Провадження № 11-сс/803/2162/25 Справа № 191/2133/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України, -
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на те, що доводи захисника стосуються питань доведеності вини, допустимості та оцінки доказів, наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваної, однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді даної скарги. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру. Зібрані в даному кримінальному проваджені, на момент повідомлення про підозру докази та їх сукупність відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав(доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 275 КПК України, свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити кримінальне правопорушення.
Зазначає, що як в матеріалах поданої скарги, так і в судовому засіданні, стороною захисту не наведено даних, які б викликали сумніви щодо законності повідомлення про підозру чи спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких здійснюється досудове розслідування.
Вказує, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, а доводи заявника є такими, що не тягнуть за собою скасування повідомлення про підозру.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 , зобов'язати уповноважену особу невідкладно внести відомості до ЄРДР про скасування повідомленої підозри.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наразі не існують докази, що відповідають критеріям достатності та можуть бути підставою для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у даному кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурор, який здійснив повідомлення.
Апеляційним розглядом встановлено, що 11.08.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України
Доводи апелянта про те, що наразі не існують докази, що відповідають критеріям достатності та можуть бути підставою для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у даному кримінальному провадженнія не може бути предметом дослідження на даному та повинно вирішуватись під час розгляду справи по суті.
Щодо обґрунтованості пред'явленої підозри апеляційний суд зазначає наступне.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Питання якості (належності, допустимості, достовірності, достатності тощо) доказів на цій стадії провадження не вирішується, а тому апеляційна скарга захисника в цій частині не заслуговує на увагу.
Водночас, як вбачається з матеріалів провадження в повідомленні про підозру ОСОБА_7 вказано зміст підозри та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється остання із зазначенням статтей (частини статтей) закону України про кримінальну відповідальність.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини Стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди зазначати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4