Головуючий у суді першої інстанції: Шролик І.С.
справа № 756/8248/25
провадження №33/824/3897/2025
15 серпня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Філіним Едуардом Володимировичем, на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року,-
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн., за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч нуль копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 327135 від 11 травня 2025 року, того ж дня о 12:15 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Левка Лук'яненка,4 в м.Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення мовлення, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного спянні я у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також згідно другого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 327153 від 11 травня 2025 року, того ж дня о 12:15 год. водій ОСОБА_1 , по вул. Левка Лук'яненка,4 в м.Києві керував транспортним засобом «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконував рух заднім ходом та не переконався в безпечності маневру, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Філін Е.В.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано поліцейським, внаслідок чого було винесено незаконне судове рішення. Зазначає, зокрема, що працівники поліції не повідомив йому про правові наслідки відмови від проходження огляду. Йому не були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не було забезпечено можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Також зазначив, що дії поліцейського свідчать про упередженість і бажання скористатись юридичною неграмотністю ОСОБА_2 або судом його було притягнуто до відповідальності у незаконний спосіб.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім визнання винуватості порушником, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії від 11 травня 2025 року, в якому зазначені обставини ДТП що мала місце того ж дня по вул. Левка Лук'яненка, 4 в м. Києві, за участю транспортного засобу «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який виконував рух заднім ходом та не переконався в безпечності маневру, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження; схемою місця ДТП, в якій зазначено обставини, при яких трапилась ДТП, та розташування транспортних засобів, характер механічних пошкоджень транспортних засобів; письмовими поясненнями, які знаходяться в матеріалах справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 11 травня 2025 року та доданим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції виходив із наступного.
Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Таким чином, враховуючи механізм ДТП, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущення водієм ОСОБА_1 , порушень п.п. 10.9 ПДР України, а саме: рухаючись заднім ходом не переконався в тому, що це буде безпечним внаслідок чого відбулося зіткнення, що знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, які настали.
Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності вини ОСОБА_1 в тому, що він 11 травня 2025 року о 12:15 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Левка Лук'яненка,4 в м.Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення мовлення, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
До того ж з відеозапису вбачається, що на відеозаписі не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Поведінка водія на відеозаписі свідчила про те, що останній свідомо відмовився від проходження такого огляду.
Доводи апеляційної скарги суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Матеріали справи не містять будь-яких об'єктивних доказів упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 . Дії працівників поліції були спрямовані на фіксацію факту відмови від проходження огляду, що підтверджується відеозаписом, який є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав такі дії правомірними.
Твердження апелянта про те, що він був «введений в оману», є суб'єктивним припущенням, не підтвердженим жодними доказами.
Також доводи апеляційної скарги, щодо нібито порушення права на захист за ст. 268 КУпАП суд не приймає до уваги.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, користуватись юридичною допомогою тощо.
Разом з тим, з огляду на характер правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, огляд проводиться невідкладно, і відсутність адвоката не є підставою для відмови від огляду.
З протоколу вбачається, що права ОСОБА_1 були роз'яснені, він підписав протокол без зауважень, а заяв чи клопотань про залучення адвоката не подавав. Отже, твердження про порушення його права на захист є необґрунтованими.
Також, працівниками поліції видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 в результаті проведеного огляду працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мовлення, почервоніння шкіри обличчя та в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що останній відмовився від огляду на стан сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляд на стан сп'яніння, він несе відповідальність саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Положеннями статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Філіним Едуардом Володимировичем, залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна