11.11.2025 року м. Дніпро Справа № 904/767/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Загинайко Т.В.) від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27, оф. 102; ідентифікаційний код 41817392)
до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620)
про стягнення 569 944 грн 00 коп., -
У лютому 2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення 569 944 грн 00 коп. заборгованості за послуги, надані за договором № SO-2019-001.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25:
- закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27, оф. 102; ідентифікаційний код 41817392) до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620) про стягнення 569 944 грн 00 коп. в частині стягнення 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. - заборгованості за послуги, надані за договором № SO-2019-001;
- стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27, оф. 102; ідентифікаційний код 41817392) 559 944 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 00 коп. - заборгованості за послуги, надані за договором № SO-2019-001 та 6 719 (шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн 33 коп. - витрат на сплату судового збору.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Дніпроазот", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що військова агресія проти України, що стала причиною введення військового стану, є форс-мажорними обставинами, що спричинили простій підприємства, а тому апелянт вважає безпідставними твердження про наявність простроченої заборгованості за договором № SO-2019-001 та висновки про наявність правових підстав для стягнення у судовому порядку коштів за наведеним договором (при наявності форс-мажорних обставин та простою підприємства).
Також апелянт зазначає, що АТ "Дніпроазот" є підприємством, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності держави, і є одним з найскладніших об'єктів хімічної промисловості країни.
Крім цього, апелянт вказує на негативні наслідки, до яких може призвести примусове і одночасне стягнення суми коштів, які є предметом позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів Іванова О.Г., Мороза В.Ф.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із відпусткою судді Іванова О.Г. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025р., для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.11.2025 р.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково;
- стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27, оф. 102; ідентифікаційний код 41817392) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу;
- в решті вимог з заявою - відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" суму документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що сторони договору домовилися про фіксований розмір гонорару адвокатського об'єднання, який включає всі вчинені адвокатами в рамках цієї справи дії, а тому, на переконання позивача, погоджений фіксований розмір гонорару не підлягає зменшенню за відсутності необхідності підготовки тих чи інших процесуальних документів, включення чи не включення певних послуг, участі в судових засіданнях тощо.
Також позивач вважає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу становить лише 17,5 % від розміру стягнутої суми заборгованості відповідача. Стверджує, що судом не враховано, що ця справа стосувалася специфічних відносин у сфері організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів), що потребує додаткових знань, та що доказова база у цій справі, пропри невеликий її обсяг, є також доволі специфічною, оскільки багато саме електронних доказів, збір яких проводився із електронних систем.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у цій справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.11.2025 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" не скористалось своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у цій справі.
Акціонерне товариство "Дніпроазот" не скористалось своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у цій справі.
У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід на роботу судді Іванова О.Г. 10.11.2025р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/767/25, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.
Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку своїх представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", як оператором, та відповідачем - Акціонерним товариством "Дніпроазот", як замовником, було укладено договір приєднання № SO-2019-001 про надання послуг з організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів) (надалі - Договір) (а.с. 12-17).
Відповідно до пункту 1.2 Договору акцепт - повне, безумовне та беззастережне прийняття замовником умов договору шляхом реєстрації на Електронному майданчику та попередньої оплати послуг чи внесення гарантійного та/або реєстраційного внеску відповідно до умов договору та нормативних актів вказаних в пункті 1.1. договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що відповідно до цього договору оператор надає замовнику, а замовник приймає та оплачує, зокрема, послуги з організації та проведення електронних торгів (аукціонів) з продажу/надання в оренду майна (активів) / передачі права (підпункт 2.1.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.2 Договору порядок організації та проведення торгів (аукціонів) вказаних в пункті 2.1 договору встановлюється цим договором та відповідними нормативно-правовими актами та Регламентами, вказаними в пункті 1.1 договору.
Відповідно до пункту 1.1 Договору терміни, що застосовуються в цьому договорі, якщо не обумовлено інше, вживаються у значеннях згідно з відповідними регламентами, розміщеними в мережі Інтернет на сайті електронної торгової системи ProZorro.Продажі за адресою: http://prozorro.sale/majdanchikam, а також: щодо електронних торгів (аукціонів) з надання в оренду майна відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (підпункт 1.1.1 Договору).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що загальна вартість послуг за договором визначається як сума вартості всіх наданих оператором послуг.
Вартість послуг (винагорода оператора) встановлена у тарифах, розміщених на вебсайті оператора (пункт 4.2 Договору).
Позивач зазначає, що згідно з тарифами, розміщеними на вебсайті оператора (http://smarttender.biz/taryfy/) вартість послуг у разі проведення електронних торгів з оренди майна складає 5 % від загальної річної суми орендної плати.
Відповідно до пункту 4.3 Договору порядок оплати послуг встановлюється відповідним нормативно-правовим актом чи Регламентом, вказаним в пункті 1.1 договору.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
Відповідно до абзацу 1 пункту 108 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 оператор, через якого переможець електронного аукціону набув право на участь в електронному аукціоні, не пізніше п'яти робочих днів з моменту оприлюднення договору оренди відповідного лоту в електронній торговій системі, вираховує із суми гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, плату за участь в аукціоні (винагороду оператора), у розмірі, що становить (з урахуванням податку на додану вартість) 5 відсотків річної орендної плати, якщо строк оренди становить більше року, або 5 відсотків розміру орендної плати за повний строк дії договору оренди, якщо такий строк становить менше року. Якщо переможцем електронного аукціону відповідно до пункту 149 цього Порядку визнаний чинний орендар, оператор, через якого чинний орендар набув право на участь в електронному аукціоні, не пізніше п'яти робочих днів з моменту оприлюднення договору оренди відповідного лоту в електронній торговій системі, вираховує із суми гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, плату за участь в аукціоні (винагороду оператора), у розмірі, що становить (з урахуванням податку на додану вартість) 3 відсотки річної орендної плати, якщо строк оренди становить більше року, або 3 відсотки від розміру орендної плати за повний строк дії договору оренди, якщо такий строк становить менше року.
У разі коли сума плати за участь в аукціоні (винагороди оператора) перевищує розмір гарантійного внеску, переможець зобов'язаний провести повний розрахунок з оператором (здійснити доплату) після формування протоколу електронного аукціону, але до моменту оприлюднення договору оренди відповідного лоту в електронній торговій системі (абзац 3 пункту 108 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483).
Згідно з пунктом 4.7 Договору у випадку визначення замовника переможцем торгів згідно з відповідним нормативно-правовим актом чи Регламентом, ЕМ автоматично формує акт про надання послуг. Оператор надає замовнику акт в електронному вигляді, із накладеним кваліфікованим електронним підписом та/або печаткою (надалі - КЕП). Акт із накладеним КЕП виставляється оператором замовнику з використанням онлайн-сервісу "Signy.Online" (URL: https://signy.online/).
Відповідно до пункту 4.10 Договору протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту, замовник з використанням онлайн-сервісу "Signy.Online" накладає КЕП на акт зі свого боку. При відсутності у замовника КЕП особи, яка має право підписувати акти. замовник має можливість роздрукувати акт з онлайн-сервісу "Signy.Online" у двох примірниках, підписати їх, проставити відбиток печатки (за наявності) зі свого боку та відправити обидва примірника акту на поштову адресу оператора. Оператор після отримання актів від замовника, підписує їх та відправляє один примірник акту замовнику поштою.
За наявності мотивованих заперечень, замовник направляє їх оператору способом, вказаним у п.п. 4.10 договору (пункт 4.11 Договору).
Пунктом 4.12 Договору визначено, що за умови ненадходження до оператора письмових мотивованих заперечень або при неотримання оператором підписаного замовником акту у встановлений у п. 4.10 договору строк, акт вважається підписаним з боку замовника, а зобов'язання оператора вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником без зауважень щодо їх змісту/характеру, обсягу, періоду надання та якості.
Пунктом 8.1 Договору визначено, що договір є укладеним та діє з дати акцепту замовником договору.
Позивачем на виконання положень Договору приєднання було надано відповідачеві послуги оператора електронного майданчика з проведення електронного аукціону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачеві послуги згідно з Договором оферти № SO-2019-001 та Регламенту роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі щодо проведення електронних торгів (аукціонів) з продажу / надання в оренду майна (активів) / передачі права (Регламент ЕТС).
Відповідач був визначений переможцем електронного аукціону № LLE001-UA-20241018-35032 з надання в оренду майна "Про передачу в оренду через аукціон такого майна: основні та суміжні будівлі ТЕЦ в кількості 21 одиниці, розміщені за адресою: місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, 1, яке перебуває на балансі АТ "ДНІПРОАЗОТ"", про що між замовником та оператором було підписано електронними підписами відповідний протокол електронного аукціону від 05.11.2024 № LLE001-UA-20241018-35032, затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 07.11.2024 № 12/7993-52664-ОД (а.с. 9-11).
Позивач зазначає, що згідно з протоколом від 05.11.2024 № LLE001-UA-20241018-35032 фінальна орендна плата за місяць складає 960 000 грн 00 коп. Відповідно, річна оренда дорівнює: 960 000,00 х 12 = 11 520 000,00 грн. Відповідно, сума винагороди оператора, яка має дорівнювати 5 % суми річної оренди, складає: 11 520 000,00 х 0,05 = 576 000 грн 00 коп.
Згідно з протоколом від 05.11.2024 № LLE001-UA-20241018-35032 розмір гарантійного внеску складає 6 056 грн 00 коп.
На підтвердження надання вказаних вище послуг позивачем було складено акт наданих послуг від 05.11.2024 № SO-2019-001/1802 на загальну суму 576 000 грн 00 коп. за результатами надання послуг у аукціоні № LLE001-UA-20241018-35032 (а.с. 8, 19 на звороті).
Позивач зазначає, що з використанням онлайн-сервісу "Signy.Online" направляв відповідачеві вказаний акт наданих послуг, який відповідач отримав 13.02.2025, проте не підписав, вмотивованих заперечень не надав (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 27.01.2025 № 75 вимагав від відповідача погасити наявну заборгованість в розмірі 569 944 грн 00 коп. за актом наданих послуг від 05.11.2024 № SO-2019-001/1802 поетапно не пізніше 10.02.2025 (а.с. 19-20).
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором та надав відповідачеві послуги з проведення процедур по лоту LLE001-UA-20241018-35032 на загальну суму 576 000 грн 00 коп., проте відповідачем оплата за надані послуги не проведена, відповідачем було внесено лише гарантійний внесок в розмірі 6 056 грн 00 коп., внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 569 944 грн 00 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи доказами, натомість відповідачем на момент розгляду спору не надано доказів виконання у повному обсягу зобов'язання щодо здійснення оплати за надану послугу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір приєднання № SO-2019-001 про надання послуг з організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надавати послугу і надано право одержувати відповідну плату. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто замовник здійснює оплату фактично наданих послуг, якщо сторони не домовилися про інше.
Отже, предметом договору про надання послуг є надання послуг різного роду за завданням замовника та вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов'язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/611/19 від 08.10.2019 у справі № 910/11397/18.
У постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21 вказано, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об'єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за надані послуги є таким, що настав.
Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 108 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 у разі коли сума плати за участь в аукціоні (винагороди оператора) перевищує розмір гарантійного внеску, переможець зобов'язаний провести повний розрахунок з оператором (здійснити доплату) після формування протоколу електронного аукціону, але до моменту оприлюднення договору оренди відповідного лоту в електронній торговій системі.
Так, розмір гарантійного внеску відповідача складає 6 056 грн 00 коп., а розмір плати за участь в аукціоні (винагорода оператору) складає 576 000 грн 00 коп., що перевищує розмір гарантійного внеску.
За свідченнями позивача договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/7993-52664, укладений між замовником та організатором аукціону, було опубліковано у ЕТС 03.12.2024 (посилання https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20241018-35052/) (текст не доступний за посиланням для загального перегляду на час дії воєнного стану на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 № 634).
На підтвердження вказаного позивачем надано копію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/7993-52664, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як орендодавцем, та Акціонерним товариством "Дніпроазот", як орендарем, та балансоутримувачем підписаного 03.12.2024 КЕП сторін (а.с. 21-26).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення позивача з позовом до суду складала 569 944 грн 00 коп. (576 000,00 - 6 056,00).
Після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем проведено оплату заборгованості зі сплати винагороди оператора згідно з протоколом електронних торгів від 05.11.2024 № LLE001-UA-20241018-35052 в розмірі 10 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 13.03.2025 № 901, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 58).
Вказана оплата підтверджена також позивачем у заяві (вх. № 16228/25 від 16.04.2025).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 559 944 грн 00 коп. (569 944,00 - 10 000,00).
Заперечень щодо розміру заборгованості, контррозрахунку відповідачем не надано і матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з викладеним, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі у частині стягнення 10 000 грн 00 коп. у зв'язку із відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 559 944 грн 00 коп.
Водночас судова колегія звертає увагу, що відповідачем не оскаржуються ні підстави стягнення заборгованості, ні її розмір.
Натомість відповідач в обґрунтування апеляційної скарги вказує на виникнення у нього форс-мажорних обставин, на підтвердження чого посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, відповідно до якого визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Судова колегія зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
У випадку неможливості відповідачем через введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати, тощо. Натомість, відповідач здійснив часткову оплату наданих йому послуг. Окрім цього, судом зауважується, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану.
Також, в матеріалах справи немає ні доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ні доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Акціонерного товариства "Дніпроазот" за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об'єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов'язань за договором № SO-2019-001, шляхом видачі відповідного сертифіката.
За таких обставин є безпідставними посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які на його думку є підставою для відмови у задоволені позову, отже зазначені доводи відповідача, покладені в обґрунтування апеляційної скарги, відхиляються колегією суддів апеляційного суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив: - вирішити питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, шляхом ухвалення додаткового рішення у справі № 904/767/25; - стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" суму документально підтверджених судових витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн 00 коп.
Відповідач у додаткових поясненнях у справі / клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката просив зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у справі № 904/767/25 до суми, що дорівнює 5 000,00 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" про ухвалення додаткового рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі є сума у розмірі 7 000 грн 00 коп., з чим погоджується і судова колегія, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суми підтверджених судових витрат та, на виконання пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зазначав про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом цієї справи, складає судовий збір у розмірі 8 549 грн 16 коп. (1,5 % ціни позову), а також 100 000 грн 00 коп., що є витратами на правничу допомогу. Зазначений розрахунок судових витрат є попереднім (орієнтовним), а остаточний розрахунок судових витрат і доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем буде надано суду додатково протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та може бути змінений залежно від кількості судових засідань та додаткових процесуальних документів, які будуть підготовлені представниками.
Матеріалами справи підтверджується, що заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем до суду першої інстанції з дотриманням строку, встановленого нормами процесуального закону.
Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи, позивачем надано:
- копію ордеру серії АІ № 1828331 від 20.02.2025 (а.с. 28);
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8200/10 від 16.08.2019 (а.с. 27);
- копію договору від 20.02.2025 № 932-25 про надання правничої (правової) допомоги (а.с. 29-30);
- копію акту від 05.06.2025 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за договором № 932-25 від 20 лютого 2025 року про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 77).
З наданих документів вбачається, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", як клієнтом, та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Грамацький і партнери" було укладено договір від 20.02.2025 № 932-25 про надання правничої (правової) допомоги (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що клієнт доручає, а Адвокатська фірма приймає на себе зобов'язання здійснювати захист і представництво інтересів клієнта в усіх судах України та надавати йому інші види правничої допомоги у спорі за позовом клієнта до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) про стягнення заборгованості за договором № SO-2019-001 про надання послуг з організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів).
Відповідно до пункту 1.2 Договору для виконання своїх зобов'язань за договором Адвокатська фірма призначає та діє через адвоката Адвокатської фірми Шведу Олега Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8200/10 від 19.08.2019 (у подальшому - адвокат). Адвокатська фірма має право призначати іншого/інших адвоката/адвокатів для цілей виконання цього договору шляхом видачі відповідного ордеру.
Згідно з пунктом 3.1 Договору за надані Адвокатською фірмою роботи (послуги), що стосуються спору, вказаного в пункті 1.1 Договору, у суді першої інстанції клієнт сплачує Адвокатській фірмі гонорар у фіксованому розмірі, що визначається з урахуванням необхідного часу для відповідної категорії спорів та становить 100 000 грн 00 коп. з ПДВ. У розмір гонорару Адвокатської фірми входить:
Збір та підготовка доказів, складання та подання до відповідного суду позовної заяви та за необхідності відповіді на відзив (підпункт 3.1.1 Договору);
Підготовка та участь Адвоката в підготовчих та/або судових засіданнях будь-якої судової інстанції, у тому числі в режимі відеоконференції (підпункт 3.1.2 Договору);
Підготовка (складання і оформлення) та подання за належністю будь-якого процесуального документа (чи іншого документа, необхідного для належного виконання цього договору, утому числі заяв по суті справи, додаткових доказів) (підпункт 3.1.3 Договору);
Інші види послуг, що спрямовані на виконання цього договору (підпункт 3.1.4 Договору).
Відповідно до пункту 3.3 Договору гонорар, що сплачується Адвокатській фірмі за цим договором, охоплює виконання робіт (надання послуг), що стосується розгляду судової справи, визначеної пункті 1.1 Договору, в суді першої інстанції, та не стосується примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні, представництва інтересів клієнта в судах апеляційної або касаційної інстанції.
Виконання робіт (надання послуг) за цим договором оплачується клієнтом протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання клієнтом та Адвокатською фірмою відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), якщо інше не погоджено сторонами (підпункт 3.5.1 Договору).
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до набрання законної сили судовим рішенням, яким остаточно вирішується спір, зазначений у пункті 1.1 Договору. Кожна із сторін має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення іншої сторони не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дати розірвання договору (пункт 5.2 Договору).
Також сторонами було складено акт від 05.06.2025 приймання-передачі послуг (виконаних робіт) за Договором № 932-25 від 20 лютого 2025 року про надання правової (правничої) допомоги (надалі - Акт приймання-передачі послуг (виконаних робіт).
Відповідно до вказаного Акту Адвокатською фірмою надано клієнту послуги (виконано роботи) із правової (правничої) допомоги, що пов'язані із веденням справи № 904/767/25 за позовом клієнта до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) про стягнення заборгованості за договором № SO-2019-001 про надання послуг з організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів). На виконання взятих на себе за договором зобов'язань Адвокатською фірмою виконано:
1. Опрацювання та аналіз доказів:
- інформації про хід проведення та документальне оформлення електронного аукціону
LLE001-UA-20241018-35032;
- фінансово-господарської документації по взаємовідносинам клієнта із АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620).
2. Складання та направлення програмними засобами підсистеми "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області та до АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) позовної заяви про стягнення заборгованості із АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) та доданих до неї матеріалів, заяви про усунення недоліків та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
3. Аналіз клопотання АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) від 14.04.2025 року про долучення доказу до матеріалів справи № 904/767/25 та доданих до нього матеріалів;
4. Складання та направлення програмними засобами підсистеми "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області та до АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) заяви від 16.04.2025 року про визнання доказу у справі № 904/767/25.
Надані послуги (виконані роботи) охоплюються обсягом погоджених сторонами у підпунктах 3.1.1-3.1.4 пункту 3.1. Договору послуг (робіт), вартість яких встановлено пунктом 3.1 Договору у вигляді гонорару в фіксованому розмірі 100 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ.
Клієнт на виконання пункту 3.5.1 Договору зобов'язується здійснити оплату вартості наданих послуг (виконаних робіт) у розмірі 100 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ, протягом 20 робочих днів від дати підписання цього Акту.
Місцевий господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Так, судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих Адвокатською фірмою послуг, перелік яких наведений у Акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), та встановлено, що включення до переліку таких послуг як направлення програмними засобами підсистеми "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області та до АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) позовної заяви про стягнення заборгованості із АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) та доданих до неї матеріалів, заяви про усунення недоліків та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також заяви від 16.04.2025 року про визнання доказу у справі № 904/767/25 не є наданням професійної правничої допомоги.
Крім того, така послуга, як опрацювання та аналіз доказів, має включатися до послуг зі складання позовної заяви; така послуга, як аналіз клопотання АТ "Дніпроазот" (ідентифікаційний код 05761620) від 14.04.2025 року про долучення доказу до матеріалів справи № 904/767/25 та доданих до нього матеріалів має включатися до послуги зі складання заяви від 16.04.2025 року про визнання доказу у справі № 904/767/25.
Щодо включення до переліку такої послуги, як складання заяви про усунення недоліків судом зазначено, що необхідність складання вказаної заяви виникла у зв'язку з недоліками позовної заяви та її невідповідності вимогам процесуального закону (стаття 162 Господарського процесуального кодексу України).
Також судом зауважено, що у Акті зазначено про те, що надані послуги (виконані роботи) охоплюються обсягом погоджених сторонами у підпунктах 3.1.1-3.1.4 пункту 3.1. Договору послуг (робіт), вартість яких встановлено пунктом 3.1 Договору у вигляді гонорару в фіксованому розмірі 100 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ.
При цьому, підпунктом 3.1.2 Договору визначено, що у розмір гонорару входить підготовка та участь Адвоката в підготовчих та/або судових засіданнях будь-якої судової інстанції, у тому числі в режимі відеоконференції, тоді як, судові засідання у даній справі не призначалися.
Підпунктом 3.1.1 Договору визначено, що у розмір гонорару входить складання та подання до відповідного суду відповіді на відзив, тоді як у даній справі відзив відповідачем не подавався, а, отже, і відповідь на відзив не складалася.
Щодо зазначення у підпункті 3.1.1 Договору, що у розмір гонорару входить, зокрема, подання до відповідного суду позовної заяви та, за необхідності, відповіді на відзив судом зауважено, що вказана послуга не є наданням професійної правової допомоги.
Щодо зазначення у підпункті 3.1.4 Договору, що у розмір гонорару входять інші види послуг, що спрямовані на виконання цього договору судом зауважено, що вказаний підпункт не містить чіткого формулювання наданих послуг.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Частиною 6 статті 127 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, надані в її обґрунтування, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 100 000 грн 00 коп., в той час, як:
- предметом спору у цій справі було стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 569 944 грн 00 коп., судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;
- судові засідання у справі не призначалися;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що позивачем включено до правової допомоги послуги, які не є правовою допомогою, враховуючи, що справа не є складною, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі є сума у розмірі 7 000 грн 00 коп.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційних скарг є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржувані рішення та додаткове рішення відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення від 02.06.2025 р. та додаткового рішення від 12.06.2025 р. Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 258,99 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 р. у справі № 904/767/25 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Акціонерне товариство "Дніпроазот".
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 р. у справі № 904/767/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 27.11.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов