ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19003/25
провадження № 3/753/6826/25
"04" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
21 серпня 2025 о 04-й годині 01 хвилині в м. Києві вул. Ревуцького, 1 ОСОБА_1 був зупинений за порушення ПДР та комендантської години, керував транспортним засобом «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рука, тіла, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці що склалася, занадто активний, від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Крім того, 21 серпня 2025 о 04-й годині 01 хвилині в м. Києві вул. Ревуцького, 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи відповідного права керування транспортними засобами, а саме не отримував посвідчення водія в органах МВС, при цьому порушення було вчинено повторно протягом року, відповідно до постанови серія ЕНА № 5183620, чим порушив п. 2.1а ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином тричі повідомленим за допомогою смс-повідомлення та направлення судових повісток, ОСОБА_1 на виклики суду не з'явився, провадженням щодо себе не цікавився.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Однак, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП в цьому переліку відсутні.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 429429, ЕПР 1 № 4429428, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1, 15), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху (а.с.5), постанові серія ЕНА № 5533540 від 21.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.7), відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського з якої вбачається як працівники поліції зупиняють автомобіль «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час зупинки водій ОСОБА_1 пересідає з водійського місця на пасажирське і виходить з автомобіля. ОСОБА_1 починає говорити що він пасажир і його висадили з автомобіля, де дівся водій він не знає. Працівник поліції встановивши, що саме ОСОБА_1 був за кермом, виявивши у останнього ознаки наркотичного сп'яніння, запропонував пройти огляд у лікаря нарколога. ОСОБА_1 відмовився, вказуючи що він просто пасажир. Інспектор патрульної поліції роз'яснивши права та обов'язки ОСОБА_1 почав складати відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення (а.с.9) постанові серія ЕНА № 5183620 від 09.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.17), довідці старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Касько С., відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 18).
Враховуючи викладене приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , те, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить БО МБФ ОСОБА_2 . У зв'язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 126, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба