Справа № 33/824/1845/2025
761/41601/24
Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського
апеляційного суду Жук О. В.,
розглянувши 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника Кіндрась К. В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Вінтервуд», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України,-
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України/ далі - МК України/, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 144 971 грн, та вартість товарів у розмірі 144 971 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 к на користь держави.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Вінтервуд», 05.05.2023 з метою експорту до Молдови товару «Пиломатеріал обрізний, сосна» здійснив переміщення вказаного товару, загальною вагою брутто 43 800 кг., нетто 43 400 кг., загальним об'ємом 65,328 м3, загальною вартістю 3 593,04 Євро з приховуванням від митного контролю, а саме шляхом подання митному органу сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 05.05.2023 № ЖТ.958173, одержаного незаконним шляхом.
Таким чином, директор ТОВ «Вінтервуд» ОСОБА_1 здійснив переміщення товарів загальною вартістю 3 593,04 Євро через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, чим допустив порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.
В апеляційній скарзі захисник Кіндрась К. В. просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року скасувати, а справу про порушення митних правил закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Стягнути на користь апелянта судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Вважає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухвалено з однобічним та неповним з'ясуванням обставин справи.
Апелянт вказує, що доводам сторони захисту суд не надав жодного спростування, не дослідив повно кожен доказ, а лише прийняв дані, надані митницею, як доказ винуватості ОСОБА_1 .
Так, захисник зазначає, що сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 05.05.2024 ЖТ № 958173 та ЖТ № 958174 були видані у законний спосіб на підставі дійсних документів.
Поза увагою суду першої інстанції залишились ґрунтовні доводи сторони захисту щодо порядку отриманні вказаних сертифікатів.
Сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товарно-супровідним документом, і діє протягом 60 днів з дати його видачі.
З метою експорту лісопродукції ТОВ «ВІНТЕРВУД» для отримання Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів зверталось до Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. Разом з заявами про видачу сертифікатів було додано оригінали товарно-супровідних накладних (ТТН ліс), що видані ТОВ «А.В.В. Стандарт» ( майбутнім продавцям лісоматеріалів ТОВ «ВІНДЕРВУД» лісовими господарствами - Філією Конотопське лісове господарство» та Лебединським лісовим господарством ДСТП «Ліси України»). Крім того, до Заяв про видачу сертифікатів були додані інвойси, накладні з придбання лісоматеріалів між ТОВ «ВІНТЕРВУД» та продавцями лісоматеріалів - ТОВ «А.В.В. Стандарт», ТТН ліс, пакувальні листи. Інформація про оформлення відповідних сертифікатів розміщена на офіційному веб-сайті електронного переліку виданих сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
На підставі викладеного, захисник вказує, що судом не було враховано, що сертифікати були видані на підставі дійсних і ніким не оспорених на момент експорту та станом на сьогодні первісних документів. Всупереч даним листа ТОВ «А.В.В. Стандарт», ОСОБА_1 заявляв про наявність господарських операцій між ТОВ «ВІНДЕРВУД» та ТОВ «А.В.В. Стандарт», що підтверджується матеріалами справи, оскільки відбувались господарські операції, оформлялись документи, існували взаємовідносини між суб'єктами господарювання. Натомість суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що митним органом не надано докази недійсності документів чи їх підробки.
Крім того, захисник просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду від 24.01.2025, оскільки з мотивами прийнятого судом рішення вона мала змогу ознайомитись лише після отримання тексту постанови, а саме 17.02.2025, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Заслухавши пояснення захисника Кіндрась К. В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення представника митного органу Григораша Д. І., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Крім того, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин. В матеріалах справи відсутні дані про направлення судом на адресу ОСОБА_1 чи його захисника копії постанови судді протягом трьох днів з дня прийняття рішення. В судовому засіданні останні були відсутні. Копію постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року захисник Кіндрась К. В. отримала 17 лютого 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 489 МК України, ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону щодо повного з'ясування обставин справи, винесення законного і обґрунтованого рішення в справі судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано не було.
Відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Надання митним органам документів, що містять будь-які неправдиві відомості, є способом вчинення переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. При цьому об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні дій, спрямованих на переміщення, а суб'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу особи на вчинення переміщення товарів з приховуванням від митного контролю.
Разом з тим, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова суду першої інстанції не містять відомостей про те, які саме дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного органу, скоїв директор ТОВ «Вінтервуд» ОСОБА_1 . Фактично єдиним доказом, на який посилається митний орган, вказуючи про порушення ОСОБА_1 митних правил, визначених ч. 1 ст. 483 МК України, є відповідь ТОВ «А.В.В. Стандарт» про те, що воно не мало господарських відносин з ТОВ «Вінтервуд».
Однак, вказаним документом не доведено факту приховування ОСОБА_1 товару, та відповідно умислу, направленого на його приховування. Надання митним органам документів, що містять неправдиві відомості, є лише шляхом приховування товару від митних органів.
Протокол про порушення митних правил від 27.06.2024 щодо ОСОБА_1 також не містить обставин щодо факту переміщення товару з приховуванням від митного контролю, невідповідності переміщеного товару заявленому у документах, наданих митним органам. Натомість висновки представника митниці присвячені лише наданню сертифіката, який нібито одержаний незаконним шляхом. Натомість поза увагою суду залишились аргументи сторони захисту з посиланням на відповідні докази щодо реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ «А.В.В. Стандарт». Без належної правової оцінки судом першої інстанції залишились дані накладної № 04/05 від 04.05.2023 про отримання ТОВ «Вінтервуд» від ТОВ «А.В.В. Стандарт» пиломатеріалів обрізних соснових, яка містить відтиски обох печаток товариств і підписи уповноважених осіб, ТТН-ліс, пакувальних листів. Даних про те, що вказані документи містять ознаки підробки митним органом надано не було та судом першої інстанції також ці обставини не встановлені.
З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що в діях директора ТОВ «Вінтервуд» ОСОБА_1 наявні об'єктивна та суб'єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Те, що ОСОБА_1 є директором товариства, за відсутності в його діях суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, не є підставою для висновку про його винуватість у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи.
Тому, постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, як винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
При цьому підстави для стягнення на користь апелянта судового збору та витрат на правничу допомогу відсутні з огляду на те, що такі витрати не передбачено чинним КУпП та МК України. Тому апеляційна скарга захисника Кіндрась К. В. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 529 Митного кодексу України та ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику Кіндрась К. В. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Кіндрась К. В. задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук