Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
24 листопада 2025 року Справа №200/6914/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
09.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.08.2025 № 806888 про невстановлення особи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти рішення про встановлення особи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за віком з 01.04.2016 у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і на виконання п. 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 11.02.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: письмової заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів та докази надіслання до електронного кабінету належного відповідача, копії позовної заяви із долученими до неї додатками.
16.09.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 263 КАС України. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: засвідчених належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України доказів на підтвердження обставин позовної заяви, зокрема копії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , докази подання ОСОБА_1 заяви до органу Пенсійного фонду України для взяття на облік на підконтрольній території України; засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію договору про надання правничої допомоги ОСОБА_1 б/н від 04.08.2025, на підставі якого видано ордер на надання правничої допомоги серії АН № 1782958 від 08.09.2025; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
22.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено, що довідка внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , договір про надання правничої допомоги не надається, оскільки позивач відмовив у його наданні. Щодо строку звернення до суду, то представник позивача зазначив, що просить поновити пенсію з дати припинення, а предметом спору не є поновлення пенсії з 2016 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2025 продовжено розгляд справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2025 повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача. Витребувано за ініціативою суду у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відеозапис відеоідентифікації та супровідних матеріалів, створених під час проведення процедури встановлення особи, а саме щодо позивача ОСОБА_1 , відповідно до Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-2. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.
05.11.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву.
05.11.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надано витребувані документи.
05.11.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла заява про залишення позову без розгляду.
13.11.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву.
13.11.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано витребувані документи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позову без розгляду повернуто без розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що поданий 05.11.2025 та відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що поданий 13.11.2025 повернуто без розгляду.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення частини позовних вимог без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд в постанові від 17.12.2021 року по справі № 640/16928/21 зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "особа повинна дізнатись" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у квітні 2016 року - у місяці коли позивачу припинено виплату пенсії та страхових виплат.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі № 420/19263/24 наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Таким чином, про порушення своїх прав позивач могла дізнатися не отримавши пенсійні виплати за березень-квітень 2016 року.
Однак із позовною заявою щодо поновлення пенсії та страхової виплати представник позивача звернувся 09.09.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду, зокрема: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
22.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій представник позивача щодо строку звернення до суду зазначив, що позивач просить поновити пенсію з дати припинення, а предметом спору не є поновлення пенсії з 2016 року.
Суд зазначає, що в позовній заяві позивач вказав, що датою припинення виплати пенсії є квітень 2016 року. До територіального органу Пенсійного фонду України з метою поновлення пенсійних виплат позивач вперше звернувся із заявою 07.05.2025. Вдруге позивач звернувся 01.08.2025.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а зазначено, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить такі три норми.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 55 цього Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що норми статті 87 Закону № 1788-ХІІ, статті 46 Закону № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З листів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2025 та 06.08.2025 на заяви позивача від 07.05.2025 та 01.08.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що виплата пенсії припинена з 01.04.2016.
Таким чином до цієї справи не можуть застосовуватися норми ст. 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), оскільки пенсія позивачу не нараховувалася та не виплачувалася з 01.04.2016.
Суд зазначає, що до 07.05.2025 позивач не звертався до територіального органу Пенсійного фонду України щодо поновлення пенсії з 01.04.2016 та не оскаржував рішення, дії чи бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду України.
Вперше позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 07.05.2025, тобто через більш ніж 9 років.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.10.2025 у справі № 460/10097/24 наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, триваюча пасивна поведінка позивача та його недисциплінованість як учасника суспільних відносин свідчить про недотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивач не міг не усвідомлювати, що тривале зволікання із зверненням до суду із позовною заявою, призведе до застосування судом процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду.
Суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вимогою про поновлення пенсії та страхових виплат з 01.04.2016.
Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже у заяві від 22.10.2025 позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 09.09.2025 його права можуть бути захищені судом з 09.03.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.04.2016, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині періоду з 01.04.2016 по 08.03.2025 підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо поновлення виплати пенсії за віком та страхових виплат з 01.04.2016 по 08.03.2025 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С. Духневич