26 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 915/291/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Банк)
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025
за первісним позовом Банку
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (далі - Товариство)
про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації права іпотеки та
за зустрічним позовом Товариства
до Банку
про скасування державної реєстрації права власності на частку квартири,
Банк 06.11.2025 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі № 915/291/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Банку за первісним позовом задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Первісну позовну заяву у цій справі було подано у березні 2024 року про:
- припинення права іпотеки Товариства за договором іпотеки від 10.07.2008, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О. М. та зареєстрованим за реєстровим №1692, номер запису про іпотеку 27692245, стосовно 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ПАТ "Дельта Банк", номер запису про право власності 31809009;
- скасування державної реєстрації обтяження на нерухоме майно, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 27692302, стосовно 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 що перебуває у власності ПАТ "Дельта Банк" номер запису про право власності 31809009,
а також зустрічний позовом про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за Банком права власності на 3/5 частки квартири та припинити право власності Банку на вказане нерухоме майно.
Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до абзацу другого частини третьої та частини шостої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру; за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у цій справі, у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; скасовано в державному реєстрі речового права на нерухоме майно державну реєстрацію від 28.05.2019 за Банком права власності на 3/5 частки квартири та припинено право власності ПАТ "Дельта Банк" на вказане нерухоме майно.
Як свідчить зміст касаційної скарги Банк не погоджується з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанції, просить їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Банку за первісним позовом задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Отже, враховуючи викладене, при поданні цієї касаційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, мав бути сплачений судовий збір як за три немайнові вимоги у розмірі 14 534, 40 грн (3 028,00*3*200%*0,8).
Проте до касаційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, не зазначено про наявність таких доказів і в додатках до касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 14 534,40 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 справі № 915/291/24 залишити без руху.
2. Надати Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова