Справа № 953/22279/19
н/п 1-кп/953/391/25
"24" листопада 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові заяви представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 про призначення комісійної судово-медичної експертизи та вжиття заходів щодо невиконання експертними установами ухвали суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001317 від 12.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вказане кримінальне провадження
24 листопада 2025 року на адресу суду від представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про призначення комісійної судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні внаслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_2 вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР відбулася дорожньо-транспортна подія, у результаті якої потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діафіза лівої ліктьової кістки на межі верхньої та середньої третини і на межі середньої і нижньої третини без зсуву. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/662-А/19 від 28 жовтня 2019 року вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції у справі була призначена комісійна судово-медична експертиза. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 08-72/2021, проведеної КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», за аналізом наданої медичної карти № 20948 стаціонарного хворого КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», медичної карти амбулаторного хворого і результатів консультативного дослідження рентгенологічного архіву, у ОСОБА_7 , зокрема щодо перелому ліктьової кістки лівого передпліччя, то медична карта № 20948 не містить об'єктивних даних, що за період перебування ОСОБА_7 в стаціонарі ХМКЛШНМД з 12 по 18 вересня 2019 року він надавав будь-які скарги, притаманні цій травмі. Перелом діафізарної частини трубчастої кісти, якою є ліктьова кістка, обов'язково супроводжується набряком, болем, порушенням рухів, особливо активних, що не було зафіксовано в медичній карті; щодо рентгенологічного обстеження лівого передпліччя ОСОБА_7 з метою визначення можливої кістково-травматичної патології, лікарями також визначено не було. Відповідно до відомостей, що містяться в медичній карті амбулаторного хворого, лише 23 вересня 2019 року, тобто через 11 днів після дорожньо-транспортної події, ОСОБА_7 звернувся до травматолога зі скаргами на біль в лівому передпліччі. Після огляду та рентгенологічного обстеження у нього було діагностовано закритий подвійний перелом діафізу лівої ліктьової кістки без зміщення кісткових уламків, що не виключає час утворення травми незадовго до цього звернення до лікаря. Було проведено шинування кінцівки, спостерігався травматологом, 25 жовтня 2019 року шина була знята. За результатами контрольного рентгенологічного обстеження, проведеного в рамках цієї експертизи, у ОСОБА_7 була визначена консолідація переломів лівої ліктьової кістки з формуванням надлишкового кісткового мозолю в верхній її третині з ознаками хибного суглобу, що вказує на порушення хворим ортопедичного режиму. За висновком комісійної судово-медичної експертизи № 08-72/2021 закритий подвійний перелом лівої ліктьової кістки, який був виявлений у ОСОБА_7 23 вересня 2019 року, у прямому зв'язку з подією 12 вересня 2019 року не перебуває, що дозволяє не визначати ступень тяжкості цієї травми. У висновку експерта зазначено, що під час перебування ОСОБА_7 у стаціонарі ХМКЛШНМД, у період часу з 12 по 18 вересня 2019 року, йому було діагностовано: струс головного мозку, стан хворого - середньої тяжкості, порушення свідомості - оглушення. Перелом лівої ключиці (у подальшому як консолідований перелом ключиці зліва (анамнестично 2016 рік) іммобілізація ортезом Дельбе. Консолідований характер перелому лівої ключиці був підтверджений під час проведення експертизи. Отже, вказаний перелом є давнім, він утворився до подій 12 вересня 2021 року та не перебуває у причинному зв'язку з подією ДТП. Таким чином, діагнози «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку» та «консолідований перелом лівої ключиці» при встановленні ступеню тяжкості до уваги не приймались. Разом з тим з медичної скарги амбулаторного хворого вбачається, що ОСОБА_7 на час його огляду невропатологом поліклінічного відділення 19 вересня 2019 року скарг не надавав, вказав про біль в ділянці лівої ключиці та лівого передпліччя. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_7 скаржився на біль в лівому передпліччі ще 19 вересня 2019 року, а не 23 вересня 2019 року, як то зазначено у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 08-72/2021. Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні наявні два висновки судово-медичної та комплексної судово-медичної експертизи, які були проведені однією експертною установою, при цьому вказані висновки суперечать один одному, а допитаний під час судового розгляду експерт не зміг усунути протиріччя та недоліки у висновках судово-медичних експертиз. Необхідність проведення комісійної судово-медичної експертизи обґрунтовується тим, що наявні в матеріалах кримінального провадження висновки експертів суперечать один одному, а допит експерта не дав змоги усунути виявлені суперечності.
Крім того, 24 листопада 2025 року на адресу суду засобом «Електронний суд» від представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява, в якій просив суд вжити відповідні заходи щодо невиконання ДУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ухвали суду про проведення комісійної судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні. Зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні судом двічі за клопотанням потерпілого призначалася комісійна судово-медична експертиза, проведення яких було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи». Вказані експертизи не були виконані з тих підстав, що потерпілим не була проведена попередня оплата за виконання експертиз. Зокрема, експертний заклад ДСУ «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» як на підставу необхідності проведення попередньої оплати посилалося на те, що заклад надає платні послуги відповідно до затверджених тарифів згідно з ст.ст. 189, 190 ГК України та Закону України «Про ціни та ціноутворення». Оскільки попередня оплата потерпілим проведена не була, тому матеріали кримінального провадження були повернуті на адресу суду без виконання ухвали суду від 14 листопада 2024 року. Посилався на те, що на його запит з Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ України надійшла відповідь, в якій зазначено, що відповідно до абз. 2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням, виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2025 року за клопотанням представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні повторно було призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи». Однак, 09 вересня 2025 року на адресу Київського районного суду м. Харкова від начальника ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли матеріали кримінального провадження без виконання судово-медичної експертизи, оскільки не була проведена попередня оплата. Посилався на те, що Законом України «Про судову експертизу» не передбачено жодних попередніх оплат за проведення експертиз. Крім того, ч. 2 ст. 122 КПК України встановлено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України. На переконання представника потерпілого, у даному випадку має місце призначення судово-медичної експертизи в порядку ст. 332 КПК України (проведення експертизи за ухвалою суду) за клопотанням сторони потерпілого, яка підтримує обвинувачення у цьому кримінальному провадженні у зв'язку з відмовою прокурора від обвинувачення. За таких обставин проведення експертизи повинно здійснюватися за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються установам з Державного бюджету України, а рішення про стягнення коштів за проведення експертизи вирішується судом при ухваленні кінцевого рішення у кримінальній справі. Враховуючи викладене, просив суд вжити відповідних заходів щодо невиконання експертними установами ухвали суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001317 від 12.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні заперечували щодо задоволення заяв представника потерпілого, посилаючись на те, що за клопотанням представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні вже двічі призначалися комісійні судово-медичні експертизи, які не були виконані, оскільки не була проведена попередня оплата. Посилались на те, що потерпілий, будучи обізнаним про те, що за проведення експертизи необхідно провести попередню оплату, про що йому двічі було повідомлено державними установами, ігнорує вказані повідомлення та відмовляється проводити попередню оплату, що є наслідком повернення матеріалів кримінального провадження до суду без виконання судово-медичної експертизи. На переконання сторони захисту, потерпілий та його представник зловживають своїми процесуальними правами, а їхні дії, спрямовані виключно на затягування розгляду справи.
Потерпілий та представник потерпілого у судове засідання не з'явилися, від адвоката ОСОБА_8 на адресу суду надійшла заява, в якій просив розглядати питання про призначення комісійної судово-медичної експертизи за його відсутності та за відсутності потерпілого.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
22 вересня 2023 року до Київського районного суду м. Харкова з Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, після скасування вироку Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2023 року, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2023 року, кримінальне провадження передано в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2023 року кримінальне провадження прийнято до провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 та призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року за клопотанням представника потерпілого у кримінальному провадженні призначена комісійна судово-медична експертиза, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
21 лютого 2025 року на адресу Київського районного суду м. Харкова надійшли від завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_9 матеріали кримінального провадження без виконання судово-медичної експертизи, оскільки не була проведена попередня оплата, тому судово-медична експертиза не може бути проведена.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року відновлено розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2025 року за клопотанням представника потерпілого у кримінальному провадженні призначена комісійна судово-медична експертиза, проведення якої доручено експертам Київського обласного бюро судово-медичної експертизи.
09 вересня 2025 року на адресу Київського районного суду м. Харкова від начальника ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли матеріали кримінального провадження без виконання судово-медичної експертизи, оскільки не була проведена попередня оплата, тому судово-медична експертиза не може бути проведена.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2025 року відновлено розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Таким чином, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України перебуває у провадженні судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 з 22 вересня 2023 року.
Станом на 24 листопада 2025 року судом закінчено з'ясування обставин та перевірки їх доказами і оголошено перерву для підготовки учасників кримінального провадження до судових дебатів.
Вирішуючи клопотання представника потерпілого про призначення у вказаному кримінальному провадженні комісійної судово-медичної експертизи, поданого втретє, суд виходить з такого.
За змістом ч. 2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як зазначено у ч. 2 ст. 84 КПК України, висновок експерта є одним з процесуальних джерел доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 332 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
З аналізу вищезазначених норм можна дійти висновку, що призначення експертизи під час судового розгляду є правом суду у випадках, встановлених ч. 1 ст. 332 КПК України, за наявності для того підстав та коли про таке призначення клопоче сторона кримінального провадження або потерпіла особа.
Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд, у свою чергу, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За змістом ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право заявляти клопотання.
Так, під час судового розгляду вказаного кримінального судом двічі за клопотанням представника потерпілого призначалися комісійні судово-медичні експертизи, проведення яких було доручено двом різним експертним установам, а саме: ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» та Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи.
Зазначені експертизи не були проведені, а матеріали кримінального провадження були повернуті на адресу суду без виконання судово-медичної експертизи, оскільки потерпілим не були проведені попередні оплати.
Суд враховує, що з часу надходження матеріалів кримінального провадження до суду з Київського обласного бюро судово-медичної експертизи, а саме з 09 вересня 2025 року потерпілий та його представник жодного разу не з'явилися у судові засідання, подаючи, при цьому до суду лише клопотання про відкладення розгляду справи.
29 жовтня 2025 року у зв'язку із неодноразовою неявкою потерпілого ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_6 у судові засідання, суд постановив ухвалу, в якій роз'яснив потерпілому ОСОБА_7 та його представнику - адвокату ОСОБА_6 про те, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі ВКЗ, а також попередив останніх, що повторне неприбуття потерпілого в судове засідання, призначене на 24 листопада 2025 року на 09 годину 00 хвилин, без поважних причин, буде прирівняне до його відмови від обвинувачення і матиме наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Приписами ст. 28 КПК України регламентовано, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до вимог кримінального процесуального закону учасники кримінального провадження повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
На переконання суду, подання представником потерпілого напередодні судового засідання, призначеного на 24 листопада 2025 року втретє клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, спрямоване на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Отже, на думку суду, призначення у вказаному кримінальному провадженні комісійної судово-медичної експертизи призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 про призначення комісійної судово-медичної експертизи.
Що стосується заяви представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 про вжиття заходів щодо невиконання експертними установами ухвали суду у кримінальному провадженні, суд зазначає таке.
Так, за клопотанням представника потерпілого судом двічі призначалися комісійні судово-медичної експертизи, проведення яких було доручено ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» та Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи.
24 грудня 2024 року на адресу суду надійшов лист від завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_9 щодо необхідності проведення попередньої оплати у сумі 67 497 грн за виконання судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні.
Як на підставу для проведення попередньої оплати експертна установа посилалася на положення ст. 189, 190 ГК України та ст. 10, 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення», зазначивши, що ДСУ «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» надає платні послуги згідно із затвердженими тарифами.
Крім того, 12 червня 2025 року на адресу суду надійшов лист від начальника Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_10 щодо необхідності проведення попередньої оплати у сумі 35 595,60 грн за виконання судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні.
У листі зазначено, що відповідно до ст. 122 КПК України «Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України». Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово-психіатричними установами здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого бюджету, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника. З огляду на те, що експертиза призначена за клопотанням потерпілого та з урахуванням вищевказаних положень, виконання експертизи підлягає оплаті з боку ініціатора її проведення.
Суд повідомляв потерпілого та його представника про надходження на адресу суду вказаних вище листів та про необхідність здійснення попередньої оплати за проведення, призначених за клопотаннями представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 комісійних судово-медичних експертиз.
При цьому, потерпілий ОСОБА_7 та його представник, будучи обізнаним про необхідність здійснити попередню оплату за проведення, призначених судом за клопотанням адвоката ОСОБА_6 комісійної судово-медичної експертизи, вказану оплату не здійснили, у зв'язку з чим матеріали кримінального провадження були повернуті на адресу суду без виконання судово-медичної експертизи.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, зокрема двічі призначав за клопотанням представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 комісійну судово-медичну експертизу, які не були проведені з причин нездійснення потерпілим попередньої оплати за проведення експертизи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд констатує ту обставину, що проведення вище вказаних експертиз за клопотанням представника потерпілого було доручено двом різним незалежним одна від одної експертним установам, які, посилаючись на положення чинного законодавства, повідомляли про необхідність здійснення попередньої оплати ініціатором проведення експертизи, у даному випадку - потерпілим.
З огляду на те, що ухвали про призначення експертизи були постановлені за клопотанням потерпілого, тому, на переконання суду, відсутні підстави покладати обов'язок щодо фінансування експертизи на державу.
Крім того, суд зазначає, що невнесення потерпілим попередньої оплати свідчить про неможливість виконання ухвали суду та не може бути підставою для зобов'язання експертної установи виконувати експертизу без оплати.
Суд враховує, що чинний КПК України не містить положень, які б надавали суду повноваження зобов'язувати експертну установу проводити дослідження без попередньої оплати.
За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави щодо вжиття заходів щодо невиконання експертними установами ухвали суду у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 376 КПК України, суд
Заяви представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 про призначення комісійної судово-медичної експертизи та вжиття заходів щодо невиконання експертними установами ухвали суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001317 від 12.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 26 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1