 137,58 грн в тому числі 9 000 грн на правничу допомогу та 10 137,58 грн судових зборів, що є розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс чи планує понести, на користь ОСОБА_1 .
Як зазначено судом, у частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини третьої статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-другою статті 126 ГПК України регламентовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга).
Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач заявив про намір стягнути витрати на правничу допомогу. Водночас станом на дату розгляду справи позивач не надав доказів на підтвердження таких вимог, зокрема документів щодо фактичного надання правничої допомоги, її вартості та обсягу, поданих відповідно до встановлених вимог.
В свою чергу, у пункті четвертому прохальної частини заяви від 15.09.2025 р. № 15-4/25 "Про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову" представник відповідача - адвокат Тарасов С.О. просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі № 369/7045/23. Вимога обґрунтована тим, що в цьому ж клопотанні (п. 3 прохальної частини) представник відповідача просить суд залишити позовну заяву позивача без розгляду в зв'язку з поданням позивачем в межах справи № 911/2308/23 заяви про визнання кредиторських вимог та нормами частин 1, 9 статті 145 ГПК України.
Детально дослідивши вимогу відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р., матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до частин першої, дев'ятої статті 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
За результатом розгляду клопотання представника відповідача - адвоката Тарасова С.О., викладеного у заяві від 15.09.2025 р. № 15-4/25 про залишення позову без розгляду, судом встановлено, що позивачем у справі ОСОБА_1 в межах првадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_2 № 911/2308/23 подано заяву про визнання кредиторських вимог, яка розглянута Господарським судом Київської області, за наслідком чого у частині позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , а саме: по основному боргу, 3% річних (в частині вимог, нарахованих до 14.02.2024 р.), інфляційним втратам позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без розгляду. Розглянувши інші вимоги позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , стосовно яких позивачем не подано заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 911/2308/23, - судом в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Досліджуючи вимоги відповідача про скасування заходів забезпечення позову судом взято до уваги наступне.
Розглядаючи аналогічну за правовідносинами справу № 911/2308/23 (369/4028/23) за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , господарський суд Київської області ухвалою від 09.10.2024 р. заяву представника боржника про залишення позову без розгляду було задоволено, позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду (Відомості Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі за текстом ЄДРСР): https://reyestr.court.gov.ua/Review/122318487). Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2024 р. у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 р. у справі № 911/2308/23 (369/4028/23) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125944324), апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2024 у справі № 911/2308/23 (369/4028/23) скасовано, прийнято нове рішення; скасовано заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 369/4028/23.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2025 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127498883) у справі №911/2308/23 (369/4028/23) постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 911/2308/23 (369/4028/23) залишено без змін.
В наведеній постанові Верховний Суд дійшов висновків, які мають істотне значення для розгляду заяви відповідача: "Отже у разі залишення позову без розгляду припиняється розгляд судом спору між сторонами, що унеможливлює в подальшому прийняття судового рішення по суті спору про задоволення позову, а тому застосовані судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню на підставі ч. 9 ст. 145 ГПК України, оскільки відпадає необхідність їх застосування як механізму забезпечення виконання в майбутньому рішення суду. Суд зауважує, що забезпечення, вжите судом у межах позовного провадження, не може існувати окремо без наявного позовного провадження." (п. 41).
Дослідивши матеріали справи, врахувавши зміст Постанов Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 р. у справі №911/2308/23 (369/4028/23), Верховного Суду від 20.05.2025 р. у справі № 911/2308/23 (369/4028/23), на підставі частин першої, дев'ятої статті 145 ГПК України, в зв'язку з тим, що за результатом розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за позовними вимогами за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири позов підлягає залишенню без розгляду (в частині вимог по основному боргу, інфляційним втратам, 3% річних, за нарахованими вимогами до 14.02.2024 р.), врахувавши, що судом розглянуто по суті інші вимоги позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що заходи забезпечення позову в даній справі, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. належить скасувати та клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Тарасова С. О. у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того встановлено, що до Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника відповідача адвоката Слівенка В. Р. надійшло клопотання "Про скасування заходів забезпечення позову та винесення окремої ухвали суду" від 12.02.2024 р., в якому він просить суд: у відповідності до статті 158 ЦПК України скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у судовій справі № 369/7045/23, якою були вжиті заходи забезпечення шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 703823632224, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Ягідна, земельна ділянка 20, оскільки зазначений об'єкт незавершеного будівництва нерухомості не зареєстрований, а сама ухвала була постановлена на підставі подання до суду представником позивача, адвокатом Андрєєвим Микитою Андрійовичем, завідомо неправдивих відомостей; у відповідності до статті 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу про наявність у діях представника позивача, адвоката Андрєєва М.А., ознак службового підроблення, введення в оману суду, зловживання повноваження особами, які надають публічні послуги та посягання на заволодіння майном фізичних осіб (покупців квартир); постановити та надіслати зазначену у п. 2 ухвалу до офісу Генерального прокурора для визначення підслідності стосовно особи, до якої відповідно п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що на переконання представника відповідача адвоката Слівенка В.Р. ухвала від 16.05.2023 р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, є незаконною, протирічить Конституції України, ЦК України, ЦПК України, Законам України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому", іншого законодавства, постановлену без дослідження доказів наявності об'єктів незавершеного будівництва у відповідача, винесеною під впливом обману представника позивача, адвоката Андрєєва М.А. унаслідок поданням ним до суду завідомо неправдивих відомостей. Зокрема, представник відповідача наголошуючи на нормах статті 182 ЦК України (згідно якої державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом) та частини третьої статті 331 ЦК України (згідно якої до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального цінового права на нього відповідно до закону), вказує, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об'єкти незавершеного будівництва підлягають державній реєстрації прав, і передбачена окрема процедура для державної реєстрації права власності на них. Заявник клопотання вказує, що у ст. 1 зазначеного Закону вказано, що державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта. Державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з дотриманням вимог Закону України "Про гарантування речових на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому". У відповідності до статей 2, 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження. При державній реєстрації кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна присвоюється реєстраційний номер, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього існування такого об'єкта.
Адвокат Слівенко В.Р. вказує, що судом у справі № 369/7045/23 в ухвалі від 16.05.2023 р. був накладений арешт на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 703823632224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , проте відповідно до інформаційної довідки від 12.02.2024 р. № 365480722, долученої до клопотання, під указаним в ухвалі від 16.05.2023 р. реєстраційним номером об'єкта нерухомості 703823632224 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрована лише земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019 та жодного об'єкта незавершеного будівництва під реєстраційним номером об'єкта нерухомості 703823632224 не зареєстровано, як і не зареєстровано жодного об'єкта незавершеного будівництва (нерухомості) на земельній ділянці з кадастровим номером 222486200:03:006:0019. Представник відповідача вказує на те, що жодного письмового доказу, який би міг свідчити про право власності Саченко І.В. на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район. Софіївська Борщагівка, вулиця Ягідна, земельна ділянка 20, або під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 703823632224, в матеріалах справи немає. Таким чином, накладення арешту ухвалою від 16.05.2023 р. на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, вважає помилковим, оскільки право власності на такий об'єкт незавершеного будівництва не зареєстровано.
Крім того, представник відповідача адвокат Слівенко В.Р. вказує на те, що на підставі зазначеної ухвали приватним виконавцем Лисенком С.О., 19.05.2023 р. було відкрито виконавче провадження № 71856976 та внесені відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, номер запису про обтяження 50331933. На переконання представника відповідача, представником позивача адвокатом Андрєєвим М.А. та приватним виконавцем Лисенком С.О. приховано факт відсутності реєстрації прав власності Саченко І.В. на будь-який об'єкт незавершеного будівництва, реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 703823632224 або розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Ягідна, земельна ділянка 20. В такій поведінці представник відповідача вбачає надання суду завідомо неправдивих відомостей про наявність у власності відповідача об'єкта незавершеного будівництва та вливаючи на суд вказані особи отримали ухвалу про його арешт. Представник відповідача вказує, що "у подальшому, шляхом відкриття виконавчого провадження та внесення "новостворених" відомостей про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заволоділи цим "новоствореним" майном (об'єктом незавершеного будівництва) у розпорядження та використання представника позивача, адвоката Андрєєва М.А". У подальшому, представником позивача адвокатом Андрєєвим М.А., неодноразово використовувався цей штучно створений ним та приватним виконавцем Лисенком С.О. "об'єкт незавершеного будівництва" як доказ зокрема у справах про банкрутство № 911/2308/23, у справах № 911/2728/23; на переконання представника відповідача подібні дії штучного створення "об'єкту незавершеного будівництва" як доказу представником позивача адвокатом Андрєєвим М.А. та приватними виконавцями мали місце й справі № 369/6037/23, № 369/7832/23. В зв'язку з наведеним на підставі частин першої-третьої статті 262 ЦПК України, заявник клопотання просить суд постановити окрему ухвалу про наявність у діях представника позивача, адвоката Андрєєва М.А. ознак службового підроблення, введення в оману суду, зловживання повноваження особами, які надають публічні послуги та посягання на заволодіння майном фізичних осіб (покупців квартир); постановити та надіслати зазначену у п. 2 прохальної частини клопотання ухвалу до офісу Генерального прокурора для визначення підслідності стосовно особи, до якої відповідно п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
Дослідивши клопотання про представника відповідача адвоката Слівенка В.Р. "Про скасування заходів забезпечення позову та винесення окремої ухвали", долучені до нього документи, матеріали справи у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою Києво-Святошнського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі №369/7045/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0.0.1079 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 703823632224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Відповідно до відомостей ЄДРСР дана ухвала набрала законної сили 16.05.2023 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110899344) та не була оскаржена.
Згідно статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом встановлено, що наявними матеріалами справи підтверджено фактичне створення Саченко І.В., фізичне існування у Саченко І.В. об'єкта незавершеного будівництва, яке розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер якої 3222486200:03:006:0019, де вказана земельна ділянка перебуває у власності відповідача.
Зокрема, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав, у власності ОСОБА_2 перебуває вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га, реєстраційний номер земельної ділянки: 703823632224 (Т. 1, а.с. 45); в матеріалах справи наявні: копія декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.06.2017 р., у тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, замовником яких виступає ОСОБА_2 (Т. 1, а.с. 64-66); фотографія об'єкту незавершеного будівництва, копії попереднього договору, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до умов якого ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника взяла на себе обов'язок збудувати саме на вказаній земельній ділянці будинок та в строк до 25.12.2021 р. передати у власність позивача обумовлену квартиру у вказаному будинку, що підтверджено документально (Т. 1, а.с. 31-54, 64-66). Від відповідача заперечень обставини, що на фотографії зображено об'єкт незавершеного будівництва, який належить ОСОБА_2 , або сам об'єкт не відповідає дійсним обставинам справи, заперечень іншого змісту, до суду не надходило.
Отже, матеріалами справи підтверджено перебування у власності ОСОБА_2 об'єкту незавершеного будівництва, будівельних матеріалів і конструкцій з яких вони складаються, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019.
В зв'язку з тим, що ухвала Києво-Святошнського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі №369/7045/23, якою накладено арешт набрала законної сили, не була оскаржена та в силу статті 129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання судовим рішенням; в зв'язку з тим, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у вище визначеній в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів залишено без розгляду, та інші вимоги позову розглянуто по суті, а також вирішено скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі № 369/7045/23, - предмет клопотання про скасування заходів забезпечення позову та виесення окремої ухвали адвоката Слівенка В.Р. є вичерпаним, в зв'язку з чим, дане клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами першою-третьою статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
У параграфі 58 Рішення Європейського суду з права людини у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, 10.02.2010 р., суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Керуючись ст.ст. 129, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тарасова С.О. № 15-4/25 від 15.09.2025 р. про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Задовольнити заяву позивача про відмову від позову від 17.07.2023 р.
3. Закрити провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 11.05.2023 р. в частині вимог про стягнення моральної шкоди.
4. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 710 073 грн боргу за попереднім договором; 3% річних за боргом, які обчилюються з дня його виникнення до 14.02.2024 р. у сумі 28 402,92 грн; інфляційних втрат за боргом, які обчислюються з дня його виникнення до дня прийняття рішення у справі, які станом на день подання позову складають 211 601,75 грн, - залишити без розгляду.
5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
6. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2023 р. у справі № 369/7045/23.
7. В іншій частині заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тарасова С.О. №15-4/25 від 15.09.2025 р. про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
8. Клопотання представника відповідача адвоката Слівенка Вадима Роландовича про скасування заходів забезпечення позову та винесення окремої ухвали суду від 12.04.2024 р., залишити без задоволення.
9. Копію рішення надіслати учасникам справи.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 27.11.2025 р.
Суддя А.В. Лопатін