Справа№626/1182/25 Головуючий I інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1765/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.125 КК України
20 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 на ухвалу Берестинського районного суду Харківської області від 08 липня 2025 року, -
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Іванівка Волноваського району Донецької області, громадянку України, фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинувачену за ст.124 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї закрито.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 ставить питання про скасування ухвали суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, що:
-дії ОСОБА_7 підпадають під ч.1 ст.121 КК України, однак вказані обставини залишилися поза увагою суду;
-про дату та час судового засідання 08.07.2025 суд його не повідомив, чим порушив його права потерпілого;
-суд, не вислухавши його правову позицію, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження;
-у мотивувальній частині ухвали не зазначено обставин, установлених судом із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.
Потерпілий ОСОБА_8 подав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченої ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу суд законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284 і ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд у суді першої інстанції, згідно вимог ч.1 ст.337 КПК України, проводився в межах висунутого ОСОБА_7 за ст.124 КК України обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно ч.4 ст.12 КК України передбачене ст.124 КК України кримінальне правопорушення відноситься до нетяжкого злочину, воно було вчинено ОСОБА_7 26 жовтня 2021 року і трирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився 26 жовтня 2024 року.
Під час судового розгляду кримінального провадження сторона захисту звернулася із клопотанням про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, яке було розглянуто судом відповідно до ст.288 КПК України із врахуванням позиції потерпілого.
Викладене свідчить про те, що на момент судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції були наявні передбачені п.2 ч.1 ст.49 КК України підстави для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченої за її згодою від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Посилання потерпілого ОСОБА_8 на необхідність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.121 КК України, тобто застосування закону про більш тяжкий злочин, колегія суддів не бере до уваги, оскільки суд першої інстанції, як уже зазначалось вище, відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, розглядає кримінальне провадження виключно в межах висунутого обвинувачення і не може вийти за його межі в бік погіршення становища обвинуваченої.
Водночас згідно ч.4 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції також не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції, а тому перевірка доводів потерпілого в частині кваліфікації дій обвинуваченої виходить за межі повноважень апеляційного суду.
Доводи апеляційної скарги потерпілого про те, що він не був викликаний у судове засідання 08.07.2025 та що суд позбавив його можливості висловити свою правову позицію, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема даними журналу судового засідання, на який потерпілий заперечень не подавав, а також змістом ухвали суду першої інстанції від 08.07.2025, згідно з якою потерпілий безпосередньо приймав участь у судовому засіданні під час вирішення клопотання захисника про закриття кримінального провадження (а.с.29-31).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку ст.49 КК України не досліджує докази по суті обвинувачення, не встановлює фактичні обставини кримінального правопорушення та не оцінює докази з точки зору їх належності й допустимості для встановлення вини, а тому доводи апеляційної скарги потерпілого в цій частині позбавлені підґрунтя.
За таких обставин, підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги потерпілого, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів,-
Ухвалу Берестинського районного суду Харківської області від 08 липня 2025 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 зі звільненням її від кримінальної відповідальності за ст.124 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргупотерпілого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: