про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/14228/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульського В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон) в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті військовослужбовцю ОСОБА_1 , в повному розмірі додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за періоди з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.09.2022 року по 16.09.2022 року, з 19.09.2022 по 30.09.2022 року включно з розрахунку 100 000,00 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого у зв'язку з отриманням тяжкого поранення під час виконання службових обов'язків, захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
2) Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон), нарахувати та невиплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 , в повному розмірі додаткову винагороду, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за періоди з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.09.2022 року по 16.09.2022 року, з 19.09.2022 по 30.09.2022 року включно з розрахунку 100 000,00 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого у зв'язку з отриманням тяжкого поранення під час виконання службових обов'язків, захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується виплати додаткової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» під час проходження військової служби за період за періоди з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.09.2022 року по 16.09.2022 року, з 19.09.2022 по 30.09.2022 року включно з розрахунку 100 000,00 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року (далі - Закон №2352-ІХ) частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. З 19 липня 2022 року КЗпП України строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин.
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»)» (підпункти 65.1-65.2 пункту 65 постанови). Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.09.2022 року по 16.09.2022 року, з 19.09.2022 по 30.09.2022 року включно норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд наголошує, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначених норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Під можливістю дізнатися про порушення права слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та рішення, які впливають на права особи.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2023 №64 солдата ОСОБА_1 , звільнено наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 23.02.2023 №52-РС, виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення з 05.03.2023.
За змістом пунктів 11.1, 11.2 глави 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280, у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року №104; далі - Правила) про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який звільняється з військової служби, вибуває до нового місця служби (навчання), дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті у відповідній графі: « 14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ... (підпис військовослужбовця)». Форма грошового атестата, встановлена додатком 16 Правил, передбачає відображення всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини (посадового окладу, окладу за військовим званням, індексації та ін., непогашених нарахувань).
Наведене вказує на те, що військовослужбовець має можливість з'ясувати для себе розмір усіх складових грошового забезпечення з грошового атестату, який в обов'язковому порядку видається як при звільненні, так і при переміщенні на нове місце служби.
Тож початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з цим позовом обчислюється з дати виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, оскільки на день виключення військовослужбовця ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини з ним проводилися усі розрахунки.
Цей позов подано до суду 20.11.2025 - із пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого статтею 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX (продовжувався до 30 червня 2023 року - на час дії карантину, тож фактично з 01 липня 2023 року відновлено перебіг строку звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівнику заробітної плати).
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду є лише наявність тих обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
І хоч позивача не надав суду копію грошового атестата, проте це не змінює тієї обставини, що на день виключення військовослужбовця ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини з ним проводилися усі розрахунки й він мав можливість встановити для себе, як обраховане грошове забезпечення, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення.
При цьому суддя зауважує, що позивачем не надано доказів своєчасного звернення до відповідача із запитом про інформацію щодо виплачених сум грошового забезпечення.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позивача звернувся до суду із позовом в частині позовних вимог за періоди з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.09.2022 року по 16.09.2022 року, з 19.09.2022 по 30.09.2022 року після закінчення встановленого строку, а заяву про поновлення строку звернення до суду не подано, то відповідно до частини першої статті 123 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в означеній частині позовних вимог, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо вказані позивачем інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський