24 листопада 2025 р. Справа № 520/35667/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 (суддя Садова М.І.; м. Харків) по справі № 520/35667/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач-1, ГУПФУ в Харківській області) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі також - відповідач-2, ГУПФУ в Житомирській області) в якому, з урахуванням уточнених вимог від 20.01.2025, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №963320188354 від 20.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», в зв'язку з відсутністю права;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплачувати з 13.06.2024 ОСОБА_1 пенсію за особливі заслуги перед Україною померлого годувальника ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" №1767-ІІІ (в редакції від 14 червня 2011 року № 3496-VI) у розмірі 70 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника на підставі ст. 6 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" №1767-ІІІ; - вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що отримує пенсію у разі втрати годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наводить доводи, що має право на надбавку 70% до пенсії за особливі заслуги чоловіка, який був депутатом районної ради п'яти скликань та заступником голови ради. За життя він отримував пенсійну надбавку на цій підставі. Після звернення до пенсійного органу 13.06.2024 відповідна надбавка не було установлена. Рішенням ГУ ПФ України у Житомирської області від 20.06.2024 відмовив у перерахунку пенсії через внесені 01.07.2023 зміни до законодавства, які виключили право на надбавку для депутатів районних рад. Позивачка не погоджується з відмовою, вважаючи, що зміни не можуть звужувати раніше набуті права, тому звернулася до суду.
Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 17 квітня 2025 року, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 .
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №963320188354 від 20.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 надбавку до пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 6 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".
В решті позовних вимог - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
ГУПФУ в Житомирській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 520/35667/24, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач-2 посилається на те, що з 01.07.2023 року внесено зміни до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» №1767-ІІІ від 01.06.2000 та оновлено перелік категорій осіб, які мають право на надбавку за особливі заслуги перед Україною. Крім того, відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 №2054 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства соціальної політики України від 18.07.2023 №251-Н (який застосовується з 01.07.2023) враховуючи зміни, внесені, внесені наказом Міністерства соціальної політики України від 28.07.2023 № 262-н), затверджено Схему визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною, відповідно до Закону. Відповідно до наведених нормативно-правових актів пенсії за особливі заслуги з 01.07.2023 не призначаються народним депутатам України, депутатам чотирьох і більше скликань ВР АР Крим, обласних, районних та міських рад. Оскільки призначення пенсії за особливі заслуги депутатам районної ради 4 і більше скликань чинним законодавством не передбачено, відповідач вважає, що рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу є правомірним.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги ГУПФУ в Житомирській області вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується перерахунком пенсії від 29.05.2024.
13.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо встановлення надбавки за особливі заслуги за померлого годувальника ОСОБА_2 , як депутата районної ради 5 скликань, відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
23.10.2024 ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення/перерахунку пенсії.
12.11.2024 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 отримала відповідь від головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій повідомлено, що результатами розгляду за екстериторіальним принципом заяви від 13.06.2024 №4278 головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області прийнято рішення від 20.06.2024 № 963320188354.
Згідно з оспорюваного рішення від 20.06.2024 №963320188354 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», в зв'язку з відсутністю права. В обґрунтування відмови в перерахунку пенсії зазначено, що порядок призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, розміри, в яких призначаються такі пенсії, а також коло осіб, які мають право на їх призначення, визначено Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». З 01.07.2023 внесено зміни до вказаного Закону та оновлено перелік категорій осіб, які мають право на надбавку за особливі заслуги перед Україною. Право на надбавку за особливі заслуги скасовано для осіб, які мають радянські звання та ордени. Згідно Наказу Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 №2054 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства соціальної політики України від 18.07.2023 №251-Н (який застосовується з (01.07.2023, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства соціальної політики України від 28.07.2023 №№262-Н), затверджено Схему визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною, відповідно до Закону. Відповідно пенсії за особливі заслуги з 01.07.2023 не призначаються народним депутатам України, депутатам чотирьох і більше скликань ВР АР Крим, обласних, районних та міських рад.
Позивач не погодилась із прийнятим рішенням, вважає його протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів з цим позовом.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що чоловік позивачки за життя мав право на пенсію "За особливі заслуги перед Україною", і його цього права у встановленому законом порядку, то у відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" у позивачки збереглося право, як непрацездатного члена сім'ї на встановлення відповідної надбавки до пенсії після його смерті, що не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" №1767-ІІІ (далі - Закон №1767-ІІІ, чинний на момент призначення пенсії ОСОБА_2 (27.09.2012), тобто в редакції від 14 червня 2011 року №3496-VI) передбачено, що пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:
1) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний";
2) ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження;
3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
6) особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
7) депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
8) матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Статтею 2 Закону № 1767-ІІІ передбачено, що пенсії за особливі заслуги встановлюються територіальним органом Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1767-ІІІ, пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону.
Згідно зі ст. 5 Закону № 1767-ІІІ, пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Для осіб нагороджених орденом Трудової Слави від 35 до 40 відсотків. Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.
Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами.
Відповідно до статті 3 Закону №1767-ІІІ встановлено, що за цим Законом встановлюються пенсії, зокрема, у разі втрати годувальника.
Схема визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону №1767-ІІІ визначена наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 № 2054, відповідно до якої встановлено особам, що є депутатами чотирьох і більше скликань районних, районних у містах рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР, встановлюється надбавка в розмірі 20 %.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до законів України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" стосовно борців за незалежність України у XX столітті та деяких інших осіб" №3113-IX від 29.05.2023 (далі - Закон №3113-IX), що набрав чинності з 01.07.2023 внесено зміни до ст. 1 Закону №1767-ІІІ та викладено її в іншій редакції, в якій виключено право на пенсію за особливі заслуги громадянам України, депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР.
Водночас пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до законів України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» та «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» стосовно борців за незалежність України у XX столітті та деяких інших осіб» від 29 травня 2023 року № 3113-IX встановлено, що особам, на яких не поширюється дія цього Закону, але яким до дня набрання ним чинності призначена пенсія за особливі заслуги перед Україною, виплата такої пенсії здійснюється на умовах, встановлених Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», до набрання чинності цим Законом.
Тобто, за особами, яким до дня набрання чинності Законом № 3113-IX була призначена пенсія за особливі заслуги перед Україною, право на отримання такої пенсії збереглося на умовах, встановлених Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», до набрання чинності Законом № 3113-IX.
Суд установив, ОСОБА_2 отримував підвищення до пенсії за особливі заслуги перед Україною з 27.09.2012 на підставі пункту 7 ст.1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", оскільки був депутатом чотирьох і більше скликань районних рад, тобто право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною ОСОБА_2 реалізував до набрання чинності Законом № 3113-IX.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1767-ІІІ, у разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги відповідно до статті 1 цього Закону, непрацездатні члени сім'ї померлого, зазначені в статті 36 Закону № 1058-IV (умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника), мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім'ї - 70 відсотків, двох і більше - 90 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
За встановлених судом обставин та враховуючи, що ОСОБА_2 пенсія за особливі заслуги перед Україною у вигляді надбавки була призначена до дня набрання чинності Законом України № 3113-ІХ, а отже права на отримання такої пенсії він не був позбавлений у зв'язку з внесенням змін до ст. 1 Закону № 1767-ІІІ Законом України № 3113-ІХ, колегія суддів доходить висновку, що позивачка, як непрацездатний член сім'ї померлого чоловіка ОСОБА_2 , який мав право на пенсію за особливі заслуги відповідно до статті 1 Закону № 1767-ІІІ, має право на встановлення надбавки до пенсії у розмірі 70 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення ГУПФУ в Житомирській області №963320188354 від 20.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» є протиправним та підлягає скасуванню.
Як установлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
З урахуванням викладеного та враховуючи неналежне виконання ГУПФУ в Житомирській області повноважень щодо не призначення позивачу відповідного виду надбавки, що потягло за собою порушення прав останнього на належне пенсійне забезпечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного оправа позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача-2 призначити позивачу надбавку до пенсії у разі втрати годувальника у розмірі 70 % на підставі ст. 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 520/35667/24 - залишити без змін в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова