21 листопада 2025 року справа № 580/10424/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо ненадання відповіді на адвокатський запит № 206-М від 05 вересня 2025 року;
- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надати відповідь на адвокатський запит № 206-М від 05 вересня 2025 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001506, видане Радою адвокатів Черкаської області на підставі рішення № 673 від 15.01.2024, 05.09.2025 звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з адвокатським запитом № 206-М, який містив у своїх додатках належним чином завірену копію ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_2 та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
У відповідь відповідач листом від 09.09.2025 відмовив у наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що у поданому адвокатському запиті відсутня інформація щодо вжиття адвокатом правових заходів з вирішення (спроби вирішення) питань щодо поновлення порушених прав клієнта адвоката. Також підставами відмови є те, що адвокатом до запиту були долучені докази порушення прав його клієнта, а також відсутність у ньому інформації про те, яким чином може бути використана запитувана адвокатом інформація при зверненні до органів, уповноважених на вирішення відповідних питань.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечив щодо задоволенні позовних вимог. Вказано, що на адвокатський запит позивача від 05.09.2025 № 206-М надано обгрунтовану відповідь. Також зазначив, що відповідь на адвокатський запит надав в межах передбаченого частиною 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку, з наданням запитуваної інформації та запитуваних матеріалів в межах їх наявності та не порушував прав позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Суд встановив, що 05.09.2025 позивач звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з адвокатським запитом № 206-М, який містив у своїх додатках належним чином завірену копію ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_2 та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
У вказаному вище адвокатському запиті містилося прохання надати:
Перелік дій, які були здійсненні в процесі розгляду скарги поданої в інтересах ОСОБА_2 щодо ненадання медичної допомоги, а також безпідставного вилучення речей.
Відомості про уповноважену особу, яка безпосередньо здійснювала розгляд вказаної скарги.
Посадову інструкцію, присягу та копію особової справи особи, яка здійснювала розгляд скарги.
Листом від 09.09.2025 за №77000.4/Б-55086.3/25/42.2.2 Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надав відповідь на вказаний адвокатський запит, в якому вказано, що у поданих позивачем заявах відсутня інформація щодо вжиття адвокатом, як представником Є.Мозгового правових заходів з вирішення (спроби вирішення) питань щодо поновлення порушених прав. Також нагадано позивачу, що приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов'язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення не можуть бути дотримані адвокатом норми правил адвокатської етики, в яких втілений, зокрема, принцип компетентності.
Судом встановлено, що по суті адвокатського запиту відповідачем відповідь не надана.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Пунктами 1, 2 п.1 ст.1 Закону №5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 цього Закону №5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Приписами ст.20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Абзацом 1 ч.2 вказаної статті передбачено, що орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Частиною 3 ст.24 наведеного Закону встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
У цій справі спірним є питання щодо дотримання відповідачем вимог статті 24 Закону № 5067 при наданні відповіді на адвокатський запит від 05.09.2025 № 206-М, а саме повноти наданої інформації, зокрема ненадання відповідей на питання, які поставлені у адвокатському запиті.
У листі відповідача від 09.09.2025 за №77000.4/Б-55086.3/25/42.2.2 містяться посилання на Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, однак по суті адвокатський запит не розглянутий та вказаний вище лист не містить відповіді на всі питання зазначені в запиті.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 цієї ж статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо ненадання відповіді на адвокатський запит № 206-М від 05 вересня 2025 року та зобов'язання Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надати відповідь на адвокатський запит № 206-М від 05 вересня 2025 року.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 гривень підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо ненадання відповіді на адвокатський запит № 206-М від 05 вересня 2025 року.
Зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (вул. Інститутська, буд. 21/8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21661556) надати відповідь на адвокатський запит № 206-М від 05 вересня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (вул. Інститутська, буд. 21/8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21661556) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ