про відмову у відкритті касаційного провадження
24 листопада 2025 року
м. Київ
справа №340/2863/25
адміністративне провадження № К/990/45633/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №340/2863/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - 3- тя особа, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.01.2025 №110130017507 в частині обрахунку стажу роботи на посаді судді 17 років 8 місяців 8 днів та призначення із 27.12.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати йому до стажу роботи судді стаж роботи на посаді судді Ленінського районного суду м. Кіровограда 1 року 6 місяців 7 днів із 31.03.2018 по 07.10.2019 та стаж, який зараховується до стажу роботи на посаді судді, а саме 2 роки 2 місяці 16 днів із 08.07.2001 по 24.09.2003 роботи на посадах слідчого відділення Кіровоградського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та 1 рік 1 місяць 16 днів, із яких 4 місяці 15 днів на посаді юриста Колективного підприємства «Юр-Маркетинг» Кіровоградської міської організації Спілки юристів України із 02.08.2004 по 17.12.2004 та 9 місяців 1 день на посаді помічника судді Кіровського районного суду міста Кіровограда із 20.12.2004 по 21.09.2005;
зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплатити йому із 27.12.2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 54 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, врахувавши, що стаж роботи судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 22 роки 7 місяців 6 днів, виплати здійснити з урахуванням раніше отриманих сум.
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 02.06.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.01.2025 №110130017507 в частині обрахунку позивачу стажу роботи на посаді судді 17 років 8 місяців 8 днів та призначення із 27.12.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання: стаж роботи на посаді судді - 19 років 3 місяці 2 дні; роботу на посадах слідчого - 2 роки 2 місяці 16 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді, а саме: стаж роботи на посаді юриста Колективного підприємства «Юр-Маркетинг» Кіровоградської міської організації Спілки юристів України 4 місяці 15 днів та стаж роботи на посаді помічника судді Кіровського районного суду міста Кіровограда 9 місяців 1 день. Зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачу із 27.12.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 54 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням уже виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у зарахуванні до стажу судді спірних періодів роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 54 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням уже виплачених сум. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями та оцінкою доказів у цій справі щодо зарахування періодів роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 54 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку доказів, наявних у матеріалах справи щодо наявності у позивача стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, що виходить за межі касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми матеріального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Так, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту, що суди неправильно застосували норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, які саме порушені при неврахуванні визначеного висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також зазначення обставин, які б свідчили про те, що посилання на постанову Верховного Суду, які застосували суди попередніх інстанцій потребують відступлення від таких висновків.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України необхідно зазначати постанову Верховного Суду, висновки якої не було враховано судами попередніх інстанцій, в тому числі навести обґрунтовані аргументи необхідності відступлення від такого висновку у визначеній постанові.
Саме по собі посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Колегія суддів не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №340/2863/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб