м. Вінниця
25 листопада 2025 р. Справа № 120/15288/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді в справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 04.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Даною ухвалою визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
Ухвалою суду від 20.11.2025 заяви про відвід судді Жданкіній Наталії Володимирівні задоволено. Відведено від розгляду справи №120/15288/25 суддю Жданкіну Наталію Володимирівну. Адміністративну справу №120/15288/25 передано для повторного автоматизованого розподілу справ у порядку ст. 31 КАС України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративну справу №120/15288/25 передано на розгляд судді Віятик Н.В.
Ухвалою від 24.11.2025 суддею Віятик Н.В. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/15288/25. Визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивачки до суду надійшла заява про відвід судді Віятик Н.В., з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Наявність сумніву та недовіри до суду представник позивача мотивує тим, що суддя не повернула без розгляду додане до відзиву на позовну заяву клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України; Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, оскільки останнє не було сформоване за допомогою підсистеми "Електронний суд", а подане як додаток.
Розглянувши подану заяву, суд виходить із наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 36 та 37 КАС України. Водночас, особливості вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 40 КАС України.
Згідно з частиною першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 - 4 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, обставини на які посилається позивач, не можуть бути розцінені як упереджене ставлення судді до сторін або результатів розгляду справи, або викликати сумнів в незалежності суду при розгляді даної справи.
Застосовуючи норму пункту 4 частини першої статті 36 КАС, слід мати на увазі, що встановлена нею підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а обґрунтований сумнів.
Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в цілях пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення упередженості суду (судді) потребує з'ясування, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність суду (судді). При цьому вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду (судді), а позиція зацікавленої у відводі сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи; тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність (див., серед інших, рішення від 24.02.1993 у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), Series А № 255, пункти 28 та 30, рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), пункт 38).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) судом (суддею) принципу неупередженості заявнику потрібно навести доводи про наявність зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, незабезпечення (неналежне забезпечення) суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).
Іншими словами, відвід суду (судді) має бути вмотивований з наведенням зацікавленою особою аргументів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши викладені у заяві доводи, суд доходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для задоволення заяви про відвід судді у цій справі. Заява не містить покликання на обставини, що за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 та статті 37 КАС України.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника.
При цьому, заява від 25.11.2025 про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Н.В. зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями судді.
Вказані у заяві підстави для відводу судді не свідчать про її упередженість чи необ'єктивність, а відображають власну суб'єктивну позицію представника позивачки до вчинених суддею процесуальних дій у даній справі.
Разом з тим, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Водночас, суд зазначає, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними належними та допустимими доказами.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, суд вважає, що доводи, викладені у заяві, не підтверджені жодними доказами та не можуть розцінюватися як упередженість судді та його необ'єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість ухвалення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до положень частини 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, враховуючи, що заява про відвід ґрунтується лише на суб'єктивних сумнівах та незгоди позивача з процесуальним рішенням та діями суду, переконливих підстав для таких сумнівів позивачем не наведено, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу та передання справи для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -
Визнати необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про відвід судді у справі № 120/15288/25.
Передати матеріали адміністративної справи №120/15288/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна