Провадження № 11-кп/803/3569/25 Справа № 202/4699/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 29 жовтня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 29 жовтня 2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 грудня 2025 року з визначення застави у розмірі 757 000 грн.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції посилається на те, що в обґрунтування продовження строку застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, що підтверджується, тим ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні низки корисливих тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, у зв'язку з чим, наслідки та ризик втечі є цілком імовірним.
Зазначає, що є виправданим і ризик здійснення впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, та впливати на їх показання в майбутньому, які на даний час не допитані судом.
Вказує, що ризик вчинити нове кримінальне правопорушення, є також виправданим, оскільки ОСОБА_7 вчинив даний злочин маючи не погашену судимість та раніше був неодноразово засудженим, при цьому останній не має джерела доходу, що також слугує додатковим фактором ймовірності продовження злочинної діяльності.
Також зазначає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування виключного запобіжного заходу, який доводить свою дієвість.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід на більш м'який.
В обґрунтування свої вимог посилається на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не підтверджені жодними доказами. Він надмірно перебуває під вартою
Зазначає, що потерпіла не заперечували проти зміни запобіжного заходу, він має міцні соціальні зв'язки.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник підтримала апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В правовій позиції, викладеній у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» зауважено, що «національні органи жодного разу не розглядали можливість обрання іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою».
Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.ст. 199, 331 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими.
Так, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки, з огляду на те, що інкриміновані йому злочини, вчинені із застосуванням насильства.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 року, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою, обвинувачується у вчиненні низки корисливих тяжких злочинів, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд правильно визначив обвинуваченому заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка, в разі її сплати, буде належним стримуючим фактором та забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Враховуючи наведене, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого не підлягає задоволенню, ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 29 жовтня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4