24 листопада 2025 року
м. Київ
справа №240/30024/23
адміністративне провадження № К/990/46998/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.,
суддів: Гриціва М. І., Стеценка С. Г.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, і
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати йому з 07 вересня 2023 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України № 796-ХІІ;
- зобов'язати відповідача провести з 07 вересня 2023 року таке нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27 лютого 2024 року позовні вимоги задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 07 вересня 2023 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 07 вересня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії виходячи з мінімальних заробітних плат відмовив.
Державний виконавець подав до Житомирського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 240/30024/23.
Цей самий суд ухвалою від 11 липня 2025 року заяву Державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 240/30024/23 задовольнив. Змінив спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року по справі № 240/30024/23 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів у сумі 53190 грн 40 коп.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Житомирській області на ухвалу суду першої інстанції від 11 липня 2025 року залишив без задоволення, а саме судове рішення ? без змін.
ГУ ПФУ в Житомирській області не погодилася з рішеннями судів попередніх інстанцій про зміну та способу виконання судового рішення і оскаржило їх до суду касаційної інстанції.
Вважає, що оскаржені судові рішення винесені з порушенням норм процесуального права, вони не ґрунтуються на усіх обставинах справи, тому не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню. В касаційній скарзі її автор наводить обставини, які, в його інтерпретації, доводять підстави для втручання в оскаржені судові рішення (бракує висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), а також покликається на передумови, які, з його погляду, уможливлюють відкриття касаційного провадження, бо, знов-таки на думку скаржника, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Отож, предметом касаційного оскарження є ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року, яку цей суд постановив за наслідками розгляду заяви Державного виконавця про зміну та способу виконання судового рішення, яку заявник подав на підставі статті 378 КАС України, а також судове рішення суду апеляційної інстанцій, який залишив без змін цю ухвалу.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За частиною третьою цієї самої статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Згідно з частиною восьмою статті 378 КАС України суд за результатами (наслідками) розгляду питання, зокрема, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення виносить ухвалу, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду першої інстанції за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яка передбачена пунктом 19 частини першої статті 294 КАС України, та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена в порядку апеляційного перегляду такої ухвали, не підлягають касаційному оскарженню.
Колегія суддів не має застережень щодо того, що судові рішення - ухвала окружного адміністративного суду та постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції, за певних фактичних і юридичних передумов, в рамках забезпечення права на судовий захист можуть бути предметом відповідного інстанційного перегляду, зокрема, й шляхом оскарження до Верховного Суду. Але для цього особа, яка оскаржує таке (чи такі) рішення судів попередніх інстанцій, з посиланням на матеріальні та процесуальні норми права в їхньому системному розумінні має вмотивовано обґрунтувати стверджуванні порушення свого права, яке потребує судового захисту й, зокрема, право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
ГУ ПФУ в Житомирській області подало касаційну скаргу і просить переглянути оскаржені судові рішення судів попередніх інстанції, ухвалених за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Але це звернення до Верховного Суду не містить ні посилання на нормативну базу, ні обґрунтування та мотивування, яке би ілюструвало, що такі судові рішення як зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за законом можуть бути переглянуті саме за правилами касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У контексті викладеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга ГУ ПФУ в Житомирській області подана саме на судові рішення, які не переглядається касаційним судом, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач Тацій Л. В.
Судді: М. І. Гриців
С. Г. Стеценко