Провадження № 11-кп/803/2612/25 Справа № 191/1909/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2025 року про задоволення подання установи про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 ст. 74 КК України стосовно ОСОБА_7 ,-
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2025 року клопотання начальника ДУ «Синельниківської виправної колонії (№94)» ОСОБА_8 про приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537-539 КПК України задоволено та звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.01.2021 року, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, у зв'язку із усуненням караності вчинених ним діянь.
Крім того, приведено вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17.04.2023 року у відповідність згідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України.
Вважати ОСОБА_7 таким, що відбуває покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17.04.2023 року за ч.1 ст.317 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.01.2021 року та визначити остаточне покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на те, що у зв'язку із декриміналізацією частини вчинених ОСОБА_7 діянь та наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначених покарань за крадіжку майна, вартість яких на момент вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 рокупо вироку Великоновосілківським районним судом Донецької області від 21.01.2021 року, за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України щодо епізодів: квітень 2020 року - майнова шкода 992,50 грн.; квітень 2020 року - майнова шкода 350,00 грн.; 27.04.2020 року - майнова шкода 350,00 грн.; 08.06.2020 р. - майнова шкода 1500,00 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Засуджений в апеляційній скарзі просить ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2025 року скасувати на винести нову ухвалу якою вважати ОСОБА_7 , що відбув покарання за вироком Великоновосілківського районного суду від 17.04.2023 року за ч.1 ст. 317 КК України, а вирок Великоновосілківського районного суду від 21.01.2021 року виконувати окремо.
Позиція учасників судового провадження.
Засуджений свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги засудженого заперечував, посилався на її безпідставність та необґрунтованість, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).
Вказаним Законом №3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Згідно з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24, Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Так, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 відбуває покарання в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17.04.2023 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 317 КК України та призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01.02.2021 року та визначено остаточне покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
Разом з цим, як вбачається зі справи ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 року приведено вирок у відповідність на підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від покарання призначеного вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01.02.2021 року покарання передбаченого ч.3 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння та вважати засудженого ОСОБА_7 таким, що відбуває покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17.04.2023 року за кримінального правопорушення скоєного у 2020 році на суму шкоди в розмірі 675 грн передбаченого ч.3 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння та вважати засудженого ОСОБА_7 таким, що відбуває покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17.04.2023 року за ч.1 ст. 317 КК України у виді 3 років позбавлення волі без урахування ч.1 ст.71 КК України.
Як правильно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_7 засуджений ще за вироком від 21.01.2021 року за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України щодо епізодів: квітень 2020 року - майнова шкода 3304,73 грн.; квітень 2020 року - майнова шкода 992,50 грн.; квітень 2020 року - майнова шкода 350,00 грн.; 27.04.2020 року - майнова шкода 350,00 грн.; 08.06.2020 р. - майнова шкода 272,00 та 1500,00 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом першої інстанції зазначено, що звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання за ряд вчинених кримінальних правопорушень, не звільняє його від призначеного покарання за вказаним вироком за ч.3 ст.185 КК України, що мало місце квітень 2020 року де майнова шкода становила 3304,73 грн., що на момент вчинення правопорушення перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Задовольняючи подання установи, суд першої інстанції виходив з того, що вартість викраденого ОСОБА_7 майна, яким заволодів останній за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.01.2021 року на суму 3304 грн. 73 коп., що перевищує суму два неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння, а тому Закон України №3886-ІХ не має зворотну дію у часі щодо засудженого та не підлягає застосуванню.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд, з огляду на таке.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185, 190 КК, у 2020 році становила 2102 грн.
Згідно з вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.01.2021 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме викрадення чужого майна: першій декаді квітня 2020 року на суму 3304 грн.73 коп.; через декілька днів першої декади квітня 2020 року на загальну суму 992 грн. 50 коп., у другій декаді квітня 2020 року на загальну суму 350 грн, 27 квітня 2020 року на загальну суму 350 грн., 08.06.2020 на загальну суму 272 грн.,
Таким чином, враховуючи, що вартість викраденого майна ОСОБА_7 за епізодом від квітня 2020 року, перевищує суми двох неоподаткованих мінімумів доході громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для виключення вказаного епізоду з вироку Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.01.2021 року та звільнення його від покарання, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Разом з цим враховано, що ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17.04.2023 року за кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 317 КК України яке він вчинив 01.03.2023 року, тобто після ухвалення вироку від 21.01.2021 та в період випробувального строку за цим вироком суд першої інстанції обґрунтовано визначив покарання яке має відбувати засуджений на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 21.01.2021 року та визначити остаточне покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
Отже, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду першої інстанції знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції, а судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення.
З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого, а відтак її слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, тому не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 74, 404, 405, 407, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2025 року, якою задоволено подання установи про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 ст. 74 КК України стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4