печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52994/25-к
пр. 1-кс-44499/25
29 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001351, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, -
На розгляд слідчому судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000001351 від 06.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідством встановлено, що ОСОБА_6 , працюючи інженером-землевпорядником в ТОВ «ВВОСС» (код ЄДРПОУ 35772747), вчинив пособництво у зловживанні службовим становищем голови Білогородської сільської ради ОСОБА_7 , який діючи у складі організованої групи з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з серпня 2020 року по листопад 2020 року, використовуючи своє службове становище голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, усупереч інтересам служби, у порушення вимог ст. ст. 20, 22, 55, 56, 57, 79, 83, 122, 180 та 207 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. ст. 44, 57 Лісового кодексу України (далі ЛК України), ст. ст. 17, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відчужив на користь третьої особи - ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:013:0033 площею 0,2000 гектара, яка належать до території зелених насаджень загального користування, території лісопарку, вартість якої становила 807 319, 00 грн (вісімсот сім тисяч триста дев'ятнадцять гривень 00 коп.), чим заподіяно тяжкі наслідки державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» (код згідно з ЄДРПОУ 44768034).
Згідно зі ст. 180 ЗК України у межах населених пунктів здійснюється зонування земель, при якому встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.
Правовою основою територіального планування є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким (у редакції, чинній станом на 07.10.2020) визначено таке:
«Стаття 17. Генеральний план населеного пункту
1. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту...
9. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на п'ять років.
Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.
У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18. План зонування території.
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації... Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.
Стаття 19. Детальний план території
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території».
Отже, з урахуванням приписів ст. 180 ЗК України та ст. ст. 17-19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» використання земель населених пунктів має здійснюватися з урахуванням відповідної містобудівної документації.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка: розташована в межах зелених зон населених пунктів внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення).
Пунктом 6-1 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що дія ч. 3 та 4 ст. 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.
Отже, з 01.01.2015 встановлена пряма заборона на передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в межах зелених зон населених пунктів у власність чи користування фізичним та юридичним особам за відсутності плану зонування або детального плану території.
Так, у серпні 2020 року, більш точні час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне вилучення із власності державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код згідно з ЄДРПОУ 44768034, земельної ділянки загальною площею 0,20 га, розташованої в с. Білогородка, шляхом прийняття завідомо неправомірних рішень Білогородською сільською радою зі зловживанням службовим становищем головою сільської ради для одержання неправомірної вигоди іншою особою, на користь якої надалі безкоштовно передано вказану ділянку.
Разом із тим, усвідомлюючи, що вчинити запланований злочин самостійно він не зможе, ОСОБА_7 розробив план злочинної діяльності, підібрав та залучив співучасників вчинення злочину, розподілив між ними злочинні ролі та шляхом надання безпосередніх вказівок, інструктування, координації дій співучасників здійснював керування вчиненням злочину, а також брав безпосередню участь у його скоєнні, створивши таким чином стійке об'єднання для вчинення цього кримінального правопорушення.
Основний механізм реалізації злочинного наміру ОСОБА_7 , спрямованого на відчуження земельної ділянки, яка віднесена до територій зелених насаджень загального користування, території лісопарку, полягав у створенні документів, які будуть відображати, що вказана земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, та намаганні переконати депутатів сільської ради, які юридично не обізнані в цих питаннях, що такі документи є правомірними та відповідають вимогам законодавства України.
У 2020 році (точну дату не встановлено, однак до 18.08.2020) за нез'ясованих обставин ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, залучив до складу організованої групи спеціаліста-землевпорядника виконавчого комітету Білогородської сільської ради ОСОБА_8 та депутата і голову постійно діючої земельної комісії цієї сільської ради ОСОБА_9 , які погодились увійти до складу організованої групи, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватись її керівнику та брати участь у вчиненні злочинів відповідно до розробленого плану та відведених їм ролей.
У період із серпня по листопад 2020 року відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, спрямованого на незаконне відчуження земельної ділянки, яка згідно з Генеральним планом віднесена до «території лісопарку», на користь підконтрольної фізичної особи, ОСОБА_7 у складі організованої групи з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ініційовано, організовано та проведено 2 сесії Білогородської сільської ради, за результатами яких усупереч вимогам законодавства України у сфері земельних відносин прийнято незаконні рішення про відчуження земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, яка згідно з Генеральним планом віднесена до «території лісопарку», на користь підконтрольної фізичної особи - ОСОБА_10 .
Так, 21.08.2020 рішенням Білгородської сільської ради № 735/32 задоволено заяву ОСОБА_10 , та останньому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства у с. Білогородка, за рахунок земель запасу Білогородської сільської ради (землі сільськогосподарського призначення).
Після складання та підписання вказаного рішення члени організованої групи за невстановлених обставин підшукали та залучили до вчинення злочину інженера-землевпорядника ОСОБА_6
ОСОБА_6 не був обізнаний про діяльність організованої групи, однак, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи спеціальні знання у сфері землеустрою та кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 001856 від 25.11.2014, керуючись корисливим мотивом, погодився сприяти вчиненню злочину шляхом розроблення та складання проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_10 земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства у с. Білогородка за рахунок земель запасу Білогородської сільської ради (землі сільськогосподарського призначення), тобто земельної ділянки, яка згідно з Генеральним планом віднесена до «території зелених насаджень загального користування», «території лісопарку», до якого повинен внести завідомо неправдиві відомості про призначення земельної ділянки.
Інженер-землевпорядник ОСОБА_6 , працюючи в ТОВ «ВВОСС» (код ЄДРПОУ 35772747), маючи спеціальні знання у сфері землеустрою та належний кваліфікаційний сертифікат, діючи у складі організованої групи та відповідно до своєї ролі, з метою приховання слідів вчинення злочину та надання своїм діям вигляду законності, достовірно розуміючи, що земельна ділянка, яка виділяється ОСОБА_10 , не призначена для ведення особистого селянського господарства, а згідно з Генеральним планом віднесена до «території зелених насаджень загального користування», «території лісопарку», знаючи про єдиний порядок їх відчуження, розуміючи незаконність рішення Білогородської сільської ради від 21.08.2020 № 735/32 і те, що ці землі не можуть передаватися в приватну власність, з корисливих мотивів, усупереч вимогам ст. 180 ЗК України, ст. ст. 17, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Генерального плану, створюючи уявлення про законність своїх дій, розробив «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства в с. Білогородка, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області», за результатами якого сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:013:0033 площею 0,2000 гектара.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 22.10.2024 № 7831/24-41 земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:013:0033 площею 0,2000 га, яка передана у власність ОСОБА_10 , сформована за рахунок: існуючої функціональної зони «територія зелених насаджень загального користування» та проектних функціональних зон «територія громадської забудови» та «територія лісопарку», межі яких визначені Генеральним планом, поєднаним з детальним планом території окремих частин с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженим рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинської сільської ради Київської області від 31.08.2018 № 391.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства в с. Білогородка, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, за яким сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:013:0033, за змістом не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: ст. 180 ЗК України, ст. ст. 17, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Генеральному плану, поєднаному з детальним планом території окремих частин с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, затверджених рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинської сільської ради Київської області від 31.08.2018 № 391.
Після цього, ОСОБА_6 , за невстановлених обставин, передав членам організованої групи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 площею 0,20 га з кадастровим номером 3222480401:01:013:0033 для ведення особистого селянського господарства для подальшого його використання з метою доведення злочинного умислу учасників організованої групи до кінця.
Надалі 10.11.2020 у не встановлений досудовим розслідуванням час і в нез'ясованому місці за невстановлених обставин ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне відчуження згаданої земельної ділянки, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, у складі організованої групи, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, склав та підписав як Білогородський сільський голова рішення від 10.11.2020 № 786/21 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,20 га що, зокрема, містило п. п. 1-4 такого змісту:
«1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2000 га, розташованої у с. Білогородка (кадастровий номер 3222480401:01:013:0033), гр. ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства.
1. Передати у власність гр. ОСОБА_10 земельну ділянку (кадастровий номер 3222480401:01:013:0033) площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства у с. Білогородка.
2. Віднести земельну ділянку до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення.
3. Право власності на земельну ділянку зареєструвати в порядку, визначеному чинним законодавством».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» (далі - Закон) проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель.
Згідно ст. 2 Закону землеустрій забезпечує: реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель; встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць; меж земельних ділянок власників і землекористувачів; організацію раціонального використання та охорони земель та інше.
Згідно ст. 6 Закону землеустрій, серед іншого, базується на таких принципах: дотримання законності; організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов.
Відповідно до ст. 25 Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.
Згідно із ст. 26 розробниками документації із землеустрою є:
- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
- фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Відповідно до ст. 28 Закону розробники документації із землеустрою, серед іншого, мають право: у процесі розробки документації із землеустрою, на підставі якої формуються відомості про об'єкти Державного земельного кадастру (у тому числі документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією), одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацію про місце розташування таких об'єктів та їх характеристики.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою.
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про землеустрій» відповідністю документації із землеустрою вимогам законодавства є відповідність її складу, змісту і правил оформлення відповідній нормативно-технічній документації з питань здійснення землеустрою.
Таким чином, на інженера-землевпорядника під час розробки проекту землеустрою покладається обов'язок неухильно дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини та інженер-землевпорядник одноособово є відповідальним за достовірність даних, які вказані у проекті та дотримання всіх вимог законодавства України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що під час розроблення та підписання проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_10 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства інженером-землевпорядником ОСОБА_6 допущено порушення вимог земельного законодавства, а саме: ст. 180 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та Генеральному плану, поєднаному з детальним планом території окремих частин с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженим рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинської сільської ради Київської області від 31.08.2018 № 391, а також вимог статей 20, 22, 55, 56, 57, 79, 83, 122, 207 Земельного кодексу та статей 44, 57 Лісового кодексу України.
За викладених обставин ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у пособництві, тобто у сприянні шляхом усунення перешкод у зловживанні своїм службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
24.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
24.04.2025 у зв'язку із невстановленням місцезнаходження ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 42, ст.ст. 111-112, ч. 2 ст. 135, 276-278 КПК України повідомлення про підозру направлено поштою за останнім відомим місцем проживання.
Крім того, підозрюваному ОСОБА_6 направлено повістки про виклик для проведення слідчих (процесуальних) дій на 28.04.2025, 30.04.2025, 20.10.2025, на які останній не прибув.
Відповідно до допиту ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батько - ОСОБА_6 дійсно працював інженером-землевпорядником в TOB «ВВОСС». Починаючи з лютого 2022 року його батько ОСОБА_6 по сьогоднішній день перебуває на непідконтрольній території Донецької області, а саме за адресою: АДРЕСА_2.
Під час досудового розслідування виконано всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та проведення з його участю слідчих дій, однак останній ухиляється від слідства.
07.05.2025, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на не підконтрольні Україні території та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого і таким чином переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, останнього оголошено в розшук, у тому числі міжнародний, про що слідчим винесено відповідні постанови.
07.05.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з переховуванням підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до доручення ГСУ НП України № 89415-2025 від 22.09.2025 оперативним працівникам ДЗДПНМ НПУ доручено завести оперативно-розшукову справу та проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, спрямованих на встановлення місця знаходження і місця проживання підозрюваного ОСОБА_6 , а також забезпечення його прибуття до Головного слідчого управління НП України для проведення з ним слідчих і процесуальних дій.
22.09.2025 Департаментом забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами НПУ, заведено ОРС «Розшук» № 16 від 22.09.2025 щодо ОСОБА_6
16.10.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.
Санкцією ч. 2 ст. 364 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
17.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001351, відповідно до ст. 219 КПК України, обчислюється з 24.04.2025, тобто з дня повідомлення про підозру. Досудове розслідування зупинялося у зв'язку із розшуком підозрюваного з 07.05.2025 по 16.10.2025.
Підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та злочинними діями останнього завдано збитки Білогородській територіальній громаді Бучанського району Київської області в сумі 807 319, 00 грн.
Поряд з цим, ОСОБА_6 перебуває в державному та міжнародному розшуку, тобто протягом тривалого часу переховується від органу досудового розслідування, за останнім відомим місцем не проживає.
З огляду на викладене орган досудового розслідування вважає необхідним застосування процедури спеціального досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав з викладених в ньому підтав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що орган досудового розслідування посилається лише на дані, зазначені сином ОСОБА_6 , інших даних, що підтверджують перебування підозрюваного на окупованій території, не надано. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи, що даних для ініціювання здійснення спеціального досудового розслідування недостатньо.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали справи, надходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів, що долучені до клопотання, 24.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України /а.м. 62-66/.
Письмове повідомлення про підозру в день його складення ОСОБА_6 вручене не було у зв'язку із неможливістю такого вручення, а тому останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, а саме шляхом направлення поштою за останнім відомим місцем проживання /а. м. 68/.
Таким чином, при врученні ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 24.04.2025 вимоги ст. ст. 276-279, 135 КПК України дотримані, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема і Висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 22.10.2024 № 7831/24-41.
Підозрюваний ОСОБА_6 викликався до слідчого для допиту та проведення інших слідчих дій засобами поштового зв'язку /а. м. 69-72, 86-87/. Натомість, підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не з'явився, причини неприбуття не повідомив.
07.05.2025 зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на не підконтрольні Україні території та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого і таким чином переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, останнього оголошено в розшук, у тому числі міжнародний, про що слідчим винесено відповідні постанови /а.м. 73-74, 74 (зворот)-75/.
07.05.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з переховуванням підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності /а.м. 82-83/.
16.10.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено /а.м. 84-85/.
17.10.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Наведені обставини прямо та беззаперечно свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з урахуванням пояснень сина підозрюваного, є підстави вважати, що ОСОБА_6 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, слідчий суддя вважає наявними підстави, визначені ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000605 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Надати у кримінальному провадженні № 12025000000001351, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2025, дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малоянисоль, Волноваського р-ну., Донецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1